Наступні слідчих дій у справі про вбивства з розчленуванням трупа

 

Якщо обвинувачуваний  з'явився в допит з захисником, запрошеним їм з метою юридичну допомогу, то захисник вправі давати своєму підзахисному стислі консультації, ставити із дозволу  слідчого питання допитуваним особам. Він може відвести питання захисника, але зобов'язаний занести відведені  питання у протокол (год. 2 ст. 53).

 

Після закінчення допиту захисник має право робити всі заяви  про порушеннях правий і законних інтересів обвинувачуваного. Зазначені  заяви підлягають занесенню до протоколу  допиту (год. 2 ст. 53 КПК).

 

Захисник має право  робити письмові зауваження щодо правильності і повноти записів в протоколі (год. 2 ст. 53).

 

Відповідно до п. 9 год. 4 ст. 47 КПК обвинувачуваний вправі до першого допиту мати побачення з  захисником наодинці і конфіденційно  без обмеження їхньої кількості  і тривалості.

 

Якщо обвинувачуваний  вирішує скористатися цими правами, йому, його законним представникам, і  навіть іншим особам за дорученням чи з дозволу підозрюваного дають  можливість запросити захисника  чи кілька захисників (год. 1 ст. 50 КПК). Але він може й не робити це, попросивши слідчого чи прокурора залучити захисника (год. 2 ст. 50).

 

У разі допит його відкладається  тимчасово, необхідне запрошення чи призначення захисника і явки захисника.

 

Що стосується неявки захисника  протягом п'яти діб від дня  клопотання про його запрошенні призначається  чи запрошується інший захисник.

 

Якщо що у справі захисник протягом п'яти діб неспроможна  брати участь у допиті, то слідчі дії, відповідно до год. 3 ст. 50 КПК, виробляється й без участі захисника. Винятком від цього правила є передбачені  п. 2-7 год. 1 ст. 51 КПК випадки, коли участь захисника у кримінальній судочинстві  обов'язково: обвинувачуваний є неповнолітнім  чи силу фізичних чи психічних недоліків  неспроможна самостійно здійснювати  своє право захист; володіє мовою, у якому ведеться провадження  з кримінальної справи; обличчя звинувачують у скоєнні злочину, протягом якого  може бути призначена покарання як позбавлення волі терміном понад 15 років, довічне позбавлення волі чи смертну кару; кримінальну справу підлягає розгляду судом з участю присяжних засідателів; обвинувачуваний  заявив клопотання розгляді кримінальної справи гаразд, встановленому гол. 40 Кодексу Особливий порядок прийняття  судового вирішення згоди обвинувачуваного з пред'явленим йому обвинуваченням.

 

Для з'ясовування всіх обставин вбивства з розчленуванням трупа  проводяться допити свідків із числа  знайомих, родичів, сусідів товаришів  по службі, котрі можуть надати про  наявність в підозрюваного певних якостей, навичок, володіння їм якимись  предметами, появу чи зникнення у  підозрюваного якихось речей  після вбивства. З'ясовуються питання, що стосуються знищення, чищення та прання підозрюваним речей після  вбивства, факти відвідин будь-яких місць, які можуть бути використовуватимуться  приховування речові докази. У цьому  має звертатися не лише на кількаразове відвідання будь-яких місць, а й у  разове, якщо таке поява невизвалось  необхідністю або властиво для підозрюваного. У деяких ситуаціях екстреному дослідженню  можуть піддаватися сліди переміщення, зберігання, розшукуваних частин розчленованого трупа. Нерідко у місцях їх збереження утворюються різні сліди. У зв'язку з цим рекомендується доповнювати  і більше старанно оглядати місця  гаданого зберігання, кошти переміщення розшукуваних частин трупа.

 

 

Укладання

 

 

 

Досліджуючи питання та проблеми розслідування убивств з розчленуванням трупи й аналізуючи практику, ми намагалися показати, як було розслідувати кримінальні справи що така. Також  нами ставилося завдання під час  написання цієї дипломної роботи – уникнути помилок, і проколів під  час розслідування убивств цієї категорії, бо в практиці виникає  багато запитань, а звідси, як наслідок, багато помилок, під час розслідування  убивств з розчленуванням трупа. Помилки, зокрема і фатальні, зустрічаються  до слідчої практиці у молодих  фахівців, а й в професійних  слідчих – "важняків".

