Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2013 в 00:08, курсовая работа
В приводах машин і механізмів знайшли широке використання різні за конструкцією редуктори. Редуктор - це закрита зубчаста або черв'ячна передача, призначена для зниження кутової швидкості веденого валу в порівнянні з ведучим, збільшуючи при цьому величину обертового моменту.
Редуктори класифікують за наступними ознаками: за типом зубчастих передач і розрізняють редуктори циліндричні прямозубі ( косозубі, шевронні, конічні ), черв'ячні та комбіновані; за кількістю ступеней - редуктори поділяються на одноступінчасті і багатоступінчасті.
Вступ________________________________________________________
1. Вибір електродвигуна і кінематичний розрахунок________________
2. Розрахунок зубчастої передачі редуктора________________________
3. Попередній розрахунок валів редуктора_________________________
4. Конструктивні розміри шестірні і колеса_________________________
5. Конструктивні розміри корпуса редуктора______________________
6. Розрахунок відкритої передачі_____________________________
7. Перший етап компоновки редуктора___________________________
8. Перевірка довговічності підшипників___________________________
9. Другий етап компоновки редуктора____________________________
10. Вибір муфти________________________________________________
11. Перевірка міцності шпонок__________________________________
12. Уточнений розрахунок валів__________________________________
13. Посадки деталей приводу_____________________________________
14. Вибір сорту мастила і способу мащення________________________
15. Збирання редуктора_________________________________________
Список літератури______________________________________________
τυ = τm = τmax/2 = МК3/2* Wр , мПа (99)
τυ = τm = 492*103/2*32,6*103 = 7,5 мПа
Коефіцієнт запасу міцності в перерізі Б – Б
n τ = τ-1/(Кσ/Ɛσ)*τυ+Ψτ*τm
n τ = 142/(2,2*7,5+0,1*7,5) = 8,2 > [n]
Переріз В – В
Концентрація напружень
При D/d = 55/50 = 1,1 i r/d = 2,5/50 = 0,05 коефіцієнт концентрації напруг КϬ = 1,54 і Кτ = 1,18 по табл. 6.2[1].
Масштабні фактори за табл. [1] ƐϬ = 0,85 і Ɛτ = 0,73
Внутрішні силові фактори ті ж, що і для перерізу Б – Б, тобто виникає лише МК3 = 492*103 Н*мм
Полярний момент опору
Wp = П*d3/16 , мм3
Wp = 3,14*503/16 = 24,5*103 мм3
Амплітуда і середнє значення напруження циклу дотичних напруг
τv = τm = τmax/2 = MK3/2*Wp ; мПа (102)
τv = 492*103/2*24,5*103 = 10,0 мПа
Коефіцієнт запасу міцності в перерізі В – В
n τ = τ-1/(Кτ/Ɛτ)*τυ + ψτ* τm ) (103)
n τ = 142/(1,18 *0,73*100 + 0,1* 10,0) = 8,3 > [n]
13. Посадки деталей приводу
Посадка зубчастого колеса на вал Н7/р6, що відповідає легкопресовій посадці. Посадка шківа на вал Н8/h8. Шийка валів під підшипники виконується з відхиленням валу к6, відхилення отворів в корпусі під зовнішні кільця по Н7.
Посадка напівмуфти на ведучий вал редуктора – H7/h6.
14. Вибір мастила і способу мащення
Мащення зубчастого зачеплення редуктора виконується зануренням колеса в рідке мастило, яке залите в корпус редуктора до рівня, що забезпечує занурення колеса на всю висоту зуба.
Об΄єм маслянної ванни визначається з розрахунку 0,25 дм3 мастила
на 1 кВт потужності:
Vm = 0,25*Рдв , дм3
Vm = 0,25*1,97 = 0,49 дм3
За табл. 8.8 [1] встановлюємо в'язкість мастила. При швидкості зубчастих коліс V = 0,8 м/с рекомендується в'язкість Ɣ50 = 177 сСт.
За табл. 8.10[1] приймаємо мастило індустріальне И – 100А.
Підщипники
кочення редуктора
Періодично мастило поповнюють шпріцем через пресмаслянки.
15. Збирання редуктора
Перед збиранням поверхню корпуса редуктора очищують і покривають маслостійкою фарбою.
Збирання редуктора виконують згідно креслення загального вигляду. На ведучий вал насаджують мастилостримуючі кільця і підшипники, попередньо нагріті в мастилі до 80о...100оС. На ведучий вал встановлюють шпонку і напресовують зубчасте колесо, одягають розпірну втулку, мастиловідбивні кільця та підшипники. Зібрані вали укладають в корпус і закривають кришкою, затягають болти кріплення.
Встановлюють кришки підшипників з прокладками і кріплять кришки до корпуса гвинтами. На кінці ведучого валу встановлюють шпонку і ведений шків клинопасової передачі. На кінці веденого валу встановлюють шпонку і ведучу напівмуфту. Закручують пробку масло спускного отвору і закривають оглядове вікно кришкою з прокладкою. Закріплюють кришку болтами.
Зібраний редуктор обкатують і піддають випробуванню на стенді за програмою встановленою технічними умовами.
Список використаної літератури.
1. С.А. Чернавский и др. Курсовое проектирование деталей машин.М.: Машиностроение, 1987. - 416 с.
2.1.1. Устюгов. Деталі машин. К.: Вища школа, 1984. - 399 с.
3. Л.И. Цехиович и др. Атлас конструкций редукторов. К.: Вища школа, 1979. - 128 с.