Головними стимулами інтегрування є спільні  економічні інтереси, що разом із принципами взаємовигідних відносин становлять фундамент угоди. Цілі угоди полягають у тому, щоб позбутися перешкод у торгівлі, створити умови для справедливої конкуренції, збільшити доцільність інвестування, спільно захищати права інтелектуальної власності, запровадити ефективний механізм співпраці та розв'язання суперечностей, а також розвивати тристороннє, регіональне та багатостороннє кооперування.

       Спільний  для трьох сторін інтерес полягає в тому, щоб об'єднаними зусиллями протистояти посиленню впливу західноєвропейського інтеграційного об'єднання в особі ЄС. Як відомо, свого часу політика панамериканізму була спрямована проти поширення європейського впливу в Західній півкулі. У тристоронній угоді про цю політику не йдеться, але її по суті антиєвропейська спрямованість очевидна. НАФТА має протистояти також могутньому економічному піднесенню Азіатсько-Тихоокеанського регіону, який, на думку багатьох дослідників, досить серйозно претендує в XXI ст. на роль світового центру. США дійшли висновку, що їхньої одноосібної присутності в цьому регіоні вже не достатньо, щоб адекватно реагувати на можливі зміни у розстановці світових економічних сил або, принаймні, підтримувати рівновагу між ними.

      Кожна із трьох країн-учасниць має свої економічні інтереси в НАФТА і, звісно, кожна з них має надію реалізувати ці інтереси за допомогою вільної торгівлі.

      США передбачають отримати виграш від участі в НАФТА у вигляді:

• розширення безмитного ринку реалізації своєї продукції;
• отримання виходу через Мексику на ринки країн Латинської Америки;
• зняття питання про обов'язкове створення в Мексиці філій підприємств, щоб обходити при експорті товарів митні та протекціоністські бар'єри;
• появи легкого доступу до канадських і мексиканських економічних і енергетичних ресурсів;
• збільшення виробництва і експорту аграрної, автомобільної та текстильної продукції.

      Для Канади виграш від НАФТА полягає в появі можливості:

• усунення протекціоністських перепон з боку законодавства США, якими активно підтримувалась конкурентоспроможність американських фірм у боротьбі за ринки США;
• розширення внутрішнього ринку за рахунок його збільшення завдяки об’єднанню з ринками США та Мексики;
• збільшення товарообігу з Мексикою, який є надзвичайно малим, порівняно з потенційно можливим;
• виходу через США та Мексику на ринки країн Латинської Америки;
• підвищення комерційної активності, що призведе до зростання промислового виробництва, розширення меж зайнятості.

         Для Мексики виграш від НАФТА полягає у створенні умов прискорення економічного розвитку за рахунок:

• величезного і швидкого припливу американського та канадського капіталів;
• можливості широкого виходу на раніше надто обмежені протекціоністським законодавством ринки, особливо з сільськогосподарською продукцією тропіків;
• прискорення розвитку економіки взагалі, створення додаткових робочих місць, вирішення проблем зайнятості;
• прискореного підписання двосторонніх угод співробітництва з країнами Центральної і Латинської Америки для усунення торговельних обмежень.

Питання для самоконтролю

1. Чому міжнародна економічна інтеграція відбувається не між всіма країнами світу одночасно, а переважно на кордонах регіонів?
2. Назвіть шляхи формування економічних інтеграційних угруповань.
3. Які об’єктивні передумови є найважливішими для розвитку міжнародних інтеграційних процесів?
4. Спробуйте виявити протиріччя у мотивації країн-учасниць НАФТА та оцінити їх вплив на процеси північноамериканської економічної інтеграції.
5. Виходячи з сучасних умов та логіки розвитку політичних і соціально-економічних процесів, окресліть контури можливих варіантів загальноєвропейської економічної інтеграції.
6. Яким чином особливості України впливають на шляхи і пріоритети її інтеграції у світогосподарську систему.