Життєвий цикл товару.

1. Класифікація товарів.
2. Рівні товару.
3. Життєвий цикл товару.
4. Товарні марки, дизайн, упаковка і сервісне обслуговування.
5. Стратегія розробки нових товарів.
6. Конкурентоспроможність товару.

№1

Вибираючи стратегію маркетингу для окремих товарів, необхідно їх класифікувати. Розглянемо найпоширенішу з товарних класифікацій. 
Класифікація товарів за сферою застосування. 
Традиційно товари поділяють на дві великі групи: 
– споживчі товари, або товари широкого вжитку (ТШВ); 
– товари промислового призначення (ТПП). 
Своєю чергою, товари кожної з цих груп також класифікують за різними характеристиками. На рис. 4.2. показано класифікацію ТШВ. 

Товари повсякденного попиту — це товари, які купують часто, без особливих роздумів та з мінімальними зусиллями щодо порівняння їх між собою. Це, зокрема, хліб, мило, цукерки, сигарети тощо. 
Товари попереднього вибору — це товари, які покупець ретельно вибирає, порівнює між собою за показниками якості, ціни, зовнішнього оформлення тощо. До них належать, зокрема, одяг, взуття, посуд. 
Товари особливого попиту — престижні дорогі товари, до придбання яких покупці ладні докласти додаткових зусиль. Такими вважають автомобілі, відеоапаратуру, предмети антикваріату. 
Товари пасивного попиту — це товари, про які покупець нічого не знає, а якщо щось і знає, то, як звичайно, не думає про їх придбання. Це, приміром, страхові послуги, для реалізації яких потрібні значні зусилля з боку продавців. Принципові товарні новинки, такі, якими свого часу були мікрохвильові печі, перебувають у стані пасивного попиту доти, доки інтенсивна реклама не познайомить споживачів із вигодами їх використання. 
Наведена класифікація товарів широкого вжитку допомагає маркетологам вибрати правильну стратегію просування цих товарів з урахуванням специфіки процесу прийняття споживачем рішення щодо їх купівлі. 
На промисловому ринку товари класифікують на підставі того, яку участь вони беруть у виробничому процесі, якою є тривалість їх використання і відносна вартість.

Капітальне майно використовують у процесі виробництва як засоби праці, я група охоплює: 
– будівлі і споруди; 
– основне обладнання; 
– допоміжне обладнання. 
Сировину й матеріали використовують у процесі виробництва як предмети праці. До них належать: 
– природна і сільськогосподарська сировина; 
– основні матеріали (наприклад, залізо, пряжа, цемент); 
– допоміжні матеріали (для технічного обслуговування і ремонту тощо); 
– комплектувальні вироби, які входять у кінцевий продукт як його складові. 
Ділові послуги, які поділяються на: 
– послуги з технічного обслуговування і ремонту; 
– послуги консультативного характеру (консультації з питань права, аудиторські послуги, маркетингові дослідження тощо).

№2 

Розглядаючи товар як комплексне поняття, можна сприймати його на трьох рівнях: товар за задумом, товар у реальному виконанні, товар із підкріпленням.

  Перший  рівень відображає ту потребу, яку товар задовольняє, ту вигоду, що її отримає споживач при його використанні. 
  На другому рівні товар сприймається як реально створений виріб, із конкретними властивостями й характеристиками. 
  Позиції товару на ринку можуть бути суттєво підкріплені додатковими послугами і вигодами — це відображає третій рівень товару. 

№3 Життє́вий цикл това́ру — час, упродовж якого товар життєздатний на ринку і забезпечує досягнення цілей продавця. Від життєвого циклу товару залежить рівень прибутку на кожній із його стадій:

1. Впровадження товару на ринок;
2. Зростання обсягу продажу внаслідок визнання товару покупцями;
3. Стадія зрілості, яка характеризується максимальною прибутковістю;
4. Стадія аристократична. Товар загальноприйнятий та наситив ринок; Характеризується мінмальними затратами при значних прибутках.
5. Спад обсягу продажу і прибутку.