Рекреаційні ресурси Львову

Загальна довжина залізниць - 1309 км, автошляхів - 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям - 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли - Львів, Красне, Стрий. Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ - Львів - Прага (Будапешт), Варшава - Перемишль - Львів - Бухарест. Найважливіші залізничні вузли -- Львів та Стрий. Головні автомагістралі: Львів - Рівне - Київ, Львів - Тернопіль - Вінниця - Київ, Львів - Івано-Франківськ - Чернівці, Львів - Ужгород.[8]

Протягом останніх півроку  до Львова було відкрито три нових  міжнародних рейси, що з'єднали місто з Лондоном, Дортмундом та нещодавно, за посередництвом німецької Люфтганзи, з Мюнхеном. Львів справді знаходиться в межах 2 годинного авіапольоту до більшості європейських міст.

На сьогодні у Львівській області діє 4 пункти перетину кордону, до 2012 року їх кількість збільшилась до семи, а їх розташування та пропускна здатність відповідатиме вимогам ЄС.

У 2008 році було реконструйовано 5-ий транспортний коридор, а цього  року розпочинається реконструкція  доріг, що ведуть від існуючих та планованих пунктів перетину кордону. Також на цей рік заплановано будівництво швидкісної траси від кордону до Києва, що пролягатиме через Львів.

Львівська залiзниця має гарно оснащену мережу медичних закладiв, якi постiйно знаходяться в центрi її уваги i пiдтримуються матерiально. Незважаючи на складне фiнансове становище, 18 лiкарень i 17 полiклiнiчних вiддiлень, що безпосередньо функцiонують на магiстралi, не тiльки збережено, а й розширено. Так, в Ужгороді та Чернiвцях за кошти залiзницi збудували полiклiнiки, в Ковелi - оздоровчий комплекс при вузловiй лiкарнi, багато з лікарень оснастили сучасним медичним обладнанням. А в 1999 р. у Чопi здали в експлуатацiю вузлову лiкарню, яка за своїм комфортом і сучасним медичним обладнанням вважається однiєю з найкращих.

Львів розташований приблизно рівно віддалено до таких європейських міст як Варшава, Будапешт та Бухарест - менше 6 годин їзди авто. Така ж відстань від Львова до столиці України – Києва. [23]

Таблиця 4.1.

Автомобільні дороги загального користування за типами покриття

Роки	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Всього, км.	8303,5	8311,2	8328,6	8334,4	8336,8,5	8350
у тому числі
з твердим покриттям	8109,8	8127,2	8152,3	8161,8	8168,7	8187,2
з них за типами покриття:
цементнобетонне	115,9	115,9	116,1	114,8	114,0	114,0
асфальтобетонне	1821,7	1823,8	1832,5	1836,8	1846,3	1856,0
чорне шосе	3412,5	3419,1	3438,0	3447,3	3444,7	3447,8
біле шосе	2740,1	2748,8	2748,6	2745,8	2746,6	2752,3
бруківка, булижне	19,6	19,6	17,1	17,1	17,1	17,1
грунтові дороги	19,6	19,6	17,1	17,1	17,1	17,1
Дороги з твердим  покриттям:
з однією проїзною частиною	8081,3	8098,7	8122,6	8132,1	8139,0	8157,5
з двома проїзними  частинами	28,5	28,5	29,7	29,7	29,7	29,7

(За даними Головного  управління статистики у Львівській  області) Львiвська залiзниця є важливим центром у транспортних перевезеннях мiж Сходом та Захiдною Європою, оскільки межує з Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною. Це спонукає не лише до полiпшення органiзацiї перевезень, пiдвищення швидкостi передачi вагонiв, але й вiдкриття нових прикордонних переходiв, розширення i реконструкцiї розвантажувально-перевантажувальних пунктiв.

Розділ 5

Аналіз екологічного стану території

 

Територія Львівської області характеризується значним розповсюдженням небезпечних геологічних, як природних, так і техногенно-активізованих процесів.

На території області  протікають ріки Дністер, Стрий, Опір, Західний Буг, Бистриця, Вишня‚ які  в період весняної повені і випадання  значних опадів, створюють зони затоплення, особливо в Миколаївському, Самбірському, Мостиському, Стрийському, Дрогобицькому, Старосамбірському, Городоцькому, Жидачівському, Сокальському районах та місті Червонограді. Особливості фізико-географічних умов, наявність розвиненої промисловості, у тому числі з небезпечними видами виробництва, значна кількість транспортних комунікацій, а також стан виробничого, житлово-комунального фонду та водопровідно-каналізаційного господарства, ступінь зносу якого у багатьох випадках досить велика, створюють на території області складну техногенно-екологічну обстановку. Вона може призвести до виникнення практично усіх видів аварій, катастроф з виходом з ладу систем життєзабезпечення та життєдіяльності населення.

