Декоративно-листяні рослини

1. 1.Рослини  у далекому минулому 

Квіти відомі з часів  глибокої давнини, ще за три тисячі років до нашої ери. 
Біблійний «Едем», перські «парадіз», священні гаї древньої Еллади буяли розкішними квітами і приводили в захоплення сучасників, які залишили про них самі найкращі  спогади. Садівники Єгипту, Сирії протягом цілого року виводили троянди, маки, конвалії. 
У пірамідах давнього Єгипту знайдені насіння і листя жасмину. У тих же пірамідах знайдені листя фікуса, фінікової пальми та інших декоративних рослин. 
У стародавніх пам'ятках Єгипту згадуються такі квіти, як лотос, лілія, мирта, резеда, коноплі, ріцінус. Лотос (водяна лілія) був в Єгипті улюбленою квіткою. При сході сонця квітка лотоса закривається, опускаючись в воду, і лише при заході сонця спливає на поверхню води і знову розпускається. Лотос мав не тільки декоративне значення. Його корневшца йшли в їжу у вареному вигляді, а мучністьте зерна размали-вали на муку, з якої пекли хліб. З лілій, спітавшіхся в Єгипті символом свободи, добивали цінне запашне масло. 
В Іудеї любов'ю користувалися троянди і лілії. Близько Єрусалиму була «Долина троянд Соломона». З інших кольорів в Іудеї були відомі нарциси і мирти, які вважалися емблемою світу. Висячі сади Семіраміди у Вавилоні одне з «семи чудес» стародавнього світу славилися гігантськими і карликовими деревами, а також дивовижними квітами. 
У садах, «Парадіз» Ірану поряд з пальмами, кипарисами і плодовими деревами, були багато представлені троянди, бузок, лілії, маки, фіалки, гіацинти, тюльпани, нарциси, мирти. Іран у поетів, був відомий під ім'ям Гюлістан (Гюль-троянда), а столиця стародавнього Ірану називалася Суза (місто лілій). 
Грандіозні розміри мало декоративне садівництво в Китаї. Улюбленими квітами тут були троянди і хризантеми. Китай є родиною штучних квітів, де їх вперше почали робити з шовку. 
В Індії перше місце серед квітів належало троянді. З інших квітів найбільшою симпатією користувався лотос. В Індії був також відомий аконіт з його темносиніми шлемооподібними квітами. 
Квіти в Греції пов'язують з прекрасними садами на островах Архипелегії. Греки вже в давнину мали великий асортимент квітів: аконіт, амарант, анютині оченята, барвінок, вінку, гвоздику, гіацинт, дельфініум, ірис, камелії, левкой, лілії, незабудки, нарцис, мак, маргаритки, примулу, резеду, троянду, сапонарію, шпажнік, фіалки та багато інших. З кучерявих рослин плющі обвивали кипариси, a виноград-плодові дерева. 
У стародавньому Римі захоплення декоративними садами було виключно велике. Крім зелених подвір’їв, тут разбивали сади навіть на дахах, де вирощували квіти, чагарники і дерева і де були вази, статуї і водойми. Для розширення перспективи, стіни будинків близько зелених подвір’їв покривали фресками із зображенням садів, боскетов, трельяжів і т. п. Квіти ввозили із Греції, Єгипту, Карфагена і навіть Індії. 
Сади були в передмістях Рима. Декоративне садівництво було настільки розвинене, що відомий поет Горацій нарікав на витіснення трояндами і левкоєм більш корисних рослин (виноград, оливки). У римлян величина квітів левкоїв доводилася майже до розміру квітів троянди. 
Як видно, квітникарство веде свой початок з далеких часів. Троянди, лілії, резеда і багато інших чудові квіти нашого часу були також улюбленими квітами і в стародавні часи.

