Предмет фізичного виховання. Особливості проведення занятз фізичного виховання у вищих навчальних закладах

                                                        ДМИТРЕНКО Т.Ю. 

Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет» 

УДК 796.01.3                                                                                       

              Предмет фізичного виховання. Особливості проведення занять     

                   з  фізичного виховання у вищих навчальних закладах  

      Актуальність: тема є актуальною тому, що вона дає змогу студентам осмислити та оцінити вплив фізичного виховання на їхнє здоров’я; у педагогічних дослідженнях, які спрямовані на вивчення та вдосконалення фізичного виховання студентів у вищих навчальних закладах виникає проблема: Процес фізичного виховання у свідомості студентів стає діяльністю механічною, позбавленою ентузіазму.

 Мета: визначити особливості проведення занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах. Виявити у чому полягає значення фізичного виховання для студента. Розкрити питання про форми проведення занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах.

         Фізичне виховання (ФВ) – це діяльність, метою якої є збереження і зміцнення здоров’я, розвиток психофізичних здібностей; вдосконалення рухової активності студента і формування здорового способу життя.

   Умовно фізичне виховання  можна поділити на дві частини:  функціональну і результативну.

  Функціональна це та частина  ФВ, яка представлена засобами, методами, інвентарем і т.д. Тобто тим, що забезпечує сам процес фізичного виховання.

 Результативна частина та, яка  представлена результатом, тобто  наслідком першої (функціональної) частини.

    Названі сторони фізичного виховання єдині. Перша сторона ніби переходить у другу, адже без спеціальних засобів, методів проведення, інвентаря не може проявитися друга сторона фізичного виховання, тобто результат.    [Ведмеденко Б. Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури. — К., 1993. — С. 123—126.]

   Наша держава досить відповідально ставиться до предмету «Фізичне виховання» та намагається якомога краще розвинути його у житті студентів.

    Показниками стану розвитку фізичного виховання у студентів являються:

• рівень здоров'я, фізичного розвитку та підготовленості;

• ступінь використання фізичного виховання в різних сферах діяльності студентів;

• рівень розвитку системи фізичного  виховання;

  • рівень впровадження у фізичне виховання досягнень науково-технічного прогресу (тренажери та інше спортивне обладнання).

     Отже, фізичне виховання  охоплює ту сферу студентської діяльності, яка відповідає за підтримання фізичного та морального здоров’я, виховує відповідальність, витривалість та дисциплінованість. Держава піклується про фізичне виховання та розвиток студентів, тому їхнім обов’язком є дотримання засад фізичного виховання та підтримання власного здоров’я на високому рівні.

   Наразі існує велика кількість вищих навчальних закладів: університети, академії, інститути.

   Дисципліна «Фізичне виховання»  є обов’язковою для вивчення у всіх цих навчальних закладах і вивчається з самого початку навчання у закладі (тобто з першого курсу) і до завершення навчання. Це необхідно для того, щоб студенти мали змогу підтримувати своє тіло у тонусі, тримати фізичну форму у належному стані, адже це запорука міцного здоров’я.

   Роль фізичного виховання у вищих навчальних закладах багатогранна.     Технічний прогрес, стрімкий розвиток науки і увесь час зростаючий обсяг нової інформації, необхідної сучасному фахівцю, роблять навчальну працю студента все більш інтенсивною, напруженою. Відповідно зростає значення фізичного виховання, як засобу організації режиму життя, активного відпочинку, збереження і підвищення працездатності студентів на протязі всього періоду навчання у вищому навчальному закладі.

  В середньому на заняття фізичним вихованням у вищих навчальних закладах виділяється 4-6 годин на тиждень. Це оптимальна кількість часу для виконання фізичних вправ.

    «Фізичне виховання» - дисципліна, яка не лише  підтримує фізичну  форму, а ще й виховує відповідальність  та дисциплінованість вихованців,тому існують певні правила та вимоги до студентів, такі як належний зовнішній вигляд, поведінка і т.д. До того ж вони мають дотримуватися і як правила техніки безпеки.   

    На заняттях студенти  вивчають та практикують як  звичайні комплекси вправ для  розтягування, так і різні види  спорту.

Футбол – командний вид спорту, ціллю котрого є забити м’яч у ворота суперника ногою, або будь-якою іншою частиною тіла. Ця гра за своїм значенням для здоров’я гравця рівноцінна бігові, а іноді, навіть, має і більший вплив, тобто розвиває та зміцнює м’язи ніг, розвиває координацію.

Баскетбол -  спортивна командна гра з м'ячем, який закидають руками в кільце із сіткою (кошик) закріплене на щиті на висоті 3 метри 05 сантиметрів над майданчиком. Баскетбол являє собою прекрасний засіб для всебічного фізичного розвитку. У процесі цієї гри використаються різні види рухової активності: біг, ходьба, стрибки.

Волейбол - спортивна гра з м'ячем, у якій дві команди змагаються на спеціальному майданчику, розділеному сіткою. Ця гра сприяє вихованню у студентів почуття колективізму, наполегливості, рішучості, цілеспрямованості, уваги, вдосконаленню основних фізичних якостей.

