Ухилення від спалти податків

В Україні поширеними способами  незаконного завищення сум податку  на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню або завищення  податкового кредиту з ПДВ  є:

• фіктивний  експорт,  тобто   експорт  товарів за межі  митної території України лише  на папері без фактичного вивезення  товару;
• експорт  товарів,  які повертаються  контрабандним шляхом на митну  територію України  з  наступним   оформленням  їх  повторного  експорту;
• оформлення  продажу   товару   через   декілька   фіктивних  підприємств  перед  здійсненням  експортної операції за межі  митної території України для   збільшення  ціни  товару  та  відшкодування податку на додану  вартість;
• створення  фіктивного  податкового   кредиту  за   допомогою фіктивних  підприємств;
• імпорт товарів на митну   територію  України  за  заниженими  цінами;
• реалізація товарів на митній  території України  за  цінами, які є меншими цін придбання.

Українським "ноу-хау"  при   незаконному  відшкодуванні  ПДВ  є, так звані,  "податкові  ями". Фактично - це підприємство  з ознаками фіктивності,  яке   не  декларує проведених фінансово-господарських  операцій та не сплачує податки.  Підприємства  -  "податкові   ями" мають певні характерні  ознаки, а саме, мінімальний статутний  фонд, відсутність  основних   засобів   на балансі підприємства   та відсутність фактичної адреси місцезнаходження.  Також засновником, директором та головним  бухгалтером  у  таких  підприємств  є,  як правило, одна і та ж малозабезпечена  особа. Останнім часом   організатори   злочинних   схем,  здійснюють реєстрацію зазначених підприємств - "податкових ям" на  осіб,  які зареєстровані  за межами України.  Таким  чином  організатори злочинних схем намагаються  створити максимальні перешкоди  для  органів  державної податкової   служби  щодо  проведення  контрольних  заходів.  Такі підприємства  спеціально  створюються  в  межах  сфери  діяльності фінансово-промислової   групи   для  реалізації  схем  мінімізації податків,  легалізації  контрабандного  або  неврахованого  товару. Саме  через  них  підприємства  реального  сектора  економіки,  що виступають  в  ролі  замовника,  намагаються  або   необґрунтовано сховатися   від   сплати  ПДВ,  або  отримати  незаконно  заявлене відшкодування ПДВ з  бюджету.

Сьогодні  фахівці констатують,  що "ПДВ  став одним із найбільш криміногенних   податків,   який   перманентно   провокує  тіньові відносини,  в яких не бере участі тільки ледар, а відшкодування  бюджетної  заборгованості з ПДВ  перетворилося в Україні у  досить прибутковий  кримінальний  бізнес  і  водночас  у  підґрунтя   для корупційних зловживань чиновників".

З метою  вдосконалення   механізму  відшкодування   податку  на додану вартість  потрібно  на  законодавчому   рівні  розв'язати  ці проблеми.  Для  цього  необхідно  передбачити  застосування органами державної  податкової  служби  комплексу   заходів,  спрямованих  на упередження   незаконних  заяв  на  відшкодування   ПДВ,  посилення  контролю за  правомірністю заяв про  відшкодування   ПДВ,  посилення  контрольно-перевірочної  роботи.  Адже податок на додану  вартість - це надійне джерело  збільшення доходів державного  бюджету,  а  тому вирішення   питання   його  реформування  є  шляхом  до  створення  ефективної податкової системи.

Значним кроком у боротьбі з корупцією  та махінаціями було введення системи  автоматичного  відшкодування ПДВ. Наказом від 25 січня 2011 року №42 було затверджено  Порядок визначення відповідності  платника податку критеріям, які  дають право на отримання автоматичного  бюджетного відшкодування ПДВ

Платники  податку,  які  мають  право на  бюджетне відшкодування, подали відповідну заяву та відповідають критеріям,  визначеним пунктом 200.19 ПКУ, мають право на автоматичне  бюджетне відшкодування податку

 

2.3. Вплив тіньової  економіки на ухилення від  оподаткування.

