Предмет і метод антимонопольного регулювання підприємницької діяльності

2. Оперативно-господарські санкції за порушення антимонопольного законодавства можуть застосовуватися як самим Антимонопольним комітетом (примусовий поділ монопольних утворень), так і відповідними органами влади і управління (скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності).

У випадках, коли підприємці зловживають монопольним становищем на ринку. Антимонопольний комітет  України, його територіальні відділення мають право прийняти постанову  про примусовий поділ монопольних  утворень. Зазначена санкція не застосовується у випадках неможливості організаційного  або територіального виокремлення підприємств, структурних підрозділів  чи структурних одиниць, а також  наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів  чи структурних одиниць, якщо частка внутрішнього обороту в загальному обсязі валової, продукції підприємства (об'єднання тощо) складає менше 30 відсотків [9].

Скасування ліцензій здійснюється органами, зазначеними в Положенні  про порядок видачі суб'єктам  підприємницької діяльності спеціальних  дозволів (ліцензій) на окремі види діяльності, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 17 травня 1994, за поданням, внесеним Антимонопольним комітетом.

Статтею 19 Закону «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» передбачено, що Антимонопольний комітет може накладати штрафи на підприємців за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету про припинення порушень антимонопольного законодавства, відновлення початкового стану або зміну угод, що суперечать зазначеному Закону, а також за неподання, несвоєчасне подання інформації або подання завідомо недостовірних даних Антимонопольному комітету України у межах компетенції розглядаються органами чи посадовими особами:

- Антимонопольним Комітетом;

- постійно діючою адміністративною колегією;

- тимчасовою адміністративною колегією;

- державним уповноваженим;

- головою відділення територіального відділення Антимонопольного Комітету [10].

Справи про порушення  антимонопольного законодавства України  розглядаються на підставі заяв підприємців, органів влади і управління, громадських  об'єднань, громадян, а також у  разі виявлення безпосередньо службовцем Комітету чи відділення ознак порушення. Рішення у справах про порушення  антимонопольного законодавства можуть бути оскаржені у суді [9].

ВИСНОВКИ

Отже, після всього вищесказаного  можна зробити висновок, що в економічній  теорії монополія є однією з найбільш суперечливих, але в той же час  однією з найбільш цікавих тем. Серед причин її появи вказуються різні передумови. Форми монополій існують різноманітні.

Монополія, як економічний  процес має результатами своєї діяльності певні наслідки. Переважна частина  з них була перерахована в роботі, та слід зазначити, що серед цих наслідків, як і скрізь, є позитивні, а є  й негативні. І реальність на сьогодні така, що негативні, на жаль, набагато переважають  позитивні. Одним з найголовніших  таких наслідків є придушення конкуренції, без якої неможливе  нормальне існування ринку.

Щоб запобігти деяким з  цих негативних наслідків, держава  змушена проводити регулюючу  антимонопольну політику, до складу якої входить видання різних актів, які  мають силу законів, обмеження сфери  впливу монополістичних об’єднань  і, звісно, застосування різних санкцій до порушників - від економічних (штрафи, пені) до кримінальних (тюремні ув’язнення).

Можна охарактеризувати антимонопольне законодавство й антимонопольну політику України як необхідні атрибути структурних перетворень у всіх сферах економіки країни. На даному етапі проблема монополізації і несумлінної конкуренції перестає бути чисто економічною вона усе більше стає політичною і суспільною. Тому надзвичайно необхідно, щоб населення України усвідомило всю згубність і всі негативні наслідки монополії.

Вирішальну роль у створенні  на ринку сприятливого конкурентного  середовища грають антимонопольне законодавство  і діяльність антимонопольних органів, правильне поводження яких сприяє стабілізації всієї економіки в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барановский А. Что такое монополия и как с ней бороться? // Финансовая Украина. – 26 грудня 2005. - № 52.
2. Дахно І. «Антимонопольне законодавство України» «Україна - бізнес», 2006 р., № 24.
3. Кривенко К. Теорія ринкової економіки і практика переходу України до ринку // Економіка України. – 2007. - № 7.
4. Кілієвич.О. Конкурентоспроможність економіки та конкурентна політика. Україна на шляху європейської інтеграції: Наук.-практ. зб. матеріалів / Товариство Карла Дуйсбурга; Міністерство економіки України. - К., 2000. - 219 с.
5. Мороз С. «Антимонопольний комітет України» «Закон і бізнес», 2005 р., № 38.
6. Нікіфоров А. «Виявлення монопольно високих цін»: «Економіка і життя», 2006 р., № 30.
7. Нікітін С., Глазова Е. «Держава і проблема монополії». – М.: «Высшая школа», 2008.
8. Нуреев Р. М. Основы экономической теории. Типы рыночных структур: конкуренция и монополия // Вопросы экономики. – 2007. - № 6.
9. Олещенко О. М. (головний експерт Антимонопольного комітету). Антимонопольне регулювання як важіль забезпечення економічної безпеки держави, 2008.
10. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: Суб'єкти підприємництва. Кредитування. Оренда. Лізинг. Зовнішньоекономічна діяльність. Інвестиції. Антимонопольне законодавство. Захист від недобросовісної конкуренції. Реклама. - К.: А.С.К., 2008.