Класифікації надзвичайних ситуацій. Вірогідність виникнення надзвичайної ситуації

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2012 в 15:16, контрольная работа

Описание

В Україні щорічно виникає понад одну тисячу надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, в наслідок яких гине значна кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Нині в багатьох областях України у зв’язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна. Тенденція зростання кількості природних і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, вагомість наслідків об’єктивно примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки країни.

Содержание

ЗМІСТ
1. Теоретична частина.
Класифікації надзвичайних ситуацій. Вірогідність виникнення надзвичайної ситуації.

2. Практична частина.

3. Список джерел.

Работа состоит из  1 файл

ГО.doc

— 154.50 Кб (Скачать документ)

tП= Rmin/ VСВ=2,2/25=0,09 год;

tK = tП+96 =0,09+96=96,09 год;

2. Визначаємо захисні властивості захисних споруд:

а) від ударної хвилі відповідно до вихідних даних:

∆РФ ЗАХ ПРУ = 20 кПа,

∆РФ ЗАХ сх.8 = 100 кПа,

∆РФ ЗАХ сх. 12 = 100 кПa;

б) від радіоактивного зараження: відповідно до вихідних даних. КОСЛ. ПРУ = 400; коефіцієнт послаблення радіації сховищами КОСЛ.. сх-8 = 2500; КОСЛ.. сх-12 = 2500.

3. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:

а) за ударною хвилею:

∆РФ ЗАХ ПРУ < ∆РФпотр;

∆РФ ЗАХ СХ. >∆РФпотр;

б) за іонізуючим випромінюванням:

КОСЛ.ЗАХ ПРУ < КОСЛ.ПОТР;

КОСЛ.ЗАХ СХ. < КОСЛ.ПОТР.

Висновок: захисні властивості ПРУ-1, сховищ №8 і № 12 не відповідають потрібним і не забезпечують захист робітників на 100 %.

 

3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд

 

Для забезпечення життєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами: повітропостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, зв'язку, санітарно-технічною системою.

Проведемо оцінку найбільш важливих систем: повітро- і водопостачання. Оцінка зводиться до визначення кількості людей, які укриваються, можуть бути забезпечені повітрям (водою) за існуючими нормами на протязі встановленого строку і потім порівнюються з потрібною кількістю.

 

4. Оцінка системи повітропостачання:

1. Визначаємо, які режими роботи повинна забезпечувати система повітропостачання.

Так, як на об'єкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, то система повітрозабезпечення повинна забезпечити роботу в двох режимах:

"Чистої вентиляції" (режим І) і

"Фільтровентиляції" (режим II).

Можливості одного комплекту:

за режимом І - 1200 м3/год;

за режимом II - 300 м3/год.

Норма подавання (W):

у режимі І – 13 м3/год (I зона),

у режимі II – 2 м3/год на одну людину.

2. Визначаємо можливості системи:

а) у режимі 1 ("Чистої вентиляції"):

у сховищі № 8:

,

у сховищі № 12:

,

б) у режимі II ("Фільтровентиляції);

у сховищі № 8:

,

у сховищі № 12:

,

 

3. Визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітрозабезпеченням людей в режимі І (з найменшими можливостями)

Висновки:

1. Система повітрозабезпечення сховищ не забезпечує потреб у подаванні повітря в обох режимах.

2. Необхідно додатково встановити у сховищах №8, №12 по одному комплекту ФВК-1.

5. Оцінка системи водопостачання:

1. Визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації:

у сховищі № 8:

 

           у сховищі № 12:

 

 

2. Визначаємо показник життєзабезпечення водою:

 

 

Висновки:

1. Водою аварійного запасу забезпечується 108 % людей, що укриваються у сховищах КЖЗ = 1,08.

2. Додаткові ємкості запасу водин7а потрібні.

 

 

 

 

6. Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців

 

Оцінка зводиться до визначення потрібного часу на укриття робітників у сховищах за сигналами ЦО (tУКР) і порівнянню його із встановленим часом укриття людей (tВСТ).

