Рекламна програма, завдання туроператора і турагента відносно одного туристичного продукту

Міністерство  освіти і науки України

Прикарпатський  національний університет ім. Василя Стефаника

Інститут  туризму 
 

КУРСОВА РОБОТА

на тему: 

Рекламна  програма, завдання туроператора і  турагента відносно одного туристичного продукту. 
 
 
 

Виконав: студент групи Т-23

Заяць Ігор

Перевірив: старший викладач

Оришко  Світлана Петрівна 
 

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

2010 

ПЛАН 

ВСТУП…………………………………………………………………………..…2

РОЗДІЛ 1. РЕКЛАМНА ПРОГРАМА ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ В ТУРИЗМІ..................................................................................................................3

1. Історія виникнення та розвитку реклами........................................................3
2. Особливості реклами в туризмі, технологія складання рекламної програми ………………………………………………………………...…….7
3. Види реклами в туризмі ………………………………………………….…13

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ РЕКЛАМИ ЗА-ДЛЯ ПРОСУВАННЯ ТУРПРОДУКТУ (на прикладі туристичного оператора «Томас Кук»)…..….20

1. Туристичний продукт………………………………………………….……20
2. Реклама і туристичні фірми……………………………………………..….27
3. Аналіз рекламної діяльності туристичного оператора «Томас Кук»….…29

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕКЛАМНОЇ ПРОГРАМИ……..………………………………………………….……………32

3.1 Шляхи вдосконалення  рекламної програми: новітні технології(інтернет), виставки, ярмарки…………………………………….…………………….……32

ВИСНОВКИ…..………………………………………………………………….35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….………37 
 
 

ВСТУП

Як тема курсової роботи мною була вибрана: «Рекламна програма, завдання туроператора і турагентавідносно одного туристичного продукту». Актуальність вибраної теми полягає в тому, що умовах сучасного економічного ринку - століття жорстокої конкуренції туристичних фірм, важливим напрямом діяльності є вивчення ринку, проведення маркетингових заходів, рекламних програм - забезпечення рекламної діяльності туристичних фірм.                                                                                                                                             В умовах конкурентних ринкових відносин важливе місце у процесах виробництва та розподілу будь-якого продукту, і, зокрема, туристичного, займають маркетингові заходи. Виробництво товарів чи послуг само по собі не дозволяє досягти цілей підприємства. Ці товари (послуги) необхідно продати. Тут на одне з перших місць виступає реклама як центральний елемент комплексу заходів з маркетингу.  
Реклама в туризмі є формою непрямого зв’язку між туристичним продуктом і споживачем. Це означає, що, надаючи інформацію про компанію та її турпродукт, реклама повинна переконати потенційних клієнтів зупинити свій вибір саме на даній компанії та її продукті, підсилити впевненість постійних клієнтів у правильності їх вибору.  
Розвиток туризму складно уявити без яскравої, влучної та дійової реклами. Вона здійснює значний психологічний та соціокультурний вплив на суспільство. Проте такий вплив не слід розцінювати як примушування чи спонукання споживачів туристичних послуг до тих чи інших дій, адже сучасна цивілізована реклама – це не маніпулювання громадською думкою, а професійне формування актуальних потреб, спрямованих на саморозвиток людини.  
 

РОЗДІЛ 1. РЕКЛАМНА ПРОГРАМА ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ В ТУРИЗМІ

1. Історія виникнення та розвитку реклами                                                

Рекламна діяльність зародилася ще на світанку цивілізації, пережила різні етапи еволюції разом з еволюцією людини, її потреб і культурного розвитку.              

