Примирна комісія і її роль у вирішенні колективного трудового спору(конфлікту)

Під час страйку  сторони колективного трудового  спору (конфлікту) зобов'язані продовжувати пошук шляхів його вирішення, використовуючи для цього усі наявні можливості.  

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) підписується керівником або іншим повноважним представником органу, що очолює страйк, і власником або уповноваженим ним органом (представником).  

Контроль за виконанням умов цієї угоди здійснюється сторонами колективного трудового спору (конфлікту) або уповноваженими ними органами (особами). [ 2, ст. 21 ]. 

Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу  життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків. Забороняється також проведення страйку працівників органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку. [ 15, c. 524 ]. 

У разі оголошення надзвичайного стану Верховна Рада України або Президент України  можуть заборонити проведення страйків на строк, що не перевищує одного місяця. Подальша заборона має бути схвалена спільним актом Верховної Ради України  і Президента України. У разі оголошення воєнного стану автоматично наступає заборона проведення страйків до моменту його відміни.  

У випадках, коли проведення страйку створює загрозу  життю і здоров'ю людей, у разі оголошення надзвичайного і воєнного стану і коли рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору сторонами не враховано, Національна служба звертається із заявою про вирішення колективного трудового спору відповідно до Верховного Суду Автономної Республіки Крим чи обласних судів. [ 22, c. 528 ]. 

Власник або  уповноважений ним орган (представник), місцевий орган виконавчої влади  або орган місцевого самоврядування і орган (особа), що очолює страйк, зобов'язані  вжити необхідних заходів до забезпечення під час страйку життєздатності підприємства, збереження майна, додержання законності та громадського порядку, недопущення загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу.  

Під час страйку  сторони колективного трудового  спору зобов'язані продовжувати пошук шляхів його вирішення, використовуючи для цього усі наявні можливості. Угода про вирішення колективного трудового спору підписується керівником або іншим уповноваженим представником органу, що очолює страйк, і власником або уповноваженим ним органом. Контроль за виконанням умов цієї угоди здійснюється сторонами колективного трудового спору або уповноваженими ними органами. 

Умови і порядок  проведення страйку повинні відповідати  вимогам Закону України «Про порядок  вирішення колективних трудових спорів ( конфліктів )». Законом визначені випадки, коли страйк може бути визнаний незаконним. Це страйки :  

- з вимогами  про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно  - державного устрою України, а  також з вимогами, що порушують права людини; 

- з вимогами  без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок  чи уповноваженими ними органами  вимог, що не відносяться до  колективних трудових спорів; 

- з порушенням  формування вимог найманих працівників,  профспілок; 

- коли страйк  оголошено до моменту виникнення  колективного трудового спору,  визначеного ст. 6 Закону України  від 3 березня 1998 р. 

- коли найманими  працівниками не додержана примирна  процедура або не виконуються  рішення примирних органів; 

- коли порушено порядок оголошення страйку. 

Не може вважатися  законним страйк, оголошений в умовах, коли проведення страйку заборонено, або при оголошенні страйку не визначено орган чи особу, яка  здійснюватиме керівництво страйком. 

Для визнання страйку  незаконним власник або уповноважений ним орган звертається із заявою до суду. Справа щодо цієї заяви повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніше як у семиденний строк. [ 15, c. 526 ]. 

Рішення суду про  визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошення страйку, а працівники - розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові чи особі, яка очолює страйк. 

Участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.  

За рішенням найманих працівників чи профспілки може бути утворено страйковий фонд з добровільних внесків і пожертвувань.  

За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням  не мали можливості виконувати свої трудові  обов'язки, зберігається заробітна  плата у розмірах не нижче від установлених законодавством та колективним договором, укладеним на цьому підприємстві, як за час простою не з вини працівника. Облік таких працівників є обов'язком власника або уповноваженого ним органу (представника).  

Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу. Особи, винні у порушенні законодавства про колективні трудові спори ( конфлікти ), несуть дисциплінарну, адміністративну , цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 4 Відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори 

Особи, винні  в порушенні законодавства про  колективні трудові спори (конфлікти), несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну  відповідальність згідно із законодавством. [ 15, c. 527 ]. 

Юридична відповідальність - це різновид соціальної відповідальності; це передбачені законом вид і  міра державно - владного ( примусового ) зазнання особою втрат благ особистого, організаційного і майнового  характеру за вчинене правопорушення.  

Працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть відповідальність згідно із законодавством. Особи, винні у виникненні колективних трудових спорів ( конфліктів ), або такі, які затримують виконання рішень примирних органів, а також рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, можуть притягатися до всіх видів юридичної відповідальності. Особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не виконують рішення про визнання страйку незаконним, а також особи, які перешкоджають припиненню незаконного страйку, притягуються до дисциплінарної відповідальності або ж до адміністративної. До них не застосовуються гарантії : 

- працівникам  підприємств, установ, організацій,  обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень; 

- зміна умов  трудового договору, оплати праці,  притягнення до дисциплінарної  відповідальності працівників, які  є членами виборних профспілкових  органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є; 

- звільнення  членів виборного профспілкового  органу підприємства, установи, організації  (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового  представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок); 

- звільнення  з ініціативи власника або  уповноваженого ним органу працівників,  які обиралися до складу профспілкових  органів підприємства, установи, організації,  не допускається протягом року  після закінчення строку, на який  обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов'язано із станом здоров'я; 

- працівникам,  звільненим у зв'язку з обранням  їх до складу виборних профспілкових  органів, після закінчення строку  їх повноважень надається попередня  робота (посада) або за згодою  працівника інша рівноцінна робота (посада); 

- членам виборних  профспілкових органів, не звільненим  від своїх виробничих чи службових  обов'язків, надається на умовах, передбачених колективним договором,  вільний від роботи час із  збереженням середньої заробітної  плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов'язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів, але не менш як 2 години на тиждень; 

- на час профспілкового  навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова відпустка тривалістю до 6 календарних днів із збереженням середньої заробітної плати за рахунок власника або уповноваженого ним органу; 

- за працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законодавства. На підприємстві за рахунок його коштів цим працівникам можуть бути надані додаткові пільги, якщо це передбачено колективним договором. [ 3, ст. 252 ]. 

Вони можуть бути звільнені з роботи без погодження їх звільнення з профспілковим органом. 

Участь у страйку  працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. [ 2, cт. 27 ]. 

Особи, які примушують працівників до участі у страйку  або перешкоджають участі у страйку шляхом насильства чи погрозою застосування насильства, або шляхом інших незаконних дій, покарання за які передбачено законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності згідно із законодавством.  

Збитки, заподіяні  в результаті страйку іншим підприємствам, установам, організаціям чи громадянам, відшкодовуються за рішенням суду згідно із законодавством.  

Збитки, заподіяні  власникові або уповноваженому ним  органу (представнику) страйком, який був  визнаний судом незаконним, відшкодовуються органом, уповноваженим найманими працівниками на проведення страйку, у розмірі, визначеному судом (у межах коштів і майна, що йому належать). [ 2, ст. 34 ]. 

Власник або  уповноважений ним орган (представник), який порушив закони України, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог найманих працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом (у межах коштів і майна, що йому належать).  

Створення в  Україні правового механізму по розв'язанню колективних трудових спорів ( конфліктів ) дозволяє захистити права як роботодавців, так і трудових колективів. [ 15, c. 527 ]. 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок 

Трудовий спір - це важливе питання, яке займає не останнє місце в нашому житті. Інтереси найманого працівника і роботодавця не завжди збігаються , і, природно, можливе зіткнення цих інтересів на будь - якій стадії трудових правовідносин, що в свою чергу призводить до виникнення розбіжностей. Дані розбіжності вирішуються різними способами : мирним шляхом, тобто процедура подачі заяви до певних органів, або ж за допомогою оголошення страйку.  

З першого питання  можна зробити висновок, що процес трудової діяльності - явище багатогранне, тому при виконанні працівником  відповідної роботи можуть виникати певні суперечності чи непорозуміння між працівником і власником чии уповноваженим ним органом. Трудовий конфлікт - це зіткнення між роботодавцями і працівниками з приводу встановлення і застосування умов праці. Необхідно також сказати, що трудові спори поділяються на види : колективні, індивідуальні. Вони можуть виникати на різних рівнях і вирішуються в свою чергу, кожен відповідним йому органом, який наділений такою компетенцією. Сукупність принципів, за допомогою яких визначаються основні риси, особливості порядку розгляду трудових спорів.