Безробіття та його форми, причини та наслідки безробіття

4. Вплив відхилень  безробіття від  природного рівня  на величину фактичного  ВНП. Закон ОУКЕНА. 
 

         Вважається, що  нормальний  (природний)  рівень  безробіття є величиною  змінюваною. Він  змінюється  під   впливом рівня добробуту  домогосподарств,  застосованих  у  підприємницькому  секторі технологій, урядової  політики  тощо.  Зокрема, прийнято вважати, що наприкінці  60-х  років  природний рівень безробіття становив близько 5% , а у 80-х  роках  зріс до 5,5-6% від загального числа працездатних.

         Як існування неприродного безробіття  визначає стан  економіки, макроекономічну  рівновагу? Щоб відповісти на це запитання, розглянемо зв’язок: безробіття - реальний ВНП (сукупна пропозиція).

         Вважається, що перевищення безробіттям  природного  рівня спричиняє певну  втрату ВНП: 
 

 

                =                     - 
 
 
 

     У вищенаведеній формулі складність для  розрахунку  може становити  лише  визначення  потенційного  (природного)  ВНП. Останній визначається так: 
 

            =                   х                х  

   

   Перший множник для розрахунку  потенційного рівня безробіття

означає: у формулі  закладено, що нормальним  (природним) рівнем є 5,5% (100% - 94,5% = 5,5%).

Непрямий (обернений) зв’язок між відхиленням безробіття від природного рівня і відхиленням  реального ВНП від природного був визначений  Артуром  Оукеном.  Суть  розкритого  ним зв’язку можна сформулювати  так:  1%  пункт  відхилення  безробіття від природного  рівня  (6%)  означає  відхилення  реального ВНП від потенційного на 2,5%-их  пункти. 

               Рівень                               

               безро-                               

               біття                                

                  %                                 

                    8                             

                    6                             

                    4                             

                    2                             

                                     

                                     

                                90 95 100     

                ВНП нормальний/ ВНП потенційний  % 
 
 
 

Відповідно  до цього закону, якщо безробіття встановилося на рівні 8%, тобто перевищило природний  рівень на 2 природні пункти

(8%-6%=2%), тобто  реальний ВНП відхилився від  потенційного на 5 процентних пункти  (2,5 х 2 = 5) 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. Негативні соціально-економічні насідки, які породжує безробіття та методи боротьби з безробіттям.

 

1. Незайнята робоча сила означає недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, які є наслідком природного і фактичного безробіття ( і відповідно зайнятості)
2. Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати, ніби спрацьовує на користь спілки підприємців.
3. Під час тривалого безробіття працівник втрачає кваліфікацію, а отримання нової кваліфікації й адаптації до нових умов часто проходять для нього важко.
4. Безробіття веде до прямого занепаду раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менша від заробітної плати, має тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний та інвестиційний попит, скорочує обсяг заощаджень у населення.
5. Сам факт безробіття завдає людині важкої психологічної травми, яку можна порівняти з найнеприємнішими обставинами. Багато соціологів пов’язують зростання злочинності зі зростанням безробіття.

Існують різноманітні методи боротьби з безробіттям.

Часто вони випливають з тієї концепції, якої ті або інші сучасні економісти дотримуються при  пояснення причин безробіття.

         Мальтузіанці пропонують обмежити  народжуваність. Прихильники класичної теорії ринку праці – заходи по зниженню заробітної плати.

         Кейнсіанські програми в короткочасному  періоді пропонують суспільні  роботи за рахунок бюджету  держави; в довгостроковому періоді  – державні замовлення приватному  сектору, заходи по стимулюванню  інвестиційного попиту, при цьому особливе значення надається зниженню облікової ставки процента.

         Монетаристи пропонують зменшення  державного бюджетного дефіциту, ухилення від планування соціальних  програм, приборкання інфляції  і створення здорового ринкового середовища, в якому обов’язково буде присутнє розорення неефективних підприємств і висування на передній план сильних, адаптованих товаровиробників. Зокрема монетаристи пропонують не знижувати, а підвищувати облікову ставку процента. Вони вважають, що ефективно діючий ринок викличе зростання виробництва, і, як наслідок – зростання попиту на робочу силу. Платою суспільства за монетарний шлях розвитку ринку є жебрацтво, злодійство і соціальна напруга в суспільстві. Досвід України, яка використовувала монетарні важелі розвитку економіки, - наочний тому приклад.

Основні положення і висновки.

1.Безробіття –  це незайнятість у виробництві працездатного населення, яке бажає мати роботу.

2.Розрізняють  такі  форми безробіття:

    а) фрикційне(добровільне)

    б) структурне

    в) циклічне

    г)  сезонне

    д) приховане 

3.Безробіття, що формується різними потоками  на ринку праці,   складається  з двох частин: природного (нормального)  рівня    та рівня, що перевищує  природний. Величина  природного    рівня  є змінюваною і формується низкою зовнішніх чинників.

4. Встановлення  безробіття на рівні, що перевищує   природний,   спричиняє відхилення  фактичного ВНП від потенційного (природного) ВНП, що міг би  бути створений. Зв'язок між   відхиленням рівня безробіття від природного та втратою ВНП відображений у законі Оукена. 

5. Існує два   принципово  відмінних  трактування   безробіття:

   неокласичне  та кейнсіанське.  Неокласичне,  що  є своєрідною конкретизацією  класичного,  пояснює  безробіття    жорсткістю зарплати, негнучкістю цін і хибністю економічних    передбачень. Кейнсіанське трактування грунтується  на ідеї     недостатності сукупного попиту. 

6. Природа кожного з видів безробіття (фрикційного, структурного та  циклічного)  може  бути  відображена  в  моделі. Модель   фрикційного безробіття грунтується на відхиленні лінії пропозиції праці, структурного - передбачає зсув лінії попиту   на працю. Модель циклічного безробіття  -  різнонаправлені     зсуви ліній, що відображають сукупний попит і рівень безробіття. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Використана література: 

1. Григорчук Т.В. Основи економічної теорії., Коломия  –1998
2. Комісарук М.П. Макроекономіка. Курс лекцій.,- Коломия-1999
3. Ковальчук В.М. Макроекономіка. Теоретичний конспект.,Тернопіль-1996
4. Базилевич  Макроекономіка., Київ- 1997