Корпоративне право

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Марта 2013 в 23:23, реферат

Описание

Ефективне управління потребує наявності у корпоративній структурі дієвої, незалежної наглядової ради та кваліфікованого виконавчого органу (менеджменту), раціонального і чіткого розподілу повноважень між ними, а також належної системи підзвітності та контролю.
Система корпоративного управління повинна створювати необхідні умови для своєчасного обміну інформацією та ефективної взаємодії між наглядовою радою та виконавчим органом. Органи корпорації та їх посадові особи повинні діяти добросовісно та розумно в інтересах товариства.

Работа состоит из  1 файл

управління в акціонерному товаристві.docx

— 58.74 Кб (Скачать документ)

           Товариство повинно не пізніше як за 10 днів до загальних зборів повідомити акціонерів про зміни у порядку денному шляхом опублікування повідомлення у тих засобах масової інформації, у яких було надруковане загальне повідомлення про скликання зборів, а також шляхом надсилання персонального письмового повідомлення рекомендованим листом або вручення особисто за власним підписом акціонера-власника іменних акцій. У персональному повідомленні, що надсилається акціонерові, пропозиція якого була відхилена, повинні бути зазначені підстави відхилення його пропозиції.

ґ) брати участь у загальних  зборах особисто або через вільно обраного представника, причому голоси, подані на загальних зборах акціонерами  та представниками акціонерів, мають  однакову силу.

           Акціонер не може бути обмежений у праві вибору, призначення представника для участі та голосування на загальних зборах. Представником може бути інший акціонер товариства або стороння особа. Повноваження представника щодо участі від імені акціонера у загальних зборах повинні ґрунтуватися на довіреності, оформленій відповідно до вимог чинного законодавства. Довіреність може стосуватися як усіх належних акціонерові акцій, так і будь-якої їх частини. Довіреність, що видається представникові, може містити завдання на голосування, тобто перелік питань порядку денного із вказівками, за які рішення (проти яких рішень) представник повинен голосувати.

           Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може засвідчуватися реєстратором, який веде реєстр власників іменних цінних паперів товариства, або головою виконавчого органу товариства (за рішенням виконавчого органу таке право може бути надане одному із його членів). Послуги товариства щодо посвідчення довіреностей повинні бути безкоштовними. Довіреності акціонерів (належним чином засвідченікопії)- повинні залишатися у документах щодо реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах і зберігатися разом із протоколами загальних зборів акціонерів товариства.

            Акціонер може у будь-який час замінити свого представника. Призначення представника не позбавляє акціонера можливості взяти участь у загальних зборах та голосувати на них особисто (за умови, що акціонер у встановленому порядку зареєстрований для участі у загальних зборах).

д) брати участь в обговоренні  та голосуванні з питань порядку  денного, причому процедура голосування  на загальних зборах повинна забезпечувати  прозорість та надійність підрахунку голосів.

            У товаристві має бути вироблений механізм обговорення питань порядку денного на загальних зборах, який повинен передбачати можливість акціонера (його представника) висловити свою думку з питань порядку денного в усній або письмовій формі.

          Акціонер має право голосувати з усіх питань порядку денного «за» або «проти», а також може не брати участі у голосуванні. Для підрахунку голосів та виконання інших функцій, пов’язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, слід створити лічильну комісію у порядку та у складі, що визначаються у внутрішніх документах товариства. Члени лічильної комісії повинні обиратися (призначатися) наглядовою радою з осіб, які можуть добросовісно та належним чином виконувати свої обов’язки. До складу лічильної комісії доцільно включати членів наглядової ради, представників дрібних акціонерів та незалежного реєстратора. До складу лічильної комісії не можуть входити особи, які є кандидатами для обрання до органів товариства.

             З метою підвищення ефективності процедури голосування та підрахунку голосів слід використовувати бюлетені, типова форма яких повинна бути затверджена наглядовою радою. Результати голосування та прийняті рішення повинні бути вчасно доведені до відома акціонерів, тобто до закриття загальних зборів. Результати голосування мають бути зафіксовані у протоколі загальних зборів, який належним чином оформляється і зберігається у товаристві.

