Конспект лекцій по дисципліни “Теорія бухгалтерського обліку”

Це рахунки на яких відображаються цінності, що не належать цьому підприємству. Ці засоби враховуються на балансі іншого підприємства, а в нас вони повинні враховуватися за підсумком балансу (рахунки нульового класу).

 

Тема 4. Бухгалтерський баланс

 

1. Структура та зміст бухгалтерського балансу.
2. Вплив господарських операцій на баланс.
3. Взаємозв’язок оборотно-сальдової відомості з бухгалтерським балансом.

 

1. Бухгалтерський баланс - це спосіб економічного угруповання, узагальнення і відбитка в грошовому вимірнику складу і розміщення засобів підприємства і джерела їхній утворення на визначену дату.

Згідно з Національним стандартом бухгалтерського обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня 1999 р. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 2 “Баланс”. Цим Положенням (стандартом) визначені зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

Баланс ділиться на 2 частини: актив - відображає господарські засоби підприємства; пасив - джерела формування і цільового призначення господарських засобів підприємства (див. Додаток 1).

Характерні риси бухгалтерського  балансу:

• перебуває з двох частин: актив, пасив;
• засоби і джерела в балансі відображаються в згрупованому виді;
• засоби і джерела в балансі відображаються в грошовому вимірі;
• засоби підприємства і джерела їх формування відображаються на визначену дату;
• дві сторони балансу - актив і пасив, завжди рівні між собою.

Актив і пасив складається  з балансових статей.

Статті  бухгалтерського балансу - це показники, які наводяться в ньому й відображають стан на визначену дату окремих видів господарських засобів і джерела їхнього утворення.

   Кожна стаття бухгалтерського балансу має грошове вираження, що називають оцінкою статті.

 

2. Господарською операцією називають кожну приватну дію, що викликає зміну господарських засобів.

  Існує 4 типи господарських операцій що впливають на баланс:

1) операція викликає  зміни складу господарських засобів;

2) операція викликає  зміни структури джерела;

3) операція збільшує загальну суму господарських засобів;

4) операція зменшує загальну суму господарських засобів.

Відповідно до цих  операції викликають 4 типи змін у балансі :

1. активну; 2. пасивну;

3. активно - пасивну  у бік збільшення; 4. активно - пасивну  у бік зменшення.

Розглянемо всі чотири типи змін у балансі.

1. Змінюється склад господарських засобів.

При цьому відбувається збільшення по одній статті активу і зменшення по іншій статті активу на ту саму суму. Підсумок балансу не змінюється.

Наприклад: отримано від покупця на поточний рахунок в національній валюті 2000 грн. У активі балансу відбудеться збільшення по статті “Грошові кошти та їх еквіваленти ” на 2000 грн. і зменшення по статті “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” на 2000 грн.

2. Змінюється структура джерел.

При цьому відбувається збільшення по одній статті пасиву і зменшення по іншій статті пасиву на ту саму суму. Підсумок балансу не змінюється.

Наприклад: сплачено постачальникам за рахунок позички банку 30000 грн. У пасиві зменшиться заборгованість перед постачальниками на 30000 грн. і збільшиться заборгованість перед банком на 30000 грн.

3. Збільшується загальна сума господарських засобів.

При цьому відбувається збільшення по одній статті активу і збільшення по одній статті пасиву на ту саму суму. Підсумок балансу збільшиться  на ту саму суму і по активу і по пасиву.

Наприклад: отримані від постачальника матеріали, але не оплачені на суму 5000 грн. В активі збільшиться стаття “Виробничі запаси” на 5000 грн., а в пасиві збільшиться стаття “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги” на суму 5000 грн. Підсумок балансу збільшується як по активу, так і по пасиву на однакову суму.

4. Зменшується загальна сума господарських засобів.

При цьому відбувається зменшення по одній статті пасиву й одна стаття активу на ту саму суму.

Наприклад: виплачена з каси заробітна плата працівникам підприємства на суму 4000 грн. В активі відбудеться зменшення по статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” на 4000 грн., а в пасиві відбудеться зменшення заборгованості по статті “Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці” на 4000 грн. Підсумок балансу зменшиться як по активу так і по пасиву на однакову суму.

 

3. Оборотні відомості являють собою спосіб узагальнення підсумків по рахунках. По всіх синтетичних рахунках по закінченні місяця складається одна оборотна відомість. Вона складається з метою контролю за слушністю записів на рахунках. Ця оборотна відомість дає загальну картину руху господарських засобів і їхніх джерела за один місяць. Її дані використовуються для упорядкування бухгалтерського балансу на перше число наступного місяця. В оборотній відомості по синтетичних рахунках вказується:

• найменування рахунку;
• сальдо на початок місяця по двох графах: дебет, кредит ;
• оборот за місяць по кожному рахунку;
• сальдо на кінець місяця по двох графах: дебет, кредит.

1. Підраховані в оборотній відомості по синтетичних рахунках підсумки повинні бути попарно рівна: сума залишків на початок місяця по дебеті дорівнює сумі залишків по кредиті, тому що вони являють собою підсумки активу і пасиву попереднього балансу; сума оборотів по дебеті дорівнює сумі оборотів по кредиті, тому що всі операції записувалися на рахунки методом подвійного запису;

2. суми залишків на кінець місяця по дебеті і по кредиті рівні з - за рівності двох перших пар підсумків.

В зв’язку з по парною рівністю підсумків оборотну відомість по синтетичних рахунках називають оборотним балансом (табл. 2) .

