Формирование денежніх ресурсов в комерческом банке

y">      Загальний розмір отримання комерційним банком міжбанківських ресурсів обмежується певним розміром власного капіталу банку. Забороняється їх надання та отримання банківськими установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи. Банківські установи можуть купувати та продавати ресурси тільки в системі одного банку, який має філійну мережу.            

Комерційні  банки позичають кошти у Національного  банку України шляхом одержання кредитів через:

·       закриті кредитні аукціони;

      ·       ломбардний кредит (кредитування під забезпечення державних цінних паперів);

      ·       операції РЕПО. Це операції з цінними паперами, які складаються з двох частин і при яких укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку (НБУ та комерційними банками) про продаж-купівлю державних цінних паперів на певний строк із зобов'язанням зворотного продажу-купівлі у визначений термін або на вимогу однієї із сторін за заздалегідь обумовленою ціною;

      ·       рефінансування у формі переобліку векселів та перезастави векселів.            

Економічна  сутність кредитів НБУ полягає у  тому, що на макрорівні через кредитування комерційних банків здійснюється емісія грошей в обіг і розширюється обсяг  сукупної грошової маси в економіці, а на мікрорівні кредити НБУ сприяють підтриманню комерційними банками своєї ліквідності на необхідному рівні та зміні структури їхніх активів на користь кредитування своїх клієнтів.  

1.4. Порядок та умови здійснення депозитних операцій комерційного банку              

Депозитні операції - це операції із залучення грошових коштів на депозитні рахунки. Під час здійснення депозитної операції виконуються такі операції: відкриття та реєстрація депозитного рахунку, залучення грошових коштів на депозит, вилучення коштів з депозиту, нарахування відсотків за депозитом та їх сплата клієнтам, повернення коштів з депозиту та закриття депозитного рахунку.            

Комерційний банк відкриває клієнту строковий  або ощадний депозитний рахунок на підставі таких документів:

·       депозитної угоди;

·       картки зі зразками підписів та відбитком печатки (для юридичних осіб);

·       паспорта або документа, що його замінює, і зразка підпису (для фізичних осіб).            

Депозитна угода укладається між банком та юридичною (фізичною) особою в двох примірниках, один із яких зберігається у банку, а інший у клієнта. Укладена угода засвідчує право комерційного банку керувати на свій розсуд залученими грошовими коштами і право вкладників отримувати у встановлений термін суму депозиту та відсотків за його користування. В депозитній угоді передбачається: дата внесення депозиту, сума депозиту, форма зарахування коштів на депозитний рахунок, відсоткова ставка за користування депозитом, періодичність сплати відсотків, порядок повернення депозиту та відсотків після закінчення строку зберігання коштів, права, зобов'язання та відповідальність сторін тощо. В угоді проставляється номер відкритого особового депозитного рахунку. В номер рахунку вносять параметри, що характеризують вид, тип вкладу, строк дії, термін закінчення угоди, тип контрагента, відсоткову ставку та інші.            

Підписана депозитна угода передається  в бухгалтерію банку. Всі особові рахунки вкладників підлягають реєстрації як у бухгалтерії, так і в депозитному відділі банку. Датою відкриття депозитного рахунку є дата надходження грошей на депозитний рахунок. Форма надходження грошей обумовлюється угодою. Юридичні особи мають право перераховувати кошти на депозитний рахунок тільки з поточного рахунку, а фізичні особи можуть вносити кошти готівкою або перераховувати з поточного рахунку.            

Згідно  з депозитною угодою можуть бути передбачені  додаткові надходження грошей на депозитні рахунки. Строкові депозити не використовуються для здійснення поточних платежів. Якщо вкладник бажає змінити суму вкладу - збільшити або зменшити, то він може розірвати депозитну угоду і переоформити свій строковий вклад на нових умовах. Часткове вилучення коштів з депозиту передбачено тільки для окремих типів ощадних вкладів (пенсійних, для зарахування заробітної плати та інші.).             

Після закінчення депозитної угоди  закриття депозиту здійснюється на основі оформлення меморіального ордеру. Повернення депозиту і сплата відсоткового доходу юридичним особам здійснюється тільки через перерахування коштів на поточний рахунок, а фізичним особам - шляхом виплати готівки або перерахування коштів на поточний рахунок. Дострокове закриття депозитного рахунку можливе на підставі заяви або клопотання вкладника.             

За користування залученими коштами комерційні банки  сплачують вкладникам відсотковий  дохід, який може виплачуватись авансом, періодично (щомісяця, раз у квартал, за підсумками року) та після закінчення строку дії депозиту. Діючими правилами передбачено щомісячне нарахування відсотків незалежно від дати їх фактичної виплати згідно укладеної угоди. Відсотки підлягають нарахуванню щомісяця, не пізніше, ніж в останній робочий день місяця. Нараховані, але не сплачені відсотки відносять до нарахованих витрат. Нараховані за депозитами відсотки відображаються в балансі на перше число наступного місяця як зобов'язання банку, а в звіті про прибутки і збитки - як понесені витрати.            