           Товариство повинно забезпечити кожному акціонеру, незалежно від того, чи брав він участь у загальних зборах, можливість ознайомитися з документами, пов’язаними з проведенням загальних зборів, зокрема, з протоколом загальних зборів, з протоколами реєстраційної (мандатної) га лічильної комісій, з протоколами представників акціонерів та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які здійснювали контроль за проведенням реєстрації акціонерів, з прийнятими на загальних зборах внутрішніми документами та (або) змінами до них.

           В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів. Випадки обов’язкового створення наглядової ради встановлюються законодавчо. Наглядова рада є колегіальним органом управління і здійснює загальне керівництво в межах своєї компетенції.

            Наглядова рада здійснює загальне керівництво діяльністю корпорації, контроль за діяльністю виконавчого органу та захист прав усіх акціонерів. Ефективне управління повинно передбачати систему звітності наглядової ради перед загальними зборами корпорації.

         У процесі загального керівництва наглядова рада визначає основну мету

діяльності корпорації, а  також ухвалює стратегію для  її досягнення. Метою діяльності може бути визначено розвиток нових напрямів діяльності, розширення асортименту товарів та послуг корпорації, вихід на нові ринки, досягненні певних фінансових показників діяльності тощо. Крім визначення мети корпорації, наглядова рада повинна визначати, як правило, у тісній співпраці з виконавчим органом корпорації, шляхи її досягнення, тобто корпоративну стратегію. Наглядова рада повинна забезпечувати послідовність діяльності корпорації згідно із визначеною стратегією та здійснювати постійну перевірку її реалізації та ефективності. Нарешті, наглядова рада повинна визначати політику корпорації, методи управління корпорацією і те, яким чином діяльність корпорації впливає на учасників корпоративних відносин.

            У процесі контролю за фінансово-господарською діяльністю корпорації наглядова рада здійснює моніторинг за ходом реалізації виконавчим органом визначеної стратегії та планів корпорації. З метою виконання цієї функції наглядова рада повинна здійснювати контроль за належним виконанням виконавчим органом своїх обов’язків та регулярно оцінювати результати його діяльності. Крім того, наглядова рада повинна забезпечувати цілісність та ефективність існуючих у корпорації систем обліку та контролю, перевіряти достовірність квартальної та річної фінансової звітності, яка оприлюднюється.

          Як орган, який представляє інтереси акціонерів, наглядова рада повинна забезпечувати реалізацію та захист прав акціонерів.

          Статутом акціонерного товариства встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Члени наглядової ради не можуть бути членами виконавчих органів. Наглядова рада визначає форми контролю за діяльністю виконавчого органу корпорації.

           Таким чином можна зазначити, що основними завданнями наглядової ради є розроблення та реалізація політики, яка забезпечує динамічний розвиток корпорації, сприяє підвищенню її фінансової та ринкової стійкості та сприяє зростанню прибутковості діяльності Наглядова рада розробляє оптимальні методи роботи, сприяє підвищенню ефективності корпоративних відносин. Рішення загальних зборів акціонерів є обов’язковими для наглядової ради, наглядова рада підзвітна загальним зборам акціонерів.

       До компетенції наглядової ради відносять:

  • визначення пріоритетних напрямів діяльності товариства, затвердження перспективних планів і основних програм діяльності товариства, у тому числі бюджетів і інвестиційної програми;
  • скликання річних і позачергових загальних зборів акціонерів;
  • затвердження порядку денного загальних зборів акціонерів, питання організації загальних зборів тощо;
  • розміщення товариством облігацій та інших емісійних цінних паперів;
  • визначення ціни майна, ціни розміщення і викупу емісійних цінних паперів;
  • придбання розміщених товариством акцій, облігацій, інших емісійних цінних паперів;
  • розроблення для загальних зборів рекомендацій по розміру дивідендів, що виплачуються, та порядку їх виплати;
  • затвердження внутрішніх документів товариства з питань, які знаходяться у компетенції наглядової ради (ради директорів);
  • прийняття рішення щодо передачі функцій реєстратора акціонерів товариства, затвердження реєстратора, умов договору з ним та розірвання договору;
  • створення філій та представництв.

