Лекции по "Анализу национальной экономике"

Для фіксованого, незмінного набору споживчих товарів і послуг розраховується індекс споживчих цін (IPC) або індекс Ласпейреса.

 

 

 

(3.24)

де Q_i0 – обсяг виробництва i – го товару і послуг в базовому році.

Існує також індекс Фішера, який визначається як середня геометрична  значень індексів Ласпейреса і Пааше:

(3.25)

ТЕМА 4. ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ СПІВВІДНОШЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

1. Основні види та  показники структури економіки

 

Можливості економічного розвитку визначаються структурою економіки. На макроекономічному рівні основними видами структури є:

• відтворювальна;
• галузева;
• регіональна.

Відворювальна структура характеризується співвідношення окремих компонентів валового випуску за вартістю: фондів заміщення, споживання і нагромадження та за матеріально-речовим складом: засобами виробництва і предметами споживання.

Галузева структура  економіки характеризує співвідношення валових випусків окремих галузей, великих народногосподарських комплексів і визначається часткою кожної галузі у загальному валовому випуску.

Регіональна структура  характеризує співвідношення випуску  по окремих адміністративно-економічних  районах.

Фонд заміщення у  відтворювальний структурі включає вартість матеріальних витрат і амортизацію. Фонд споживання охоплює споживчі витрати населення та інших суб´єктів ринку.

Нагромадження розрізняють  як валове і чисте. Валове нагромадження  охоплює чисте нагромадження  і амортизацію, тобто частину фонда заміщення. Чисте нагромадження є аналогом чистих інвестицій у СНР, а валове – валових інвестицій.

Основним регулюючим параметром розвитку економіки є  норма нагромадження:

(4.1)

де  п – норма нагромадження;

ЧН – чисте нагромадження;

НД – національний дохід;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

Ефективність нагромадження, тобто  віддача з кожної гривні чистого  нагромадження у вигляді приросту національного доходу або ВВП:

(4.2)

де Еф.н. – ефективність нагромадження.

Ефективність нагромадження  аналогічна показнику капіталовіддачі. Чим вище ефективність нагромадження, тим менша потреба у зростанні  фонду нагромадження для створення одиниці приросту національного доходу або ВВП.

За матеріально-речовим  складом в структурі економіки розрізняють засоби виробництва і предмети споживання.

Засоби виробництва  – найважливіші в структурі економіки. Аналіз ринку засобів виробництва  здійснюється за показниками динаміки обсягів їх виробництва у вартісному і натуральному виразі.

Споживчі товари (товари для населення) аналізуються по окремих  групах: продовольчі, легкої промисловості, культурно-побутового призначення, технічно складні, будівельні матеріали, автомобілі та інші транспортні засоби тощо. Аналіз здійснюється за кількісними і якісними характеристиками, формами власності.

Аналіз галузевої структури  економіки дозволяє визначити превалюючий  тип розвитку (промисловий, аграрно-промисловий, аграрний), а також виявити основні  фактори економічного зростання, екстенсивний чи інтенсивний розвиток.

Регіональна структура  економіки завжди багатогалузева. Її аналіз включає визначення виробничої спеціалізації регіону. Галузі спеціалізації характеризується показниками:

• коефіцієнтом спеціалізації
• коефіцієнтом локалізації
• коефіцієнтом міжрегіональної товарності
• коефіцієнтом рівня споживання на душу населення

 

2. Секторна  структура ВВП

 

Аналіз структури ВВП здійснюється за такими видами:

• секторна структура;
• структура ВВП на стадії виробництва;
• структура ВВП на стадії кінцевого використання або за сукупними витратами;
• структура ВВП за доходами;

Розглянемо секторну структуру  ВВП.

Інституційні сектори  економіки уявляють собою господарські одиниці, які знаходяться в межах  економіки і володіють активами, приймають на себе зобов´язання та можуть займатися господарською діяльністю з іншими господарськими одиницями.

В національних рахунках рекомендованих ООН у 1993р., розрізняють  такі сектори економіки:

1. Сектор нефінансових корпорацій (НФК) охоплює підприємства всіх форм власності, які займаються виробництвом товарів та нефінансових послуг і фінансують свою діяльність як за рахунок власних коштів, кредитів на фінансовому ринку, так і за рахунок державного бюджету. Сектор НФК включає три групи галузей: добувна, переробна та сфера послуг.
2. Сектор фінансових корпорацій (ФК) охоплює корпораційні організації, яка займаються фінансово-посередницькою діяльністю: банки, страхові організації, довірчі товариства, недержавні пенсійні фонди тощо.
3. Сектор <span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-size: 14pt; text-deco