Системний аналіз

Міністерство  Інфраструктури України

Державний економіко-технологічний  університет транспорту

Кафедра «Економіка підприємства на залізничному транспорті»

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

Системний аналіз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка

 групи 3-МО-1

Остапенко Алла

 

 

 

 

 

 

Київ-2011

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

I. Методи системного аналізу……………………………………………………5

a) Неформальні методи системного аналізу…………………………………….5

б) Графічні методи системного аналізу………………………………………....6

в) Кількісні методи системного аналізу………………………………………....7

г) Методи моделювання системного аналізу……………………………………7

II. Висунення альтернатив………………………………………………………..8

III. Процедура системного аналізу……………………………………………….9

IV. Етапи системного аналізу……………………………………………….……10

Список використаної літератури…………………………………………………14

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Для нинішнього життя  характерне значне ускладнення, з яким зустрічаємось повсюдно та повсякчас. З одного боку, його створюємо ми самі, намагаючись створити собі комфорт, наприклад, придбати комп’ютер або сучасні побутові пристрої. Однак, це вимагає знань з фізики, механіки, електротехніки тощо, і не зі злої волі виготовлювачів ми змушені вивчати детальні інструкції користувача. Адже техніка, як правило, багатофункціональна і гріх не використати всі її цінні властивості.

Суттєво ускладнюють  життя сучасної людини численні зв’язки, якими вона оплутана і які увесь  час розширюються. Крім традиційних  сімейних і одинних зв’язків, кожен  підтримує контакти з друзями, сусідами, діловими партнерами, організаціями. Все це є результатом складного структурованого середовища нашого існування.

Характерною особливістю  нинішнього життя стала необхідність все частіше приймати рішення: від  побутових до життєво важливих і  виробничих. Причина цього є розширення спектру можливостей, вагатоальтернативність нашого буття, яку можна пояснити в кінцевому підсумку складністю побудови суспільства і держави. Прийняття правильного рішення можливе лише за умови глибокого проникнення в сутність ситуації, всебічного розуміння явищ, стосовно яких рішення приймається.

Надії на спрощення нашого буття немає – цивілізація  розвивається в напрямку її ускладнення, насамперед, у сфері технологічній  та інформаційній. В цих умовах єдино  правильний підхід – це всестороннє  пізнання явища і, в жодному разі, неприпустимість локалізованого ізольованого дослідження. Предмет розгляду потрібно вивчати у взаємозв'язку зі своїм оточенням, зрозуміти причини його розвитку і руху, а це означає з’ясувати цілі та способи їх досягнення, встановити ресурси і джерела існування аналізованого явища. Більше того, вивчення потрібно здійснювати систематизовано, в певній послідовності, лише тоді воно дасть очікуваний результат. Якщо ще донедавна науковці буквально ганялися за фактами, то сьогодні в епоху інформаційних технологій, вони вже не в змозі справитися з величезними потоками розрізнених і різноманітних фактів. Аналітичні методи окремих наук, які спрацьовують при вивченні окремих явищ і процесів, тепер не спрацьовують. Потрібен принцип, який допоміг би розібратися в усіх логічних зв’язках між відокремленими фактами.

Таким принципом став системний підхід до пізнання, за яким об’єкт пізнання потрібно розглядати як систему, що функціонує в середовищі та взаємодіє з іншими системами. В загально теоретичному плані системний підхід знайшов своє втілення в теорії систем, в прикладному – в системному аналізі.

Нині системний підхід використовують в усіх галузях знань, хоча в різних областях він проявляється по різному. В технічних науках мова іде про системотехніку, в кібернетиці – системне управління, в біології – біосистеми, в соціології – структурно-функціональний підхід, в суспільних науках – системологію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Методи системного аналізу

Основу системного аналізу, становить не формальний математичний апарат, а загальні ідеї, оригінальний підхід до проблеми, що вирішується, своєрідний понятійний апарат. Проте, ґрунтуючись на загальній теорії систем, він увібрав до себе ряд інших дослідницьких підходів з розробки багатьох споріднених і суміжних наук. Тому при його здійсненні широко використовуються різні методи і математичний апарат інших наук (різний науковий інструментарій), зокрема кількісні (економічний аналіз, статистичні, морфологічні методи), неформальні (метод сценаріїв, експертних оцінок, діагностичні методи), графічні (теорія графів, сітьове планування, способи графічного відображення взаємозв'язків, пропорцій, структури тощо). Загалом системний аналіз є каркасом, що з'єднує усі необхідні наукові знання, методи та дії для вирішення складних проблем. Методи мають далеко не рівноцінне значення й використовуються на різних етапах аналізу.

