Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Марта 2012 в 19:23, доклад
Проте, при проведенні дослідження стосовно ролі США в сучасному світі, більше 55% респондентів по всій кулі відповіли, що роль Сполучених Штатів Америки швидше негативна. І лише 12 % дали позитивну відповідь. Прихильні по відношенню до Сполучених Штатів громадяни зазначають, що ця країна підтримує в світі порядок і стабільність - веде боротьбу з тероризмом і екстремізмом (2%). Крім того, США, будучи економічно сильною державою, розвивають науку, розробляють нові технології (1%), допомагають іншим країнам. Деякі (5%) просто говорять, що, з їхньої точки зору, США - хороша, сильна країна, у якої треба вчитися.
Негативна роль Америки, вважають респонденти, полягає в тому, що вона нав'язує свою волю іншим державам (21%). 15% учасників опи
ПЛАН
ВСТУП
1. Геополітичний потенціал США та їх місце у структурі сучасного світу
2. Особливості формування геополітичних інтересів США у регіоні Австралії та Океанії в історичній ретроспективі.
3. Сучасні геополітичні інтереси США в регіоні Австралії та Океанії.
4. Механізми реалізації геополітичних інтересів США у регіоні Австралії та Океанії в сучасних умовах.
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
Нова Зеландія - теж учасник процесу відновлення Афганістану, проте на відміну від австралійців основна частина новозеландських військовослужбовців в Афганістані займається відновлювальними питаннями і не бере участі в бойових діях. Чисельність військового контингенту Нової Зеландії - 116 чоловік Новозеландський контингент з 2003 року (а окремі підрозділи новозеландців з кінця 2001 року) розміщений в центральній провінції Баміан, відомої знаходження там в недавньому минулому гігантських статуй Будди, зруйнованих у 2001 році талібами. Новозеландці, як і їх колеги з міжнародної коаліції, відновлюють в цій провінції дороги, будують школи, колодязі, поліклініки та інші об’єкти.
Так само як і австралійські колеги, командування новозеландських військ підтвердило свої зобов’язання перед НАТО про продовження перебування своїх військовослужбовців в Афганістані, термін яких закінчувався у вересні 2007 року, до вересня 2008 року з можливим подальшим продовженням. Про це заявив у Брюсселі в штаб-квартирі НАТО в січні 2007 року міністр оборони Філіп Гофф.[27] Керівництво НАТО високо оцінило зусилля новозеландців у забезпеченні безпеки і реконструкції в Афганістані. У зв’язку з цим на саміті НАТО в листопаді 2006 року в Ризі була підкреслена необхідність нарощувати співпрацю Північноатлантичного альянсу з демократичними країнами басейну Тихого океану - Японією, Австралією і Новою Зеландією.
ВИСНОВКИ
Отже, Сполучені Штати Америки починаючи з ХІХ століття здійснювали свою експансіоністську політику в регіоні Австралії та Океанії.. Перш за все це пов’язано з колоніальною політикою європейських країн та США. Найбільш тісні контакти Сполучені Штати Америки підтримують з Австралією, Новою Зеландією та островами Мікронезії.
Зацікавленість США у цьому регіоні перш за все полягає у його географічній близькості до Азійсько-Тихоокеанського Регіону, який у Стратегії національної безпеки США визначений провідною віссю в політиці Вашингтону в Азії і Тихому океані. Найважливішим завданням американської політики в регіоні Океанії до сьогодні залишається збереження тут своєї військово-політичної присутності.
Зараз на перше місце тут виходить Китай. Саме з фактором посилення позицій КНР в Азійсько-Тихоокеанському регіоні пов’язане активне зацікавлення США регіоном Австралії та Океанії вже на сучасному етапі. США намагаються залучитися підтримкою держав Південно-тихоокеанського регіону, а саме Австралії, Нової Зеландії, регіону Мікронезії для послаблення китайських позицій.
Перегляд американської стратегії на Тихому океані, на думку аналітиків, назрівав уже давно. В останні роки КНР закріпила свої позиції в АТР. Американські фахівці не раз з побоюванням відзначали, що військові витрати КНР постійно збільшуються і слабо піддаються моніторингу. В останні кілька років Пекіну вдалося значно модернізувати збройні сили.
Хоча за словами американського керівництва збільшення військової присутності в регіоні має дати Вашингтону можливість швидше допомагати своїм партнерам у боротьбі зі стихійними лихами. Тим не менш, ні для кого не є таємницею, що справжньою причиною перегрупування військ є зростаюча військова та економічна міць Китаю. З огляду на це, Вашингтон лише посилить свій вплив на Океанію в найближчому майбутньому.
ЛІТЕРАТУРА
2. Внешняя политика. Австралия. – Режим доступу: http://go-australia.com.ua/
3. Внешняя политика Австралии. – Режим доступу: http://www.australia.russian-
4. Ермольев В. Н. Колониальная политика США на Филиппинах конца XIX – начала ХХ вв/В.Ермольев. – М.,2003
5. Коргун В.Г. Австралия и Новая Зеландия в борьбе с терором// Материалы
XXIX и XX научных конференций по изучению Австралии, Новой Зеландии и Океани «Южно-тихоокеанский регион: новые проблемы в быстро меняющемся мире» 30-31 октября 2009 г.. – С 17-22
6. Кривушин И. Колониальный раздел мр/И.Кривушин. – Режим доступу:
7. Малаховский К.В. Приключения в Океании/К.В.Малаховский. – Режим доступу: http://odinnaostrove.ru/
8. Николаев В.П. Новый треугольник безопасности в Азиатско-Тихоокеанском регионе: Австралия-США-Япония/ В.П.Николаев// Материалы XXVIII Международной научной конференции по изучению Австралии, Новой Зеландии и Океании
«Южнотихоокеанский регион: место встречи Востока и Запада»
25-26 октября 2007 г. – С. 34-40
9. Петров Л. Австралия и новая политика США в АТР/Л.Петров. – 2009. – Режим доступу: http://leonidpetrov.wordpress.