Слово «реклама»  походить від латинського «reclamare»  — викрикувати. Інститут глашатаїв був зафіксований на державному рівні дуже давно. Посада глашатая згадується ще в XIV ст. до Різдва Христового.                        Глашатаї використовувалися для повсякденного інформування жителів стародавніх міст. Вони повідомляли населенню найрізноманітнішу інформацію: про вшанування уславлених полководців, про прибуття в місто чужоземних послів, про чергову роздачу хліба або грандіозну циркову виставу, про виклик громадян у суд, про винесення вироків і виконання страт тощо.                                                                                                                               У період античності усна реклама вже відокремилась від загальної інформації і розвивалась у таких напрямах:                                                                                       — викрикування закликальників у місцях постійного пропонування товарів та послуг, тобто на ринках і ярмарках;                                                                               — заклики рознощиків, посередників та мандрівних ремісників із пропозицією послуг.                                                                                                    Із розвитком писемності (6 — 8 тисячоліття до Різдва Христового) реклама набуває вигляду писаного тексту, найбільш поширеного спочатку у близькосхідних культурах. Як приклад політичної письмової реклами античності можна назвати хвалебні написи («каміння, що говорять») на статуях правителів, зроблені з метою пропагування їхніх поглядів і здобутків, написи («книги пірамід») з давньоєгипетських гробниць, а також на так званій Стіні коршунів.                                                                                 Дешевшими і поширенішими були написи, надряпані або намальовані фарбою на стінах, так звані графіті (від латинського слова «graftio» — дряпати). Особливо багато їх збереглося в законсервованому вулканічним попелом стародавньому місті Помпеї, їх налічується понад 1,5 тисячі. Серед них символічні зображення шкіл, таверн, терм зі стрілками, які вказують напрям до них, інформація про видовища, передвиборні гасла римських і місцевих політиків і адміністраторів, а також перестороги щодо заборони реклами у неналежних місцях.                                                                                Отже, можна сказати, що в античний період усні оголошення вже доповнювалися багатим набором письмових і зображальних засобів, що створювали рекламні образи, метою яких було глибше проникнення у психіку потенційного споживача, бажання підштовхнути його до вигідних для рекламодавця дій.                                                                                           Початки таких понять, як афіша, плакат, торгова марка, рекламна акція, треба шукати саме в античному періоді історії людства.                                                Період середньовіччя, який починається із завоювання Рима варварами в V столітті й триває до епохи Відродження в XV — XVI століттях н.е., практично не дає нам історичних підтверджень існування рекламних текстів. Це зрозуміло, тому що весь устрій економічного життя грунтувався на натуральному господарстві і не передбачав активного розвитку такого типу діяльності.                                                                                                                 Успішний розвиток реклами потребував промислового виробництва паперу (з 1320 р. у Німеччині) і друкарського обладнання (середина XV ст.).            Крім того, в цей період виникають такі носії реклами:                                                 • летючки, що є прямими попередниками сучасних листівок, які використовуються як у політичних, так і в торгово-рекламних цілях;                          • афіші різних видовищ (коротке рукописне повідомлення, яке вивідувалось переважно на поштах і заїздах, з переліком номерів та їх виконавців);                         • каталоги виданих книг із зазначенням цін;                                                                    • анотації— важливий жанр книготоргової реклами;                                                     • видавничі проспекти;                                                                                                       • заголовки, які коротко переказують зміст книги.

Наприкінці XV ст. у Західній Європі створюються друкарські підприємства, а потім у XVI ст. формується ринок друкованих видань і з'являється конкуренція в цій сфері, що привело до виникнення ще одного рекламного носія — видавничої марки і реклами книжкової продукції.                                  Нарешті, 30 травня 1631 року вийшла перша французька щотижнева газета під назвою «Gazett», в якій друкувались офіційні державні новини і різноманітна міжнародна інформація.                                                                   В Англії таке видання з'явилося 1622 року, а в Бельгії— ще раніше, 1619 року.                                                                                                                                                У 60-ті роки XVII ст. в Англії виникають перші рекламні агенції, пізніше вони поширювалися скрізь у Західній Європі.                                                     Особливо інтенсивно розвивається рекламний бізнес у ХХ ст. Реклама стала мистецтвом, виокремилась у самосійну галузь, де знайшли собі робочі місця десятки мільйонів людей. Рекламний бізнес є джерелом мільярдних прибутків. Коли в економічно розвинутих країнах четвертою владою називають пресу, то п'ятою — рекламу. Вона формує світосприймання і впливає на психіку. Вона стала частиною громадської думки, визначаючи свідомість людини так само, як визначає її батьківський дім, школа тощо. Вона стала дуже впливовою і справді дійовою. Людина почала вимагати від життя такого самого бурхливого темпу, який вона знаходить у рекламі.         Реклама змусила повірити, що той, хто створює цікаву рекламу, той і виготовляє якісні товари. Вона заслуговує на визнання з боку читачів газет, тому що 80 % вартості газети покриває реклама, а тільки 20 % сплачують читачі. Однак найважливішим є те, що реклама — це єдиний елемент маркетингу, який починається з намагання зрозуміти споживача і задовольнити його інтереси.                                                                                     У 1922 р. новим засобом реклами стало радіо. Тридцяті-сорокові були «золотими роками» радіо. В економічно розвинутих країнах радіо багато років тримало увагу мільйонів слухачів, транслюючи рекламні оголошення.