 

При розслідуванні дуже важливо  враховувати можливість влучення цього  місце частин розчленованого трупа. Від місця виявлення частин трупа  залежить виконання початкових слідчих  діянь П.Лазаренка та оперативно-розшукових заходів.

 

Огляд місця події виробляється у такому разі. По-перше, коли злочин вже скоєно і огляд необхідний з метою виявлення слідів та інших  речові докази, з'ясування обстановки місця події, так само як інші обставини, які мають значення для справи. По-друге, коли є підозри щодо скоєнні  злочину й під час огляду потрібно встановити, що у дійсності сталося: самогубство чи вбивство, пожежа внаслідок  несправності електропроводки чи підпал тощо.

 

Стадія детального огляду. Коли вивчення загальної обстановки закінчено, слідчий вдається до аналізу  кожного предмету і окремо, виявляє  як очевидне, а й відшукує сліди, невидимі неозброєним оком. У цьому  стадії виробляється детальна фото-, відеозйомка, з допомогою якої вкарбовуються  подробиці обстановки місця події.

 

Фізичні ушкодження кісток легко  встановлюються наявністю характерних  тирси. На дію дискової електропили  вказує рівне поділ тканин на донному  рівні незалежно від різною їх площині.

 

Що стосується даному виду убивств з розчленуванням бачимо три основні напрями розслідування  цього вбивства:

 

1) кооперація і зміцнити  взаємодію слідчого та оперативному  складові карного розшуку починаючи  з огляду місця події;

 

2) встановлення кола свідків;

 

3) їх допит, зокрема  і допит осіб, які виявили частини  трупа.

 

Експертизи, призначувані з  кримінальних справ про вбивства за наймом, досить різноманітними. До числа  входять судово-медичні,судебно-биологические,генотипоскопические,взривотехнические, балістичні, дактилоскопічні, хімічні  та інших. Укладання експертів мають  важливого значення для висування  та версій, успішного розкриття і  розслідування убивств, скоєних  найманцями.

 

До найпоширеніших помилок, що допускаються слідчими у таких  справах, ставляться:

 

1) Невчасне і неповне  процесуальне оформлення показань  особи, який скоїв убивство  і розчленовування. Вони нерідко  упускаються питання виконанні  конкретні дії перед убивством  і розчленуванням, обставин перед  убивством та соціальні обставини,  які сприяли розчленовані.

 

2) Неприйняття заходів  для якнайшвидшого вилученню  і дослідженню предметів, знарядь  вбивства і розчленовування, огляду  місця, куди сховав підозрюваний  гармати, речі, частини трупа.

 

3) Неприйняття заходів  для виявлення низки свідків,  котрі можуть надати важливі  обставини у справі.

 

4) Незастосування під час  огляду місця події, під час  перевірки показань дома, при  додатковому огляді з участю  обвинувачуваного, при допиті підозрюваного,  обвинувачуваногозвуко- та відеозаписи,  що у останнім часом стало  грати важливу роль і набуло  дуже велике значення як доказ.

 

Особливо хотілося відзначити, що результати розслідування кримінальної справи безпосередньо залежить відследователя-практика. Якщо слідчий – професіонал, те й  кримінальну справу дозволять вчасно і кваліфіковане, тому хотілося б  вирізнити, що результати розслідування  кримінальної справи безпосередньо  залежить від підготовки фахівця  протягом навчання і стажування.

 

Список використаної літератури

1. Кримінально-процесуальні  кодекси РФ від 18 грудня 2001 р.  №>174-ФЗ (КПК РФ) (з ізм. ідоп. від  29 травня, 24, 25 липня, 31 жовтня 2002 р., 30 червня, 4, 7 липня, 8 грудня 2003 р., 22 квітня, 29 червня, 2, 28 грудня 2004 р., 1 червня 2005 р., 9 січня, 3 березня, 3 червня, 3, 27 липня, 30 грудня 2006 р., 12, 26 квітня, 5, 6 червня 2007 р.)

 

2. Постанова Пленуму Верховного  Судна РФ від 27 січня 1999 р.  №1 "Про судової практиці у  справі про вбивство (ст. 105 КК  РФ)" (зі змінами від 6 лютого 2007 р.)

