Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2012 в 17:22, лекция
Предмет курсу “міжнародна економіка”. Міжнародна економічна система: сутність та структура. Міжнародні економічні відносини. Міжнародна економічна діяльність. Сукупність національних економік. Класифікація країн за рівнем соціально-економічного розвитку. Інтернаціоналізація господарського життя. Міжнародний поділ праці: сутність, форми та фактори. Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства. Основні форми міжнародних економічних відносин. Рівні МЕВ. Принципи МЕВ. Основні суб’єкти МЕВ. Середовище розвитку МЕВ.
4. Нова геополітична ситуація в Європі, викликана колапсом Радянського Союзу, появою нових незалежних країн, крахом комуністичних режимів в країнах Східної Європи і Балтії і утворення СНД призвели в 90-і роки до нової хвилі мігрантів у різні країни світу, насамперед, до Західної Європи, а також до США, Ізраїлю, Аргентини, Австралії, Канади та в деякі інші.
8. Позитивні і негативні соціально-економічні наслідки міграції робочої сили країн-експортерів і країн-імпортерів.
Країни | Експортери | Імпортери |
Наслідки | ||
позитивні | 1. Знижується напруга на внутрішньому ринку праці завдяки експорту надлишкової робочої сили. 2. Зростають надходження до бюджету у вигляді податків з фірм-посередників. 3. Збільшуються валютні надходження до країни за рахунок приватних переказів емігрантів. 4. Зростає рівень життя і добробут залишених вдома членів сімей і утриманців мігрантів за рахунок переказів і речових відправлень. 5. Збільшуються можливості приватного інвестування завдяки поверненню на батьківщину (після ротації) особистих коштів, засобів виробництва тощо мігрантів. 6. Підвищується техніко-економічний рівень виробництва внаслідок праці більш кваліфікованих емігрантів, що повертаються на батьківщину з розвинених країн. 7. З’являється можливість створення високоприбуткової галузі з експорту робочої сили. 8. В окремих випадках, якщо це передбачено двосторонніми угодами, держава може отримувати компенсацію за використання імпортованих трудових ресурсів.
| 1. Стимулюється розвиток виробництва внаслідок екстенсивного збільшення робочої сили. 2. Зростає конкурентоспроможність продукції завдяки використанню більш дешевої праці іммігрантів. 3. Знижуються витрати на підготовку та перекваліфікацію власних кадрів, в тому числі вищої кваліфікації. 4. Заповнюються вакансії в непрестижних сферах і галузях економіки. 5. Під час криз знижується соціальна напруга за рахунок звільнення іммігрантів і заповнення вакансій робітниками-резидентами. 6. Зменшується бюджетне навантаження завдяки економії коштів по пенсіям та соціальним пільгам. 7. Зростає продуктивність праці робітників і ефективність виробництва в цілому за рахунок конкуренції на ринку праці. 8. Покращується демографічна ситуація в “старіючих” країнах, а в деяких – і генофонд нації. |
негативні | 1. Зменшуються можливості власного розвитку внаслідок відтоку кваліфікованих кадрів і фахівців (“втрата розумів”) в більш привабливі країни. 2. Знижується загальна конкурентоспроможність на власному ринку праці в результаті відтоку кваліфікованих, молодих кадрів. 3. Виникає можливість приховування мігрантами доходів і ухилення від податків щодо країн, які не мають між собою двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування. 4. Зменшуються надходження до бюджету як слідство скорочення кількості потенційних платників податків. | 1. Посилюється напруга на ринку праці щодо робітників-резидентів за рахунок найму більш дешевої іноземної робочої сили. 2. Зростають витрати на соціальний захист іммігрантів. 3. Здійснюється відтік за кордон валютних коштів у вигляді переказів іммігрантів. 4. Збільшується загроза загострення міжнаціональних, міжетнічних, міжконфесійних та інших соціальних проблем. 5. Погіршується криміногенна ситуація в країні. |
9. Рівні регулювання міжнародних міграційних процесів.