Феномен «тіньова економіка» привернув до себе увагу вчених і практиків з другої половини 70-х років минулого століття. В Україні, як союзній республіці СРСР, в цей період, за оцінками західних вчених, тіньова економіка складала 3—4% валового внутрішнього продукту (ВВП), що було значно нижче, ніж у країнах з ринковою економікою. В 80—90 роки відношення тіньової економіки до ВВП постійно зростало, і в 1990 році складало вже 10—11%. В ці часи тіньова економіка поряд з негативними виконувала і такі важливі соціальні функції, як компенсація інерційності офіційної економіки та реалізація підприємницької активності певної частини населення [14].

Прорахунки в процесі  здійснення радикальних політичних та економічних перетворень в  Україні створили оптимальні умови  для розвитку тіньової економіки  та ухилення від оподаткування. Так  у 1990—1994 рр. діяв своєрідний «закон Мура» для тіньової економіки, — обсяг тіньової економіки по відношенню до ВВП подвоювався кожні два роки, і, за даними Міністерства економіки, за минуле десятиліття досяг свого максимуму більше 70% ВВП. [5]

В період розбудови незалежної України не тільки відбулося багатократне зростання обсягів тіньової економіки  та ухилення, але і суттєво змінились  її функції та соціально-економічні наслідки. Негативними наслідками було і залишається зменшення дохідної частини бюджетів усіх рівнів через несплату податків, зростання корумпованості, деформація свідомості громадян через отримання доходів поза межами правового поля. Загальновизнано, що такі масштаби тіньової економіки складають загрозу національній безпеці України.

Тепер необхідно зупинитись на тому, до чого може призвести бездіяльність  в сфері боротьби з тіньовою економікою та ухиленням від оподаткування (див. рис.2.1).

Рис. 2.1  Потенційні загрози ухилення від оподаткування[складено автором за джерелом[15]

 

1. Загроза розвитку. На системному рівні ухиленні від оподаткування, являючись ресурсним забезпеченням корупції, веде до зростання її масштабів, а значить підриває зусилля держави в сфері розвитку, знижує готовність населення йти на жертви, пов’язані з реформами, наносить шкоду прийняттю раціональних державних рішень.
2. Загроза національній економіці. Прихована економічна діяльність та ухилення від оподаткування ведуть до:

• скорочення податкової бази, яке призводить до зростання податкового тиску на легально працюючі підприємства і підштовхує їх до переведення своєї діяльності в "тінь"

• зростання дисбалансу в розвитку різних секторів економіки, що може призвести до монополізації окремих галузей

Зниження конкурентноздатності легальної економіки, яке пов’язане  з тим, що підприємства які ухиляються від оподаткування мають реальні можливості знизити ціни при інших однакових умовах на відміну від легально працюючих підприємств.

3. Негативний вплив на систему розподілу ресурсів і зниження продуктивності праці.

Підприємницька діяльність, здійснювана в рамках встановлених законом правил, відрізняється раціональністю: підприємці використовують кадрові і фінансові ресурси так, щоб звести до мінімуму виробничі витрати. Якщо законодавчі і наглядові рамки не сприяють ефективному використанню ресурсів, то економіка не здатна максимально розвивати свій виробничий потенціал.

4. Соціальні наслідки.

Зростаючі об’єми незаконної діяльності в торговій сфері ведуть до розширення торгівлі товарами, які небезпечні для життя і здоров'я покупців.

Ухилення від оподаткування  веде до того, що державний бюджет недоотримує  значні сума грошових коштів, а це веде до неможливості виконання державою передбачених соціальних програм.

Несправедливий та непрозорий розподіл національного доходу в  суспільстві внаслідок існування  тіньової економіки та ухилення від  оподаткування веде до накопичення  надприбутків в руках незначної частини суспільства і життя на межі бідності переважної частини населення.

Ігнорування доходів, які отримані в тіньовому секторі економіки і з яких не сплачені належні, згідно законодавства, податки та платежі створює ілюзію тотальної бідності.

5. Загроза демократичним цінностям та суспільним інститутам.

Грошові кошти отриманні  внаслідок незаконної економічної  діяльності та ухилення від оподаткування  використовуються не за призначенням.