 

3. Основи законодавства  Російської Федерації про нотаріат, затверджені Верховною Радою  РФ від 11 лютого 1993 р. №4462-1 (в  ред. від 2 листопада 2004 р.) // Відомості  СНР і ЗС РФ. – 1993. – №10. –  У розділі ст. 357; Збори законодавства  РФ. 2001. – №53 (частина I). – У  розділі ст. 5030; 2002. – №52 (частина  I). – У розділі ст. 5132, У розділі  ст. 5038; 2003. – №50. – У розділі  ст. 4855; 2004. – №27. – У розділі  ст. 2711; №35. – У розділі ст. 3607; №45. – У розділі ст. 4377.

 

4. Закон РФ від 18 квітня 1991 р. №1026-1 (в ред. від 1 квітня 2005 р.) "Про міліцію" // Відомості  СНР і ЗС РРФСР. – 1991. –  №16. – У розділі ст. 503, У розділі  ст. 504; 1993. – №10. – У розділі  ст. 360; №32. – У розділі ст. 1231; Збори  законодавства РФ. – 1996. – №25. – У розділі ст. 2964; 1999. – №14. – У розділі ст. 1666; №49. – У  розділі ст. 5905; 2000. – №31. – У  розділі ст. 3204; №46. – У розділі  ст. 4537; 2001. – №1. (частина II). –  У розділі ст. 15; №31. – У розділі  ст. 3172; №32. – У розділі ст. 3316; 2002. – №18. – У розділі ст. 1721; №27. – У розділі ст. 2620; №30. –  У розділі ст. 3029, У розділі  ст. 3033; 2003. – №2. – У розділі  ст. 167; №27 (частина I). – У розділі  ст. 2700; №28. – У розділі ст. 2880; №50. – У розділі ст. 4847; №52 (частина  I). – У розділі ст. 5038; 2004. –  №30. – У розділі ст. 3087; №35. –  У розділі ст. 3607; 2005. – №13. –  У розділі ст. 1078; №14. – У розділі  ст. 1212.

 

5. Інструкція про порядок  надання результатів оперативно-розшукової  діяльності органу дізнання, слідчому, прокурора й суду, затверджена  наказом ФСПП РФ №175, ФСБ РФ  №226, МВС РФ №336, ФСТ РФ №201, ФПС РФ №286, ГТК РФ №410, СЗР  РФ №56 від 13 травня 1998 р. // Бюлетень  нормативних актів федеральних  органів виконавчої. – 1998. – №23.

 

6.Криминалистика: підручник  для вузів / Під ред.Р.С.Белкина.  – 2004.

 

7. Агафонов В.В., Філіппов  О.Г.Криминалистика: питання й відповіді.  – 3-тє вид.,испр. ідоп. – М., 2002.

 

8. БєлкінР.С. Курс криміналістики:учеб. посібник для вузів. – 3-тє  вид.,доп. – М., 2005.

 

9.Возгрин І.А. Введення  ЄІАС у криміналістику: історія,  основи теорії, бібліографія.– СПб., 2006.

 

10. Кирилов В.І., Старченка  А.А. Логіка: підручник для юридичних  вузів. – М., 2006.

 

11. Корнєв Г.П. Методологічні  проблеми кримінально-процесуального  пізнання. – 2005.

 

12.Криминалистика / Відп. ред.  С.А.Голунский. – М., 2004.

 

13.Криминалистика соціалістичних  країн / Під ред.В.Я.Колдина. –  2006.

 

14.Криминалистика:учеб. / Під  ред. О.Г. Філіппова іА.Ф. Волинського.  – М., 2007.

 

15.Криминалистика:учеб. для  студентівюрид.ин-тов і факультетів  / Під ред. О.Н. Васильєва. –  2001.

 

16. Методика розслідування  злочинів (загальних положень). –  М., 2006.

 

17. Образцов В.А. Виявлення  й викриття злочинця. – 2007.

 

18.Строгович М.С. Логіка:учеб. посібник для ВНЗ. – М., 2004.

 

19. Шляхов Г.Р. Слідчі  версії, їх види, прийоми побудови  та // Теорія і практика криміналістичної  експертизи. –Сб. 8. – М., 2001

 

20. Головін О.Ю. Класифікація  в криміналістичної тактиці. –  М., 2003.

 

21.Кустов А.М.Криминалистика  і механізм злочину.

