Маркетинг на Корпорації « Бісквіт – Шоколад» ATЗT « Харківська бісквітна фабрика»
Курсовая работа, 19 Ноября 2011, автор: пользователь скрыл имя
Описание
Маркетинг відіграє провідну роль в економіці України в умовах становлення і розвитку ринкових економічних відносин. Це зумовлює необхідність застосування у підприємницькій діяльності маркетингових рішень, неординарних підходів, які ґрунтуються на глибокому вивченні ринку та потреб споживачів. Нині маркетинг для підприємця є тим світилом, яке вказує на вірний ефективний шлях діяльності в умовах нестабільності, непередбачуваності, турбулентності зовнішнього середовища.
Содержание
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи маркетингу
Визначення, цілі та завдання маркетингу………………………………8
Елементи маркетингу……………………………………………………13
Висновки за першим розділом
Розділ 2. Маркетинг на Корпорації “Бісквіт-Шоколад”АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика».
2.1. Характеристика ринку харчової промисловості України………………18
2.2. Історія розвитку підприємства…………………………………………...26
2.3. Характеристика основних показників виробничо – господарської діяльності підприємства…………………………………………………………29
2.4. Маркетинг підприємства…………………………………………………32
2.5. Рекомендації щодо політики підприємства та сегментування споживчого ринку………………………………………………………………..34
Висновки за другим розділом
Загальні висновки та пропозиції
Перелік використаних джерел
Додатки
Работа состоит из 1 файл
КУРСОВАЯ НА ОТЛИЧНО ).docx
— 81.62 Кб (Скачать документ)Середній асортимент українських кондитерських фабрик на сьогоднішній час складає не менше 70 найменувань. В деяких підприємств асортиментний ряд нараховує більше 200 позицій і він продовжує зростати.
Останнім
часом зростає виробництво
Значну
роль у збільшені виробництва
і розширення асортименту української
кондитерської продукції
Не менш важливим етапом випуску кондитерських виробів (зокрема цукерок) є впровадження високовиробничого обгортаючого і пакувального устаткування, що дозволить збільшити випуск обгорнених цукерок, запакованих в яскраві коробки.
Значну роль в зростанні якості кондитерських виробів в умовах нових економічних форм господарювання має комплексна система управління якістю продукції (КСУЯП), покращення організації і умов праці кожного працюючого на підприємстві, збільшення високо кваліфікованих робочих кадрів на виробництві.
Головна задача кондитерської промисловості - більш повне забезпечення потреб народного господарства і населення високоякісною продукцією, а також забезпечення технічного переозброєння і інтенсифікації виробництва у всіх галузях.
На кондитерському ринку можна виділити три групи підприємств, кожне з яких по своєму змагається за нішу на ринку. Перший спосіб - залучення іноземного інвестора. Таким шляхом пішло одне велике підприємство -колишня шоколадна фабрика "Україна". Особливу увагу тут приділили інвестори контролю якості сировини, яка надходить, підготовчому відділенню виробництва і санітарного стану підприємства. Другий спосіб - об'єднання з великими виробниками, які зайняли своє місце на ринку і мають ім'я. Добре працюють фабрики, які входять до складу концернів "Укрпромінвест" і "А.В.К." Третій спосіб - намагатися самостійно вийти на ринок. Яскравий приклад - АОЗТ "Харківська бісквітна фабрика". Підприємство на стільки твердо стало на ноги, що може собі дозволити інвестувати і другі кондитерські підприємства. Таким же методом скористалися і такі підприємства як Дніпропетровська, Одеська, Полтавська кондитерські фабрики. Середній асортимент українських кондитерських фабрик на сьогоднішній час складає не менше сімдесят найменувань. В деяких підприємств асортиментний ряд нараховує більше 200 позицій і він продовжує зростати (табл. 2.1).
Основним
аргументом вітчизняних виробників
в боротьбі за ринок залишається
ціна - у кого вона нижча, той і у виграші.
Але не все так просто, як може здатись
на перший погляд. Практично на всіх виробництвах
доля імпортованих інгредієнтів у випуску
виробів (за винятком печива) складає 15-20
відсотків фізичного обсягу, а при виробництві,
наприклад, шоколаду доходить і до 40 відсотків.
Імпортуються какао-боби, жири, пальмове,
арахісове, кокосове масла, ароматизатори.
За все це треба платити дорожчою валютою.
Приходиться імпортувати і пакувальні
матеріали (хоча б частково), що також обходиться
надто недешево.