1.2. Догляд за  рослинами

Декоративні рослини вимагають уважного й постійного догляду та створення таких умов, які в найбільшому степені були сприятливі тривалого і рясному цвітінню. Техніка догляду повинна бути заснована на знанні біології квіткових рослин взагальному і кожної культури зокрема. 
Наприклад, переудобрення грунту азотом і надмірна поливання затримують закладення квіткових бруньок. Навпаки, зміст грунту в порівняно сухому стані, застосування фосфорно-калійних добрив менш сприятливі для зростання, але зате сприяють закладенню у рослин квіткових бруньок. 
На цвітіння рослин впливає і погода. При вологій погоді створюються більш сприятливі умови для посиленого росту, навпаки, при сухій-для цвітіння рослин. Але як би там не було, в руках квітникаря є завжди ряд прийомів, що затримують ріст і спонукають рослина до цвітіння (відповідні добрива, зміна положення гілок з вертикального в горизонтальне, скручування їх верхівок, вплив ростовими речовинами та ін.) 
        Недстаток світла або пригрів, відсутність свіжого повітря, насичене димом, кіптявою і пили повітря, надмірна його сухість, протяг і різка зміна температури, пересушування або зайва поливка, виснаження землі або, навпаки, її переудобрення -все це приводить до пригнічення рослин і створює сприятливі умови для нападу шкідників і появи захворювань. 
Для захисту рослин від шкідників і хвороб велике значення мають профілактичні заходи-дотримання правильної агротехніки, в тому числі утримання рослин в чистоті, регулярне припудрення.

При ураженні рослин шкідниками та хворобами необхідно негайно  приймати міри винищення шкідників і лікування рослин. 
Причиною хворобливого стану рослини іноді може бити забруднення листя, наприклад, пилом, в результаті відбувається порушення процесів дихання рослин.

При неясній причині  пригніченого стану рослин горщиків слід звернути увагу на їх коріння. Якщо при огляді земляного кома виявиться, що здорові корені рослин заповнюють весь ком, то, значить, пригнічення рослин пов'язано з нестачею живлення, і їх слід пересалити у великий посуд зі свіжою землею. Якщо виявиться, що коріння мляві або починають загнивати, то і в цьому випадку потрібно пересадка рослини. При огляді може виявитися, що причинною захворювання або пригнічення рослини є надмірна сухість земляного кома; тоді необхідно прйняти міри до рівномірного зволоження і поливанні рослини. 
Якщо земляний ком і коріння в порядку, то причину слід шукати в нестачі світла або в сухості повітря. 
Хворіють рослини і при неправильному живленні. Наприклад, на недолік азоту вказує збліднення забарвлення, дрібні листи і повільний ріст рослин.

Кожна рослина нормально  розвивається в межах певної температури. Якщо температура падає нижче  відомого мінімуму, ріст рослин припиняється. При подальшому зниженні температури  наступає загибель рослин. Особливо погано переносить різні коливання температури, мало пристосована до зовнішніх умов розсада.

Рослини з соковитими стеблами і листям, тобто ті, які містять багато води, більше схильні до замерзання, ніж інші рослини. Тому напередодні заморозкиів рослини поливати не слід.. 
Догляд за рослинами у відкритому грунті. Тут розглянуті питання обрізки рослин, підв'язки їх, догляду за грунтом, захистом рослин від ранкових заморозків і зимування рослин.. 
Обрізка є важливий агротехнічний прийомом управління життям рослин. Вона має на меті зберегти рівновагу при пересадці між надземної і кореневою системою рослин. Обрізка дає можливість направляти за певним призначенням поживні речовини в рослині, скоротити випаровування води лістям, посилити або сповільнити цвітіння рослин і т. д. 
Обрізка застосовується до дорослих рослин. Обрізка зелених частин дорослих рослин носить характер прищіпки. При обрізку рослин необхідно зважати на те, де утворюються квіти - на старих гілках або молодих пагонах, і відповідними з тими робити обрізання. Рослини, що дають квіти на нових літніх пагонах, обрізають навесні, до початку росту. 
У квітникарстві обрізка має значення при утворенні декоративних форм рослин (кулястої, пірамідальної, т. п.), при омолоджені квітково-декоративних чагарників, установленні правильного росту рослин з метою нх рясного цвітіння, для попередження передчасного цвітіння, продовження цвітіння, проріджування рослин при формуванні живих огорож і т. д. 
Стрижка рослин. Для збереження чіткого малюнка килимових клумб через кожні 10-15 днів проводять підстриганням килимових рослин.  Стрижці піддають мезембріантемум, седум і інші килимові рослини.