З появою телебачення (перед другою світовою війною) радіо  відійшло на другий план. Але в шістдесятих роках воно знову знайшло своє місце, ставши джерелом передачі інформації для тих, хто знаходиться поза домом. Нове життя радіо забезпечувалось уведенням різних новинок: радіошоу, програми новин зі скритою формою реклами, музичні програми «хард-рок» з рекламою для молоді і людей середнього віку, спеціалізація радіостанцій на обслуговуванні конкретних груп населення. Зрозуміло, що все це було б неможливим без винайдення транзисторів, які зменшили радіоприймачі до розмірів пачки сигарет і дали змогу людям носити їх у кишені. Відтак радіо стало чудовим засобом передачі інформації на місцевому рівні і локальні рекламні фірми справді віддають на радіо, за даними американських спеціалістів, понад 60 % своєї реклами.                                                                              З 1948 р. починається ера реклами на телебаченні. Поява кабельного телебачення, платних телевізійних програм і відеозаписів обіцяє тривале життя реклами на телебаченні. З'явилася можливість робити рекламні передачі за інтересами. Нині глядачі вже не звертають уваги на рекламні вставки загального характеру. Їх може зацікавити тільки ін4юрмативна, розважальна або необхідна побутова реклама. Щоб вплинути на глядача сьогодні, треба мати зовсім інші підходи до тестування реклами. Очікуються нові відкриття в супутниковому зв'язку, що дасть унікальну перспективу опанувати світову аудиторію з використанням сучасних технічних засобів типу Internet.                                                                                                           Реклама покликала до своїх лав найталановитіших людей, висококласних професіоналів, творців власних оригінальних стилів. Вона стала частиною культури суспільства. Реклама впливає на кіно, літературу і театр. Кінець-кінцем, саме реклама творить менталітет країни. Під впливом реклами змінюються характери людей, їхні бажання, їхнє мислення, прискорюється темп життя всього суспільства.                                                                                 Через той величезний вплив, який має нині реклама на людей, вона може бути й небезпечною. Тому було створено міжнародну правову базу рекламної діяльності, яка має гарантувати благопристойність, чесність і правдивість реклами. Міжнародний кодекс рекламної практики зобов'язує робити рекламу з почуттям відповідальності перед суспільством на принципах добросовісної конкуренції, що властива комерції цивілізованих країн, а також не підривати громадської довіри до реклами. 
 

2. Особливості реклами в туризмі, техологія складання рекламної програми

Туристична  реклама - активний засіб здійснення маркетингової політики туристичної фірми по просуванню туристичного продукту, посиленню зв'язку між виробником і споживачем туристичного продукту. 
Реклама - це засіб поширення інформації і переконання людей, які створюють уяву про продукт, викликають довіру до нього та бажання купити цей продукт. 
    Реклама в туризмі є цілеспрямованим розповсюдженням інформації про турпродукт з метою інформативного впливу на споживача для просування і продажу турпродукту, що сприяє появі у покупця зацікавленості і бажання купити його.