Корпоративний | Кожна державна або приватна компанія в межах існуючого зовнішнього правового поля має свою власну стратегію і тактику залучення і використання іноземної робочої сили |
Національний | Сукупність державних нормативно-правових актів і адміністративних рішень щодо еміграційної або імміграційної політики |
Міждержавний або міжнаціональний | Регулювання відбувається на підставі укладених двосторонніх або багатосторонніх договорів (угод) |
Наддержавний або наднаціональний | Законотворча процедура з боку наднаціональних політико-економічних інтеграційних угрупувань |
Міжнародний | Розробка і прийняття міжнародних конвенцій у сфері трудових відносин |
10. Міжнародні організації, які займаються регламентацією, дослідженнями, соціальними програмами тощо в сфері міжнародних трудових відносин взагалі і міграційних аспектів зокрема
Міжнародна організація праці (МОП) | Спеціалізована структура ООН, яка нараховує 170 держав-членів. Цією організацією було ініційовано розробку і ухвалення більше 350 документів (конвенцій і рекомендацій) щодо міжнародної регламентації переміщення, працевлаштування, соціального захисту тощо працюючих |
Комісія ООН по народонаселенню | Має в своєму розпорядженні кошти спеціального фонду, який частково використовується для субсидування національних програм щодо міграції |
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) | Розробляє, зокрема, документи щодо освіти мігрантів та членів їх сімей |
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) | Спеціалізована структура ООН. Розробляє спеціальні норми щодо здоров’я мігрантів |
Міжнародна організація з міграції (МОМ) | Розробляє довготермінові програми у сфері регулювання міграції, сприяє вирішенню національних міграційних проблем, займається питаннями переселення, працевлаштування та соціального захисту біженців. З 1949 по 1989 роки мала назву Міжнародна організація у справах біженців |
Управління верховного комісара у справах біженців (УВБК) при ООН | Вирішує питання захисту прав біженців, їх репатріації тощо |
Система постійного нагляду за міграцією (CONEMI) | Координує діяльність національних імміграційних управлінь 29 провідних країн світу (членів ОЕСР) |
Міжнародний комітет з питань міграції (СІМЕ) | Сприяє захисту прав мігрантів в країн Західної Європи |
11. Основні причини (чинники) посилення міграційних процесів в Україні
- структурна перебудова економіки;
- нерівномірність в розміщенні продуктивних сил;
- розширення зовнішньоекономічних зв’язків України;
- погіршення екологічної ситуації в окремих регіонах;
- інтенсифікація інтеграційних процесів на національному грунті;
- лібералізація процедур еміграції і імміграції;
- економічні мотивації;
- криміналізація суспільства.
12. Основні напрямки міграції населення у 2003 р.
| Осіб | ||
число прибулих | число вибулих | сальдо міграції | |
Всі напрямки міграції: | 762033 | 786243 | -24210 |
у межах України | 722544 | 722544 | Х |
внутрішньорегіональна міграція | 443231 | 443231 | Х
|
міжрегіональна міграція | 279313 | 279313 | Х
|
міждержавна міграція | 39489 | 63699 | -24210 |
країни СНД | 32876 | 40647 | -7771 |
Інші країни | 6613 | 23052 | -16439 |
13. Міграція населення по регіонах у 2003 році
| Міждержавна міграція | ||
число прибулих | число вибулих | приріст (скорочення) | |
Україна | 39489 | 63999 | -24210 |
АР Крим | 4768 | 4748 | 20 |
області: |
|
|
|
Вінницька | 985 | 1766 | -781 |
Волинська | 434 | 1262 | -828 |
Дніпропетровська | 2124 | 4872 | -2748 |
Донецька | 6510 | 9136 | -2626 |
Житомирська | 666 | 1457 | -791 |
Закарпатська | 353 | 1381 | -1028 |
Запорізька | 1773 | 2734 | -961 |
Івано-Франківська | 367 | 781 | -414 |
Київська | 806 | 889 | -83 |
Кіровоградська | 504 | 1106 | -602 |
Луганська | 2090 | 6029 | -3939 |
Львівська | 464 | 1587 | -1123 |
Миколаївська | 1170 | 1889 | -719 |
Одеська | 2960 | 2779 | 181 |
Полтавська | 803 | 1522 | -719 |
Рівненська | 310 | 1711 | -1401 |
Сумська | 663 | 1364 | -710 |
Тернопільська | 280 | 679 | -399 |
Харківська | 2627 | 4766 | -2139 |
Херсонська | 1100 | 1688 | -588 |
Хмельницька | 711 | 1169 | -458 |
Черкаська | 1041 | 1220 | -179 |
Чернівецька | 550 | 1205 | -655 |
Чернігівська | 518 | 1312 | -794 |
м. Київ | 3725 | 3450 | 275 |
м. Севастополь | 1187 | 1197 | -10 |