Образ Ивана Мазепи

            Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

    Управління  освіти, молоді та спорту Тячівської райдержадміністрації

                               Тячівська філія 
 

                                          Відділення:філології та мистецтвознавства

                           Секція: світова література 
 

ОБРАЗ ІВАНА  МАЗЕПИ 
 
 

                                        Роботу виконала:

                                        Манзюк Іванна Іванівна

                                        Учениця 10 класу Тячівської

                                        загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1

                                        ім. Василя Гренджі-Донського 
 

                                          Науковий керівник:

                                          Бокоч Любов Василівна

                                          учитель вищої категорії,

                                          старший вчитель 
 
 
 
 
 

                         Тячів - 2012

Зміст

Сторінки 

Вступ____________________________________________________________3 

Розділ 1. Мазепа на історичному тлі доби______________________________4

1.1. Підтримка  освіти та культури____________________________________6

1.2. Меценатська  діяльність_________________________________________6

Розділ 2. Мазепа очима поетів_______________________________________8

2.1. Юліуш  Словацький____________________________________________8

2.2. Володимир  Сюсюра___________________________________________11

Розділ 3. Образ Івана Мазепи у мистецтві_____________________________13

3.1. Образ  Мазепи у театральних постановках_________________________13

3.2. Образ  гетьмана Мазепи в музичних  творах________________________13

3.3. Образ  гетьмана Мазепи в кінематографії__________________________14

3.4. Образ  гетьмана Мазепи вживописі_______________________________15

3.5.Памятники  Мазепі Іван Степановичу_____________________________15

Висновки________________________________________________________17

Список  використаної літератури____________________________________18

Додатки_________________________________________________________19 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Мазепа  Іван Степанович – дипломат, державний та політичний діяч України , гетьман України.

    У ХVІІІ–ХІХ століттях з легкої руки Вольтера в Європі набула поширення, як найбільш вірогідна, скандально-романтична легенда, пов’язана з подробицями особистого життя гетьмана. «Любовна пригода молодого Мазепи з дружиною польського дворянина викрилася, – писав автор «Історії про Карла ХІІ» у 1731 р. – Розгніваний чоловік прив’язав голого Мазепу до дикого коня пустив того на волю.

    Кінь, котрий був припроваджений з України, повернувся додому разом з Мазепою, напівмертвим від утоми й голоду». Ця фабула стала основою або поштовхом для написання літературних творів Дж. Байроном («Мазепа», 1818), В. Гюго («Мазепа», 1829), Ю. Словацьким («Мазепа»,1839), Б. Брехтом («Балада про Мазепу», 1955)) та ін.

    Літературна легенда про Мазепу, прив’язаного до коня, захопила художників багатьох країн. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ 1

    Іван  Мазепа на історичному  тлі доби

    Доба  правління гетьмана Івана Мазепи є важливою подією в історії України. Протягом ХVІІ століття на її теренах  невпинно відбувався процес народження, становлення держави. Він супроводжувався  зростаючим прагненням українців мати більше свободи, вольностей та, разом з тим, опором будь-яким спробам з боку Речі Посполитої, а згодом Московії відібрати цю свободу. Кожну сходинку у здобутті волі, кращого життя козаки виборювали ціною власного життя.

    Правління гетьмана Івана Мазепи (1687-1709 рр.) було важливим етапом у виборюванні державності України. Стабілізація життя в Гетьманщині, зміцнення її установ у цей період сприяли появі проектів щодо пошуку іншої долі українському народові.

    Мазепа  Іван Степанович - визначний український  політичний діяч, дипломат, гетьман України. Народився на Київщині у с. Мазепинці в українській шляхетській родині. Точна дата народження І.Мазепи невідома. Навчався у Києво-Могилянській академії, а також у єзуїтській колегії у Варшаві.

    Після невдачі першого Кримського походу 1687 р. І.Самойловича було усунено з гетьманства і заслано в Сибір. 25 липня 1687р. на Коломацькій Раді 1687 р. Мазепа був обраний гетьманом України. Ставши гетьманом, Мазепа прагнув об'єднати в єдиній державі всі українські землі - Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя, Слобожанщину.

    Знаючи  ставлення російського уряду  до України, Мазепа намагався використати  свій вплив на Петра І і зв'язки з московськими можновладцями, для  збереження прав і вольностей Гетьманщини. Українські полки брали активну  участь у війнах Московії з Кримським ханством та Туреччиною. У 1700 р. Мазепа став другим кавалером, заснованого Петром І ордену Андрія Первозданного. У 1703 р. король Польщі Август ІІ Фрідерік нагородив його орденом Білого Орла, а у 1707 р. імператор Йосиф І надав гетьману титул князя Священної Римської імперії.

    У перші роки Північної війни посилилось гноблення царським урядом Гетьманщини. Вже у 1700 р. у Прибалтику для ведення військових дій проти шведів, було вислано понад 17 тис. козаків. Зросли і фінансові тягарі, особливо за рахунок збільшення податків, а згодом і через розміщення в Україні московських військ. Все це викликало незадоволення козацької старшини та гетьманського уряду. У 1704 за вказівкою Петра І Мазепа наказав козацькому війську взяти під контроль територію українських земель, яка досі перебувала під владою речі Посполитої. Влада гетьмана поширилась на Правобережну Україну. Одночасно було придушено козацький рух під керівництвом С. Палія.

