Футбол: гра чи бізнес?

Зміст:

Вступ……………………………………………………………………………………………..2

1. Місце і роль спортивних заходів у суспільній культурі
1. Роль спорту в суспільстві……………………………………………………3
2. Засоби масової інформації та комерціалізація в спорті………9
2. Сутність футболу: ігрова та бізнесова структура
1. Футбол як гра…………………………………………………………………….13
2. Футбол як бізнес………………………………………………………………..14
3. Проблеми футболу в Україні
1. Проблема комерціалізації футболу…………………………………….18
2. Проблема легіонерів в українському футболі……………………..20

Висновки………………………………………………………………………………………..21

Список використаної літератури......................................................22 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Актуальність  теми:

     Сьогодні  футбол переживає кризу. Криза ця ігрова. Все більше футболістів грають лише за гроші, а не за престиж клубу. Вони переходять лише в ті клуби, де більше платять, а не де кращі перспективи. Зараз постала проблема комерціалізації гри. Футбол починає перетворюватися зі спортивного змагання на бізнес. 

     Мета:

     Розкрити  сутність сучасного футболу та проблему його комерціалізації. 

     Завдання:

     Відповідно  до поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

     - З’ясувати роль спорту в житті суспільства.

     - Визначити  вплив комерціалізації та ЗМІ на спорт.

     - З’ясувати стан футболу на сучасному етапі.

     - Дати  оцінку футболу в Україні.

     - З’ясувати проблему легіонерів в українському футболі. Як вони впливають на розвиток вітчизняних гравців. 

     Об’єкт:

     Футбол  – як суспільний феномен. 

     Предмет:

     Визначення  сутності футболу як гри, особливості  бізнесової складової у                          футбольній спільноті. 

     Структура:

     В першому  розділі йдеться про те, як спорт  впливає на суспільство. Також тут розповідається про комерціалізацію в спорті, та як ЗМІ на нього впливають.

     В другому  розділі йдеться про такий  суспільний феномен, як футбол. Історія  та сучасний стан футболу. Вплив бізнесу на футбольну спільноту.

     В третьому розділі йдеться про сучасний стан українського футболу. Легіонери, як один з головних чинників, який заважає розвитку українських футболістів. 
 
 
 
 

1. Місце і роль спортивних заходів у суспільній культурі

 

1. Роль  спорту в суспільстві

     Спорт як важливий соціальний феномен пронизує всі рівні сучасного соціуму, надаючи широке вплив на основні  сфери життєдіяльності суспільства. Він впливає на національні відносини, ділове життя, суспільне становище, формує моду, етичні цінності, спосіб життя  людей. На підтвердження цієї тези можна  навести слова відомого спортсмена Олександра Волкова: "... спорт сьогодні - Це головний соціальний фактор, здатний  протистояти навалі дешевої культури і поганим звичкам. Це найкраща "брязкальце", що зможе відвернути людей від  нинішніх соціальних проблем. Це, мабуть, єдиний "клей", який здатний склеїти  всю націю воєдино, що не вдається ні релігії, ні тим паче політикам. Коли грає "Динамо" (Київ), на стадіоні та біля телевізора в єдиному пориві об'єднуються всі - і віруючі, і  невіруючі, і центристи, і радикали ( "Вісті", 04.02.1993). Дійсно, феномен  спорту має потужну соціалізується силою. Політики давно розглядають  спорт як національне захоплення, здатна згуртувати суспільство єдиною національною ідеєю, наповнити своєрідною ідеологією, прагненням людей до успіху, до перемоги.

     У США, наприклад, ще в 60-і роки, після виходу в світ книги Р. Бойла "Спорт -- дзеркало американського життя ", спорт, ставши національним захопленням, був оголошений моделлю самого американського суспільства. Американський філософ М. Новак підкреслював: "Знехтувати спортом означало б втратити одне з важливих національних надбань! "(" Америка ", січень 1981, с. 49). Однак на початку XXI століття у світі знайдеться не так вже й багато держав, керівники яких дійсно розуміють роль і значення спорту в сучасному суспільстві. У Як приклад позитивного ставлення до спорту можна привести американське держава.

     Починаючи з 70 - 80-х років минулого століття спорт в США є "другий релігією", в яку вірять більшість американців. Населення дбайливо ставиться до свого здоров'ю, розуміючи, що це - власний  капітал, від якості якого в житті  залежить багато чого: кар'єра, особисте щастя, світле майбутнє. Важливу роль у популяризації спорту зіграли  ЗМІ. Саме цей чинник допоміг подолати так званий "психологічний бар'єр" у ставленні населення до фізичної активності.