       У відповідності до статуту до компетенції наглядової ради можуть бути віднесені такі питання:

  • визначення суттєвих умов праці голови та членів правління товариства;
  • встановлення розміру винагороди і компенсації голові та членам правління товариства, узгодження питань щодо суміщення ними посад в органах інших організацій;
  • призначення перших віце-президентів та віце-президентів товариства та припинення їх повноважень;
  • узгодження угод, наслідком яких є відчуження акцій дочірніх та залежних товариств незалежно від їх вартості, інших цінних паперів, якщо вони підпадають під визначення крупних угод, а також майнових комплексів організацій, створених товариством, незалежно від вартості цих майнових комплексів;
  • затвердження щоквартальних звітів емітента;
  • створення комісій і комітетів наглядової ради, затвердження їх складу та положень про них.

         Питання, що віднесені до компетенції наглядової ради, не можуть бути передані на рішення президенту або правлінню.

         Кількість членів наглядової ради визначається статутом або рішенням загальних зборів. Члени наглядової ради повинні обиратись та відкликатись загальними зборами акціонерів. Голосування щодо обрання членів наглядової ради повинно здійснюватись за допомогою бюлетенів. Членом наглядової ради може бути лише фізична особа. Президент корпорації не може одночасно бути президентом (головою) наглядової ради. Члени правління не можуть складати більше складу наглядової ради. Членами наглядової ради не можуть бути члени ревізійної комісії. Наглядова рада обирається загальними зборами акціонерів на один рік.

           Перед виборами членів наглядової ради акціонерам повинна надаватись інформація про кандидатів, яка має містити наступні відомості:

- прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження;

- кількість акцій товариства, що належить кандидату, та його  частка у статутному капіталі товариства;

- освіта та професійна підготовка;

- досвід роботи, у тому числі на керівних посадах;

- останнє місце роботи  з зазначенням посади;

- наявність суттєвих зв’язків  з товариством, його виконавчим  органом або крупним акціонером.

           Члени наглядової ради повинні володіти високими знаннями, кваліфікацією та багатим досвідом, необхідним для виконання своїх посадових обов’язків.

          Критерії підбору кандидатів у члени наглядової ради визначаються у внутрішніх документах товариства. Крім суто професійних характеристик кандидатів до членства у наглядовій раді необхідно звертати увагу на репутацію кандидатів та наявність потенційного конфлікту інтересів серед членів ради, або члена ради та корпорації.

            З метою забезпечення незалежності функціонування наглядової ради до її складу доцільно включати незалежних членів ради, кількість яких рекомендується встановлювати не менше 25 відсотків кількісного складу наглядової ради.

          Незалежні члени ради - це особи, які є незалежними від посадових осіб, пов’язаних осіб корпорації, значних контрагентів та які не перебувають з товариством в інших відносинах, що можуть вплинути на незалежність суджень. Не може вважатись "незалежним" член наглядової ради, який:

- є на цей час чи  був протягом останніх 3-х років  головою чи членом виконавчого  органу товариства, посадовою особою  органів управління дочірніх  підприємств товариства;

- є пов’язаною особою товариства чи осіб, які є сторонами за зобов’язаннями з товариством, сукупний обсяг яких протягом року перевищує 5 відсотків балансової вартості активів товариства станом на початок фінансового року;

- отримує від товариства  будь-які доходи, за винятком доходів  у вигляді винагороди за виконання  функцій члена ради та доходів,  що випливають з права власності  на належні йому акції товариства;

- є власником більш  ніж 5 відсотків акцій товариства (самостійно або разом з пов’язаними особами);

- є представником держави.

         Критерії незалежності членів наглядової ради повинні бути визначені у внутрішніх документах товариства. Товариство може встановлювати додаткові та (або) більш вибагливі вимоги до незалежності членів наглядової ради. Наглядова рада повинна щороку визначати відповідність тих чи інших членів наглядової ради вимогам незалежності, встановлених товариством. Інформація про кількість "незалежних" членів наглядової ради повинна розкриватись у річному звіті товариства.

        Члени наглядової ради повинні мати доступ до повної, достовірної та своєчасної інформації для прийняття виважених рішень.

        Забезпечення наглядової ради товариства необхідною інформацією є однією з вирішальних передумов належного виконання нею своїх функцій. Право наглядової ради на доступ до інформації, а також обов’язок органів товариства щодо надання інформації наглядовій раді повинні бути детально обумовлені у внутрішніх документах товариства.

Информация о работе Корпоративне право