Сучасна бюджетна система Німеччини: особливості та проблеми

ЗМІСТ

 ВВЕДЕННЯ 

1. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА ЯК ГОЛОВНА ЛАНКА ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ

1.1 Поняття і функції  бюджету 

2. АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ НІМЕЧЧИНИ

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

3.1 Шляхи збільшення доходів і реструктуризація бюджетних витрат

 ВИСНОВОК 

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ 

 

ВСТУП

 Обрана тема «Сучасна бюджетна система Німеччини: особливості та проблеми».

 Актуальність даної  теми визначається нагальними  потребами реформування бюджетної  системи Федеративної Республіки  Німеччина.  Перетворення необхідні як в системі витрачання так і в системі отримання доходів, крім того вимагають перетворень міжбюджетні відносини.

 Метою даної роботи  є аналіз особливостей бюджетної  системи ФРН, виявлення на основі  аналізу проблем бюджетної системи Німеччини та шляхів їх вирішення.

 Предметом дослідження виступають відносини у бюджетній системі ФРН.

 Об'єктом дослідження  є бюджетна система ФРН як  невід'ємний елемент фінансової  системи Німеччини. 

 Методика дослідження:  у роботі були використані аналітичні, статистичні методи.

 При вивченні та  написанні даної роботи, була  використана інформація, зібрана  із спеціальної літератури, юридичні  консультації довідкових систем. Використовувалися журнали, методичні  посібники, наукові статті, конституції ФРН.

 Методичною основою  роботи є праці вітчизняних  і зарубіжних вчених з проблем  міжбюджетного вирівнювання у  ФРН, проблемі збільшення економічності,  економності та результативності  використання бюджетних коштів.

 

1 БЮДЖЕТНА СИСТЕМА  ЯК ГОЛОВНА ЛАНКА ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ

 

1.1 Поняття і функції  бюджету 

 Центральне місце  в будь-якій фінансовій системі  займає бюджетна система. Держбюджет  виступає як провідна ланка.  Через державний бюджет і місцеві  бюджети розподіляється близько  70% національного доходу країни. Понад 80% доходів державного бюджету складають обов'язкові платежі і податки від підприємств державної форми власності.

 Питання про визначення  поняття "державний бюджет" є дискусійним, в теорії і  на практиці існують різні  підходи до відповіді на нього. Під бюджетом може розумітися "система імперативних грошових відносин, в процесі яких утворюється і використовується бюджетний фонд.

 При цьому бюджетний  фонд являє собою централізований  грошовий фонд, акумулюються державою  і використовуваний в цілях фінансування певних суспільних потреб - забезпечення національної оборони і безпеки, підтримки галузей економіки, соціального захисту населення, розвитку освіти, охорони здоров'я і т.п.

Розуміння бюджету як системи відносин з приводу формування і використання бюджетного фонду також має ряд переваг. Воно підкреслює важливу характеристику бюджету як елемента державного примусу. У рамках даного підходу пропонується також уточнити зміст понять "бюджет", "бюджетний план" і "бюджетний фонд", визначивши їх співвідношення один з одним.

 Загалом можна виділити три  істотні ознаки бюджету: 

1) Бюджет - основа функціонування  держави в цілому, його національно-державних  і адміністративно-територіальних  утворень; це найважливіше джерело  грошових коштів, який знаходиться у повному і безпосередньому розпорядженні органів державної або муніципальної влади. Централізація грошових коштів у бюджетах не тільки дозволяє маневрувати фінансовими ресурсами і зосереджувати їх на вирішенні найважливіших завдань економічного і соціального характеру, але і забезпечує проведення державної економічної і фінансової політики.

2) Він служить загальнодержавним  фондом грошових коштів, який  створюється для покриття державних  витрат.  Бюджет - це не просто  фонд грошових коштів.  Такий фонд у цілісному вигляді ніколи не існує, тому що по мірі надходження доходів вони обертаються на покриття передбачених витрат. Бюджет є лише планом утворення і використання загальнодержавного фонду грошових коштів.  Він - кошторис, розпис доходів і витрат держави, узгоджених один з одним, як за обсягом, так і по термінах надходження і використання.

3) Бюджет являє собою фінансовий  план держави. Ця ознака полягає  в тому, що він є основним  фінансовим планом. Поряд з ним  існують інші, самостійні фінансові плани, по відношенню до яких він займає провідне місце.

 Зазначені ознаки характеризують  бюджет головним чином з точки  зору його економічного змісту.

