Організації кукурудзи

    З огляду на цінність даної продукції, більшість сільськогосподарських  підприємств намагаються розширити обсяги виробництва кукурудзи.

    Економічною основою сучасного рослинництва є виробництво продукції з  мінімальними матеріальними затратами  на її одиницю Це означає, що на одиницю  площі посіву повинні бути мінімальні витрати грошових і матеріальних ресурсів.

    Для того щоб знизити собівартість продукції і підвищити рентабельність кукурудзи, слід різко підвищити їх врожайність підбором високопродуктивних сортів і мінімізацією технологічних процесів вирощування. Як правило, чим більша площа посіву, потужніші агрегати, тим нижчі собівартість і рентабельність продукції. Треба замінювати трудомісткі операції менш трудомісткими (оранку — поверхневим і навіть нульовим обробітком), раціонально використовувати добрива, тобто оптимізувати систему живлення, зменшити витрати на збирання і перевезення продукції та ін.

    В ТзОВ «Добробут” вирощування кукурудзи  переведено на високий рівень. На даний  час площа під цією культурою  складає 50 га, хоча на майбутнє  планується збільшити площі і підвищити  рівень вирощування. Адже збільшення посівних площ дала можливість збільшити врожайність з гектара, зменшити собівартість одного центнера зерна, підвищити рентабельність культури.

    Але не дивлячись на досить високі одержані результати, в даному товаристві існують додаткові резерви, що дозволяють збільшити обсяги виробництва зерна кукурудзи. Планування виробничої прогарами по вирощуванню даної продукції зводиться до визначення необхідних матеріальних, трудових, фінансових ресурсів. Основною метою такої програми є впровадження інтенсивної технології, яка передбачає збільшення урожайності з 1 га при незначних збільшеннях посівних площ.

    В результаті проведених досліджень можна запропонувати наступні заходи щодо удосконалення технологічного процесу вирощування зерна кукурудзи:

    1. Впровадження інтенсивної технології вирощування будь-якої сільськогосподарської культури передбачає застосування якісних підходів до технологічного процесу виробництва, одним із яких є якісний обробіток ґрунту. Вибір способу і строків підготовки ґрунту необхідно проводити диференційовано, в основному за двома технологіями, перша з яких передбачає оранку з обертанням скиби і заорюванням стерні, а друга (ґрунтозахисна) – розпушування ґрунту із зберіганням стерні та інших рослинних решток, що захищають від вітрової та водної ерозії.

    2. Одна з особливостей інтенсивної  технології вирощування кукурудзи  на зерно – внесення достатньої  кількості органічних та мінеральних  добрив. Окрім підвищення врожайності  вони покращують умови живлення  рослин, забезпечують більш продуктивне використання ґрунтової вологи і підвищують опірність до осипання.

    3. Впровадження високоврожайних сортів  є невіддільною складовою економічної  ефективності вирощування зерна кукурудзи. Запроваджуючи такі середньостиглі сорти кукурудзи як Борисфен 301 MB, Закарпатський 381 MB, Краснодарський 321 СВ, Крос 292 MB, Молдавський 380 MB, які характеризуються цінними якостями підприємство має реальні можливості значно підвищити конкурентоспроможність власної продукції, а відповідно і рентабельність виробництва.

    4. Не менш важливе питання у  вирощуванні кукурудзи, як і інших сільськогосподарських культур, є матеріальна зацікавленість, тобто оплата праці членів механізованої ланки. Тому в підприємстві необхідно розробити систему оплати праці механізованих ланок за колективним підрядом на кінцевий результат роботи, за прогресивно зростаючими розцінками.