     Аналіз  розвитку спорту в США та інших  країнах світу показує, що активна  позиція населення по відношенню до спорту формується як наслідок гарної пропаганди ЗМІ. Саме від ЗМІ, і в  першу чергу від TV, залежить популяризація  видів спорту, а заняття фізкультурно-спортивною діяльністю розглядаються як невід'ємна частина культури життєдіяльності.

     Соціологічні  опитування населення, особливо молоді, що займається спортом, показують, що спорт  формує початкове уявлення про життя  і в світі. Саме у спорті найбільш яскраво виявляються такі важливі  для сучасного суспільства цінності, як рівність шансів на успіх, досягнення успіху, прагнення бути першим, перемогти не тільки суперника, а й самого себе.

     Люди, які пройшли "школу спорту", переконані, що спорт допоміг їм виховати віру в свої сили і можливості, а також уміння ними скористатися. Спорт вчить йти на жертви заради досягнення мети. Уроки, засвоєні юними  спортсменами на спортивному поле, потім, як правило, допомагають і  в житті. Багато хто з спортсменів  стверджують, що саме спорт зробив із нього людину, здатну бути особистістю. За допомогою спорту реалізується принцип  сучасного життя - "розраховувати  на самого себе". Це означає, що досягнення успіху залежить насамперед від особистих, індивідуальних якостей - честолюбства, ініціативи, працьовитості, терпіння, вольових навичок.

     Ефективність  соціалізації допомогою спортивної діяльності залежить від того, наскільки  цінності спорту збігаються з цінностями суспільства і особистості. Наприклад, можна проаналізувати тісний взаємозв'язок між такими цінностями американського суспільства, як рівність, свобода, демократія, індивідуалізм, націоналізм і патріотизм, дотримання зовнішніх пристойності у своїй поведінці, гуманізм, змагання, дружба, співпраця, повага існуючого  порядку, самоповагу, і ціннісним  змістом спорту.

     Американські  вчені-соціологи зробили висновок, що спорт акумулює в собі основні  цінності американського суспільства. Завдяки заняттям спортом або  навіть в процесі споглядання  спортивних змагань суспільні цінності присвоюються індивідом, інтеріорізіруются як особисті. Дане положення знайшло підтвердження в працях американських вчених. Історик Джон Беттс пише: "Спорт і капіталістичний дух мають багато спільного: дух ініціативи, протиборства і змагання "(J. Betts, 1974). Інший відомий американський професор Р. Форс справедливо вважає, що спорт є мініатюрою самого життя і, таким чином, служить як б лабораторією, в якій може створюватися позитивна система цінностей (1982).

     Однак, говорячи про позитивні моменти  соціалізації засобами спорту, не можна  не сказати про негативних фактах розвитку сучасного спорту, які серйозно вплинули на його цінності. Погоня за медалями і рекордами призвела до виникнення таких негативних явищ у спорті, як прагнення до перемоги будь-якою ціною, допінг, рання спеціалізація, жорстокість, насильство і т.д. Тому все частіше виникає питання: "гуманність чи сучасний спорт, що необхідно  зробити, щоб зберегти цей феномен  для благородних цілей розвитку особистості та суспільства? ". За своєю природою спорт, незважаючи на притаманну йому змагальність, гуманний, оскільки він сприяє розвитку особистості, допомагає розкривати непізнані  можливості людського організму  і духу. Реалізація гуманістичного потенціалу спорту не відбувається сама собою і багато в чому залежить від того, в яких цілях суспільство  використовує спорт.

     Процеси комерціалізації та професійних  налізаціі взяли надмірний і незворотній характер. Наприкінці XX століття професійний спорт став складовою частиною міжнародного спортивного й олімпійського руху. Сьогодні багато вчених, критикуючи існуючий шлях розвитку міжнародного спорту, намагаються знайти нові моделі змагальної діяльності. Особливо важливі такі дослідження для масового та дитячого спорту. Уже створено концепції спартіанського руху, спортизированого фізичного виховання, валеологічної і олімпійського виховання молоді. Це перші кроки, що дозволяють зберегти і розвивати гуманістичні цінності спорту.

