Аналіз інвестиційної діяльності

• до двох років;
• від двох до трьох років;
• від трьох до п’яти років;
• понад п’ять років.

         За формою власності інвестиції поділяються  на приватні, державні, іноземні та спільні.

         Приватні  інвестиції – це вкладання коштів які роблять громадяни та приватні підприємства.

         Державні  інвестиції – це вкладання капіталу яке провадять центральні та місцеві органи влади й управління бюджетних, позабюджетних фондів і позичених коштів.

         Іноземні  інвестиції – це вкладання капіталу іноземних громадян, юридичних осіб і держав.

         Спільні інвестиції – це вкладання юридичних осіб та громадян країни та іноземних держав.

         Розрізняють також поняття “пряме інвестиційне підприємство” та “іноземна пряма  інвестиція”.

         Пряме інвестиційне підприємство – це акціонерне чи неакціонерне підприємство, у якому іноземний  інвестор є власником не менше 10% звичайних акцій або їхнього еквівалента в неакціонерному підприємстві, або ж має право голосу в акціонерному підприємстві.

         Іноземна  пряма інвестиція – вкладення  капіталу, яке передбачає контроль інвестора над закордонними підприємствами чи компаніями.

         Економісти  розділяють також інвестиції з огляду на спрямованість дій, виділяючи  чотири їхні види: нетто-інвестицій, екстенсивні  інвестиції, реінвестиції, брутто-інвестиції.

         Нетто-інвестиції – це інвестиції на заснування проекту (початкові інвестиції).

         Екстенсивні інвестиції – це інвестиції на розширення (збільшення) виробничого потенціалу.

         Реінвестиції  – повторні інвестиції за рахунок  використання прибутку, отриманого від  первинного вкладення капіталу.

         Брутто-інвестиції – це нетто-інвестиції плюс реінвестиції.

         Дійсність інвестиційної діяльності, як на мікро  так і на макрорівні, визначається ефективністю використання інвестиційних  ресурсів. В цьому плані вирішальне значення мають результати господарської діяльності інвестиційних галузей. Їх технічний рівень, організація виробництва, розвиток підприємництва, здатність до засвоєння інновації здійснюють основний вплив на інвестиційний цикл, окупність і віддачу інвестиційних ресурсів.

         В недалекому минулому надмірне нарощування потенціалу затратних галузей і виробництво ототожнювалось з успіхами в економічному розвитку. Як показала світова практика найбільш ефективний шлях розвитку економіки пролягає через ресурсозберігаючу інвестиційну стратегію. Мається на увазі не тільки матеріально – технічні, трудові та фінансові ресурси, але такий занадто важливий ресурс, як час. Виграш в часі дає багато переваг і відкриває великі можливості в умовах інтегрованого розвитку світового господарства .

         Для подолання  економічного спаду потрібно змінити  акценти в пріоритетах і формах інвестування. Потрібно змінити структуру економіки країни, зменшити питому вагу галузей важкої та воєнної промисловості, які великих обсягах споживають природні ресурси, погіршують екологічну ситуацію, а продукція їх в значній мірі вивозиться за межі України та не впливає на рівень життя населення. І, навпаки, необхідно збільшувати питому вагу наукоємких галузей з екологічно чистими технологіями, легкої та харчової промисловості, переробних галузей сільського господарства, сфери послуг.

         Тільки структурно переорієнтація інвестицій дає можливість безболісно зменшити частину фонду  накопичення в складі національного  прибутку, перебороти застарілі диспропорції, збалансувати економіку, досягнути  більш високого життєвого рівня  населення. Важливо також налагодити ефективний механізм інвестування науково-технічного прогресу, щоб не допустити відставання країни від світового рівня.