 Основне призначення бюджету  полягає в тому, що він дозволяє  акумулювати фінансові кошти  в руках держави і використовувати їх для фінансування різних програм. Проте, крім цього найважливішого завдання, бюджет виконує і ряд інших функцій. До їх числа належать:

1.  Контрольна функція. Бюджет  дозволяє здійснювати контроль  за діями виконавчої влади,  який може здійснюватися в різних формах - з боку спеціалізованих органів, наділених контрольними повноваженнями, з боку вищестоящої організації та ін Бюджет приймається як закон і тим самим накладає обмеження на дії уряду. У ньому законодавчо закріплені ліміти окремих статей доходів і витрат, які держава має чітко дотримуватися при проведенні соціально-економічної політики.

2.  Інформаційна функція. Бюджет - це індикатор поточного стану  економіки країни, соціальної сфери,  політичної ситуації. Структура  його доходної та видаткової частини дозволяє судити про пріоритети державної політики, масштабах впливу на неї окремих груп інтересів. Більше того, оскільки закон про бюджет на черговий рік складається як плановий документ, він виступає як прогноз майбутньої економічної ситуації. Його розробка супроводжується прогнозними розрахунками основних показників розвитку країни, на які орієнтуються не тільки державні установи, а й організації недержавного сектору економіки, а також прості громадяни.

3 Інституціоналізація суспільних уподобань. У демократичних державах прийняття закону про бюджет обов'язково передує його розгляд у парламенті. На цьому етапі в складений урядом законопроект вносяться коректування з урахуванням думок депутатів, що представляють інтереси своїх виборців. Таким чином, структура бюджету відображає суспільні переваги щодо державної політики. За допомогою механізмів представницької демократії ці переваги втілюються в конкретних цифрах дохідних або видаткових статей. Ця функція бюджету в різних країнах реалізується по-різному. Вона залежить від того, наскільки розвинені процедури участі громадян та їх представників у розробці закону про бюджет і контроль за його виконанням.

4. Регулююча функція. В умовах  ринкової економіки основним  інструментом державного регулювання є фінансова система, центральною ланкою якої є бюджет. Будь-які значущі рішення у сфері економічної політики повинні мати фінансове забезпечення, тому вони підкріплюються відповідними бюджетними витратами. Здійснюючи витрати на охорону здоров'я, освіту, соціальне забезпечення, держава регулює соціальний розвиток і рівень життя населення країни. За допомогою видатків на підтримку окремих галузей економіки забезпечується виробництво суспільно-значущих товарів і послуг, яке з точки зору ринку може бути неефективним. Бюджет є інструментом регіональної політики, оскільки за рахунок коштів регіонів-донорів здійснюється підтримки депресивних і кризових територій, що мають недостатній економічний потенціал або зазнають наслідки надзвичайних ситуацій.

 Названі функції бюджету  носять об'єктивний характер і  мають місце в будь-якій країні  світу, незалежно від рівня  розвитку демократичних інститутів  і характеру державної економічної  політики. Деякі з них можуть  суперечити один одному. Наприклад,  для успішної реалізації контрольної та інформаційної функції бюджет повинен бути стабільним, а регулююча функція, навпаки, передбачає його зміна в залежності від поточних умов соціально-економічного розвитку.  Вибір між стабільністю або гнучкістю бюджету визначається завданнями політики держави, сформованими традиціями та громадськими уподобаннями, а також низкою інших чинників.

 

 

2. АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ  НІМЕЧЧИНИ

 

 Розглянувши бюджетну систему  ФРН я побачив багато позитивних моментів, але в той же час існують і проблеми.

 По-перше згідно з аналізом, проведеним Інститутом економічних  досліджень в Халле (за дорученням  Міністерства фінансів ФРН) на  предмет цільового використання  бюджетних коштів у східних  землях Німеччини, тільки Саксонія  витратила їх за призначенням, інвестувавши переважну частину в розвиток інфраструктури і витративши лише малу дещицю на поточні витрати зважаючи на низькі податкових надходжень. Частка кошти з федерального бюджету, використана не в цільовому порядку, склала в Саксонії-Анхальт - 79%, в Тюрінгії - 53, в Мекленбург-Передня Померанія - 49, в Бранденбурзі - 41. Берлін взагалі не витратив жодного євроцента на цілі, передбачені "Пактом солідарності". З'ясувалося, що виділяються на його підставі кошти пішли на "штопанням бюджетних дір" - оплату чиновників, нарахування персональних пенсій та покриття старих земельних боргів.

