Торговые автоматы

Торгівлю на ринках можуть здійснювати громадяни, громадяни-підприємці, сільськогосподарські та інші підприємства, їх об’єднання незалежно від форм власності, а також торгово-закупівельні підприємства.

Одним із документів, що регламентує  діяльність ринку як суб’єкта підприємницької  діяльності, а також тих, хто торгує на ньому, є Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом МЗЕС торгу України від 12.03.96 р. № 157.

Для торгівлі на ринках суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні, фізичні особи) повинні мати свідоцтво  про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності та копію документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі.

З продавців  за кожен день торгівлі на ринку  до початку реалізації продукції  працівники ринку справляють ринковий збір. Відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 “Про місцеві податки і збори” ринковий збір – це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.

Розмір та порядок сплати ринкового збору встановлюють самостійно органи місцевого самоврядування, при цьому його граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат – для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). У межах своєї компетенції органи місцевого самоврядування мають право вводити пільгові податкові ставки або звільняти від цього збору певні категорії платників.

 

Справляння  ринкового збору, плати за послуги, що надаються, проводиться через  каси ринків, контролерів з обов’язковим використанням належним чином зареєстрованих електронних контрольно-касових апаратів і видачею особі, яка сплатила гроші, касових чеків, що погашаються шляхом надривання.

Інформацію про ставки ринкового збору, тарифи на послуги  і заставні ціни на санітарний одяг та інвентар розміщують біля кас і  пунктів прокату. 
Чеки необхідно зберігати до закінчення торгівлі. Їх заборонено передавати іншим особам, які знаходяться на ринку.

 
 
4. МЕРЕЖЕВИЙ МАРКЕТИНГ  

Мережевий маркетинг  не знайшов поки широкого поширення  у вітчизняній торговій практиці. Особливість цієї позамагазинної форми торгівлі в тім, що реалізації товарів здійснюється торговими агентами вдома, в установах і організаціях, на транспорті тощо.

Найбільш поширеними товарами, що продаються за цією позамагазинною формою торгівлі є: косметика, антикварні речі, дорогоцінності, ювелірні вироби та вироби із хутра.

Для організації такого виду продажу фірма наймає на роботу торгового  агента, продавця який володіє повністю інформацією про всі властивості  товару та переваги його перед іншими товарами.

 

Розрізняють кілька видів продажі через мережний маркетинг:

• через торгових агентів які наймані на роботу у цій фірмі, вони мають свої каталоги де вказані ціни на товар його властивості. Ці дистриб’ютори відвідують будинки населення, фірми та інші заклади торгівлі де і пропонують свій товар.
• але є випадки коли торгові агенти набирають до себе помічників, людей з невисокими заробітками і ці у свою чергу вже в себе на підприємстві продають ці товари своїм колегам чи знайомим. У світовій практиці навіть застосовують метод зустрічей, коли ці помічники за певну плату організовують звані обіди та зустрічі, а вже самі дистриб’ютори пропонують товар покупцям.

Прикладом такого мережного маркетингу є дистриб’юторська торгівля від AVON. Вона за певну плату  надає бажаючим каталоги із своєю  продукцією, а ті у свою чергу  продавши товар за цією ціною що вказана на каталозі отримують певний процент від прибутку. Важливо, щоб торгові агенти мали спеціальну підготовку: знали основні споживчі властивості пропонованих товарів, мали навички ділового спілкування, були знайомі з основами психології і чинним законодавством, що регулює торгову діяльність. В обов'язки агента входить виявлення потенційних покупців пропонованих товарів і рекламування їхній по наявним у нього зразкам, каталогам і іншим рекламним виданням. При цьому торговому агенту необхідно переконати покупця в існуванні раніше не виявленої потреби саме в цих товарах, у тім, що саме вони щонайкраще задовольнять його потреби. 
Застосування мережного маркетингу дозволяє істотно скоротити витрати звертання, тому він є перспективною позамагазинною формою обслуговування населення.

 
 
5. ПОСИЛКОВА ТОРГІВЛЯ  

Про посилкову (поштову) торгівлю також можна говорити як про перспективну форму позамагазинної торгівлі, оскільки вона сприяє скороченню витрат по доведенню товарів до покупця. адже куплений товар поступає від виробника, минувши оптових посередників, а у вартість його транспортування входить: вартість посилки та послуг, що надаються поштовими відділеннями.