         Основними  завданнями інвестиційної стратегії  з точку зору максимальної ефективності тепер та в близькому майбутньому є:

• покрашення відтворювальної структури капіталовкладень, підвищення питомої ваги витрат на технологічне переозброєння та реконструкцію діючих підприємств за рахунок зменшення питомої ваги нового будівництва у виробничій сфері;
• удосконалення технологічної структури капітальних вкладень, збільшення в їх складі питомої ваги устаткування та скорочення, відповідно, будівельно-монтажних робіт;
• зміна галузевої структури капітальних вкладень з точки зору значного підвищення життєвого рівня населення на користь галузей, які виробляють продукти харчування та предмети особового споживання (сільське господарство, переробні галузі, легка та харчова промисловість), послуги;
• пріоритетне забезпечення капітальними вкладами прогресивних напрямків науково-технічного прогресу, що сприяють зниженню ресурсомісткості виробництва і підвищення якості продукції;
• збільшення обсягів капітальних вкладів на будівництво житла та інших об’єктів громадського користування і медичного забезпечення;

         Важливе місце  серед складових ефективного інвестування займає формування тенденцій протизатратного розвитку виробництва будівельних конструкцій, матеріалів та виробів в напрямку зниженню матеріалоємності та підвищення індустріалізації будівництва.  
 
 

• Загальні  правові, економічні і соціальні умови інвестиційної діяльності в Україні, поряд із основними принципами, зафіксовані в Законі „Про інвестиційну діяльність":

1. Органи влади не мають права втручатися в інвестиційну діяльність юридичних   та   фізичних   осіб,   якщо   вона   не   суперечить   діючому законодавству.

2. Добровільний характер інвестування.
3. Економічна захищеність інвестицій з боку держави.
4. Свобода вибору критеріїв інвестиційної діяльності.

         Щодо об’єктів   інвестиційної діяльності, то згідно Закону   „Про інвестиційну діяльність" об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

         До суб'єктів  інвестиційної діяльності Законом  „Про інвестиційну діяльність" віднесені  інвестори і учасники [4,ст.5]. Ними без будь-яких застережень можуть бути як громадяни і юридичні особи  України, так і іноземні громадяни та юридичні особи, і самі держави, Ідо приймають рішення про вкладення власних, запозичених і залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

• Для аналізу впливу інвестиційної діяльності на основні макроекономічні показники, в першу чергу на ВВП, спочатку прослідкуємо за інвестуванням в економіку України протягом періоду незалежності за індексами інвестицій в основний капітал. В обсяги інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) включені витрати на будівництво, реконструкцію, розширення та технічне переоснащення діючих підприємств усіх видів економічної діяльності, витрати на будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, витрати на придбання машин та обладнання без здійснення капітального будівництва. Індекси інвестицій в основний капітал до попереднього року обчислені за даними обсягів інвестицій у порівняних цінах. (рис2.2)

         З побудованого графіка видно, що з 1991 до 1998 року прослідковується тенденція до зменшення індексів інвестицій в основний капітал, а потім - постійне помірне збільшення.

         Побудуємо в одній площині графіки, які  ілюструють динаміку валового внутрішнього   продукту,   інвестицій   в   основний   капітал   та   обсягів виробництва у промисловості протягом досліджуваного періоду. 
 

         На побудованих  графіках чітко прослідковуєть, що загальна тенденція динаміки зберігається для всіх величин (інвестицій в основний капітал, валового внутрішнього продукту та обсягів виробництва у промисловості).

         Тепер наведемо статистичні дані про результати інвестування в період збільшення індексів інвестицій в основний капітал. В  табл.2.1. наведені дані про інвестиції в основний капітал за джерелами  фінансування в Україні за 1998 - 2003 рр. в млн. гривень у фактичних цінах.      

Таблиця 2.1.(див.на наступній сторінці) 
 
 

         Інвестиції  в основний капітал  у

         фактичних цінах за джерелами

         інвестування  в Україні за 1998 - 2003 рр.

         За даними статистичного щорічника України (2003 рік) сформуємо табл. 2.2, в якій наведено обсяг інвестицій в основний капітал та основні макроекономічні показників за 1998 - 2003 рр.  

    Таблиця 2.2.