Судова влада в Україні. суд і правосуддя

  Головною  метою судово-правової реформи  і формування незалежної судової  системи, створення нового законодавства,  вдосконалення форм судочинства.  Для досягнення цієї мети були  поставлені такі завдання:

• шляхом ефективного розмежування повноважень гарантувати самостійність і незалежність судових органів від впливу законодавчої і виконавчої влади;
• реалізувати демократичні ідеї правосуддя, вироблені світовою практикою і наукою;
• створити систему законодавства про судоустрій, яке б забезпечило незалежність судової влади;
• поступово здійснити спеціалізацію судів;
• максимально наблизити суди до населення;
• чітко визначити компетенцію різних ланок судової системи;
• гарантувати право громадянина на розгляд його справи компетентним, незалежним і неупередженим судом.

     Судово-правова реформа була запланована  у три етапи.

      На першому етапі пропонувалося,  зокрема, внести зміни до Закону  “ Про судоустрій України”, Кримінально-процесуального  та Цивільно - процесуального кодексів  України, прийняти закони про Конституційний Суд України, адвокатуру, про судоустрій і статус суддів, про нотаріат України, про акти громадянського стану, про судову експертизу, провести інтенсивну роботу по підготовці Кримінально-процесуального кодексу та деяких інших кодексів України. Не виконано такі завдання першого етапу реформи: не розроблені нормативні акти з питань оптимального навантаження суддів слідчих та інших працівників правоохоронних органів, їх матеріально-технічне забезпечення і розміщення тощо.

    На другому етапі передбачалось: запровадити організаційні структури зі спеціалізації здійснення правосуддя в Україні, створити адміністративні суди, суди, які розглядають сімейні справи, завершити створення Інституту законодавства і правової реформи.

 Третій етап передбачав вивчення і узагальнення ефективності  судово-правової реформи, внесення змін до чинного законодавства з питань удосконалення діяльності судової влади, органів досудового слідства, прокуратури, юстиції, адвокатури, проведення подальшої роботи по спеціалізації судів, реалізацію наукових програм з удосконалення судово-правової реформи. Частково пройдено і цей етап, оскільки прийнято новий Закон “ Про судоустрій “,внесено істотні зміни до Закону про прокуратуру, чітко визначено повноваження Міністерства юстиції України та ін.  

Джерела курсу  “Судові та інші правоохоронні органи”

І. Законодавство:

1. Конституція України від 28.06.1996 року
2. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. - № 31.
3. Закон України “ про державний захист працівників суду і правоохоронних органів “ від 23 грудня 1993 року № 3781   - ХІІ
4. Закон України “ Про судоустрій” від 7 лютого 2002 р. // К:, Атіка, 2003.
5. Закон України “ Про Конституційний Суд України “ від 16 жовтня 1996 р.

 № 422/96 – ВР.

6. Закон України “ Про Вищу Раду юстиції “ від 15 січня 1998 року № 22/98 – ВР.
7. Закон України “ Про статус суддів “ від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ.
8. Закон України “ Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів від 29 листопада 2001 р. №2860-ІІІ.
9. Закон України “ Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві “ від 23 грудня 1993 р. № 3782-ХІІ.
10. Кримінально – процесуальний кодекс України. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
11. Цивільно – процесуальний кодекс України. – К.: Атіка. – 2002.
12. Господарсько – процесуальний кодекс України. – К.: Атіка. – 2002.

ІІ. Література:

1. Адвокатура в Україні // Бюлетень законодавства і юридичної практики. – 2000. - №4.
2. Азаров Ю. Що заважає адвокатурі працювати злагоджено // Право України. – 1998, №1. –с. 38-41.
3. Ануфрієв М. І. та ін. Соціально-правовий захист працівників органів внутрішніх справ України. – Харків.: Видавництво Університету внутрішніх справ, 2000.
4. Афанасьєв В. Щодо регулювання виконавчого провадження // Право України. – 1994. №9. – с. 10.
5. Бондаренко І. Судова система України та її реформування в сучасних умовах // Право України. – 2002. - №8. – с. 37-39.
6. Бондаренко І. Правоохоронна діяльність і правоохоронні органи: поняття та ознаки // Право України. – 2003. - № 4. – с. 18-21.
7. Бородін М. Участь прокурора в цивільному процесі // Право України. – 1999. - №11. – с. 52.
8. Бойко В. Ф. Перебудову роботи судової системи необхідно здійснити у напрямі посилення захисту прав та інтересів громадян // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - №3. – С.2-4.

Бринцев В. Д. Поєднання  одноособової і колегіальної форм правосуддя в кримінальному процесі. – Право  України. – 1995. - №7. – с.23-25.