Підв'язка рослин (рис. 56). Рослини, особливо сильнорослі, вимагають  насамперед підв’язкн. Підв'язують рослини  для запобігання їх від вітру, а також з метою випрямлення стебла. Від вмілої підв'язки залежить як гарний вид рослини, так і правильний її розвиток. Для підв'язки застосовують міцно застромлені міцні гілочки, з деяким відхиленням їх верхівки від рослини. 
Розпушування грунту. Величезне значення для нормального теплового, водного і повітряного режимів грунту має розпушування його, особливо після дощу або поливання, коли на землі утворюється «шкірка». В цьому випадку, тобто при утворенні «кірки», через тонкі капілярні ходи вода піднімається з глибших шарів грунту і випаровується. Знищення «кірки» шляхом розпушування грунту запобігає випаровуванню води. Недарма кажуть: «Розпушувати землю - це те саме, що поливати її без води і удобрювати без гною». Збереження вологи досягається також мульчування грунту. 
        Не слід приступати до розпушування до вкорінення рослин. Одночасно з розпушуванням рослини підгортають. Це важливо, наприклад, для ірису та деяких інших рослин, кореневища яких виступають на поверхню землі. Кореневища таких рослин прикривають землею з домішкою компосту або інших добрив. 
         Мотики для розпушування повинні бути такої ширини, щоб ними не пошкодилися рослини.

Захист рослин від  ранкових заморозків. Для захисту  від заморозків рослини вкривають  у відкритому грунті рогожами, щитами на невисоких підставках з звісаючою з боків рогожею. Парники слід прикривати матами, соломою, а ящики і миски з розсадою вносять у приміщення.  
Зимівля рослин. Умови зберігання рослин зимою залежать від їх природа. Так, зимового  захисту потребує багато дворічних і багаторічних рослин. Захсту такоє потребеють пізно пересаджені й недостатньо вкорінені рослини. 
Але навіть і холодостійкі рослини, наприклад маргаритка, іноді за зиму частково вимерзають. До найбільш холодостійких  рослин відносятяся дельфініум, ірис, флокс. Низька температура неоднаково впливає на надземні частини рослин. У жоржин і канн зелені частини рослин уже гинуть при температурі трохи нижче 0 °. Зелень аквілегіі, флокса, фіалки зберігається до самих сильних морозів, а у примули, віоли та маргаритки зелень навіть зимує (у маргаритки зимують і бутони). 
         Природним захистом рослин є сніг, особливо якщо він ліг рівним шаром на злегка примерзлу землю. Сніг рекомендується розрівнювати, щоб попередити задушення рослин під глибоким сніжним покривом. Під зиму листя рослин видаляють, тому що можливо гниття кореневої шийки. 
Матеріалом для штучного прикриття служать сухий пісок, торф, сухий лист, лапник або ялинові гілки (кращий матеріал), соломпстий гній і т. д. Крім того, над рослинами влаштовують дерев'яні перекриття, які завалюють листом, гноєм і т. п. Однак, якіб б види захисту ні застосовували, до рослин повинен бути забезпечений доступ повітря, при відсутності якого вони можуть загнити. 
        Догляд за рослинами в приміщеннях. Тут розглянуті питання розміщення та гігієни рослин, утримання рослин влітку і в період спокою. 
Розміщення рослин. В залежності від індивідуальних вимог рослин до тепла, світла і вологи їх поміщають ближче до джерела тепла або далі від нього, ближче до світла або в затінені частини теплиці, ближче до місця запасів води, де повітря більш вологий, або далі, де повітря сухіше, і, нарешті, в залежності від потреби в свіжому повітрі-ближче або далі від вентиляційних пристосувань. 
         В середині теплиць і оранжерей рослини встановлюють на стелажах, бокових і підвісних полицях і на підлозі. На стелажах, на бокових полицях біля вікон розміщують раслини, особливо вимогливі до світла.