     Соціалізація  спортсмена. Фізична культура і спорт  відіграють важливу роль у формуванні особистості. Багато соціальних ситуації програються в спортивній діяльності, що дозволяє спортсменові напрацьовувати для себе життєвий досвід, вибудовувати особливу систему цінностей і  установок.

     Прийшовши в спортивну секцію або школу, юний спортсмен потрапляє в нову соціальну сферу: тренери, судді, спортивний колектив - це нові агенти соціалізації, конкретні люди, відповідальні за виховання і освіта, навчання культурним нормам і зразкам поведінки, що забезпечують ефективне освоєння нової соціальної ролі, в якій виявляється юний спортсмен. Для кожної людини особливо важлива  первинна соціалізація, коли закладаються основні психофізичні і моральні якості особистості. У первинної  соціалізації спортсмена разом з  сім'єю, школою задіяний соціальний інститут фізичної культури і спорту. Серед  агентів первинної соціалізації далеко не всі грають однакову роль і володіють рівним статусом. По відношенню до дитини, що проходить  соціалізацію, батьки займають перевершуючи цю позицію. Для юного спортсмена тренер також грає одну з провідних ролей. Ровесники, навпаки, рівні йому. Вони пробачають йому багато чого з того, що не пробачають батьки і тренер. У якомусь сенсі, з одного боку - ровесники, а з іншого - батьки і тренер впливають на юного спортсмена в протилежних напрямках. Тренер в даному випадку підсилює позиції батьків у формуванні базових цінностей, а також регулює нинішню поведінку, орієнтуючи юного спортсмена на спортивний стиль життя, досягнення високих результатів.

     Ціннісний потенціал спорту дозволяє вирішувати цілий ряд виховних завдань. Нами вже зазначалося, що спорт - це школа  виховання мужності, характеру, волі. Спортивна діяльність дозволяє юному  спортсмену стійко переносити труднощі, нерідко виникають у дитини в  школі, в сім'ї, в інших життєвих ситуаціях.

     Термін "вторинна соціалізація" охоплює  ті соціальні ролі, які стоять у  другому ешелоні впливу, роблять  менш важливий вплив на людину. У  сфері фізичної культури і спорту агентами вторинної соціалізації можуть бути керівники спортивного клубу, судді. Контакти спортсмена із такими агентами відбуваються рідше, вони менш тривалі, а їх вплив, як правило, менш глибоке, ніж у первинних агентів.

     Первинна  соціалізація найбільш інтенсивно відбувається в першій половині життя. Вторинна соціалізація охоплює другу половину життя  людини, коли він стикається з формальними організаціями та установами, що називаються інститутом вторинної соціалізації - Держкомспортом, федераціями, ЗМІ і т.д.

     Первинна  соціалізація спортсмена - це сфера  міжособистісних відносин (наприклад, спортсмен - тренер), вторинна соціалізація - сфера соціальних відносин (наприклад, спортсмен - федерація з виду спорту). Кожен агент первинної соціалізації виконує безліч функцій (наприклад, тренер - адміністратор, вихователь, вчитель), а вторинної - одну, дві.

     Класифікацію  стадій соціалізації спортсмена шляхом включення його в спортивну діяльність можна пов'язати з етапами формування його спортивної кар'єри. Якщо прийняти цей принцип, то можна виділити наступні стадії соціалізації:  

1. Включення суб'єкта  в спортивну діяльність.  

2. Заняття дитячо-юнацьким  спортом.  

3. Перехід з аматорського  в професійних  ний спорт.  

4. Завершення спортивної  кар'єри і перехід  до іншої кар'єрі.  

     Для перших стадії соціалізації характерні період початку спортивної діяльності. В цей час формуються інтерес, ціннісні орієнтації на спортивні заняття, закладаються основи ціннісного відношення до спортивної діяльності. Цей період дуже важливий для юного спортсмена. Новий коло спілкування, перша проба сил, перші перемоги і невдачі створюють умови для формування спортивного характеру. Мало хто з дітей можуть успішно пройти етап спортивної підготовки. Більш за одну третини припиняють заняття спортом ще в дитячому віці. Однак залишилися в спорті юні спортсмени, вдосконалюючись в спортивному майстерності, вступають у нову фазу соціальних відносин. Виїзди на змагання в інші міста і країни, одержання перших гонорарів, спортивні перемоги дозволяють спортсменові активно інтегруватися в суспільне життя, засвоювати зразки і норми поведінки, формувати соціальні установки. Цей етап, як правило, зв'язується з другої стадією соціалізації спортсмена.