Основною ж  негативною рисою продажу товару через посилкову (поштову) торгівлю є малий об`єм покупки та тривалість поставки товару. 
Але на даний час для оптимізації замовлення та закупівлі товарів створюються спеціалізовані фірми, які разом із поштовими відділеннями надають послуги з продажу товарів через мережу посилкової торгівлі. 
Коли класифікувати торгівлю по пошті то розрізняють торгівлю з попереднім отриманням каталога чи просто замовлення товару в самому поштовому відділені.

У першому випадку  просто бажаючі фірми роздруковують  каталоги та рекламні проспекти, які  разом із поштою приходять всім користувачам поштою. У цих каталогах повністю є інформація про товар та ціну на нього. Вже при бажанні споживач може замовити його по пошті. Так можна купити насіння рідкісних рослин, парфумерно-косметичні засоби, журнали та газети різних закордонних видавництв, товари які є рідкісними для даного вітчизняного ринку України. Тоді торгова фірма оплачує лише послуги пересилки пошті та велику частку витрат становить виготовлення саме буклетів і замовлень які розповсюджуються населенню.

У іншому випадку  просто кожна фірма продавець  випускає власні каталоги, буклети  та інформаційні довідники, де вказано найширший асортимент товарів та ціни на них. Ці буклети зберігаються у поштових відділеннях і коли хтось зацікавлений їх побачити вони видаються працівниками пошти, які допомагають покупець заповнити замовлення. Тоді продавець оплачує лише невелику партію виготовлених буклетів і послуги поштових працівників.

Оплата товарів, як правило, проводиться післяплатою  після виконання замовлення, тобто  при одержанні посилки з товаром  на пошті. У деяких фірмах передбачено  повернення товару у разі коли він не задовольнив споживача. При тому покупець зобов’язаний оплатити поштові витрати на пересилку. 

Посилкова торгівля це нововведення, що допомагає знайти покупця та зацікавити його не тільки на роботі, але й навіть на відпочинку тому багато фірм це практикують. Проте втрачаються великі кошти на проспекти та рекламні листи з яких лише 1-2% отоварюється, великі витрати за послуги пошти та на упаковку товару чи його посилок.

 
 
6. ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ  

Появі електронної  торгівлі сприяв розвиток електронної техніки і сучасних засобів телекомунікаційного зв'язку.

У вузькому змісті під електронною торгівлею розуміється  продаж товарів, здійснюваний за допомогою  комп'ютерної мережі Internet (Internet-магазини) та продажу товарів через телемагазини та телефонних покупців. 
Торгівля через мережу Internet це коли покупець зайшовши на певний сайт чи веб сторінку замовляє його та оплачує власною кредитною карткою або оплативши рахунок що прийде разом із товаром по пошті.

В даний час  в Internet існує дуже велике число віртуальних магазинів, у тому числі і українських, що пропонують широкий вибір самих різних товарів починаючи від мобільних телефонів і закінчуючи, автомобілями. Найбільше часто в таких магазинах представлені книги, комп'ютерна техніка, електропобутові прилади, аудіо-, відео- і фототовари, іграшки й ін.

Покупець, що має  доступ до комп'ютерної мережі, I може, не виходячи з будинку, ознайомитися з асортиментом Інтернет-магазина, вибрати по описах і фотографіям  необхідні товари і відразу ж  замовити їх.Іншими методом є використання телемагазинів. Телемагазин в свою чергу це рекламна фірма яка здійснює на замовлення виробника чи певного продавця товару рекламу його та при певних замовленнях продаж.

У певний період часу в ефірі телеканалів транслюється програма у якій представлений широкий вибір товарів (більшість нових невідомих для середніх споживачів) коли у глядача виникає бажання придбати його він або по телефону або по пошті оформляє замовлення.

Замовлені товари доставляються покупцю кур'єром (як правило, на невеликі відстані) чи поштою. Їхня оплата здійснюється наявними, перерахуванням грошей на рахунок продавця, післяплатою (при доставці поштою) чи за допомогою "кредитних карт.

