Індивідуальна робота з організаційно-кооперативної роботи

                   Луцький кооперативний коледж  Львівської комерційної академії 
 
 
 
 
 
 
 

       Індивідуальна робота

  з організаційно-кооперативної роботи

                                                       Варіант 28 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                            Студентки групи  ТМ-21/2

                                                                                                            Щурук Іванни Олександрівни

                                                                      Зміст 

28.Нова стратегія організаційно-кооперативної роботи та основні напрями її вдосконалення.

47.Умови і чинники економічного зростання.

10.Особливості приймання та документального оформлення додаткових пайових внесків на формування фінансових ресурсів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

28. Стратегія розвитку споживчої кооперації України визначає перспективи і пріоритети соціально-економічного розвитку споживчої кооперації в умовах системних трансформацій суспільства та сталого розвитку національної економіки.

    Основна мета стратегії полягає  в обґрунтуванні стратегічних  напрямів розвитку споживчої  кооперації як соціальної організації  людей і господарської системи,  її ринкової адаптації, у підвищенні  ефективності функціонування та  активній реалізації її соціальної  місії.

   Стратегія  враховує:

• зростаючу роль кооперації в Україні та у світі, формування кооперативного сектору національної економіки;
• кардинальні зміни зовнішнього середовища у результаті ринкових системних трансформації та структурної перебудови економіки;
• місце споживчої кооперації в економічній системі, соціальній сфері, національному кооперативному русі, її значення в соціально-культурній перебудові села.

Міжнародний кооперативний рух на початку  ХХ ст. розвивається в умовах становлення  світової цивілізації. Зокрема, значний  вплив на її прискорений розвиток чинять:

• розшарування та зростання верств бідного населення в постіндустріальних країнах;
• усвідомлення широкими масами людей переваг кооперації, їх прагнення до об’єднання зусиль для сумісної діяльності з метою економічної підтримки і соціального захисту;
• глобалізація, міжнародна інтеграція, інтернаціоналізація економік, інші процеси, які витісняють національний бізнес і кооперацію з традиційних сфер. 

    У розвитку Міжнародного кооперативного  руху простежуються таку закономірності:

перша –  кооперативний рух розвивається, охоплюючи країни з різними економічними системами і суспільними устроями;

друга –  по мірі поглиблення ринкових процесів, де соціалізації суспільства зростають  масштаби кооперації, активізується  і розширюється кооперативний рух;

третя –  у  розвитку міжнародного кооперативного руху пріоритет має соціальна  місія.

   Споживча  кооперація функціонує як соціально-економічна  система. З усіх складових кооперативного  сектору економіки вона є найбільш  структуризованою та організаційно оформленою.

   Кооперативна  діяльність спрямована не лише  на задоволення матеріальних  потреб населення, а й на  соціальну перебудову села, економічну  стабілізацію, відродження демократії, міжнародне співробітництво.

   Перехід до ринкової економіки, який супроводжувався глобальними кризовими явищами, негативно позначився на розвитку споживчої кооперації: звузилися масштаби її діяльності, знизилася віддача економічного і соціального потенціалу, погіршився соціально-економічний стан, суттєво послабилася її соціальна місія.

   Для  зупинення цих процесів в споживчій  кооперації проведені глибокі  реформи і перетворення, широкомасштабні  заходи, які базуються на сучасних  кооперативних теоріях, наукових  рекомендаціях і прогнозах.

   В  умовах ринкової трансформації  суспільства Укоопспілка виконала  своє основне завдання: зберегла  цілісність системи, призупинила  кризові явища в системі, не  допустила розвалу споживчої  кооперації.

   Наступна  діяльність Укоопспілки буде  спрямована на сприяння розвитку  й захисту прав та інтересів  споживчих товариств та їх  членів, представлення їх інтересів у державних та інших органах, міжнародних організаціях, надання інформаційних, правових та інших послуг.

   Відповідно  до рішень ХVII (позачергового) з’їзду споживчої кооперації України глибокої реформи зазнала кооперативна власність і вся сукупність відносин власності споживчої кооперації.