Молоді рослини встановлюють на стелажах горщик до горщика. Растлини приходится розставляти по мірі їх розвитку, збільшуючи щоразу відстань між горщиками. Розтавляють їх у шаховому порядку, відповідно з ростом рослин, тобто нижчі рослини ставлять ближче до світла. Необхідно мати на увазі, що скупченість шкідливо відбивається на нормальному стані рослин, особливо в період їх розвитку.

Перед кожним розставленням  рослини очищают від засохлих гілок, землю в горщиках спушують і прополюють бур'яни. У разі необхідності роблять підв'язку рослин. 
        Гігієна рослин. Як сама рослина (стебла, листя), так і посуд, в якій вона міститься, завжди повинні бути в чистому стані. Пил на раслинах ускладнює доступ повітря листя. Посуд повинен бути також чистим, щоб повітря проникало через пори судин і мало вільний доступ до коріння рослин. 
Листя, особливо великі, необхідно систематично промивати чистою водою (можна з невеликою домішкою зеленого мила) за допомогою м'якої щітки або губки. Те ж відноситься і до горщиків.

Літнє утримання рослин. Коли минула небезпека пізніх ранків, рослини з оранжерей та теплиць, а також з жилих приміщень після підготовки (вентиляція приміщень) виносять на відкрите повітря. Першими виносять рослини з підвалів і холодних оранжерей, а потім рослини з помірних теплиць. Рослини, винесені на відкрите повітря, вимагають постійного догляду, своєчасного поливання і оприскування Літнє утримання на відкритому повітрі дуже зміцнює рослини. 
Кімнатні рослини теплиць, а потім і оранжерей з настанням осіннього похолодання, ще до появлення холодних ранків, вносять назад приміщення.

Рослини, що втрачають  листя, а також троянди, бузок і діжкові плодо-ші рослини поміщають на зимівлю в квіткові підвали. Перший час, поки рослини не звикнуть до нового режиму, підвали слід тримати відкритими. Посилене провітрювання поступово послаблюють, але не припиняють. 
Відносна вологість приміщень підтримується в таких межах: 75-80%- чагарники, бульби жоржин, кореневища канн; 70-75%-бульби бегонії, глоксинія, бульбоцибулини гладіолу-с, монтбреции; 70-80%-цибулини; 60 - 65%-насіння. Зайву вологість видаляють провітрюванням приміщень: при надмірній сухості оприскуют проходи. 
      Поливання - два рази на місяць, залежно від стану рослин і зовнішніх умов.

1.3. Шкідники  і хвороби рослин

Захист рослин від шкідників  і хвороб представляє комплекс попереджуваних, механічних, біологічеекіх і хімічних заходів. Серед них особливо велике значення мають запобіжні заходи. 
Попередити захворювання рослини або поява шкідника у багатьох випадках легше, ніж лікувати хворі рослини або знищувати  шкідників, які з’явилися. Здорове, міцне, добре розвинена рослина більш стійка по відношенню до захворювань і нападу шкідників. Різні порушення світлового, теплового, водного, повітряного і режимів живлення завжди болісно позначаються на рослині, ослабляють її. 
У розпорядженні квітникаря є ряд попереджувальних заходів, які зводяться до правильної агротехніки, використання стійких сортів. Зокрема, такими заходами повинні бути: дезинфекція оранжерей і підвалів, утримання рослин у чистоті, незараженому.Для успішного застосуванняи засобів захисту рослин необхідно вміти  визначати характер захворювань і шкідників, якими вражені рослини. 
Найбільшої шкоди завдають комахи і деякі павукоподібні, які пошкоджують коріння, листя і квіти рослин.