Амортизація основних засобів

ЗМІСТ

І. Теоретична частина «Збір за спеціальне використання води»……………….…3

Вступ …………………………………………………………………………………...3

1. Платники збору за спеціальне використання води………………………………..4
2. Об’єкти оподаткування………………………………………………………..…...4
3. Ставка збору………………………………………………………………………….6
4. Порядок обчислення і сплати  збору……………………………………………..8
5. Порядок сплати збору. Вид звітності та термін її подання……………………...11

Висновки …………………………………………………………………………….12

ІІ. Тести ………………………………………………………………………………13

ІІІ. Практична  частина ……………………………………………………………13

Список використаної літератури ……………………………………………….16

Додаток 1. Податкова декларація з податку на додану вартість ……………….17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Діюча податкова система  постійно удосконалюється, що свідчить про намагання запровадити ефективно  діючі відносини між державою і підприємствами, які поряд із формуванням бюджету, забезпечували  б стимулювання і розвиток виробництва. З цією метою у законодавчому  порядку визначено багатоваріантну  систему оподаткування, яка включає  прямі та непрямі податки, податкові  платежі, для визначення яких застосовуються специфічні бази та механізми обчислення, вони покриваються з різних джерел: прибутку чи витрат виробництва.

Для забезпечення виконання  державою своїх функцій вона повинна  мати відповідні грошові ресурси, які  акумулюються в державному бюджеті  країни. Головним джерелом надходження цих коштів у більшості країн світу є податкові платежі.

Тому, існуюча в Україні бюджетна система призначена для забезпечення відповідних взаємовідносин між державними органами та громадянами з питань сплати податкових платежів та поповнення державного бюджету. В свою чергу, держава бере на себе зобов'язання у використанні цих коштів на виконання економічної, соціальної, оборонної, захисної, зовнішньоекономічної та інших функцій.

Теоретичним питанням даної  індивідуальної роботи є «Збір за спеціальне використання води».

Основним законодавчим документом, що регулює справляння збору за спеціальне використання води до бюджету є Податковий Кодекс України який набув чинності 1 січня 2011 року, а саме розділ XVІ.

У зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України норми щодо адміністрування збору за спеціальне використання води дещо змінилися.

Змінилася назва збору. Якщо раніше він називався «збір за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод», то з 1 січня 2011 року його назва — «збір за спеціальне використання води». 

Платниками збору за спеціальне використання води визначені водокористувачі  — суб’єкти господарювання незалежно  від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення  юридичної особи (крім бюджетних  установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи —  підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших  водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

З 1 січня 2011 року збір за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для задоволення  питних і санітарно-гігієнічних  потреб населення (сукупності людей, які перебувають на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок). 

 

1. Платники збору за спеціальне використання води

Збір за спеціальне використання води — спеціальне використання води в Україні є платним. Збір за спеціальне використання води належить до загальнодержавних податків та зборів, та зараховується в рівних частинах до Державного та місцевих бюджетів. Платниками збору є суб’єкти господарювання будь-якої форми власності (юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці):

→ первинні водокористувачі – господарюючі суб’єкти, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів власними водозабірними спорудами та відповідним обладнанням;

→ вторинні водокористувачі – господарюючі суб’єкти, які використовують воду отриману з водозабірних споруд первинних та/або інших водокористувачів;

→ суб’єкти господарювання, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Не є платниками збору за спеціальне використання води платники фіксованого сільськогосподарського податку, а також бюджетні установи. Але, у разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.

 

2. Об’єкти оподаткування

Відповідно до статті 324 Податкового  кодексу України об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:

ↄ для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

ↄ для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

Збір не справляється:

Ϟ за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок);

Ϟ за воду, що використовується для протипожежних потреб;

Ϟ за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

Ϟ за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар'єрах;

Ϟ за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;

Ϟ за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах;

Ϟ за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар'єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;

Ϟ за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об'єкти;

Ϟ за морську воду, крім води з лиманів;

Ϟ за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);

Ϟ за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону.

Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики не справляється з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями.

Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту не справляється:

* з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

* під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.

 

3. Ставка збору

Ставки збору за спеціальне використання води визначено статтею 325 Податкового кодексу України. Диференціація ставок збору за спеціальне використання поверхневих вод залежить від басейну річок, а за спеціальне використання підземних вод – від регіону. Окремо встановлені ставки за спеціальна використання води для потреб гідроенергетики; рибництва; водного транспорту; шахтної, кар’єрної та дренажної води; спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв.

Стаття 325 ПКУ передбачає такі ставки збору:

Таблиця №1

Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод

Басейни річок, включаючи  притоки всіх порядкув	Ставки збору, гривень  за 100 куб. метрів
Дніпра на північ від міста  Києва (Прип’яті та Десни), включаючи  місто Київ	30,02
Дніпра на південь від  міста Києва (без Інгульця)	28,55
Інгульця	43,54
Сіверського Дінця	58,54
Південного Бугу (без Інгулу)	33,01
Інгулу	40,5
Дністра	17,99
Вісли та Західного Бугу	17,99
Пруту та Сірету	13,51
Тиси	13,51
Дунаю	12,04
Річок Криму	60,02
Річок Приазов’я	72,07
Інших водних об’єктів	33,01

 

Таблиця №2

Ставки збору за спеціальне використання підземних вод

Найменування регіону	Ставка збору, гривень за 100 куб. метрів
Автономна Республіка Крим,	55,51
У тому числі місто Севастополь	55,51
Області:
Вінницька	47,98
Волинська	49,56
Дніпропетровська	42,04
Донецька	57,05
Житомирська	47,98
Закарпатська	31,52
Запорізька:
Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Якимівський район	47,98
Інші адміністративно-територіальні одиниці області	43,54
Івано-Франківська:
Богородчанський, Верховинський, Долинський. Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський райони	75,04
Інші адміністративно-територіальні одиниці області	42,04
Київська:
Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Броварський, Васильківський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, макарівський, миронівський, Обухівський, Поліський район	34,88
Інші адміністративно-територіальні одиниці області	41,15
Кіровоградська	55,51
Львівська	43,54
Луганська	63,02
Миколаївська	63,02
Одеська	52,53
Полтавська:
Великобагачанський, Гадяцький, Зіньківський, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Новосанжарський, Решетилівський, Хорольський, Шишацький райони	32,46
інші адміністративно-територіальні одиниці області	36,18
Рівненська:
Володимирецький, Здолбунівський, Костопільський, рівненський, Сарненський, Острозький райони	38,72
Інші адміністративно-територіальні одиниці області	44,97
Сумська:
Глухівський, Сумський, Роменський, Шостинський райони	36,18
Інші адміністративно-територіальні одиниці області	41,19
Тернопільська	58,54
Харківська	45,01
Херсонська	45,01
Хмельницька:
Держнянський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Полонський, Шепетівський райони	37,53
Інші адміністративно-територіальні одиниці області	57,05
Черкаська	32,46
Чернівецька	52,53
Чернігівська:
Городнянський, Корюківський, Ічнянський, Сосницький, Щорський, Талалаївський райони	45,01
Інші адміністративно-територіальні одиниці області	35,18
Місто Київ	44,84