Проектуавння дільниці діагностування

      Основу  будівель складають вертикальні  колони, на кожну пару яких укладають  балки перекриття, що служать опорою для плит. Довжина балки відповідає прольоту між колонами, а довжина плит — кроку між ними за шириною. Для перекриття застосовують залізобетонні балки довжиною 6 м.

      Стіни виробничого корпусу можуть бути капітальними і у вигляді перегородок. Товщина несучих стін складає 510 мм. Колони при несучих стінах не використовуються. В стінах виробничого корпусу влаштовують прийоми - двері, вікна, а в перекриттях — ліхтарі. Двері застосовують одностулкові, розпашні, но ширині кратні 500 мм. Двері = 1000 мм.

      Світлові  прийоми влаштовують у вигляді  вікон. Простінки між вікнами повинні мати однакові розміри =1,8 (кратною 0,6), а ширину = 2,4.

      Вікна мають ширину і довжину 2,4 х 1,5.

       2.8. Технологічна  карта виробничого  процесу 

      Технологічна  карта складається за формулою, зразок якої наведено в дод. 4, на форматі A3.

      У колонці "Номер операції і переходу" номери операцій необхідно записувати римськими цифрами, а номери переходів - арабськими.

      У колонці "Зміст операцій та переходів" операції і переходи записують в  наказовій формі. Операції об'єднують кілька переходів, їх назву і зміст визначають або за ознаками складових частин автомобіля, агрегату чи механізму, або за виконуваною роботою над ними. Приклад операції: зняти з ведучого моста автомобіля редуктор головної передачі; приклад переходу: розшплінтувати гайку ведучого вала редуктора головної передачі.

      У колонці "Ескізи" розміщають ескізи агрегатів, стендів, механізмів, приладів тощо, які повинні доповнювати зміст операцій і переходів. У змісті операцій і переходів роблять посилання на деталі та інші складові частини ескізів. Для цього на ескізах вказують номери тих деталей, які називаються у змісті операцій та переходів.

      У колонці " Обладнання, пристої та інструмент" наводять назву обладнання, пристроїв та інструменту, яке використовується при виконанні операцій та переходів. Наприклад, "Стенд діагностування тягових якостей автомобілів КИ 8930", "Ключ ріжковий 17x19", "Викрутка А5" тощо.

      У колонці "Технічні умови" вказують вимоги, яким повинна відповідати  виконувана робота. Наприклад, якщо в  колонці "Зміст операції та переходів" записано: "Перевірити тиск повітря в передніх колесах", то в цій колонці пишуть: "Тиск в передніх колесах повинен дорівнювати 0,45 МПа".

      У колонці "Розряд робітника" проставляють розряд робітника по кожному переходу (операції). Для встановлення розряду користуються тарифами та класифікаційними довідниками, типовими нормами тощо. У колонці "Норми часу" записують тривалість виконання кожного переходу (операції), у хвилинах, час встановлюють типовими нормативами часу на ТО чи ремонт автомобіля.

      Технологічна карта

     на  визначення вмісту СО і СН у відпрацьованих газах

      Висновки

     Відразу обмовлюся, що методи діагностики на слух і на око не вважаю прийнятними  в сучасних умовах. Зовсім не зменшуючи  ролі людини в діагностичному процесі, навпаки, вважаючи фахівця ключовою ланкою, без якої в принципі неможливо  добитися скільки-небудь помітного результату, я все-таки продовжую рахувати якісне оснащення ділянки устаткуванням абсолютно необхідним.

     Причин  для цього три.

     По-перше, на дворі 21 століття. Століття електроніки, комп'ютерів і інших розумних систем. І діагностика двигуна внутрішнього згорання дідівськими методами, заснованими на органах чуття і інтуїції людини, виглядають сьогодні просто курйозними.

     По-друге, розбірливість споживачів послуг автосервісу  стала останнім часом значно вища. З'являється все більше людей, готових платити гроші за якісний професійний ремонт. І це справедлива вимога часу і економічної ситуації. По-третє. Успішність роботи ділянки діагностики не може і не повинна залежати від суб'єктивного сприйняття ситуації діагностом. Людина – одночасна найсильніша і найслабкіша ланка будь-якого процесу. Він може бути стомленим або з похмілля, може хворіти або просто бути у відпустці. На місце відсутнього повинен встати іншій і продовжити цю ж роботу. І якщо перший відчуває склад суміші на нюх, то що робити другому, якщо немає газоаналізатора?! Ще раз обмовлюся: я рахую фахівця з його знаннями і інтуїцією найважливішою ланкою, але ролі діагностичного устаткування у виробничому процесі теж надаю належне значення.

     Отже, комплектуючи ділянку діагностики, перш за все слід знати, що зі всіх типів діагностичних приладів можна виділити три основні групи. Ці групи – основа основ, це те, без чого грамотний пошук несправності перетворюється на тупий процес, заснований на методі підміни. І якщо на вітчизняних автомобілях цей метод ще прокатує, то при роботі з іномарками він неможливий за визначенням. На ділянці діагностики абсолютно необхідно мати хоч би по одному представникові цих трьох груп. Назвемо їх:

     1. Сканери

     2. Мотортестери.

     3. Газоаналізатори. 

      Список літератури

     1. Беднарский В.В. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: Учебник. - Ростов-на-Дону: Феникс. 2005 - 448 с.

     2. Боровских Б.Е., Попов М.Д., Пронштейн М.Я. Справочная книга автомобилиста: Справочник. 4-е изд., перераб. - М.: Лениздат. 1973 - 432 с.

     3. Боровских Ю.И., Буралев Ю.В., Морозов К.А., Никифоров В.М. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. - М.: Высшая школа. 1988 - 224 с.

     4. Епифанов Л.И., Епифанова Е.А. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: Учебник. - М.: ФОРУМ - ИНФРА-М. 2002 - 280 с.

     5. Колесник П.А., Шейнин В.А. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: Учебник для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт. 1985 - 325 с.

     6. Краткий автомобильный справочник: Справочник. Государственный НИИ автомобильного транспорта. - 8-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт. 1979 464 с.: ил., табл.

     7. Кузнецов Е.С., Болдин А.П., Власов В.М. и др. Техническая эксплуатация автомобилей: Учебник для вузов. 4-е изд., перераб. и дополн. - М.: Наука. 2001 - 535 с.

     8. Михайлов С.П. Методическое пособие и указания по курсовому проектированию. - ЛНТ. 2006 - 42 с.

     9. Михайлов С.П. Методическое пособие: Расчет производственной программы в курсовом проектировании. - ЛНТ. 2006 - 21 с.

     10. Михайлов С.П. Приложения к методическому пособию и указаниям по курсовому проектированию. - ЛНТ. 2006 - 39 с.

     11. Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания: Учебник для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт. 1993 - 271 с.

     12. Сарбаев В.И., Селиванов С.С., Коноплев В.Н., Демин Ю.Н. Техническое обслуживание и ремонт автомобиля: механизация и экологическая безопасность производственных процессов. Серия «Учебники, учебные пособия». - Ростов-на-Дону: Феникс. 2004 - 448 с.

     13. Специализированное оборудование для технического обслуживания и ремонта автомобилей: Номенклатурный каталог.-М.: Росавтотранс. 1982 - 194 с.

     14. Техническая эксплуатация автомобилей: Учебник для вузов. Под ред. Крамаренко - М.: Транспорт. 1983.