Більшість з  методів було розроблено задовго  до виникнення системного аналізу і  використовується самостійно. Те нове, що вносить тут системна методологія, - це підхід не від методу, а від завдання, вимога комплексного використання цілої серії методів або їх системного використання до рішення різних частин та етапів проблеми. Але цілий ряд слабо формалізованих методів був породжений розвитком саме системної методології та потребами системного аналізу неструктурованих або слабо структурованих проблем.

а)  неформальні методи системного аналізу

До власних  інструментальних досягнень системної  методології треба віднести методи сценаріїв, отримання та аналізу  експертних оцінок ("дельфійський" метод) - і методи побудови та аналізу дерева цілей. Тісно пов'язані з розвитком системного аналізу також і діагностичні методи.

а) Метод сценаріїв є засобом первинного упорядкування проблеми і засобом отримання та збору інформації про взаємозв'язки проблеми з іншими проблемами ї про можливі та ймовірні напрямки майбутнього розвитку.

б) "Дельфійський" метод був розроблений американським дослідником О. Хелмером. На відміну від методу сценаріїв, "дельфійський" метод передбачає попереднє знайомство експертів, що залучаються, із ситуацією за допомогою якої-небудь моделі. Фахівцям пропонується оцінити структуру моделі в цілому і дати пропозиції про включення до неї неврахованих зв'язків.

в) Діагночтичні методи - це добре відпрацьовані прийоми масового обстеження підприємств, органів управління й т. ін. з метою удосконалення форм та методів їхньої роботи.

б) графічні методи системного аналізу

а) Метод  дерева цілей став центральним, головним методом системного аналізу. Дерево цілей являє собою граф, верхівки якого інтерпретуються як цілі, а ребра або дужки - як зв'язки між цілями. Зазвичай будуються три гілки дерева проблеми: дерево цілей, завдань і питань, які складають проблему; структура системи (взаємозв'язок заходів і робіт), що вирішує сформульовану проблему; схема роботи системи і способів її взаємодії з іншими системами.

б) Матричні методи використовуються на різних етапах системного аналізу частіше, ніж допоміжні засоби. Матриця - це таблиця, яка є не тільки дуже наглядною формою відображення інформації, але і формою, що в багатьох випадках розкриває внутрішні зв'язки між елементами, допомагає уяснити та проаналізувати ті частини структури, які не можна спостерігати.

в) Найбільш наочними та зручними засобами відображення динамічних, що розвиваються в часі, процесів, їх аналізу та плануванню з включенням елементів оптимізації є широко знані мережеві методи. Вони використовуються в системному аналізі, головним чином, на етапі побудови комплексних програм розвитку.

в) кількісні методи системного аналізу

На багатьох стадіях системного аналізу можна використовувати добре відпрацьовані методи економічного аналізу. В процесі системного аналізу значна частина інформації не має кількісних оцінок або в принципі не може їх мати, тому основним завданням системного аналізу є завдання шляхом структуризації та введення суб'єктивних оцінок переформувати систему в певний комплекс завдань, які найкращим чином вирішуються за допомогою саме методів економічного аналізу.

Широке коло статистичних методів аналізу трендів, факторного аналізу, статистичної екстраполяції та ряд інших можуть бути використані в принципі як інструменти отримання інформації про майбутнє на сьомому етапі системного аналізу - під час прогнозування майбутніх умов розвитку. В той же час використання цих методів потребує великої кількості досить достовірної вихідної інформації, що пов'язано зі значними витратами зусиль дослідників. Тому в системному аналізі надають перевагу отриманню інформації за допомогою менш трудомістких та більш ефективних процедур експертних оцінок, статистичні методи використовують тільки за наявністю наперед підготованого доброго статистичного матеріалу.

г) методи моделювання системного аналізу

На всіх етапах системного аналізу широко використовуються різноманітні методи моделювання.

а) Кібернетичні моделі, що відображають процеси управління, наприклад в економічних системах, повинні використовуватися щоразу, коли саме ці процеси стають предметом системного аналізу. В кібернетичних моделях можуть використовуватися найрізноманітніші засоби зображення - схеми, блок-схеми, таблиці, діаграми та інше. Оскільки процес системного аналізу являє собою дослідницький процес здобуття, систематизації та переробки інформації, то сам процес системного аналізу може бути розглянутий за допомогою кібернетичних моделей різного типу.

б) Економіко-математичні  моделі описувального типу (що описує стан об'єкта або його поведінку) є важливий засіб відображення, наприклад, економічних систем, в процесі системного аналізу в тій чи іншій частині, де має місце достатня кількісна інформація. Найбільш практичне застосування знаходять при цьому добре відпрацьовані та відносно прості моделі матричного типу (наприклад, моделі галузевих, міжгалузевих та міжрегіональних балансів типу "видатків-доходів").