У банківській  практиці використовується три методи визначення кількості днів для розрахунку відсотків:

      1.Метод «факт/факт» - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці та році;

      2. Метод «факт/360» - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці, але умовно в році - 360 днів.

      3. Метод «30/360» - при розрахунку суми відсотків береться умовна кількість днів у місяці - 30 та у році - 360.            

Незалежно від методу розрахунку відсотків  при визначенні кількості днів враховується перший день і не враховується останній день угоди. Так, якщо термін депозитному договору встановлено з 14 травня до 10 серпня, то при визначенні кількості днів для розрахунку відсотків враховується 14 травня і не враховується 10 серпня. При нарахуванні відсотків за звітний місяць останній день місяця має включатися в розрахунок, крім випадків, коли звітна дата є датою закінчення операції.            

Застосування  різних методів визначення кількості  днів для розрахунку відсотків розглянемо на прикладі.            

Приклад. Комерційний банк залучив строковий депозит у розмірі 1000 грн. на термін з 22 травня до 15 липня під відсоткову ставку 15% річних.            

Необхідно розрахувати суми відсоткових платежів, використовуючи різні методи визначення кількості днів.            

Розв'язок: Порядок та результати розрахунків відсоткового доходу за різними методами наведемо в такій таблиці:

 

                         

Умови щодо нарахування відсотків визначаються депозитною (кредитною) угодою. Результати розрахунків показують, що для вкладника  вигідний метод «факт/360», а для позичальника - метод «30/360».            

Комерційні  банки можуть здійснювати нарахування  процентів вкладникам як за простими, так і складними відсотками. Прості відсотки є традиційним видом  нарахування відсоткового доходу і  обчислюються за формулою:                                                                                                                    

де:       V - сума відсотків за період у n днів;            

P - сума номіналу депозиту;            

k - річна відсоткова ставка;            

n - кількість днів розрахункового періоду;            

T - максимальна кількість днів у році за умовами договору.             

Нарощена  сума депозиту розраховується таким  чином:                                                             

де:       S - нарощена сума депозиту наприкінці розрахункового періоду n, тобто номінал депозиту плюс відсотки;            

P - сума номіналу депозиту;            

k - річна відсоткова ставка;            

n - кількість днів розрахункового періоду;            

T - максимальна кількість днів у році за умовами договору.             

Приклад. Комерційний банк залучає строковий депозит юридичної особи у розмірі 70000 грн. на три місяці на термін з 05 серпня до 05 листопада за річною відсотковою ставкою 9%. Відсотки нараховуються щомісячно і сплачуються не пізніше 1-го числа кожного місяця. Кількість днів згідно з угодою обчислюється за методом факт/факт.            

Необхідно розрахувати щомісячні платежі  за відсотками та платіж по закінченні дії депозитної угоди.            

Розв'язок: Обчислюємо суми відсотків за розрахункові періоди:

      а) з 05 серпня по 31 серпня: грн.

      Сума  відсотків у розмірі 466,03 грн. перераховується  банком на поточний рахунок вкладника  не пізніше 01 вересня.            

б) з 01 вересня  по 30 вересня: грн.

      Сума  відсотків у розмірі 517,81 грн. перераховується  банком на поточний рахунок вкладника  не пізніше 01 жовтня.            

в) з 01 жовтня по 31 жовтня: грн.

      Сума  відсотків у розмірі 535,07 грн. перераховується  банком на поточний рахунок вкладника  не пізніше 01 листопада.            

г) з 01 листопада  по 04 листопада: грн.            

Банк 05 листопада перерахує на поточний рахунок вкладника платіж на суму 70069,04 грн. (70000 + 69,04).            

Відсотковий дохід за складними відсотками (капіталізація  відсотків) визначається таким чином: після закінчення розрахункового періоду  на суму вкладу нараховується відсоток і отримана величина приєднується до суми вкладу; у наступному розрахунковому періоді відсоткова ставка застосовується до нової вже збільшеної суми. Складні відсотки доцільно застосовувати у тому випадку, коли виплата відсоткового доходу здійснюється по закінченні терміну дії депозитної угоди.             
 

1.5. Управління ресурсами комерційного банку         

  Управління  банківськими ресурсами - це діяльність, пов'язана із залученням грошових коштів вкладників та інших кредиторів, визначенням  розміру і відповідної структури  джерел грошових коштів у тісному  зв'язку з їх розміщенням.

   Існує два рівні управління ресурсами комерційного банку:

      · державний рівень (управління здійснюється через НБУ з використанням різних фінансових інструментів);

      · рівень комерційного банку.

      До  інструментів, які застосовуються НБУ, відносяться:

     1. Надання кредитів Національним  банком України комерційним банкам, що безпосередньо впливає на розмір їх пасивів. При цьому велике значення має процентна політика НБУ: встановлена офіційна облікова ставка виступає фактором регулювання попиту на міжбан-ківський кредит.

     2. Операції на відкритому ринку - операції з купівлі-продажу державних цінних паперів, що можуть збільшувати або зменшувати розмір пасивів комерційних банків.

     3. Встановлення економічних показників  регулювання діяльності комерційних  банків: