Контрольная работа по "Трудовому праву"

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА  НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

 

 

 

Кафедра :  _____________________________

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни

«ТРУДОВЕ ПРАВО»

(студентки 4 курсу заочної  форми навчання 

Лагер К.О. залікова книжка № 210108)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків –2013р.

План 

1. Вступ……………………………………………….…………..….……3
2. Поняття та зміст охорони праці ………………….…………..………3
3. Правовий статус служби охорони праці на підприємстві. Основний інструктаж  з перевірки знань працівників з питань охорони праці……………………………………………………………………5
4. Порядок відшкодування власником підприємства, установи організації шкоди , заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з ним трудових обов’язків……………..……………….16
5. Моральна шкода , її поняття та порядок відшкодування...………..17
6. Задача №1……………………………………………………………..21
7. Задача №2……………………………………………………………..22
8. Висновки……………………………………………...….……………24
9. Використана література………………………………………………26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У сучасних умовах ринкових відносин в Україні створюється, реконструюється і функціонує велика кількість малих, середніх і великих  підприємств виробничого, будівельного, сільськогосподарського, транспортного  призначення, підприємств громадського харчування, сфери послуг та ін. Роботодавці  таких підприємств несуть повну  відповідальність за створення безпечних  і здорових умов праці для робітників і службовців, попередження випадків травматизму, профзахворювань, аварій і пожеж. Закон України про  охорону праці встановив основні  принципи державної політики в галузі охорони праці: пріоритет життя  і здоров'я працівників по відношенню до резутьтатів виробничої діяльності, повної відповідальності роботодавця  за створення безпечних і здорових умов праці, комплексного розв'язання завдань охорони праці, соціального  захисту працівників, повного відшкодування  збитків особам, які потерпіли  від нещасних випадків на виробництві  і професійних захворювань, використання економічних методів управління, виконання нормативів охорони праці  незалежно від форм власності  і видів діяльності підприємства.

1. Поняття та зміст охорони праці

Термін «охорона праці» вживається в двох значеннях: в широкому

 його розумінні та  в більш вузькому, спеціальному  розумінні.

При вживанні терміну «охорона праці» відповідно до його етимологічного

 значення, тобто в широкому  розумінні, до його поняття  відносять ті

 гарантії для працівників,  що передбачають усі норми  трудового

 законодавства, наприклад  норми, що забороняють власнику  або

 уповноваженому ним  органу звільняти працівників  з роботи тоді, коли

 немає підстав, передбачених  ст.ст. 40, 41 КЗпП. Ці норми становлять

 надзвичайно важливу  гарантію, спрямовану на охорону  трудових прав

 працюючих. Або така  гарантія, як можливість розірвання  трудового

 договору з ініціативи  власника або уповноваженого  ним органу тільки за

 попередньою згодою  профспілкового комітету (ст. 43 КЗпП).

 На охорону праці  трудящих спрямовані й передбачені  зако-

 нодавством гарантії  можливості оскарження незаконних  дій власника

 або уповноваженого  ним органу до комісії по  трудових спорах і в

 районний (міський) суд.

 Проте термін «охорона  праці» в чинному трудовому  законодавстві

 вживається не в  такому широкому, тобто буквальному,  значенні цих слів,

 а в більш вузькому. У вузькому значенні під охороною  праці розуміється

 сукупність заходів  щодо створення безпосередньо  в процесі роботи

 нормальних і безпечних  технічних і санітарно-гігієнічних  умов для всіх

 працюючих .

 Охорона праці пов'язана  з різними галузями науки, такими, як

 медицина, токсикологія, фізіологія, біологія, біохімія, хімія,  механіка,

 електротехніка, фізика, психологія, епідеміологія, правознавство,  а в

 останні десятиріччя  з'явилась нова наука — ергономіка, що вивчає

 методи взаємодії техніки  і людей. Традиційно вважалось,  що людина

 повинна пристосуватись  до роботи. Використовувався навіть  термін

 «адаптація на робочому  місці». Ергономіка розробляє досить  ефективні

 заходи щодо адаптації  праці до людини, внаслідок чого  працівник

 ставиться у можливо  найсприятливіші умови по виконанню  фун-

 кціональних завдань.