Плавання - вид спорту, в якому метою є якнайшвидше проплисти зазначену відстань, не порушуючи при цьому техніки способу плавання, яка використовується. Воно зміцнює всі м’язи, збагачує організм киснем(за рахунок вдихів і видихів, рухів руками у воді, дозволяє повністю розкриватися грудній клітці, а значить і легеням).

Гімнастика - фізичні вправи, які виконуються для зміцнення здоров'я і тренування м'язів.

Легка атлетика – сукупність видів спорту, яка вклячає в себе біг, ходьбу, стрибки та метання. Об'єднує наступні дисципліни: бігові види, спортивну ходьбу, пробіжки та кроси. Легка атлетика має дуже позитивний вплив на здоров’я студентів.

     Якщо взяти середньостатистичну групу студентів, то можна провести на них дослідження.

    Візьмемо, наприклад, групу ПНП-1 КПІ . Вона складається з сімнадцяти студентів. Серед них чотирнадцять (81%) знаходяться у основній групі, а троє(17%) в спеціальній (мають медичні протипоказання до інтенсивних занять разом з основною групою). Також у групі під час кожного заняття знаходиться студент, який  не може працювати взагалі через тимчасові медичні протипоказання (перелом, температура і т.д.). Тому ВНЗ створює спеціальні умови для студентів, які не належать до основної групи.

 

    Проілюструємо це:

 

Проведення занять з  фізичного виховання у ВНЗ

Згідно із навчальною програмою, розробленою  ініціативною групою вчених на замовлення Міністерства освіти України, у процесі  фізичного виховання у вищих  закладах освіти використовуються традиційні і нетрадиційні засоби і методи фізкультурної  освіти та фізичного удосконалення.                                                     Добір засобів і методів здійснюється за розсудом викладачів з урахуванням фізкультурних і спортивних інтересів та індивідуальних особливостей тих, хто займається, рівня їхнього здоров'я, фізкультурної освіти, фізичної підготовленості, наявності умов для занять, екологічного добробуту.        Забороняється використання засобів і методів у фізичному вихованні, пов'язаних з невиправданим ризиком для життя і здоров'я тих, хто займається, а також таких, які не відповідають етичним вимогам, формують культ насильства і жорстокості.

Основними видами навчальних занять з фізичного виховання у вищих  навчальних закладах є:

• лекції (студенти отримують теоретичний матеріал з певних тем);
• практичні заняття (ті, під час яких студенти застосовують на практиці засвоєні під час лекцій теоретичні знання);
• консультації (студент консультується з викладачем щодо певних питань, які він не може зрозуміти чи застосувати на практиці);

Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому кафедрою фізичного виховання вищого навчального  закладу. Позаучбові заняття з фізичного  виховання організуються і проводяться  у формі занять у спортивних клубах, фізкультурно-оздоровчих центрах, секціях, групах за інтересами.

Засвоєння програми фізичного виховання  у вищому закладі освіти припускає  систему контрольних заходів, що включає поточний та підсумковий контроль.

 Поточний контроль ставить своїм завданням виявити ступінь засвоєння студентами окремих розділів і тем навчальної програми і фізичного виховання на контрольному етапі освіти.

Підсумковий контроль проводиться  з метою оцінки кінцевих результатів  фізичного виховання на визначеному  утворювальному (кваліфікаційному) рівні  або на окремих його завершених етапах.

Головна ціль заходів з контролю — оптимізувати процес фізичного виховання, домогтися його максимальної результативності. Поточний контроль забезпечує інформацію про хід виконання студентами окремих видів навчальної роботи:

• відношення студентів до запропонованої програми занять;
• засвоюваності програмного матеріалу;
• ступеня прийнятності навчальних навантажень.[ Лігоцький А. О. Стратегія развитку професійної освіти в Україні: Навч. метод. пособ / Нац. акад. внутр. прав України. — К., 1997. — 48с]

Висновок. Фізичне виховання є обов’язковим у студентській діяльності тому, що забезпечує підтримання належного рівня фізичної форми. ВНЗ створюють необхідні умови для якісного проведення занять із фізичного розвитку студентів. Для того, щоб удосконалити заняття, студенти мають розуміти їх значущість.

 

 

 

Список використаної літератури:

Стасюк Р. М., Востоцкая І. Ф., Осипова І. Л. Проблеми та шляхи підвищення ефективності фізичного виховання ВНЗ. Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

 Лігоцький А. О. Стратегія развитку професійної освіти в Україні: Навч. метод. пособ / Нац. акад. внутр. прав України. — К., 1997. — 48с

 Ведмеденко Б. Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури. — К., 1993. — С. 123—126.

 Тамбовський А. Н., БархударянР. Г. Двигательная активность, зрение, студентов// Межд. науч. конгресс «Физическая культура, спорт, туризм- в новых условиях развития стран СНГ.» — Минск: Тесей, 1999.- С. 194—197.

Чернобаб И. О., Грибан Г. П., Чубаров М. М. Пути повышения эффективности физического воспитания в вузах // Физическая культура и спорт в повышении социальной активности студентов: Сборник научных трудов / Уманский сельхозинститут. — Умань, 1990. — С. 9-20.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Фізичне_виховання

http://children.ru/rol.html