   Посилилася  соціальна місія споживчої кооперації  – вона стає пріоритетною в  розвитку кооперації. У зв’язку  з цим розгорнуто реформу соціальної  бази, підвищується роль інституту  членів споживчих товариств і  спілок, на програмній основі  розвивається кадровий потенціал,  більш відчутними стали соціальна  підтримка і соціальний захист  кооперативів.

   Глибокі  зміни відбуваються в галузевій  структурі споживчої кооперації. Поряд з традиційними прискорено розвиваються нові види економічної діяльності – побутові та соціально-культурні послуги, банківська справа, інвестиційна та інноваційна діяльність, страхування, зовнішньоекономічна діяльність. Якісно оновлюється сфера торгівлі за рахунок нових типів підприємств роздрібної торгівлі, відродження кооперативного опту, впорядкування ринків. Посилюються зв’язки заготівельно-переробленого комплексу з АПК.

   Споживча  кооперація стає ринково орієнтованою  системою. У ній впроваджуються  ринкові методи господарювання, формуються ринкові механізми,  широко використовуються методи  конкурентної боротьби, зростає  підприємницька активність. Усе  це дозволяє розширити масштаби  господарської діяльності й покращити  результативні показники. Можна  стверджувати, що споживча кооперація  подолала системну кризу і  вийшла на траєкторію економічного  зростання.

   Викладене  дозволяє зробити ряд висновків

По-перше, споживча кооперація витримала випробування системної кризи періоду переходу до ринкової економіки, в основному  свій потенціал, організаційну єдність  і функціональну цілісність.

 По-друге,  новий етап розвитку споживчої  кооперації слід вважати етапом  економічного зростання, гармонійного  поєднання соціальних та економічних  засад, соціальної орієнтації  кооперативної діяльності, посилення  соціальної місії споживчої кооперації.

По-третє, споживча кооперація стає ядром кооперативного сектору економіки, важливою складовою  багатоукладної економіки країни, помітним інститутом громадянського суспільства.

По-четверте, перспективний розвиток споживчої  кооперації в умовах ринкового середовища, жорстокої конкуренції, глобалізації та інтернаціоналізації економіки  неможливий без науково обґрунтованої  стратегії. 
 
 

47.Фактори  економічного зростання:

Економічний ріст будь-якої країни визначається шістьома основними факторами, чотири з яких пов’язані з фізичною здатністю  економіки до зростання. Це наступні фактори:

• кількість і якість природних ресурсів;
• кількість та якість трудових ресурсів;
• об’єм загального капіталу;
• технологія.

   Саме  ці фактори роблять зростання  фізично можливим.

   Зростання  також залежить від факторів  попиту. Для того, щоб реалізувати  зростаючий екологічний потенціал  економіка країни повинна забезпечувати  повне використання об’єму ресурсів, який розширюється. Для цього потрібно підвищити рівень сукупних витрат.

   Ще  одними факторами впливу на  економічне зростання є фактори  розподілення. Для найбільш ефективної  реалізації зростаючого економічного  потенціалу повинне бути повне  залучення ресурсів в економічний  обіг та найбільш ефективна  їх утилізація. Здатність для  нарощування виробництва недостатня  для розширення загального випуску  продукції; необхідне також реальне  застосування зростаючого об’єму  ресурсів і їх розподілення  таким чином, щоб отримувати  максимальну кількість корисної продукції.

   Фактори  пропозиції і попиту, які впливають  на економічне зростання. Наприклад,  безробіття зазвичай уповільнює  темп накопичення капіталу, а  також зростання розходів на  дослідження. І навпаки, низькі  теми впровадження нововведень  та капіталовкладень можуть стати  основою причиненого безробіття.

   Значення  економічного зростання.

   Економічне  зростання розглядається в усьому  світі як важлива економічна  мета, бо збільшення суспільного  продукту в розрахунку на душу  населення означає підвищення  рівня життя. Ріст реального  продукту означає збільшення  матеріального достатку.

   Зростаюча  економіка має більшу здатність  задовольняти нові потреби та  розв’язувати соціально-економічні  проблеми як всередині країни, так і на міжнародному рівні. 

   Знімаючи  економічні перешкоди, економічне  зростання дозволяє суспільству  більш повно реалізувати поставлену  економічну мету та здійснювати  нові широкомасштабні програми.