  Щоб правильно  відігравати свою роль, реклама в  туризмі має виконувати такі завдання на користь покупців.

• інформувати про асортимент наявних у продажу турпродуктів, їх корисні властивості і способи використання;
• повідомляти про нові турпродукти (підготувати покупця до їх появи на ринку);
• формувати смаки покупців, виховувати їх;
• нагадувати про необхідність зробити сезонну покупку у зв'язку з якою-небудь подією або про можливість покупки випадково (наприклад, знижка);
• інформувати про місця зручнішого придбання турпродукту;

  на  користь просування і продажу турпродукту:

• пропагувати турпродукт (компанію);
• стимулювати попит і зацікавленість покупців;
• інформувати і нагадувати про сприятливі можливості вибору і покупки (наприклад, знижки, сезонні ярмарки);
• впливати на попит і пропозицію шляхом вивчення і прогнозування запитів і побажань покупців;

  на  користь створювачів  турпродуктів:

• пропаганда нових турпродуктів (компаній);
• інформувати про розширення асортименту, поліпшення якості.

  Мета реклами  в туризмі для рекламодавця —  довести інформацію до

споживачів і  добитися розширення попиту на турпродукти. Споживачу реклама в туризмі  дає можливість зекономити час і  засоби при з'ясуванні заявлених  відмітних властивостей тур продукту.

  Взаємозв'язані  цілі реклами в  туризмі такі:

• формування у споживача певного рівня знань про даний турпродукт;
• формування потреби в даному турпродукті;
• формування доброзичливого ставлення до туристичної компанії;
• спонукання споживача звернутися до даної туристичної компанії;
• спонукання до придбання саме даного турпродукту у даної туристичної компанії;
• стимулювання просування і продажу турпродукту;
• прискорення обороту турпродуктів;
• прагнення зробити даного споживача постійним покупцем даного турпродукту, постійним клієнтом туристичної компанії;
• формування у інших фірм образу надійного партнера;
• допомога споживачу у виборі турпродукту.

  Завдання  реклами в туризмі — ховатися в тіні своїх власних засобів,

власних прийомів і з такою силою просувати  на перший план турпродукт, щоб самої  реклами і не було помітно. Творець  реклами в туризмі N(0x0 виявитися розчарованим, дізнавшись, що про його найкращу рекламу потенційний турист навіть і не підозрює. Сама досконалість реклами в туризмі має приховувати її від спостерігача (чим досконаліша реклама в туризмі, тим менше її помічають як рекламу).

  Рекламне  повідомлення має бути коротким, цікавим, достовірним, зрозумілим, динамічним таким, що повторюється, образним і оригінальним.

  Відносини, що виникають у процесі виробництва, розміщення і розповсюдження реклами в туризмі, регулюються законом «Про рекламу».

  Реклама в туризмі підрозділяється на неналежну, контррекламу, соціальну. Неналежною є недобросовісна, недостовірна, неетична, свідомо помилкова та інша реклама в туризмі, в якій допущені порушення вимог щодо її змісту, часу, місця і способу розповсюдження, встановлених законодавством. Під контррекламою мається на увазі спростування неналежної реклами в туризмі, поширюваної в цілях ліквідації викликаних нею наслідків. Соціальна реклама в туризмі представляє суспільні і державні інтереси і спрямована на досягнення добродійної мети.

  Недобросовісною є реклама, яка: дискредитує юридичних  або фізичних осіб, що не користуються рекламованими турпродуктами, містить некоректні порівняння рекламованого турпродукту інших осіб, а також містить вислови, образи, що порочать честь, гідність або ділову репутацію конкурента (конкурентів); вводить в оману відносно рекламованого тур- продукту за допомогою імітації (копіювання або наслідування) загального проекту, тексту, рекламних формул, зображень, музичних або звукових ефектів, використовуваних в рекламі інших турпродуктів, або через зловживання довірою фізичних осіб та браком у них досвіду, знань, зокрема у зв'язку з відсутністю в рекламі частини суттєвої інформації. Недобросовісна реклама в туризмі неприпускається.