 

Таблиця 2

Оборотно - сальдова відомість

 

№ п/п	Найменування рахунку	Сальдо на початок		Обороти		Сальдо на кінець
		Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт
	Всього	S       =      S		S    =     S		S       =      S

 

Оборотні відомості  по аналітичних рахунках мають дві  різні форми:

• Оборотні відомості по аналітичних рахунках на який відбиваються розрахунки, мають таку ж форму, як і оборотні відомості по синтетичних рахунках;
• Оборотні відомості по рахунках, на яких враховуються товарно - матеріальні цінності, мають свою особливу форму; у них залишки на початок місяця, прихід, витрата і залишки на кінець місяця відбиваються в двох показниках - кількості і сумі.

Оборотно - сальдова відомість по аналітичних рахунках складається з метою контролю за слушністю записів на аналітичних рахунках. Підсумки оборотної відомості по аналітичних рахунках звіряються з підсумками на відповідних синтетичних рахунках і повинні бути рівні.

 

Тема 5. Документування господарських операцій

 

1. Поняття про документи, їх значення та класифікація.
2. Основні реквізити документів та вимоги щодо оформлення документів.
3. Перевірка й обробка документів в бухгалтерії.
4. Документообіг на підприємстві.

 

1. Застосування первинних документів в Україні регулюється рядом законодавчих і нормативних документів. Основними, які регулюють загальні правила застосування первинних документів, є:

 Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність  в Україні” від  16.07.1999 р. № 996 - ХІV.

 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88.

 Наказ Міністерства статистики України  від 29.12.95 р. “Про затвердження типових форм первинного обліку”.

 Порядок забезпечення підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів підприємницької  діяльності України бланками форм облікової  і звітної документації й інструкціями з їх заповнення, затверджений Міністерством  статистики № 01-3-5/80, № 18-4117, № 27004/107.

Крім названих нормативних  актів щодо виготовлення і застосування первинних документів, існує значна кількість інструкцій, положень, правил, що регулюють застосування касових, банківських документів, документів з обліку основних засобів і запасів, інвентаризацій та інших господарських операцій.

У загальному понятті документ - це письмове підтвердження дійсного проведення господарської операції або дозвіл на її проведення. Оформлення операції документами називається документацією.

Документи є основою бухгалтерського обліку. Вони використовуються керівництвом при проведенні аналізу господарської діяльності, у документальних ревізіях, тощо. Документи забезпечують цілісність засобів підприємства. Документи складають на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України та на бланках спеціалізованих форм, що затверджуються Міністерствами і відомствами.

Документи, залежно від  рівня затвердження й обов’язковості застосування в народному господарстві, можна розділити на чотири групи:

1. Документи форм суворої звітності, якими оформляються визначені законодавством господарські операції всіма підприємствами (установами) незалежно від їхньої організаційно-правової форми і власності. Форми документів суворої звітності затверджуються Держкомстатом України.
2. Документи типових форм, які затверджуються Держкомстатом України і Міністерством фінансів України, також призначені до обов’язкового використання на підприємствах (в організаціях) усього народного господарства України.
3. Документи спеціалізованих форм, які затверджуються галузевими міністерствами і відомствами (галузеві форми обліку) і застосовуються на підприємствах відповідних галузей народного господарства.
4. Документи, форми яких розробляються підприємствами самостійно, відповідно зі специфікою й особливостями виробничої (підприємницької) діяльності підприємства. 

У господарській діяльності підприємства утворюються велика кількість  різних документів. З метою кращого  розуміння документів і правильної організації використання їх прийнято класифікувати (групувати) за окремими однорідними ознаками:

А) за призначенням;

Б) за обсягом отримання;

В) за способом упорядкування;

Г) за місцем упорядкування  й обертання.

За  призначенням документи розрізняють:

 

• розпорядчі – документи, що містять розпорядження на здійснення господарської операції (чеки, доручення, накази і т.д.);
• виконавчі (виправдовувальні) - підтвердження факту виконання операції (квитанції, акти прийому - передача);
• комбіновані – документи, що поєднують у собі ознаки розпорядчих і виконавчих документів (накладні на відпустку матеріалів, видатковий касовий ордер);
• нормативні (довідники, нормативи і т.д.).

 

За  способом відображення операцій:

 

• разові - відбивають одну або декілька господарських операцій, що записуються в один прийом (одночасно) - вимоги, накладні, касові ордери;
• накопичувальні - призначені для оформлення однорідних господарських операцій за визначений проміжок звітного періоду (табель обліку відпрацьованого часу, );
• зведені – документи, складені шляхом зведення даних кількох однорідних первинних документів (маршрутний лист з проїзними квитками, прибуткові та видаткові касові ордери).

 

За  місцем складання:

 

• внутрішні - документи який обертаються і складаються в межах даного підприємства;
• зовнішні - котрі або направляються за межі підприємства (рахунок платіжної вимоги), або надходять на підприємство (рахунки фактури постачальників, податкові накладні тощо).
• документи бухгалтерського оформлення (розрахунок заробітної плати за відпустку, відомість розрахунку амортизаційних відрахувань і т.д.);

 

За  змістом господарських операцій:

 

• з обліку грошових коштів;
• з обліку запасів;
• з обліку основних засобів;
• інші.

 

2. Первинні документи дуже різноманітні за призначенням, змістом, формою. Порядок їхнього складання (заповнення бланків форм) регламентується відповідними нормативними актами. Разом із тим є цілий ряд вимог, що однакові для всіх первинних документів і обов’язкові для виконання всіма суб’єктами господарювання. Ці вимоги викладені в ст. 9 Закону України про бухгалтерський облік та в Положенні № 88.