 Незважаючи на різноманітну  систему вирівнювання у неї  є недоліки. Ще в 1993 р. у зв'язку  з неблагополучним економічним  становищем східнонімецьких земель  федерація і землі уклали так званий "Пакт солідарності" строком на 10 років. У ньому містилося зобов'язання щорічно здійснювати трансферти в колишню НДР у розмірі 20.6 млрд. марок (10.3 млрд. євро). За цей період у східнонімецькому економіку було вкладено 94.5 млрд. євро. Однак із закінченням дії пакту фінансові проблеми не закінчилися, і тому в 2005 р. в силу вступив "Пакт солідарності - 2" (термін дії до 2019 р.), який передбачає поетапне виділення фінансових коштів на розвиток "нових" земель у розмірі 156 млрд . євро (з 2008 р. передбачається зменшення щорічних обсягів трансфертів).  Гроші розподілені по двох "кошиках": перша обсягом в 105 млрд. євро призначена в основному для інфраструктурних проектів і зміцнення фінансового становища східнонімецьких муніципалітетів; кошти з другої "корзини" обсягом в 51 млрд. євро виділені, насамперед, для стимулювання регіональної економіки ( 11.б млрд. євро), розвитку транспортної мережі (8 млрд. євро), житлового та міського будівництва (6.2 млрд. євро), наукових досліджень і освіти (7.8 млрд. євро) і т. д.

 Можна зрозуміти  невдоволення південно-і західнонімецьких  земель-донорів, до яких відносяться  Гессен, Гамбург, Баден-Вюртемберг, Баварія, і Північний Рейн-Вестфалія:  загальний обсяг коштів на "вирівнювання  фінансових відмінностей" між "багатими" і "бідними" землями після включення в економіку країни території колишньої НДР, виріс з приблизно 1.5 млрд. євро в 1994 р. до більш ніж 6 млрд. євро в 1996 і перевищив суму в 8 млрд. євро в 2000 р. В особливій мірі були порушені інтереси Баварії, внески якої в користь "бідних" зросли з 6 млн. у 1993 р. до 1.3 млрд. у 1995 і склали 2.3 млрд. євро в 2001 р. Причому її спроба добитися фінансових послаблень шляхом звернення до Конституційного суду ФРН залишилася безрезультатною. Рік по тому рекорд Баварії побив Гессен, розщедрившись на 2.4 млрд. євро. У 2005 р. землі-донори переправили в інші 11 земель - одержувачів допомоги 6.9 млрд. євро, з них 5.6 млрд. пішли до колишньої НДР. Федерація виділила на ці цілі 14,6 млрд. євро, з них 13.8 млрд. "витекли" на схід. У майбутньому, щоправда, передбачається, що «багаті» будуть виділяти менше коштів інших земель.

 Крім того в Основному  законі ФРН записано, що розмір  щорічних нових запозичень окремо  взятої землі (це правило стосується  і самої федерації) не повинен перевищувати суму коштів, які щорічно направляються на інвестиції. Однак даний припис протягом ряду останніх років порушувалося як федерацією, так і більшістю земель. Наприклад, Баварія (вийшла в 2006 р. на бездефіцитний бюджет) і Саксонія, яка має стійку тенденцію до зниження державної заборгованості та зростання економіки (у 2006 р. зібрала податків на 900 млн. євро більше , ніж було заплановано), - відмовляються платити за боргами інших земель.

 

 

3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

 

3.1 Шляхи збільшення доходів і реструктуризація бюджетних витрат

 Одним з основних  способів збільшення доходів  є збільшення податкових ставок. Можливості нарощування доходів  бюджету за рахунок збільшення  номінального податкового тягаря  в даний час майже вичерпані, тому що податковий тягар у ФРН і так одне з найвищих у Європі. Тому основний приріст доходів бюджету можна отримати лише за рахунок значного скорочення податкових пільг і удосконалення бюджетних процедур, а також за рахунок підвищення збирання.

 По-перше, деякі  можливості щодо збільшення податкових  ставок все ж є. Можна збільшити  ставку податку для доходів  понад EUR250, 000 на рік (US $ 316,000) на 3%. Підвищення податків має призвести  до збільшення доходів бюджету  на 1EUR млрд. Крім того, необхідно необхідність спростити систему оподаткування в цілому. За рахунок об'єднання деяких податків.

 По-друге, найважливіше  значення для стабілізації податкової  та бюджетної системи країни  має перегляд і великомасштабна  скасування податкових пільг,  у тому числі з податку на прибуток, ПДВ. У необхідних випадках (зокрема, підприємствам товариства інвалідів) скасування пільг може бути компенсована прямими асигнуваннями з бюджету. Наприклад, можна скасувати податкові пільги на виробництво біодизеля.

 По-третє, необхідна щорічна індексація ставок акцизів. Індексація повинна стосується ставок за такими видами підакцизних товарів: алкогольної продукції (включаючи вина), спирту та спиртовмісної продукції, пива, тютюнових виробів і легкових автомобілів.

 По-четверте, важливим джерелом збільшення доходів може стати приватизація. Найбільш цінними державними активами вважаються пакет акцій Deutsche Telekom AG розміром 14,83%, а також непряме володіння пакетом у 16,87% акцій цієї компанії через KfW Banking Group.