 

22. БєлкінР.C. Курс криміналістики. Т. 3. Приватні криміналістичні теорії. – М., 2006.

 

23. Зеленський В.Д. Організація  розслідування злочину. – 1989.

 

24.ВолженкинБ.В. Принцип  справедливості і проблеми множинності  злочинів по КК РФ // Законність. – 2005. – №12.

 

25. Коментар до Кримінального  кодексу Російської Федерації  / Під ред. В.І. Радченко. – М., 2006.

 

26.КондрашоваТ.В. Про судовому  і законодавчому тлумаченні норм  кримінального права // Ріс.юрид. журнал. – 2000. – №2.

 

27.Гавролов О.К. Розкриття  злочинів попередньому слідстві. – Волгоград. 2006.

 

28. Герасимов І.Ф. Деякі  проблеми розкриття злочинів. –  Свердловськ. 2005.

 

29. Зеленський В.Д. Організація  розслідування злочинів. – 2005.

 

30. Використання мікрочастинок  розслідування тяжких злочинів  проти особистості. – М., 2006.

 

31. Казаков Є.І. Використання  спеціальних знань у розслідуванні  “старих” справ за навмисним  вбивствам. // Проблеми забезпечення  законності у механізмі правозастосування.  – 2001.

 

32. Концевич І.А. Судово-медична  діагностикастрангуляций. – До.: Здоров'я, 2002. – 83 з.

 

33.КоревД.С.,Савгирова М.М.  Порушення і розслідування справ.  – М., 2004.

 

34.Кравцев У.Умишленние  вбивства: зупинити їх зростання. // Законність – 2006. – №3.

 

35. Лавров В.П. Сидоров  В.Є. Розслідування злочинів по  гарячих слідах. – М., 2004.

 

36. Бюлетень Верховного  Судна РФ. – 2000. – №1

 

37. Бюлетень Верховного  Судна РФ. – 2002. – №9.

 

38. Бюлетень Верховного  Судна РФ. – 2003. – №2.

 

39.АверьяноваТ.В., БєлкінР.С.,Корухов  Ю.Г.,Россинская О.Р.Криминалистика: підручник для вузів / Під ред.Р.С.Белкина.  – 2004.

 

 

 

--------------------------------------------------------------------------------

 

 

[1] Поташник Д.П.Криминалистика / Під. ред. Яблокова Н.П. –  М., 2006. – З. 525.

 

 

[2] Зеленський В.Д. Організація  розслідування злочинів. Кримінальні  аспекти. – Ростов-на-Дону, 2004. –  стор. 34.

 

 

[3] Поташник Д.П.Криминалистика / Під. ред. Яблокова Н.П. –  М , 2006. – З. 525.

 

 

4 Шаталов А. Сутність  і змістом криміналістичної характеристики. // Слідчий. – 2006. – З 21-го.

 

 

5 БєлкінР.С. Указ. тв. –  з. 35-37.

 

 

6 Див.Криминалистика / Під  ред. Герасимова І.Ф. і Драпкіна  Л. – М., 2005. – з. 349.

 

 

7 Ларін А.М. Розслідування  в кримінальної справи. Планування, організація. – М., 2001. – з. 86.

 

 

8 Кримінальні справи №  295448.

 

 

9 Див. РозентальМ.Я. Довідник  слідчого. – М., 2005. – із 16-го.

 

 

10 Див. РозентальМ.Я. Довідник  слідчого – М., 2005. – з. 13.

 

 

11 Огляд трупа дома події.  – М., 2004. – із сьомої.

 

 

12Рассейкин Д.П. Розслідування  злочинів проти життя. – М., 2004. – з. 9.

 

 

13 Кримінальна справа №  97315.

 

 

14 Див. Кримінальна справа  № 97546.

 

 

15 Див. РозентальМ.Я. Довідник  слідчого. – З. 28.

 

 

16 Див. Посібник із розслідуванню  убивства – М., 2005. – з. 152.

 

 

17 Кримінальна справа №  97315.

 

 

18 Кримінальна справа №  97315.

 

 

19 Див.МудьючинГ.Н. Розслідування  убивств по справи, збудженою  у зв'язку з зникненням потерпілого.  – З. 60-62.

 

 

27 Кримінальна справа №  97315.

 

 

28 Кримінальна справа №  97315.

 

 

29 Кримінальна справа №97315