Інформфційне забезпечення туристичної діялбності

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2012 в 20:47, реферат

Описание

Під час виконання цієї практичної роботи я більше дізналася про інформаційне забезпечення туристичної діяльності, про різні системи, засоби, які полегшують роботу у цьому бізнесі. Також, навчилася швидше і ефективніше шукати будь-яку інформацію в мережі Інтернет.
Інформаційні послуги потрібні як власне туристові, так і організаторам туризму.

Работа состоит из  1 файл

Інформаційне забезпечення туристичної діяльності.docx

— 32.88 Кб (Скачать документ)

       Лінгвістичне забезпечення – це система штучних мов, термінів і визначень, використовуваних у процесі розробки і функціонування інформаційної системи. Воно включає: мови опису структурних одиниць інформації (реквізитів,показників,документів); керування (маніпулювання) даними інформаційної бази; опису алгоритмів рішення бухгалтерського обліку; інформаційно-пошукових систем спеціального призначення.

       Організаційне забезпечення – це сукупність методів  і засобів, що регламентують взаємодію  експлуатуючого й обслуговуючого персоналу  з технічними засобами, програмним забезпеченням і між собою  в процесі функціонування інформаційної  системи.

       Експлуатуючий персонал складають співробітники  підрозділів управління, що безпосередньо використовують систему в рішенні своїх професійних задач.

       Обслуговуючий персонал – співробітники, що виконують  функції забезпечення функціонування системи: підтримку нормальної працездатності технічних засобів, програмного  забезпечення, схоронності і цілісності інформаційної бази.

       На  великих економічних об’єктах обслуговуючий  персонал звичайно входить до складу спеціалізованого підрозділу, що здійснює обслуговування автоматизованої системи керування підприємством. Як правило, це технічні фахівці, що мають професійні навички обслуговування засобів комунікацій, обчислювальної й оргтехніки.

       Діяльність  технічних фахівців здійснюється в двох напрямках:

       -побудова  і розвиток інформаційної системи (інформаційний відділ);

       -супровід  технічного і програмного забезпечення (відділ експлуатації);

       Фахівці інформаційного відділу розробляють  проект комплексної інформаційної  системи (КІСНУВ) керування підприємством; систематизують інформаційні потоки; розробляють технологію обробки  інформації з використанням комп’ютерів; установлюють комп’ютери і програмне  забезпечення; проектують і монтують обчислювальну мережу; забезпечують процес впровадження і супроводу  апаратно-програмного комплексу КІСНУВ; навчання і підготовку користувачів. Нерідко в їхній функції входять і розробка необхідного для функціонування системи програмного забезпечення. У ході проектування і створення КІСНУЛИ фахівці інформаційного відділу розробляють регламенти експлуатації системи різними відділами і співробітниками, а також правове забезпечення.До складу відділу експлуатації входять адміністратор системи і група експлуатації. Адміністратор системи відповідає за розподіл ресурсів мережі , визначає права користувачів на доступ до даних функцій їхньої обробки і контролює їхнє дотримання. Група експлуатації забезпечує безпеку, конфіденційність і цілісність даних (боротьба з вірусами, збоями, несанкціонованим доступом), адміністрування баз даних, розробку графіків введення даних і контроль за їхнім виконанням, складання планів-графіків поточного ремонту і профілактики устаткування і т.д. На невеликих економічних об’єктах функції такого підрозділу можуть бути зведені до простого обслуговування техніки і підтримці програмних засобів у робочому стані. Виконуються вони одним або декількома фахівцями.

       Нерідкі випадки делегування функцій  побудови і розвитку автоматизованих  систем, а також технічного і програмного супроводу стороннім фірмам, що спеціалізуються на впровадженні й адаптації тиражних програмних продуктів або на розробці замовленого програмного забезпечення навіть у тому випадку, якщо на підприємстві є свій інформаційний відділ.

       Правове забезпечення – це сукупність правових норм, що регламентують правовідносини при створенні і функціонуванні системи.

       СРСР  вступив у Міжнародну Організацію  Інтелектуальної Власності (WIPO) у 1968р., у 1973р. приєднався до Всесвітньої конвенції  «Про авторське право» (1952р.), а також  виступав стороною в декількох двосторонніх конвекціях. Однак у нашому законодавстві  немає статті, по якій можна притягти до відповідальності як фізичну, так і юридичну особу за використання неліцензійного програмного забезпечення.

       Правове забезпечення на етапі розробки включає нормативні акти, пов’язані з:

       •договірними  відносинами розроблювача і замовника  системи;

       •регулюванням відхилень процесу розробки системи;

       •забезпеченням  процесу розробки різними ресурсами.

       Правове забезпечення на етапі функціонування системи визначає її статус у процесі  керування, правове положення про  компетенцію окремих структур керування  й організації їхньої діяльності, порядок створення і використання інформації, правове забезпечення безпеки  функціонування системи.

       Слід  зазначити, що експлуатація комерційних  програм здійснюється на основі ліцензійної угоди між розроблювачем (власником програми) і користувачем. Угода передбачає три основні пункти:

       -використання програми є легальним;

       -адаптація програми можлива, коли вбудовані механізми перевірки легальності заважають роботі користувача (наприклад, конфліктують з яким-небудь програмним або апаратним забезпеченням) або для передачі програми іншій особі;

       -користувач зобов’язаний не виконувати яких-небудь протиправних дій за допомогою даної програми.

       Неправомірним є також обмеження числа настановних копій. Більш того, у відповідності зі статтею 16 того ж закону, перепродаж або передача іншим способом права власності, або інших речових прав на екземпляр програми для ЕОМ або бази даних після першого продажу або іншої передачі права власності на цей екземпляр допускається без згоди правоприємника і без виплати йому додаткової винагороди.

