Право реалізується тоді, коли вимоги правових норм втілюються в суспільних відносинах. Реалізація правових норм - це така поведінка суб'

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Января 2012 в 00:26, курсовая работа

Описание

Метою курсової роботи є дослідити поняття держави та її історію розвитку.
Але щоб краще зрозуміти суть держави потрібно зазирнути у минуле, і добратись до самих коренів цього поняття, та визначити його роль у суспільстві. Необхідно також дослідити вплив државиї на суспільне життя людей, які прагнули справедливості та рівноправності. .Актуальність
На даний час питання держави дуже болюче. Та це й не дивно, адже молода Українська держава ще стоїть на шляху розвитку правових принціпів. Владні структури неохоче беруться за розвиток Української держави. Але перед черговими виборами політики знову починають говорити про держави, цим самим збільшують свій рейтинг на виборах.. Тому молодому поколінню потрібно добре знати проблеми державності, щоб ефективно їх вирішувати, цим самим розбудовувати Українську демократичну державу.
Об’єктом даної роботи є держава як суспільне явище та її роль в суспільстві.
Завдання полягає у з’ясуванні та розкритті поняття та ознак держави принципи та функції її види та історія розвитку.
Методологія дослідження. У процесі курсової роботи використовувався історичний, порівняльний, соціологічний, системно-структурний та формально-логічний методи, а також такі прийоми, як порівняльне правознавство та системний підхід.

Работа состоит из  1 файл

[UAReferats.com]_C60N587.doc

— 125.50 Кб (Скачать документ)
      • Універсальність її владної сили, яка розповсюджується на все населення, всі партії і суспільні організації даної країни;
      • Її прерогативи (державна влада може визнати нікчемним будь-який прояв іншої суспільної влади, якщо остання порушує закон);
      • Наявність у неї таких засобів впливу, якими ніяка інша суспільна влада не володіє (армія, поліція і т.д.)

         Самостійність і незалежність державної влади  від всякої іншої влади внутрі країни і зовні її виражається  в її винятковому, монопольному праві  вільно вирішувати всі свої справи.

    1. Нерозривний зв’язок держави і права. Без права держава існувати не може. Право юридично оформляє державу і державну владу і тим самим робить її легітимними, тобто законними. Держава здійснює свої функції в правових формах. Право вводить функціонування держави і державної влади в рамках законності, підкоряє їх конкретному правовому режиму. При такій підлеглості держави праву і формується демократична правова держава.
    2. Держава відіграє важливу роль у вдосконаленні суспільства як власника основних засобів і знарядь виробництва; визначає основні напрямки його розвитку в інтересах всіх і кожного;
    3. Держава має спеціальний апарат управління, який забезпечує виконання державних функцій;
    4. Держава має розгалужену систему юридичних органів, що дозволяє використовувати різні методи переконання і примусу;
    5. Держава володіє єдністю законодавчих, управлінських і контрольних функцій, це єдина повновладна організація у масштабі всієї країни.[7]

     Держава відноситься до владно-політичних організацій  і виступає як головна сила в руках  політичних сил, які тримають владу  в своїх руках, як головний виразник їх волі і інтересів.

      У найбільш концентрованому вигляді  ознаки державної влади виявляються  через суверенність:

    • Верховенство – державна влада є вищою владою в суспільстві;
    • Повнота (неподільність) – державна влада належить до народу, який є її єдиним джерелом;
    • Самостійність – державна влада не залежить від волі будь-яких інших організацій, окремих осіб чи інших суспільств.

       Ознаки, які відрізняють державну владу  від первісного соціально однорідного  суспільства:

    • У первісному суспільстві первісна влада виражає і захищає інтереси всіх членів суспільства; у соціально неоднорідному – інтереси насамперед керівного (панівного) класу, його частини або іншої соціальної групи;
    • У первісному суспільстві носії влади не відокремлюються за соціальним статусом, професійно від інших членів суспільства; у соціально неоднорідному (зокрема, класовому) суспільстві носії влади в організаційному відношенні відокремлені у певні структури, “загони”;
    • У первісному суспільстві населення не оподатковується; а у соціально неоднорідному (зокрема класовому) суспільстві для утримання державної влади встановлюються податки;
    • У первісному суспільстві органи влади не поділяються за окремими функціями на певні види, а у соціально неоднорідному суспільстві функції влад розподіляються між окремими органами, виникає специфічна структура влади;

У первісному суспільстві влада поширюється  на всіх членів роду, племені, на якій території  вони б не перебували; а в державі  влада поширюється на всіх людей, що перебувають на певній, належній їй території;

У державі  складається система особливих  загальнообов’язкових правил поведінки – юридичних норм, яких не знало первісне суспільство. Поняття про такі норми стало позначатися з певних причин словом (терміном) “право”.

       Але не зважаючи на те, що держава є формою організації інтересів усіх членів суспільства, вона не об’єднує їх абсолютно в усіх сферах, аспектах їхнього життя. Поряд із загальносуспільним інтересом існують інтереси особливі та індивідуальні, які відображаються, забезпечуються і охороняються відповідними соціальними об’єднаннями чи особисто індивідом. Держава не повинна сама втручатися у сферу цих інтересів, але обов’язком її є забезпечувати їх незалежність, гарантувати і охороняти від втручання з боку інших суб’єктів. Незалежність різних соціальних організацій та індивідів, наявність гарантованих державою сфер їх “самостійного” життя – важлива ознака цивілізованості держави і суспільства.

       Отже, ми розглянули основні ознаки держави, що дає нам можливість більш глибоко  зрозуміти суть самої держави та поняття держави у громадянському соціальному правовому суспільстві.

 

Висновки

      Як  висновок потрібно сказати, що на державу  і її сутність поряд з загальносоціальним і класовим началами нерідко створюють  сильний вплив національні і  навіть націоналістичні фактори. Іноді державна влада попадає в руки вузької групи людей чи окремої особи, виражає їх інтереси, але така влада, як правило приховує свої інтереси, видає їх за загальносоціальні і загальнонаціональні.

      Сутність  держави – смисл, головне, глибинне в ній, що визначає її зміст, призначення і функціонування. Таким головним, основоположним в державі є влада, її приналежність, призначення і функціонування в суспільстві. Іншими словами питання про сутність держави – це питання про те, кому належить державна влада, хто її здійснює і в чиїх інтересах. Ось чому дана тема, як ми вище зазначали, є гостродискусійною.

      В даній кусовій роботі ми намагались якнайповніше і  разом з тим  в простій зрозумілій формі пояснити таке складне поняття держави. Було зачіплено і історичне походження держави, і політичний аспект виникнення держави, і економічну та матеріальну сторону зародження державності. В першому питанні ми занурились у період первіснообщинного ладу, де і знайшли ті витоки і корені сучасної розвиненої державності, коротко пройшлись по основних періодах розвитку первісного суспільства і державної влади. Наступне питання курсової роботи розкриває перед нами історичні передумови та причини виникнення держав. І накінець, ми спобували оглянути основні ознаки держави, пояснити їх і вивести з них своє трактування державності як організації політичної влади.

      Таким чином, держава виконує життєвонеобхідні для суспільства функції, забезпечує його єдинство і цілісність, керує  найважливішими суспільними справами. В той же час держава покликана всесторонньо гарантувати права і свободи громадян, підтримувати надійний і гуманний правопорядок в суспільстві.

      Народжена суспільством, його протиріччями, держава  сама  стає суперечливою, суперечливими  стають її діяльність і соціальна роль. 
 
 

 

Список використаної літератури

 
  1. Конституція України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1996, №30 (23.07.96), ст. 141.
  2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М.Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2009.
  3. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М.В.Цвік, В.Д.Ткаченко, Л.Л.Богачова та ін.; За ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В.Петришина. – Харків: Право, 2010.
  4. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харков: Консул; Ун-т внутр.дел. 2009
  5. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2008.
  6. Теорія держави і права (опорні конспекти). Навч. пос. для  студ. вищ. навч. закл. / Авт.-упоряд. Кравчук М.В. – К.: Атіка, 2011.
  7. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учебник для вузов. – М.: Издательство НОРМА, 2009.
  8. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.Ю.Олійник, С.Д.Гусарєв, О.Л.Слюсаренко. – К.: Юрінком Інтер, 2010.
  9. Волинка К.Г. Теорія держави і права: Навч. пос. – К.: МАУП, 2009.
  10. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. – К.: Атіка. – 2009.  Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / Под общ. ред. Академика РАН, д. ю. н., проф. В.С.Нерсесянца. – М.: Издательство НОРМА, 2008.
  11. Махновський І. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність і обумовленість // Право України. - 2007. - №7.
  12. О.Скрипник. Забезпечення часті народу у формуванні органів влади як фактор функціонування демократичної системи державного управління // Право України. - 2009. - №6.
  13. О. Скрипник.Актуальні проблеми демократії,Управління і брократії // Юридична України. – 2009. – №5.
  14. http://www.nobel.mksat.net/gazeta/anal/8/31_08.htm
  15. http://narodna.pravda.com.ua/politics/481859816bca6/
  16. http://edu-navigator.ru/res/13804/
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Информация о работе Право реалізується тоді, коли вимоги правових норм втілюються в суспільних відносинах. Реалізація правових норм - це така поведінка суб'