Таблиця 2.1
Кількість найменувань продукції деяких українських виробників
| № | Виробник | Кількість найменувань |
| 1 | АОЗТ "Дніпропетровська кондитерська фабрика" | 270 |
| 2 | ЗАТ"ОДЕСА" | 240 |
| 3 | Кондитерський концерн « А.В.К.» м. Донецьк | 200 |
| 4 | ЗАТ "Житомирські солодощі" | 200 |
| 5 | Чернівецька кондитерська фірма "Буковинка" | 200 |
| 6 | ВАТ Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" | 105 |
| 7 | ATЗT « Харківська бісквітна фабрика» | 99 |
| 8 | ВАТ « Крафт Якобз Сушард Україна» | 60 |
| 9 | АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" | 55 |
| 10 | КП « Новомосковське» | 52 |
Кожне
з підприємств подбало знайти
свій рецепт "задержування" цін. ЗАТ
"Одеса" віддало перевагу в
період кризи скороченню випуску
виробів, виробництво яких потребує
значних обсягів імпортної
Практично
вже всі підприємства мають достатню
мережу дилерів. В період кризи деякі
з них приклали зусилля для
додаткового підтримання
Згідно
статистичним даним обсяг виробництва
вітчизняних кондитерських
В 2011 році планується виробництво
не менше 800 тис. т. Солодощів
з урахуванням експортних
Якщо в 2007 -2008 роках на долю імпорту припадало 20 - 30% продаж, то в цьому році - не більше 5%. Фінансова криза мала значний вплив на скорочення імпорту, коли ціни зросли на імпорті солодощі в два рази. Сприяли Звільненню ринку від імпортної продукції порівняно високі митні збори [27].
В
таблиці 2.2 приведені дані імпорту та експорту
українських кондитерських виробів.
Таблиця 2.2
Імпорт кондитерських виробів в Україну
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Як видно з таблиці 1.2 вироби, які імпортуються в Україну займають значну долю продажу.
Кондитерські вироби імпортуються з різних країн як з країн близького так і далекого зарубіжжя.
Експорт
кондитерських виробів з
Протягом минулого року до 100 – відсоткового використання потужностей по карамелі та шоколаду наблизилося в цілому вся галузь, а серед підприємств: Хмельницька, Херсонська, Харківська, Луцька кондитерські фабрики.
Більшість підприємств галузі переконливо довели свою здатність успішно конкурувати в умовах вільного ринку серед інших відомих світових компаній.
Отже,
сьогодні існуючий ринок кондитерських
виробів є привабливим для
іноземних інвесторів, постачальників
сировини, устаткування. Подальше співробітництво
з такими фірмами, а також створення
на основі цього значно підвищить
якість українських кондитерських
виробів і дозволить
2.2 Історія розвитку підприємства
Харківська бісквітна фабрика - єдине спеціалізоване підприємство кондитерської галузі України по виробництву борошняних кондитерських виробів: печива, крекеру, вафель, бісквітів, рулетів.
Підприємство засноване в 1935 році. Очолює АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика" відомий і досвідчений фахівець, лауреат багатьох нагород, Заслужений працівник промисловості України, Алла Арестівна Коваленко.
У грудні 1995 року фабрика була приватизована трудовим колективом. Чисельність персоналу - більше 1200 осіб. Фабрика має два основних цехи- бісквітний (5 ліній) та вафельний (2 лінії та 4 автомати), і цех з виробництва тари з гофрованого картону. Обладнання - сучасні технологічні лінії виробництва провідних фірм-виробників: Minel, Sasib, Orlandi (Італія), HAAS (Австрія), Polin, Reon. Обсяг виробництва - більше 100 тонн на добу, асортимент - близько 100 найменувань. У 1998-му "Бісквітка" придбала контрольний пакет акцій харківської кондитерської фабрики - одного з найстаріших кондитерських підприємств України, заснованого у 1896 році постачальником Імператорського двору Жоржем Борманом, де працюють в даний час близько 1300 осіб. Обсяг виробництва кондитерських виробів – 90 тонн на добу, асортимент близько 150 найменувань. Фабрика має 5 виробничих високомеханізованих цехів: карамельний ( 6 ліній ), ірисоконфетний ( 9 ліній), цукерково- шоколадний ( 4 лінії та 5 дільниць виробництва), шоколадний, цех виготовлення пастило – мармеладових виробів ( 8 ділянок виробництва).