Юлия Литвиненко

Тема: Логічні операції над поняттями.

План:

1. Визначення понять.
2. Поділ понять.
3. Класифікація.
4. Інші операції.

1.      Для усунення неясності понять і уточнення їх зміста використовується операція визначення. Визначення - логічна операція, що розкриває зміст поняття і дозволяє  відрізняти  визначувані предмети від інших, схожих з ними. Коли зміст деякого поняття вам відомий погано або взагалі невідомий, ви ставите питання: «Що це таке?» У відповідь вам дають визначення. «Що таке квадрат?» - «Квадрат - це прямокутник з рівними сторонами» — це і є визначення.

      Визначення говорить про тотожність двох понять - визначуваного і визначаючого. Зміст визначуваного поняття вам не відомий, і воно розкривається через відомє вам визначаюче поняття. Для того, щоб визначення виконувало своє завдання і розкривало зміст визначуваного поняття, необхідно при формулюванні визначення дотримувати правила.

1. Визначення має бути відповідним, тобто визначуване і визначаюче поняття мають бути тотожні за своїм обсягом. Визначення говорить про тотожність двох понять, отже, ці два поняття відносяться до однієї і тієї ж сукупності предметів. Порушення цього правила приводить до помилок: або обсяг визначального поняття більше обсягу визначуваного поняття — тоді наше визначення буде дуже широким; або обсяг визначального поняття менше обсягу визначуваного поняття - тоді наше визначення буде дуже вузьким. 

2. Визначення має бути точним і ясним. Це правило говорить про те, що при визначенні не можна використовувати неточні і неясні поняття. Тут слід звернути увагу на те, що слова, поняття, використовувані у визначальній частині, мають бути відомі тій людині, для якої дається визначення. Самі по собі вони можуть бути точні і ясні, але якщо їх значення вам не відоме, то визначення не дасть вам жодної інформації. Дана вимога виключає з числа визначень всякого роду метафори, крилаті висловлювання, порівняння і т.д.

3. Визначення не повинне містити в собі кола. Тут ми стикаємося з помилкою «порочного кола». Суть полягає в тому, що поняття визначається через посередництво інших понять, зміст яких само розкривається через визначуване поняття. 

2.     Для усунення неточності понять використовується інша логічна операція - поділ. Вона набуває  особливе значення, коли обсяг понять дуже великий і в ньому важко орієнтуватися. Тоді ми розбиваємо його на певні частини, групи, класи — це і є поділ. Поділ - логічна операція, що розкриває обсяг поняття за допомогою розбиття його на види. Наприклад, органи чуття підрозділяються на органи зору, слуху, нюху, дотику і смаку; вищі рослини діляться на трави, чагарники і дерева.

     В операції поділу присутні три елементи: ділиме поняття; підстава ділення - одна з ознак предметів, створюючих обсяг ділимого поняття, спираючись на який ми здійснюємо поділ; члени ділення - ті види, які виходять в результаті поділу. Наприклад: люди діляться на блондинів, брюнетів, шатенів, рудих і альбіносів. Тут ділимим поняттям е «люди».

1. Поділ має бути відповідним, тобто сума членів поділу має дорівнювати обсягу ділимого поняття. Порушення цього правила приводить до помилок:

а) Неповний поділ - коли перераховуються не всі види ділимого родового поняття: «Енергія ділиться на механічну і хімічну» (не вказана електрична і атомна енергія).

б) Поділ із зайвими членами - коли в результаті ділення до обсягу ділимого поняття додаються предмети, яких там спочатку не було, наприклад: «Хімічні елементи діляться на метали, неметали і сплави» (сплави не входять в обсяг поняття хімічний елемент).

2. Члени  поділу повинні виключати один одного, тобто не мати загальних елементів, бути співпідпорядкованими поняттями, обсяги яких не перетинаються. Інакше кажучи, кожен елемент з обсягу ділимого поняття повинен попасти лише в один клас, в іншому випадку виникне плутанина, а не прояснення обсягу поняття. Приклад: «Війни бувають справедливими, несправедливими, визвольними, загарбницькими і світовими». Тут члени ділення не виключають один одного: справедлива війна може бути визвольною, загарбницькі війни - всі несправедливі, і ті та інші можуть бути світовими.

3. Поділ повинне вироблятися лише по одній підставі, не можна в процесі ділення замінювати одну ознаку, спираючись на яку ми почали поділ, іншою. «Люди бувають багатими, бідними і лисими».

    Поділ понять слід відрізняти від мисленного розчленовування предмету на частини (квартиру ми членуємо на кімнати, кухню, коридор і ванну).

3.   Поділ понять відіграє важливу роль у такій формі систематизації наукового знання, як класифікація, Класифікація — це багаторівневий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення та  отримання  нових знань стосовно членів поділу.

    Розрізняють два різновиди класифікації, які різняться характером підстав, що їх використовують в операціях поділу: природну, штучну.

Природна класифікація-— це класифікація, яку здійснюють на підставі суттєвих ознак досліджуваних об'єктів.

Штучна класифікація -— це класифікація, яку здійснюють на підставі несуттєвих ознак досліджуваних об'єктів.

4.     Опис - це прийом, який полягає в перерахуванні ознак предмета з метою нестрогого виокремлення його з ряду схожих на нього предметів.

Характеристика - це прийом, який полягає в переліченні деяких властивостей предмета, важливих у певному відношенні.

Порівняння - це прийом, який застосовують для образної характеристики предмета.

Розрізнення - це прийом, який встановлює ознаки, що відрізняють один предмет від іншого (подібного до нього) предмета.

 Узагальнення — це логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від деякого поняття до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом. Межею узагальнення є універсальне поняття, тобто категорія.

Обмеження — це логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від деякого поняття до поняття з меншим обсягом, але більшим змістом. Граничним обмеженням є одиничні поняття.