 Легальне визначення  поняття охорони праці дається  в ст. 1 Закону

 України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці». Охорона  праці — це

 система правових, соціально-економічних,  організаційно-технічних і

 лікувально-профілактичних  заходів та засобів, спрямованих  на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. В поняття охорони праці входять і всі ті заходи, що спеціально призначені для створення особливих полегшених умов праці для жінок і неповнолітніх, а також працівників зі зниженою працездатністю.

 Крім Закону України  «Про охорону праці» правове  регулювання

 охорони праці знайшло  відображення в нормах глави  XI «Охорона праці»

(ст. ст. 153-173), глави ХП  «Праця жінок» (ст. ст. 174-186), глави  XIII

 «Праця молоді» (ст. ст. 187-200) КЗпП.

 З охороною праці  тісно пов'язана також низка  правових норм, що

 відносяться до інших  галузей права України. Це норми  цивільного права,

 що встановлюють майнову  відповідальність при ушкоджені  здоров'я або

 смерті громадянина;  норми адміністративного права,  що визначають

 адміністративну відповідальність  і порядок притягнення до неї  громадян

 органами охорони прані;  норми кримінального права, що  встановлюють

 відповідальність при  вчиненні злочинів у галузі  охорони праці і техніки

 безпеки.

 Ці правові норми  хоча формально й виходять  за межі трудового

 права, за своїм  призначенням безпосередньо спрямовані  на

 забезпечення безпечних  і здорових умов праці. В  усіх цих галузях права

 відображена державна  політика в галузі охорони  праці, що базується на

 принципах: пріоритету  життя і здоров'я працівників;  повної

 відповідальності власника  за створення безпечних і нешкідливих  умов

 праці; комплексного  розв'язання завдань охорони праці  на основі

 національних програм  з цих питань та з урахуванням  інших напрямів

 економічної та соціальної  політики, досягнень в галузі  науки і техніки

 та охорони навколишнього  середовища; соціального захисту

 працівників, повного  відшкодування шкоди особам, які  зазнали шкоди

 від нещасних випадків  па виробництві і професійних  захворювань;

 встановлення єдиних  нормативів з охорони праці  для всіх підприємств,

 незалежно від форм  власності і видів їх діяльності; використання

 економічних методів  управління охороною праці; проведення  політики

 пільгового оподаткування,  що сприяє створенню безпечних  і

 нешкідливих умов праці;  участі держави у фінансуванні  заходів щодо

 охорони праці; здійснення  навчання населення, професійної  підготовки і

 підвищення кваліфікації  працівників з питань охорони  праці; забез-

 печення координації  діяльності державних органів,  установ, організацій

 та громадських об'єднань, що вирішують різні проблеми  охорони

 здоров'я, гігієни та  безпеки праці, а також співробітництва  в галузі

 охорони праці, використання  світового досвіду організації  роботи щодо

 поліпшення умов і  підвищення безпеки праці. Тому  правове регулювання охорони  праці охоплює розробку іприйняття  загальних норм охорони праці,  правил техніки безпеки і виробничої  санітарії; проведення профілактичних  заходів, спрямованих на створення  сприятливих умов праці, що  попереджують виробничий травматизм та професійні захворювання; створення сприятливих умов праці і забезпечення її охорони на діючих підприємствах в процесі виконання працівниками своїх трудових обов'язків, систематичне поліпшення і оздоровлення умов праці безпосередньо з участю самих трудових колективів; розробку додаткових заходів щодо охорони праці окремих категорій трудящих — жінок, неповнолітніх, осіб зі зниженою працездатністю тощо.

 

2. Правовий статус служби охорони праці на підприємстві.

 

    Згідно з Законом України "Про охорону праці" служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці. Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб.