 

 

7)ТОРГОВЕЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ В МАГАЗИНІ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ

 

Торгово-технологічний процес в роздрібної торгівлі являє собою комплекс взаємопов'язаних торгових / комерційних/і технологічних операцій і є завершальною стадією всього торгово-технологічного процесу руху товарів.

Структура торгово-технологічного процесу, послідовність виконання різних операцій залежать від ступеня господарської самостоятельноcті торгового підприємства, застосовуваного методу продажу товарів, типу, розміру магазину та інших факторів.

Велику роль в торговельно-технологічному процесі  відіграють комерційні операції. Їх своєчасність і якість виконання впливають на широту асортименту пропонованих товарів, безперебійність торгівлі ними і на якість обслуговування покупців. До числа таких операцій відносять вивчення попиту покупців, складання заявок на завезення товарів, формування оптимального асортименту, організації реклами й інформації.

Таким чином, торгово-технологічний  процес в магазині можна підрозділити на три основні частини: операції з товарами до пропозиції їх покупцям; операції безпосереднього обслуговування покупців; додаткові операції з обслуговування покупців.

Більш чітке  постачання магазинів товарами, не відриває працівників роздрібних торгових підприємств від виконання їх основних Функціональних обов'язків. При  раціонально організованою централізованої доставці товарів ефективніше використовується робоча сила і транспорт, знижуються витрати обігу. До найважливіших переваг централізованої доставки відносять можливість комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт, скорочення простою автомашин під навантаженням-розвантаженням, можливість оптимальної побудови маршруту, найбільш ефективно використовується спеціалізований транспорт, широке застосування знаходить тара-обладнання. Товари завозяться ритмічно по графіками, завдяки чому в магазинах підтримується стабільний асортимент. Прискорюється оборотність товарів, зменшується його псування.

За централізованої  доставки завезення товарів в  роздрібну торгову мережу може здійснюватися  власним транспортом поста: щіка або транспортом загального користування. Якщо завезення товарів здійснюється автотранспортом загального користування, то поряд з договором постачання, що укладається між постачальником і поку Пател, постачальник укладає договір з автотранспортним підприємством на перевезення вантажів.

Оптові підприємства та інші постачальники, здійснюють централізований завезення товарів, проводять наступні підготовчі заходи:

- аналізують  розташування торговельної мережі, групують підприємства роздрібної  торгівлі за типами та обсягом  товарообігу;

- розраховують вантажообіг, оптимальні розміри постачання і частоту завезення товарів, потреба у транспортних засобах і багатооборотної тарі і розробляють раціональні маршрути доставки товарів;

- здійснюють  підготовку механізмів, транспортних  засобів і устаткування експедиційних складів і підприємств роздрібної торгівлі для раціонального виконання операцій, пов'язаних з доставкою товарів;

- встановлюють  систему матеріальної відповідальності  сторін на виконання умов централізованої  доставки;

Аналізуючи  дислокацію роздрібної торгової мережі, звертають увагу на дані: найменування, типи роздрібних торгових підприємств, середньомісячний роздрібний товарообіг, площа торгового залу і приміщень для зберігання товарів, чисельність працівників, режим роботи магазина, відстань від магазина до оптової бази або іншого постачальника.

Частоту і оптимальні розміри завозяться партій товару визначають для того, щоб забезпечити безперебійну торгівлю товарами відповідного асортименту  при мінімальних розмірах товарних запасів.

При визначенні частоти завезення товарів враховують фізико-хімічні властивості товарів, граничні терміни їх реалізації, середньоденний обсяг продажу, розміри встановлених незнижуваних товарних запасів та інші фактори.

Кількість замовляються товарів повинно повністю забезпечувати стійкість асортименту та безперебійну їх продаж до чергового завезення і разом з тим виключати утворення зайвих запасів. При визначенні цієї кількості враховують частоту завезення товарів і середньоденну їх реалізацію, незнижувані запаси і залишки товарів на день завозу.

Якщо складається  заявка на завезення товарів складного  асортименту/готового одягу, взуття та ін /, то кількість виробів по розмірами, забарвленням і т.д, замовляють з  урахуванням в продажу їх питомої  ваги, виявленого за даними вивчення попиту.