Наявність великого тіньового  сектора вказує на те, що значна частка населення постійно порушує державні закони і нормативи, і що уряд не здатний змусити цю частину населення  дотримувати їх. Це підриває довіру до інститутів державної влади і  до уряду.У зв’язку з цим повинні вживатися відповідні заходів, що до зменшення ухилення.

Для характеристики суспільно  небезпечних наслідків ухилення від сплати податків, зборів, інших  обов’язкових платежів істотне значення має їх розмір. Питання про розмір шкоди, заподіяної ухиленням від сплати податків, має два аспекти. Один із них полягає в тому, що вважати наслідками цього ухилення, розмір чого саме слід брати до уваги? Другий – це який найменший розмір заподіяної шкоди тягне за собою кримінальну відповідальність? Розмір наслідків ухилення від сплати податків виражається розміром несплаченої суми.

З 20 листопада 2012 року в Україні почав діяти новий Кримінальний кодекс, за матеріалами підрозділів податкової міліції порушено близько 300 кримінальних справ за статтею 209 „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” Кримінального кодексу України із яких більше 50 справ направлено до суду, викрито – 276 злочинів,  у зв’язку з цим легалізовано дохід на суму – 87,7 млн. гривень[16].

 

Рис. 2.2.  Порівняльна  діаграма кількості порушень кримінального  законодавства у розрізі видів  легалізації доходів незаконного походження[16].

Як видно із вищенаведеного рисунку, стосовно ухилення від оподаткування  порушено  найбільшу кількість  кримінальних справ і їх питома вага сягає більше 39 %, тобто держава щорічно втрачає мільйони гривень – це  свідчить про необхідність, актуальність і доцільність вжиття заходів щодо запобіганню ухиленню від сплати податків для оздоровлення національної економіки та її подальшої детінізації.

У результаті протягом 2012 року податковими органами у співпраці із міністерствами і відомствами здійснено безліч перевірок суб’єктів СЕЗ та ТПР, за результатами яких виявлено порушення податкового законодавства та донараховано 104,4 млн. грн., у тому числі податку на прибуток – 33,4 млн. грн., податку на додану вартість – 38,5 млн. грн., інших податків та зборів – 32,6 млн. гривень (див. табл. 2.1.).

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1.

Порушення податкового  законодавства та донарахування  податкових зобов’язань за 2012 р.[17]

Податок	Донараховано, млн.грн	Питома вага, %
1. Податок на прибуток	33,4	32
2. ПДВ	38,5	36,9
3. Інші податки і збори	32,6	31,1
ВСЬОГО	104,4	100

 

Як видно з таблиці, найбільшу питому вагу в структурі  донарахувань серед податків і зборів займає ПДВ (36,9%) та податок на прибуток (32%), що обумовлено особливою фіскальною роллю даних податків в Україні.

Крім того, за результатами перевірок зменшено задеклароване  від’ємне значення об’єкта оподаткування  з податку на прибуток на 102,8 млн. грн. та зменшено безпідставно задекларований до відшкодування з бюджету податок  на додану вартість у розмірі 25,0 млн. гривень.

За вчинені порушення  вимог чинного законодавства 626 посадових  осіб з числа перевірених платників  притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративних штрафів  на загальну суму 74,1 тис. гривень [17].

За результати проведених перевірок, від вказаних платників  податків, додатково до бюджету було мобілізовано 15,7 млн. гривень.

У 43 випадках матеріали перевірок  передано до підрозділів податкової міліції для вирішення питання щодо порушення кримінальних справ.

У ході проведених перевірок  учасників СЕЗ і ТПР на 30 підприємствах виявлено порушення правомірності застосування податкових пільг (див. табл. 2.2.).

Таблиця 2.2.

Порушення правомірності  застосування податкових пільг за 2012 р.[17]

Податок	Донараховано, млн.грн	Питома вага, %
1. Податок на прибуток	1,4	12,0
2. ПДВ	4,0	34,5
3. Інші податки і збори	6,2	53,4
ВСЬОГО	11,6	100