10. САНИТАРНЫЙ КОРДОН ВОКРУГ КИТАЯ. Зачем США новая военная база в Австралии?. – 2011. – Режим доступу: http://oko-planet.su/politik/
11. Тимошенко, В. Н. Ненужный регион? Политика США в Океании после «холодной войны» / В. Н. Тимошенко // Азия и Африка сегодня. – № 5. – 2006. – С. 20–27.
12. Тимошенко В.Н. Внешняя политика и безопасность государств Южнотихоокеанского региона в 80-е-90-е гг.ХХ века/В.Н. Тимошенко. – Режим доступ: http://dibase.ru/article/
[1] Ермольев В. Н. Колониальная политика США на Филиппинах конца XIX – начала ХХ вв/В.Ермольев. – М.,2003
[2] Кривушин И. Колониальный раздел мр/И.Кривушин. – Режим доступу:
[3] Малаховский К.В. Приключения в Океании/К.В.Малаховский. – Режим доступу: http://odinnaostrove.ru/
[4] Тимошенко В.Н. Внешняя политика и безопасность государств Южнотихоокеанского региона в 80-е-90-е гг.ХХ века/В.Н. Тимошенко. – Режим доступ: http://dibase.ru/article/
[5] Малаховский К.В. Приключения в Океании/К.В.Малаховский. – Режим доступу: http://odinnaostrove.ru/
[6] Там само 1
[7] Малаховский К.В. Приключения в Океании/К.В.Малаховский. – Режим доступу: http://odinnaostrove.ru/
[8] Внешняя политика Австралии. – Режим доступу: http://www.australia.russian-
[9] Тимошенко В.Н. Внешняя политика и безопасность государств Южнотихоокеанского региона в 80-е-90-е гг.ХХ века/В.Н. Тимошенко. – Режим доступ: http://dibase.ru/article/
[10] Тимошенко В.Н. Внешняя политика и безопасность государств Южнотихоокеанского региона в 80-е-90-е гг.ХХ века/В.Н. Тимошенко. – Режим доступ: http://dibase.ru/article/
[12]Тимошенко, В. Н. Ненужный регион? Политика США в Океании после «холодной войны» / В. Н. Тимошенко // Азия и Африка сегодня. – № 5. – 2006. – С. 20–27.
[13] Там само 1
[14] Петров Л. Австралия и новая политика США в АТР/Л.Петров. – 2009. – Режим доступу: http://leonidpetrov.wordpress.
[15] Николаев В.П. Новый треугольник безопасности в Азиатско-Тихоокеанском регионе: Австралия-США-Япония/ В.П.Николаев// Материалы XXVIII Международной научной конференции по изучению Австралии, Новой Зеландии и Океании
«Южнотихоокеанский регион: место встречи Востока и Запада»
25-26 октября 2007 г. – С. 34-40
[16] Николаев В.П. Новый треугольник безопасности в Азиатско-Тихоокеанском регионе: Австралия-США-Япония/ В.П.Николаев// Материалы XXVIII Международной научной конференции по изучению Австралии, Новой Зеландии и Океании
«Южнотихоокеанский регион: место встречи Востока и Запада»
25-26 октября 2007 г. – С. 34-40
[18] Там само 2.
[19] Внешняя политика. Австралия. – Режим доступу: http://go-australia.com.ua/
[20] Внешняя политика Австралии. – Режим доступу: http://www.australia.russian-
[21] Николаев В.П. Новый треугольник безопасности в Азиатско-Тихоокеанском регионе: Австралия-США-Япония/ В.П.Николаев// Материалы XXVIII Международной научной конференции по изучению Австралии, Новой Зеландии и Океании
«Южнотихоокеанский регион: место встречи Востока и Запада»
25-26 октября 2007 г. – С. 34-40
[22] Там само 1.
[23] Николаев В.П. Новый треугольник безопасности в Азиатско-Тихоокеанском регионе: Австралия-США-Япония/ В.П.Николаев// Материалы XXVIII Международной научной конференции по изучению Австралии, Новой Зеландии и Океании
«Южнотихоокеанский регион: место встречи Востока и Запада»
25-26 октября 2007 г. – С. 34-40
[24]САНИТАРНЫЙ КОРДОН ВОКРУГ КИТАЯ. Зачем США новая военная база в Австралии?. – 2011. – Режим доступу: http://oko-planet.su/politik/
[25] Тимошенко, В. Н. Ненужный регион? Политика США в Океании после «холодной войны» / В. Н. Тимошенко // Азия и Африка сегодня. – № 5. – 2006. – С. 20–27.
[26] Коргун В.Г. Австралия и Новая Зеландия в борьбе с терором// Материалы
XXIX и XX научных конференций по изучению Австралии, Новой Зеландии и Океани «Южно-тихоокеанский регион: новые проблемы в быстро меняющемся мире» 30-31 октября 2009 г.. – С 17-22
[27] Тимошенко, В. Н. Ненужный регион? Политика США в Океании после «холодной войны» / В. Н. Тимошенко // Азия и Африка сегодня. – № 5. – 2006. – С. 20–27.