в) Нормативно операційні моделі служать для находження оптимальних та приблизно оптимальних рішень. Моделі такого типу - оптимізаційні, імітаційні, ігрові - можуть бути застосовані в системному аналізі в тому випадку, якщо вони вже наперед розроблені і щодо них є зібрана та проаналізована інформація. В такому разі методологія системного аналізу є тим інструментом, за допомогою якого ці моделі об'єднуються для вирішення проблем, наприклад державного управління

ІІ. Висунення альтернатив

Вирішення складних проблем прискорюється у спілкуванні та сумісній роботі з колегами. Оскільки творча діяльність є соціальним та колективним процесом, необхідні методи колективного вироблення рішення проблем.

Найкращім способом колективного генерування альтернатив  є "мозковий штурм (атака)". Він покликаний віднайти якомога більше ідей, за допомогою яких можна вирішити проблему. Для створення творчих підходів необхідно відділити винайдення альтернатив від їх оцінки та якомога більше розширити коло цих альтернатив, а не шукати єдине рішення.

Синектичний метод передбачає створення постійно діючих груп, які спільно вирішують творчі завдання впродовж тривалого часу. Інтелектуальна потужність групи по мірі накопичення досвіду вирішення різних завдань постійно зростає.

Синектика - це творчий процес, що ґрунтується на використанні при вирішенні поставленого завдання аналогії (особистісної, прямої, символічної чи фантастичної).

Метод сценаріїв одночасно є засобом первинного впорядкування проблеми та засобом збору інформації про її взаємозв'язки з іншими проблемами (а разом із тим - про можливі та вірогідні напрямки майбутнього розвитку). Сценарій дозволяє створити попереднє уявлення про систему чи проблему в ситуації, коли не вдається відразу відобразити її формальну модель. тому його слід розглядати як основу для розробки в подальшому більш формалізованого уявлення.

Важливе місце  в науковому інструментарії системного аналізу займають Морфологічний метод ("метод Цвіккі"). Основоположна ідея морфологічного підходу полягає в систематичному пошуку можливих варіантів вирішення поставленої проблеми або реалізації проблеми шляхом комбінування основних, виділених дослідником структурних елементів чи ознак. При цьому система чи проблема може розбиватися на частини різними способами та розглядатися в різних аспектах.

ІІІ. Процедура системного аналізу

Системний аналіз передбачає планомірно спрямовані дії, сукупність певним чином виділених  та впорядкованих етапів та підетапів  з рекомендованими методами та прийомами  їх виконання. Методики вирішення складних та надскладних проблем найчастіше недостатньо формалізовані. Будь-яка методика має межі застосування, за якими вона не працює. Немає універсальних алгоритмів, що працювали б для вирішення всіх проблем. Тому ефективність використання конкретної методики полягає в тому, щоб встановити межу, яка б чітко розділяла сфери системного аналізу, де вона може дати бажаний результат.

При виконанні  всіх етапів системного аналізу широко використовується моделювання. Це дає  можливість отримати інформацію про  різні боки функціонування системи в цілому та її окремих елементів, дослідити тривалість поведінки системи під впливом зовнішніх та внутрішніх зворушень, досліджувати залежність кінцевих результатів роботи системи від її характеристик та віднайти оптимальний варіант.

При моделюванні бажано передусім виявити центр вирішення проблеми (використовуючи традиційний для економічної теорії макропідхід). На периферії вузлових проблем системи для аналізу використовується мікропідхід. Оскільки кількість периферійних проблем зазвичай велика, то найкраще використати аналогове рішення шляхом ідентифікації проблем відповідно до відомих рішень.

Якщо підвести підсумки методик вище перелічених,то ми можемо зазначити, що вони є "каркасом" системного аналізу. Їхнє застосування проводиться вибірково , задля виконання конкретного завдання, яке й зумовлює необхідний інструментарій.

IV. Етапи системного аналізу

Незважаючи на велику кількість літератури, присвяченої  розробці

методології системного підходу, загальноприйнята точка зору на сутність системного аналізу поки ще існує. Тому я буду намагатися дати зведену характеристику всіх його основних етапів і принципів.

Системний підхід припускає різнобічний аналіз об’єкта, але при

цьому можуть бути виділені три основних етапи:

1. Вивчення ступеня  організованості об’єкта як складної системи. При цьому аналізуються елементний склад, зв’язки і структура системи при фіксуванні її стану в деякий момент часу (складається морфологічний опис моментного стану системи).