    Довідавшись про плани Петра І ліквідувати  гетьманство та козацький устрій України, гетьман навесні 1705 р. розпочав таємні переговори із союзником Карла ХІІ польським королем С. Ліщинським. Весною 1709 р. було укладено угоду між шведським королем Карлом ХІІ і І.Мазепою, яка передбачала відновлення державної незалежності України у союзі із Швецією. Після початку наступу шведів на Москву, через територію України, гетьман 4 листопада 1709 р. відкрито перейшов на сторону Карла ХІІ. Це викликало масові репресії московських військ проти українського населення. Було знищено гетьманську столицю - Батурин, Запорізьку Січ та ін. Весною 1709 р. шведські та гетьманські війська розпочали наступ на Москву через Харків і Курськ. Однак на їхньому шляху знаходилась Полтава, невдала облога якої дала можливість Петру І підготуватися до генерального бою і розгромити шведсько-українські війська у Полтавській битві 1709р. Карл ХІІ та І.Мазепа були змушені відступити у турецькі володіння, де гетьман оселився у передмісті м. Бендер. Помер Мазепа 21 вересня (2 жовтня).1709 р. і був похований у Святогорському монастирі в м. Галаца (нині Румунія).

    Гетьман І. Мазепа - видатний культурно-просвітницький діяч України. За його сприянням Києво-Могилянська  Колегія одержала у 1694 р. статус академії. Піклувався гетьман станом науки, освіти, мистецтва, церковними справами. За І.Мазепи збудовано або відновлено ряд монументальних споруд у стилі українського бароко. У 1690 р. споруджено нове приміщення Києво-Могилянської Колегії, у 1698 - кафедральний собор у Переяславі, Богоявленську церкву Братського монастиря у Києві, дзвіницю собору св. Софії у Києві, до 1695 р. - обнесено новими мурами Києво-Печерську Лавру та ін. У 1700 р. було засновано Чернігівський колегіум. Іван Мазепа був покровителем літератури. Сам він - автор ряду віршів: «Дума», «Пісня», «Псалми» та ін. Підтримував творчість Дмитра Туптала, Стефана Яворського, Іоана Максимовича. Багато церков і монастирів обдаровував Мазепа іконами, книгами, дзвонами, і цінними речами.

    1.1. Підтримка освіти та культури

    Усвідомлюючи  значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бібліотеками й рідкісними рукописами.

    Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творів української літератури, зокрема творів Афанасія Зарудного, Дмитра Туптала, Григорія Двоєслова та багатьох інших.

    Опосередковано  діяльність Мазепи позначилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало підставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Україні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. унікального стилю - “ мазепинського бароко ”. Крім того, цілеспрямована політика І.Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвитку всіх галузей мистецтва, але й у сфері філософії, теології, суспільних та природничих наук.

    1.2. Меценатська діяльність

    Коштом  І.Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд. Найвідомішими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаївський, Братський Богоявленський, Кирилівський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухівський, Петропавлівський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральні собори у Києві - Святої Софії, Переяславі та Чернiговi, церкви в Батурині, в Дiгтярiвцi та iншi.

    Крім будівництва нових або перебудови старовинних храмів княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них - ікони, хрести, чаші, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбові книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправлені та оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням, парчею, оксамитом та шовком.

    Гетьман І.Мазепа також опікувався станом православної церкви за межами України. Серед подарунків, зроблених Мазепою іноземним православним патріархатам, найбільш відомим є срібна плащаниця, що зберігається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробі Господньому в Єрусалимі i використовується лише в особливо урочистих випадках. Іншим відомим дарунком було Євангеліє 1708 р., переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сiрiйцiв м. Алеппо. Крім цих подарунків, гетьман виділяв певні кошти на милостині та допомогу православним християнам за кордоном. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ 2

    Мазепа  очима поетів

    Гетьман Іван Мазепа — найбільш відомий  в Європі та Америці гетьман України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур.

    2.1. Юліуш Словацький

    Юліушу  Словацькому належить низка творів, у яких він звертається до української проблематики. Це не лише «малоформатні» вірші, в яких поет згадує про свою «малу батьківщину» – Кременець і Південну Волинь, а й поеми «Змій», «Вацлав», «Беньовський», драма «Срібний сон Саломеї». Особливе місце серед них займає трагедія «Мазепа».

    До  появи цього твору тема Мазепи була добре «розкручена» в європейській літературі. Завдяки Дж. Байрону Мазепа став одним із героїв-символів європейського романтизму. До його образу зверталися різні автори ХІХ ст.. Романтичним героєм-коханцем він постає не лише в Байрона, а й у В.Гюго.              К. Рилєєв у поемі «Войнаровський» спробував створити героїчний образ Мазепи як борця за свободу. Зовсім інше бачення українського гетьмана подав О. Пушкін у поемі «Полтава». Тут він постає підступною, аморальною людиною, яка протистоїть Петру І. Відомо, що російський класик свідомо сперечалися із байронівським та рилєєвським баченням образу Мазепи.

    Зрозуміло, що творені романтиками образи гетьмана далеко не відображали реального  історичного Мазепу. Виникнувши у  відповідних естетичних та ідеологічних контекстах, вони стали своєрідними міфами й зажили власним життям. Не був винятком у цьому сенсі й “Мазепа” Словацького. Однак він помітно різнився від образів, творених іншими романтиками.