       На  практиці, чинність закону не забороняє  вільне копіювання програм, також як і захист розроблювачами своїх програм від копіювання, також як і зняття такого захисту іншими програмістами. Тому, власник легальної копії програми вправі розраховувати на підтримку розроблювачів, тоді як власник копії, придбаної не в розроблювачів, проблему підтримки повинен вирішувати самостійно.

       Методичне забезпечення – це сукупність законодавчих, нормативних актів і інструкцій з областей знань, що забезпечують юридичну підтримку прийняття рішень, а  також дозволяють розробити алгоритми обробки інформації.

       Ергономічне забезпечення являє собою сукупність методів і засобів, призначених  для створення умов високоефективної і безпомилкової діяльності фахівців у процесі створення і функціонування системи. Воно включає:

       -комплекс різної документації, що містить ергономічні вимоги до робочих місць, умови роботи персоналу, програмного забезпечення (дизайн екранів) і т.д.

       -набір найбільш доцільних способів реалізації цих вимог і ергономічна експертиза їхньої реалізації;

       -комплекс методів, учбово-методичних матеріалів і технічних засобів, що дозволяють сформулювати вимоги до рівня підготовки персоналу і створити систему добору кадрів;

       -методів і методик, що забезпечують високу ефективність роботи фахівців.

       Програмне забезпечення для автоматизації  технології роботи туроператора і турагента.

       Основною  задачею туроператора є формування турпродукту. Турпродукт формується шляхом вибірки даних із усіляких довідників і класифікаторів. Інформація в довідниках формується за даними умов контрактів із приймаючою стороною або з готелями. В міру надходження нової інформації (нові готелі, спеціальні пропозиції, зупинки продажів) ці довідники поповнюються.На основі заповнених довідників формуються пакети. При цьому менеджер, відповідальний за формування пакета, повинен мати інструмент, що дозволяє використовувати різні схеми ціноутворення для різних об’єктів (наприклад, мати різні ціни для різних груп готелів, рейсів, установлювати різні націнки і знижки різних партнерів). При всьому різноманітті можливих варіантів, цей інструмент повинен забезпечувати повну прозорість інформації для фахівців, що займаються фінансами. За кожною заявкою і по будь-якій їхній сукупності стає зрозуміло: який дохід туроператора , скільки він винен окремо кожному постачальникові послуг, який відсоток одержить турагенство. Робота такого обсягу вимагає значних ресурсів, і вирішити її без використання сучасних комп’ютерних технологій компаній , що відправляє хоча б 10 000 туристів у сезон, просто нереально.

       Після того як пакети сформовані і готові до продажу, вони надходять на реалізацію. Тут потрібно відзначити, що для невеликого турагенства швидкість введення заявки не є критичною, а для тур оператора це його реальна перевага.

       Збільшення  швидкості оформлення заявок забезпечується наступними шляхами.

       По-перше, це функціональні можливості програмного  забезпечення: дублювання однотипних заявок (потрібно лише коректування прізвищ), використання готових пакетів (як у випадку з турагенством), зручний і інтуїтивний-зрозумілий інтерфейс.

       По-друге, це можливість передачі заявок, оформлених турагенством, безпосередньо у внутріофісну систему туроператора.

       Для вирішення цієї задачі існує 3 варіанти:

       Перший  – створення офф-лайнової системи. У цьому випадку турагенство  заповнює форму заявки, розташовану  на сайті тур оператора. Ця заявка потрапляє в поштову систему  тур оператора, звідки передається безпосередньо в його базу даних.

       Другий  варіант – створення повноцінного електронного магазину. У цьому випадку  агентству доступні тільки реально  існуючі на даний момент пропозиції туроператора. Крім того, у такій системі повинен бути реалізований пошук пропозицій тур оператора по всіх необхідних критеріях. Заявка зроблена в подібній системі, потрапляє безпосередньо в базу даних тур оператора.

       Третій  варіант на наш погляд враховує як інтереси тур оператора, так і  інтереси агентства. Туроператор на своєму сайті пропонує агентствам додатковий сервіс – можливість вибрати і  скачати дані про ціни (в тому числі про спеціальні пропозиції). Крім цього туроператор може відправляти свої спецпропозиції на Інтернет-ресурс, що поєднує дані від багатьох туроператорів. Обрані дані турагенство може завантажити у своє агенське програмне забезпечення. Заявка, оформлена і збережена агентством у своєму програмному забезпеченні, зберігається й у базі даних туроператора. У випадках, коли використовується система on-line бронювання, після відправлення заявки турагенство може переглянути стан своїх заявок (підтверджена, оплачена, скасована) на сайті туроператора. Таким чином, для одержання інформації про статус заявки агентство може зайвий раз не турбувати менеджерів питаннями по телефону.

       Сьогодні  практично не існує тур фірм, які  не використовують комп’ютерні технології у повсякденній діяльності. Вони активно  освоюють новітні інформаційні технології – наприклад, відкривають власні сайти у мережі Інтернет, через  котрі клієнт одержує змогу не тільки переглянути інформацію, що його зацікавила, але й відразу відправити замовлення на бронювання тур продукту, що сподобався. Замовлення відразу надходить менеджерові з продажу.

       Отже, сьогодні, коли інформаційні технології дають широкі можливості для ефективнішого  розвитку бізнесу, менеджерам потрібно використовувати їх як трамплін на вищі щабелі бізнесу.

       Avtor: GeorG


Информация о работе Інформфційне забезпечення туристичної діялбності