Особливості силової політики в системі міжнародних відносин

       Дискусії, що супроводжують використання поняття  сили, на наш погляд, є результативними. Проблеми залишаються, але проблеми ці радше вказують на цінність зробленої  роботи і на те, що ще потрібно зробити, аніж виносять вирок самій концепції сили як такій, що заводить наукове дослідження міжнародних відносин у глухий кут. Рівноцінної альтернативи «силовій термінології» немає. Незважаючи на численні труднощі, перспективи найбільш популярної концепції залишаються оптимістичними.

       Чим саме дослідження сили важливе для  теорії  міжнародних відносин? З  одного боку, відповідь є очевидною: сила є ключовою та центральною концепцією для всієї наукової дисципліни. Ключовою тому, що при всьому різноманітті поглядів в рамках міжнародних відносин, «всі шляхи ведуть» до сили, і, незалежно від того, як саме ця сила розуміється (стосовно цього є суттєві розбіжності), існує консенсус щодо бажаності якомога менших розбіжностей в цьому питанні. Центральною – тому що із силою пов’язана максимальна кількість інших різноманітних концепцій в міжнародних відносинах. Сукупність цих двох обставин надає очевидну відповідь про місце й роль дослідження сили в міжнародних відносинах.

       Але окрім очевидної відповіді існує ряд інших важливих обставин. Значна частина їх пов’язана із іншим питанням: чи можливо знайти рівноцінну заміну концепції сили? Важко уявити, що існує щось альтернативне силі, а якщо навіть й існує (як, наприклад, «безпека» або «добробут»), то може стати просто органічною частиною розширеного поняття «сили».  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Антонович Н., Достатко Е. Ганс Моргентау: реалистическая теория международной политики // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – Режим доступу: http://www. beljournal.evolutio.info
2. Арон Р. Мир і війна між націями. К., 1999 – С.54-57. – Режим доступу: http://www. demlib. org.
3. Бэттлер А. Национальные интересы, национальная и международная безопасность // Политические исследования. – 2002. – № 4.– С. 146-158.
4. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. – К.: “Основи”, 1998. – 221с.
5. Горбатенко В. П. Політологічний енциклопедичний словник – К.: Генеза,  2004. – 736с.
6. Залысин И. Политическое насилие в системе власти // Социально-политический журнал. – 1995 – №3. – С. 45-56.
7. Кисинджер Г. Дипломатия. – М.: Научно-издательский центр «Ладомир», 1997. – 423с.
8. Клаузевіц К. Про війну. –  М.: Наука,  1999.  – Т.1. – 246 с.
9. Лебедева М. Мировая политика: Учебник для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2006. – 365 с.
10. Мальський М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 461 с.
11. Моргентау Г. Международная политика // Антология мировой политической мысли. – Т. 2. – М., 1997. – С. 504 – 507.
12. Назаретян А.П. Историческая эволюция морали // Вопросы философии. – 1992. – № 3. – С. 84.
13. Ковалев А. Д. Формирование теории действия Толкотта Парсонса // История теоретической социологии. В 4-х тт. Т.3. М., Канон, 1997 – с.150-179
14. Най Е. Теорія балансу сил в міжнародній системі // Сучасні протиріччя –  1986. – №.4. – С. 685-715
15. Сафронова О. Теория международных отношений: Учебное пособие. –Режим доступу: http:// www.uic.nnov.ru/ist/down.html
16. Современные международные отношения. Учебник / Под. ред. А.В.Торкунова. — М.: Российская политическая энциклопедия, 1999. –

     584с.

17. Тихомирова Л.В., Тихомиров М. Ю. Политологический словарь. – М.,

      1997, – 632с.

18.Хантингтон  С. Столкновение цивилизаций М.: ООО «Издательство АСТ»,      

     2003. – 603 с. – Режим доступу: http://grachev62.narod.ru

19.Цыганков П.А. “Самонадеянность силы”: критический анализ концепции коллективной безопасности в свете международно-политической теории. – Режим доступу: http://worldspol.socio.msu.ru/biblioteka.shtml

20.Цыганков  П. Международные отношения: Учебное пособие. – М.: Новая

     школа, 1996. – 320с.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

21. Шепєлєв М.А. Теорія міжнародних відносин: Підручник. – К.: Вища шк.,          2004. – 622 с.
22. Badie В., Smouts M.-C. Le retournement du monde. Sociologie de la scene internationale. Paris, 1992. – 252 p.
23. Galtung J. Western Civilizations: Anatomy and Pathology // Alternative, №2. Fab. 1981. – Р.145-170.
24. Gilpin R. War and change in world politics. New York: Cambridge University Press 1981. – P.13
25. Etzioni A. Power as societal force // Olsen M., Marger M. Power in modern societies. – Boulder: Westview Press, 1993. – 236 р.
26. Hoffmann S. The Politics and Ethics of Military Intervention // Survival. 1996. Vol. 37, №4. – P. 35 .
27. Lasswell H., Kaplan A. Power and society. New Haven: Yale University Press, 1950. – 276 p.
28. Lukes S. Power: а radical view. London: Macmillan, 1974 – P.171
29. Spykman N. America’s Strategy in World Politics. The United States and the Balance of Power – NY. – 1942. – Р. 48.