Аудит безготівкових розрахунків в системі народного господарства України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2012 в 14:45, курсовая работа

Описание

Метою моєї роботи являється вивчення особливостей аудиту безготівкових розрахунків в системі народного господарства України і як вони здійснюються, їх облік, організація та методика аудиту безготівкових розрахунків, ведення робочих документів аудитора.
В першому розділі розглядаються поняття, принципи і система аудиту безготівкових розрахунків, тобто те, на чому базуються безготівкові розрахунки між підприємствами, практичне використання різних форм безготівкових розрахунків, їх класифікація, оформлення, реквізити, особливості, а також підготовка підприємства до аудиту, аудиторські документи, оцінка ступені ризиків підприємства.

Работа состоит из  1 файл

курсовая.doc

— 190.00 Кб (Скачать документ)

На стадії планування обов’язковими є процедури, які дають змогу аудиторській фірмі пересвідчитися в незалежності її посадових осіб усіх рівнів відносно клієнта.

Деякі з можливих процедур описані в даному розділі. Але, безумовно, специфічні процедури, які використовуються аудиторської фірмою щодо підбору фахівців, можуть значною мірою відрізнятися від запропонованих тут.

Загалом питання незалежності кожного співробітника фірми від клієнта багато в чому залишається на совісті аудитора. У зв'язку з цим, керівникові перевірки треба знати про своїх співробітників трохи більше, ніж просто про колег.

Ayдитору, відповідальному за проведення аудиту, потрібно перевірити щорічні анкети фахівців і пересвідчитися в тому, що персонал, відібраний для аудиту, справді незалежний від клієнта.

Небажані практично будь-які ділові відносини з близькими родичами, особливо, якщо вони обіймають керівні посади або можуть впливати на зміст фінансових звітів клієнта. Потрібно також вивчити суми, які надходили будь-коли від клієнта на рахунок аудиторської фірми, з тим щоб пересвідчитися, що вони не мають характеру кредиту і не впливають, таким чином, на незалежність фірми.

Якщо для проведення аудиту в якій-небудь його частині залучаються інші аудиторські фірми, потрібно отримати від них письмове підтвердження незалежності від клієнта.

Потрібно передбачити можливість відкликання аудиторського висновку, або обмежити обсяг робіт тільки перевіркою правильності складання балансу. Аудитору потрібно документувати всі процедури, пов’язані з підбором і затвердженням фахівців для кожної перевірки.

Аудитор повинен мати такий рівень знань про бізнес клієнта, який дасть змогу йому спланувати і провести аудит відповідно до загальноприйнятих аудиторських стандартів. Такий рівень знань забезпечить аудитору розуміння подій, що виникають, а отже і якісну перевірку фінансової звітності..

Інформація про бізнес-клієнта сприяє правильному визначенню напрямків аудиту, під час вивчення яких можуть бути потрібні спеціальні дослідження. Це допомагає оцінити умови, в яких відбувається отримання, обробка і зберігання бухгалтерської інформації за завершеними операціями клієнта, а також контроль під час обробки такої інформації. Знання бізнесу клієнта дає можливість визначити обґрунтованість оцінок. Наприклад, оцінку вартості інвестицій, знос.

Без цих знань неможливо достовірно визначити правильність прийняття управлінських рішень всередині компанії і виробити думку щодо адекватності облікових принципів, які застосовуються клієнтом.

Аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому суттєвість помилок, а потім здійснити аудит за цим планом. Загальний план аудиту розробляється настільки детально, що аудитор має можливість завдяки йому підготувати програму аудиту. Під час розроблення загального плану аудитор здійснює аналіз таких питань, які визначені у нормативі № 9 «Планування аудиту».

Розуміння аудитором бізнесу клієнта:

             головних факторів, які мають вплив на діяльність підприємства;

             найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після попереднього аудиту;

             розподілу обов'язків між керівництвом підприємства.

Розуміння аудитором обліку і системи внутрішнього контролю:

             методології і принципів бухгалтерського обліку, які застосовувались бухгалтерією підприємства;

             можливого ефекту від змін в обліковій політиці;

             питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.

Вивчення ризиків і суттєвості помилок:

             оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю та ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємництва, тобто її спроможності попереджати помилки на підприємстві, оцінка розміру особистого аудиторського ризику невиявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, яка існує під час проведення аудитором аудиторських процедур і визначення на підставі цього найважливіших напрямків аудиту;

             визначення суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій;

             імовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і знайдені ним раніше помилки;

             визначення складних бухгалтерських операцій, включаючи ті, які робилися з використанням суб'єктивної думки бухгалтера.

Види, час і повнота процедур:

             існування можливості оперативного внесення змін в окремі напрямки аудиту;

             вплив інформаційних технологій на процес аудиту;

             робота внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів.

Координація, керівництво, супроводження і нагляд:

             участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій та відділень головного підприємства);

             участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами;

             місцезнаходження підрозділів підприємства;

             підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків, враховуючи їх професійний рівень і стаж роботи.

Інші питання:

             можливість оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватись найближчим часом;

             умови, які повинні привернути особливу увагу аудитора, відносини підприємства зі спорідненими сторонами. Порядок визначення споріднених сторін наводиться в Національному нормативі аудиту № 19 «Споріднені сторони».