Значною потенційно - негативною загрозою для Львівської області  є Рівненська і Хмельницька АЕС і виробничі потужності концерну "Оріана" м. Калуш Івано-Франківської області.

Особливу небезпеку  з можливими негативними наслідками і кількістю жертв являють  собою аварії з викидом в навколишнє середовище радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин.

За підсумками проведення паспортизації потенційно-небезпечних  об’єктів (ПНО) та аналізу ризику виникнення на них НС, у Львівській області  нараховується 962 ПНО, з них з найбільшим ризиком виникнення НС - 116, у т.ч. потребують негайних запобіжних заходів (1 група ризику) - 5, потребують проведення попереджувальних заходів протягом 2001 року (ІІ група ризику ) – 16.

25 промислових підприємств  використовують в виробництві  сильнодіючі отруйні речовини (СДОР). 108 промислових підприємств є  вибухо-, пожежонебезпечні, які виробляють, зберігають і використовують у виробництві більше 150 тисяч тонн легкоспалахуючих горючих речовин. Крім цього, на території області проходять нафтопровід ДАТ "Дружба" протяжністю 300 км., магістральний продуктопровід АТ "Прикарпаттранснафто-продукт", протяжністю 244 км.

Одним із прикладів небезпеки  може бути Бориславське озокеритове  родовище, яке має запаси природного озокериту, безпосередньо прилягає до історичного центру м. Борислава. Розробку родовища впроваджено більше 100 років тому, на даний час воно розкрито двома вертикальними стволами № 1, № 4, існує і старий неліквідований ствол № 3. Озокеритова шахта з виділення газів метанового ряду належить до надкатегорійних і є вибухонебезпечною.   В зоні техногенно - активізованих процесів (карстів) знаходиться понад 50 населених пунктів в 11 районах області, а також південно-західна частина м. Львова.

Особливо складна обстановка щодо цього спостерігається у  м. Львові, Яворівському районі в зоні впливу діяльності Яворівського ДГХП "Сірка", Пустомитівському районі.

Внаслідок карстосуфозійних процесів у зоні впливу Яворівського ДГХП "Сірка" знаходиться 16 населених  пунктів з населенням близько 11 тисяч  чоловік. Під час цих процесів було пошкоджено 55 будинків, в яких проживає біля 400 чоловік. На сьогодні 23 будинки, в яких проживає понад 120 чоловік знаходяться в аварійному стані.

Всього в небезпечній  зоні зафіксовано понад 1000 карстових  провалів.

До еколого-небезпечних  об’єктів Львівської області належать:

1. Яворівське державне гірничо-хімічне підприємство “Сірка”. Підприємство входить до Переліку 100 найбільших забруднювачів України. Воно розташоване в прикордонній зоні з Республікою Польща. На Язівському руднику відкритих гірничих робіт видобуток сірки припинено у 1998 році. Багаторічне пониження рівня підземних вод викликало зміни гідрологічної, гідрогеологічної та інженерної ситуації. Основною екологічною проблемою є розвиток карстово-провальних явищ (виявлено1033 поверхневі форми), особливо в межах санаторію Шкло. Карстові лійки несвоєчасно ліквідовуються.

На Староязівській дільниці підземної виплавки сірки не задіяна  система ПВН для утилізації гарячого водовідливу. Не вирішується питання рекультивації порушених гірничими роботами земель на площі 3145 га та повернення їх у сільськогосподарське виробництво.

2. АТ “Нафтопереробний  комплекс “Галичина” підприємство входить до Переліку 100 найбільших забруднювачів України.

Не в повній мірі перехоплюються забруднені нафтопродуктами грунтові води з території підприємства, що під час інтенсивних опадів призводить до забруднення води р. Тисмениця.

Значну небезпеку для  довкілля становлять амбари з нафтовідходами та нафтошламами, які розташовані  у водоохоронній смузі річки  і займають площу 3,4га. В них накопичено біля 42,3 тис. та нафтовідходів та нафтошламів. На даний час розроблено проект інженерних заходів з ліквідації нафтошламів та рекультивації порушених земель.

Не ведеться реконструкція  дільниці № 2, якою передбачено поглиблену переробку нафти. Ведення її в  дію дасть можливість виробляти високоякісні екологічно чисті неетильовані бензини А-76, Аі-93 та Аі-95. Через відсутність коштів терміни реконструкції не витримуються.

3. Роздільське державне  гірничо-хімічне підприємство “Сірка”. 

Підприємство входить  до Переліку 100 найбільших забруднювачів України і знаходиться в басейні транскордонної р. Дністер. На гідроспорудах накопичено критичний об’єм рідини, що спричиняє періодичний аварійний скид забрудних виробничих та рудничних вод в р. Дністер.

До основних джерел забруднення поверхневих, підземних вод, землі Роздільського рудника належать склади фосфогіпсів, відходи виробництва фосфорної кислоти. Накопичення цих відходів ІУ класу небезпеки досягло критичних меж і становить біля 4 млн. т. Питання утилізації даних відходів не вирішено.

Зафіксовано переливи з  обвідної канави складу фосфогіпсу в  залишкову ємність Центрального кар’єру, яка є неузаконеною гідротехнічною спорудою з об”ємом рідини 1,5 млн. куб.м. Фіксується інтенсивна фільтрація зі складу фосфогіпсу в підземні води.

Продовжується інтенсифікація зсуву по північному борту кар’єру в с. Малехів, що загрожує східній та північній дамбам хвостосховища № 2. Повністю замортизований трубопровід пластових вод з зумпфа Роздільського рудника.

Невирішеною проблемою  залишається наявність стронцію у хвостах флотації.

4. Добротвірська ТЕС 

Підприємство входить  до Переліку 100 найбільших забруднювачів  України. Є найбільшим забруднювачем  атмосферного повітря в області  та джерелом транскордонного переносу забруднюючих речовин. Це, в основному, сірчистий ангідрид, оксиди азоту і зола. Не будується установка з сіркоочистки для енергоблоку № 9.

До невирішених проблемних питань належать екологічно безпечне збереження, видалення і знешкодження золи і шлаку, які утворюються  під час спалювання низькосортного вугілля. Золи і шлаку накопичено на золошлаковідвалах біля 8,4 млн.т.

На об’єкті згідно з “Програмою використання відходів виробництва і споживання на період до 2005р.” заплановано будівництво  комплексної механізованої лінії  виробництва стінових блоків із використанням золи і шлаку. Дані роботи протягом 1998-2002р.р. не проводились.

5. ВАТ “Сокальський  завод хімічного волокна” 

Входить до Переліку 100 найбільших забруднювачів України. Після реструктуризації і утворення дочірнього підприємства ДП “Карбон” викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 1999 р. ставили 317 тонн (0,3% викидів області). Припинено забруднення поверхневих вод. Доцільно виключити його з переліку екологічно небезпечних об?єктів України.

6. ВАТ”Миколаївцемент”  Підприємство входить до Переліку 100 найбільших забруднювачів України. Його викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря становлять 3% від валових викидів по області. Виконано роботи з реконструкції печей № 4 і 6. Неповністю закінчена реконструкція газоочисних установок печей № 3 і 5, тому спостерігається перевищення ГДК пилу і цементу в СЗЗ і житловій зоні. У СЗЗ проживає біля 2000 чоловік, що є порушенням вимог законодавства.

7. НГВУ “Бориславнафтогаз” 

Об’єкти нафтовидобутку розташовані в межах 5 адміністративних районів гірської та передгірської частини Львівської області. Експлуатація нафтових родовищ здійснюється понад 150 років, що зумовило замортизованість основних фондів і є джерелом аварійних ситуацій (в першу чергу НЗП “В”яра та НЗП “Фош” у місті Бориславі). На території виробничої діяльності НГВУ “Бориславнафтогаз” існує близько 20 тис. старих виробіток, технологія ліквідації яких не розроблена. Це призвело до росту загазованості у м. Бориславі. Аналогічні проблеми спостерігаються на Східницькому родовищі в межах курорту Східниця.

Основною проблемою  нафтового комплексу залишається  утилізація пластових вод. Закачка  здійснюється у пристосовані свердловини, без розробки технологічних схем, з перевищенням допустимого об’єму закачки. Відсутні промислово апробовані технології переробки нафтошламів з амбарів.

8. Державна вугільна  холдінгова компанія “Укрзахідвугілля” 

В регіоні діє 10 вугільних  шахт. Основна екологічна проблема – наявність просадок території  до 5,5 м, зумовлена відсутністю закладочних робіт, повним обрушенням крівлі виробіток. Підтоплено понад 260 га земель, в т.ч. 20% - на шахтному полі шахти 5-ВМ, яка закривається. Підпрацьовані усі накопичувачі шахтних вод, хвостосховища, що розташовані на високопроникних піщано-супіщаних відкладах. В териконах шахт та ЦЗФ заскладовано понад 100 млн. тонн породи, 68% якої становлять глинисті аргіліти, що спряє сорбції важких метаів. Висока сірчистість (до 4,6%) є причиною самонагріву і самозаймання породи. На даний час тліє 5 териконів шахт і ЦЗФ.

9. Львівський державний  міжобласний спецомбінат УДО  “Радон” Введений в експлуатацію  в 1961 р. Проектна потужність 940 куб.м твердих РАВ. На даний  час екологічний стан підприємства - задовільний. Однак не вирішена  проблема розширення екологічної  лабораторії та її акредитації, заміни застарілого обладнання для дезактивації спецавтотранспорту, будівництво очисних споруд дощостоків “брудної” зони, газифікація пункту ПЗРВ, закриття законсервованого сховища твердих РАВ від атмосферних опадів, незавершено будівництво периметральної сигналізації об”єкту.