 

1. Розподіляємо робітників і службовців по захисних спорудах (за схемою розміщення захисних споруд відносно місць роботи):

 

у сховищі № 8

механічний цех

325 чол

КБ

50 чол

Всього

375 чол

у сховищі № 12

шліфувальний цех

275 чол

столярний цех

120 чол

Всього

395 чол


 

2. Визначаємо відстань від місця роботи до закріплених захисних споруд:

до сховища № 8

механічний цех

L = 0м

КБ

L = 440м

до сховища № 12

шліфувальний цех

L = 0м

столярний цех

L = 280м


 

3. Визначаємо час на рух людей до захисних споруд:

 

у сховище № 8

КБ

tРУХ КБ = 440/80 = 5,5 хв

у сховище № 12

столярний цех

tРУХ СЦ = 280/80 = 3,5 хв


 

4. Визначаємо потрібний час на укриття людей в захисних спорудах: tУКР = tЗУП+tРУХУ+tЗ;

 

сховище № 8

механічний цех

tУКР =4+0+2=6 хв

КБ

tУКР =0+5,5+2=7,5 хв

сховище № 12

шліфувальний цех

tУКР =4+0+2=6 хв

столярний цех

tУКР =4+3,5+2=9,5 хв


 

5. Порівнюємо максимальний потрібний час на укриття (tУКР =9,5 хв) зі встановленим (tВСТ=10 хв) і переконуємося, що tУКР<tВСТ для всіх людей, що укриваються у сховищах.

Показник своєчасного укриття:

.

Висновок: розташування сховищ на ділянці № 1 дозволяє своєчасно укрити 100% робітників і службовців при такому розподіленні їх по захисних спорудах:

у сховище № 8 : механічний цех, КБ,

у сховище № 12 : шліфувальний і столярний цеха.

Таким чином, під час оцінки інженерного захисту робітників і службовців на ділянці № 1 отримані такі показники (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 - Результати оцінки інженерного захисту робітників та службовців ділянки № 1 заводу.

Назва захисних споруд

Забезпечується захистом, чол.

За місткістю

За захисними властивостя-ми

За повітропостачанням

За водопостачанням

За своєчасніс-тю укриття

ПРУ-1

56

-

-

-

-

Сх. № 8

396

-

277

416

375

Сх. № 12

396

-

277

416

395

Всього

848

-

554

832

770

Показники

КМІСТ=1,1

КЗТ=0

КЖЗ=0,7

КЖЗ=1,08

КСВУ=1,0


Таким чином маємо такі показники:

за місткістю КМІСТ = 1,1;

за захисними властивостями КЗТ = 0;

за повітропостачанням КЖЗ, ПОВІТРЯ = 0,7;

за водопостачанням КЖЗ, ВОД. = 1,08;

за своєчасним укриттям КСВУ = 1,0.

Загальні висновки:

1. На дільниці № 1 не забезпечуються надійний інженерний захист робітників та службовців.

2. Можливості інженерного захисту обмежуються недостатніми захисними властивостями сховищ від ударної хвилі та радіоактивного зараження КЗТ = 0; продуктивністю систем повітропостачання і малою ємністю аварійного запасу води.

З. Для забезпечення надійного інженерного захисту всіх робітників і службовців необхідно:

підвищити захисні властивості сховищ до ударної хвилі та радіоактивного зараження;

встановити додатково по одному комплекту ФВК-1 в системах повітрозабезпечення сховищ № 8 і № 12;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Постанова КМУ „Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” № 1432 від 26.10.2001.

2. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 438 с.

3. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Г.П. Демиденко, Е.Н. Кузьменко, П.П.Орлов и др.; Под ред. Г.П. Демиденко – 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Выща школа, 1989. - 287 с.

4. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона: Навч. посібн. / За ред. полковника В.С. Франчука. – Львів: Афіша, 2000. – 336 с.

5. Методичний посібник з цивільної оборони і надзвичайних ситуацій. – К.: Центральні державні курси цивільної оборони, промислової та екологічної безпеки, 2001. – 182 с.

 

 

19

 



Информация о работе Класифікації надзвичайних ситуацій. Вірогідність виникнення надзвичайної ситуації