Історія розвитку управління проектами

1.1. Історія розвитку  управління проектами

Зародження управління проектами  як самостійної дисципліни припадає на 30-і роки минулого століття і пов'язане  з розробкою спеціальних методів  координації інжинірингу великих  проектів у США: авіаційних в US Air Corporation та нафтогазових у відомій фірмі Exxon. Початок сучасної концепції управління проектами (УП) сформувався в середині 50-х років в США і в 60-х роках почав розвиватися на Заході. Саме в силу історичної необхідності за останні 70 років управління проектами або проект-менеджмент (анг. Project Management) сформувалось як самостійна професійна сфера, як комплексна дисципліна, яка дозволяє здійснювати проекти різного роду та масштабів за допомогою спеціальних методів.

1.2. Поняття та класифікація  проектів

Важливе місце при цьому належить проектному управлінню, а саме, необхідності розв'язання таких питань: 
як спланувати та скоординувати реалізацію проекту; 
як залучити кошти із зовнішніх джерел фінансування для реалізації проекту; 
як краще розпорядитись власними коштами; 
як досягти максимальних прибутків за мінімальних витрат; 
як створити команду працівників для реалізації проекту; 
як мотивувати персонал до ефективної діяльності; 
як уникнути конфліктів у команді проекту.

Під проектом розуміють  комплекс науково-дослідних, проектно-конструкторських, соціально-економічних, організаційно-господарських та інших заходів, пов'язаних ресурсами, виконавцями та термінами, відповідно оформлених і направлених на зміну об'єкта управління, що забезпечує ефективність розв'язання основних завдань та досягнення відповідних цілей за певний період. Кінцевими цілями проектів є створення та освоєння нової техніки, технології та матеріалів, що сприяє виходу вітчизняної продукції на світовий рівень. Проект — це задум (завдання, проблема) та необхідні засоби його реалізації з метою досягнення бажаного економічного, технічного, технологічного чи організаційного результату.

Проект — це окреме підприємство з конкретними цілями, які часто  включають вимоги до часу, вартості та якості результатів, що досягаються (Англійська асоціація проект-менеджерів);

Проект — це певне завдання з  визначеними вихідними даними й  встановленими результатами (цілями), що обумовлюють спосіб його вирішення (Тлумачний словник з управління проектами). 
інвестиційний проект — це сукупність документів, що характеризують проект від його задуму до досягнення заданих показників ефективності та обсягу, що включають передінвестиційну, інвестиційну, експлуатаційну і ліквідну стадії його реалізації; це будь-який комплекс забезпечених інвестиціями заходів. Усі проекти є інвестиційними, оскільки без вкладення коштів реалізувати проект неможливо;

бізнес-план — це детальний виклад цілей та шляхів досягнення виробництва, що створюється для обґрунтування  інвестицій. Бізнес-план проекту (підприємства) може входити до інвестиційного проекту як його складова частина, замінювати інвестиційний проект або включати декілька інвестиційних проектів (при розширенні, модернізації, реконструкції і реструктуризації підприємства);

техніко-економічне обґрунтування інвестицій — включає в себе передпроектну розробку інженерно-конструкторських, технологічних і будівельних рішень, порівняння альтернативних варіантів і обґрунтування вибору конкретного способу здійснення проекту. Техніко-економічне обґрунтування проекту передбачає поглиблену й детальну розробку, а також всебічну оцінку вибраного способу реалізації проекту.

Основними ознаками проекту є: 
- зміна стану проекту задля досягнення його мети; 
-обмеженість у часі; 
- обмеженість ресурсів; 
- неповторність.

До основних властивостей проекту, які випливають із його ознак та за якими вони можуть бути класифіковані на типи, належать: масштаб проекту, його розмір, кількість учасників та ступінь впливу на навколишнє середовище

До малих проектів належать —  науково-дослідні і дослідно-конструкторські  розробки на промислових підприємствах, включаючи конструкторську, технологічну і організаційно-економічну підготовку виробництва, виготовлення дослідно-промислових зразків нової продукції, реконструкцію, технічне переозброєння й модернізацію виробництва.

Середні проекти — включають  роботи з проектування і будівництва підприємств, освоєння й облаштування невеликих родовищ корисних копалин (нафтових, газових, вугільних), якщо їх проектування ведеться на основі типових проектних рішень, а будівництво здійснюється комплектно-блочним методом.

Великі проекти виконуються за цільовими народногосподарськими програмами і містять у собі багато мультипроектів, об'єднаних загальною ціллю, використовуваними ресурсами і єдиним планом-графіком розробки й реалізації.

За ступенем складності розрізняють  проекти прості, складні та дуже складні.

За класом проекту (складом і  структурою самого проекту та його предметної галузі) існують такі проекти:

монопроекти — це окремі проекти  різних типів, видів та масштабів; 
мультипроекти — комплексні проекти, що складаються з ряду монопроектів і потребують застосування багатопроектного управління; 
мегапроекти — цільові програми розвитку регіонів, галузей та інших утворень, які включають ряд моно- і мультипроектів.

Як правило, мега- та мультипроекти  належать до складних чи дуже складних проектів.

Крім того, проекти поділяються  на:

взаємовиключні (альтернативні) проекти  — це проекти, які здійснюються, якщо неможливим або неціленаправленим  є здійснення інших проектів;

альтернативні по капіталу— проекти, які здійснюються в тому випадку, коли кожен із них не може бути здійсненим без використання фінансових засобів, необхідних для здійснення інших проектів;

незалежні проекти — проекти, які  здійснюються в тому випадку, коли результати реалізації одного не впливають на результати реалізації інших, і будь-яка інформація про параметри одного не змінює інформацію про результати інших;

взаємовпливаючі— проекти, які  здійснюються в тому випадку, якщо при  їх спільній реалізації виникають допоміжні (системні, синергетичні, емерджентні) позитивні або негативні ефекти, але не виявляються при реалізації кожного із проектів окремо;

взаємодоповнюючі — це проекти, які здійснюються в тому випадку, якщо за яких-небудь причин вони можуть бути прийняті чи відкинуті тільки одночасно.

За тривалістю проекту  або за термінами реалізації розрізняють: 
- короткострокові проекти (до 3 років); 
- середньострокові (від 3 до 5 років); 
- довгострокові (понад 5 років).

В залежності від мети проекту (отримання прибутків чи соціального  ефекту) розрізняють комерційні та некомерційні проекти.

За характером і сферою діяльності проекти поділяються на економічні, промислові, соціальні, організаційні та дослідницькі.