На підприємстві з кількістю  працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Основні завдання служби охорони  праці:

• забезпечення фахової  підтримки рішень роботодавця з  питань охорони праці;

• забезпечення безпеки  виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

• забезпечення працівників  засобами індивідуального та колективного захисту;

• професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників  з питань охорони праці;

• вибору оптимальних режимів  праці й відпочинку працівників;

• інформування та надання  роз'яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

Функції служби охорони праці:

а) опрацювання ефективної цілісної системи управління охороною праці;

б) оперативно-методичне  керівництво роботою з охорони  праці;

в) участь у складанні  комплексних заходів щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого  середовища;

г) проведення для працівників  вступного інструктажу з охорони  праці;

д) розгляд фактів наявності  небезпечних виробничих ситуацій у  разі відмови з цих причин працівників  від виконання дорученої роботи;

е) організація забезпечення підрозділів правилами, стандартами, нормами, інструкціями з охорони  праці; розробка планів роботи підприємства щодо створення безпечних і здорових умов праці тощо;

є) участь у розслідуванні  нещасних випадків, профзахворювань, аварій;

ж) контроль за дотриманням  чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих стандартів, нормативних  актів та інструкцій з охорони  праці, виконання робіт з охорони  праці у підрозділах; забезпечення працюючих засобами захисту тощо;

Права працівників служби охорони праці:

• представляти підприємство в державних і громадських  установах при розгляді питань охорони  праці;

• безперешкодно відвідувати  виробничі об'єкти, зупиняти роботу виробництв у разі порушень, які  створюють загрозу життю або  здоров'ю працюючих;

• одержувати від посадових  осіб необхідні відомості, документи  і пояснення з питань охорони  праці;

• перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого  середовища, видавати керівнику об'єкта, що перевіряється, обов'язковий для  виконання припис;

• вимагати від посадових  осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу з охорони  праці;

• надсилати керівникові  підприємства подання про притягнення  до відповідальності працівників, які  порушують вимоги з охорони праці;

• порушувати клопотання про  заохочення працівників, які беруть активну участь у підвищенні безпеки  та покращенні умов праці.

Служба охорони праці:

 сприяє впровадженню  у виробництво досягнень науки  і техніки у тому числі ергономіки  і прогресивних технологій, сучасних  засобів колективного та індивідуального  захисту працюючих, захисту населення  і навколишнього середовища;

 розглядає листи, заяви  та скарги працюючих з питань  охорони праці;

 надає методичну допомогу  керівникам структурних підрозділів  підприємства у розробці заходів  з питань охорони праці;

 готує проекти наказів  та розпоряджень з питань охорони  праці, загальних для всього  підприємства;

 розглядає факти наявності  виробничих ситуацій, небезпечних  для життя чи здоров’я працівників  або людей, які їх оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови з цих  причин працівників від виконання  дорученої їм роботи.

 Служба охорони праці  контролює:

 дотримання чинного  законодавства, міжгалузевих, галузевих  та інших нормативних актів,  виконання працівниками посадових  інструкцій з питань охорони  праці;

 виконання приписів  органів державного нагляду, пропозицій  та подань уповноважених трудових  колективів і профспілок з  питань охорони праці, використання  за призначенням коштів фонду  охорони праці;

 відповідність нормативним  актам про охорону праці машин,  механізмів, устаткування, транспортних  засобів, технологічних процесів, засобів проти аварійного, колективного  та індивідуального захисту працюючих;  наявність технологічної документації  на робочих місцях;

 своєчасне проведення  навчання та інструктажів працюючих,  атестації та переатестації з  питань безпеки праці посадових  осіб та осіб, які виконують  роботи підвищеної небезпеки,  а також дотримання вимог безпеки  при виконанні цих робіт;

 забезпечення працюючих  засобами індивідуального захисту,  лікувально-профілактичним харчуванням,  молоком або рівноцінними харчовими  продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими  приміщеннями; організацію питного  режиму, надання працівникам передбачених  законодавством пільг і компенсацій,  пов’язаних з важкими та шкідливими  умовами праці;