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Аудит безготівкових розрахунків на ВАТ «Квіти Кременчука»

 

2.1. Коротка характеристика підприємства

 

Об’єктом дослідження практичної частини даної курсової роботи є ВАТ «Квіти Кременчука».

Повне найменування підприємства – ВАТ «Квіти Кременчука», організаційно-правова форма – відкрите акціонерне товариство, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ:              05445184, місцезнаходження – Україна, Полтавська область,  Кременчуцький р-н, 39610 м. Кременчук вул. Свiштовська, 6, міжміський код, телефон та факс: (053 66) 4-50-51; (053 66) 4-00-47.

ВАТ "Квіти Кременчука" засноване вiдповiдно до рiшення вiддiлення Фонду державного майна України по Полтавськiй областi (наказ №53-АТ вiд 29.05.2001 р.) шляхом перетворення державного підприємства радгоспу "Квіти Кременчука" у відкрите акціонерне товариство.

Інформація про державну реєстрацію:

      серія і номер свідоцтва              А00 №128401

      дата державної реєстрації              08.06.2001

      орган, що видав свідоцтво: Виконком Кременчуцької міської ради Полтавської обл.

      зареєстрований статутний капітал (грн.): 4021900;

      сплачений статутний капітал (грн.): 4021900.

ВАТ "Квiти Кременчука" вирощує з метою реалiзацiї через власну торгiвельну мережу огiрки та помiдори, квiткову продукцiю на зрiз та у вазонах, розсаду овочевих культур, зелiнь овочеву, зелiнь квiткову, ягiдну продукцiю, саджанцi, та iн. Ринками збуту для товариства є м. Кременчук, м. Полтава, м. Київ, м. Днiпропетровськ, м. Харкiв, м. Кiровоград, значна частина населених пунктiв Полтавської та прилеглих областей.

Середньооблікова чисельність штатних працiникiв облікового складу (осіб): 8 чол. Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом (осiб): 1 чол. Чисельність працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осiб): 4 чол. Фонд оплати працi: 252,867 тис.грн.

Органiзацiя бухгалтерського облiку в ВАТ «Квiти Кременчука» здiйснюється у вiдповiдностi з нормативно-правовими актами, що регулюють пiдприємницьку дiяльнiсть на Українi.

Ведення бухгалтерського облiку здiйснюється за журнально-ордерною формою.

Первиннi документи з облiку фiнансово-господарської дiяльностi складені на типових формах затверджених Мiнiстерством статистики України.

Господарські операції в первинних документах вiдображаються у вiдповiдностi з нормативними актами про документи та документообiг в бухгалтерському облiку, затвердженими Мiнiстерством фiнансiв України. Господарськi операцiї в бухгалтерському облiку ВАТ «Квiти Кременчука» вiдображаються з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi».

Фiнансова звiтнiсть ВАТ «Квiти Кременчука» складається своєчасно та подається до вiдповiдних державних органiв згiдно вимог чинного законодавства, вiдповiдає даним облiку та окремих форм звiтностi один до одного.

Вiдповiдальнiсть за дотримання порядку ведення бухгалтерського та податкового облiку, визначеного законодавством України, своєчасне, повне та достовiрне надання бухгалтерської звiтностi та iнших документiв користувачам та аудиторам покладається на керiвництво ВАТ «Квiти Кременчука».

 

 

 

2.2. Програма аудиту безготівкових розрахунків на ВАТ «Квіти Кременчука»

 

Послідовність аудиторської перевірки діяльності підприємства складається з цілого ряду дій:

   збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності;

   визначення профілю та обсягу діяльності підприємства за установчими документами, за статутом, характером і змістом його роботі;

   шляхом порівняння фактичної діяльності підприємства зі статутною встановлення невідповідності між ними, про що необхідно поставити до відома керівництво фірми і порекомендувати йому внести зміни чи доповнення до статуту і здійснити перереєстрацію підприємства у відповідних державних органах;

   планування аудиту і наступний контроль аудиторської перевірки;

   оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;

   аналіз показників балансу і даних інших форм фінансової звітності;

   перевірка аналогічних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал;

   контроль відповідності даних фінансової звітності записам в облікових регістрах;

   перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку і фінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової політики;

   попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та інших форм фінансової звітності.

Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність.

На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство аудитор висловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.

При плануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих матеріалів аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта. Однак згідно з національним нормативом аудиту № 8 «Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України» виявлення випадків невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України не є метою й обов'язком аудитора.

Встановлення фактів невиконання вимог нормативних актів, незалежно від їхнього значення, вимагає висунення й обговорення питання про чесність керівництва і робочого персоналу клієнта, а також про вплив такого невиконання на інші напрямки аудиту.

Факти порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів підлягають спеціальній юридичній експертизі та є поза професійною компетенцією і знаннями аудитора.

 

2.3. Робочі документи аудитора та етапи перевірки безготівкових операцій ВАТ «Квіти Кременчука»

 

Реальність балансу може бути забезпечена тільки в результаті ретельної перевірки (інвентаризації) всіх його статей. Тому аудитору доцільно починати перевірку стану розрахунків з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках. Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість аудитору зосередити увагу на більш ретельній перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розходження.

Информация о работе Аудит безготівкових розрахунків в системі народного господарства України