Обґрунтування прийнятої технології виробництва культур

                                                                                       (2.1)

де       W_заг – загальний обсяг робіт га, т, т/км;

           W_р.д. - продуктивність агрегату за день.

 

   Таким чином  визначаємо  кількість агрегатів і по іншим  операціях і заносимо у відповідну графу технологічної карти.

   Змінну продуктивність  агрегату визначаємо за формулою: 
                  , га/зм                                                   (2.2)

     де       В_р – робоча ширина захвату агрегату, м;

V_р – робоча швидкість руху агрегату, км/год;

Т_р – чистий робочий час зміни, годин;

 

   Таким чином розраховуємо змінну продуктивність агрегату по всіх операціях:

, люд-год                                                                        (2.3)

     де  П_м – кількість механізаторів, які обслуговують агрегат;

П_д – кількість допоміжних працівників, які обслуговують агрегат;

W_р.год. – годинна продуктивність агрегату, га/год;

 

 

 

  Ширину захвату агрегату визначаємо за формулою:

              , м (2.4)

 

     де  P_гак. – зусилля трактора на гаку, КН

        R_сгм – опір СГМ, КН/м

 

   Формулу ввикористовуємо для розрахунків по іншим опраціям.

 

   Затрати праці на весь обсяг робіт визначаємо за формулою:

,  люд-год (2.5)

 

     де  З_п.од. – затрати праці на одиницю роботи;

W_заг  - Загальний обсяг робіт га, т, т/км;

   Розроханок використовуємо  для інших операцій.

 

   Кількість  нормозмін:

, (2.6)

 

де W_заг – загальний обсяг робіт, га, т, т/км;

W_зм – продуктивність агрегату за зміну;

 

   Кількість агрегатів для виконання операції:

                      (2.7)

 

 

 
де       W_ра – продуктивність агрегата за агро строк.

 

   Виробіток агрегату за годину змінного часу:

, га/год                                   (2.8)

 

де       Т_зм = 7 год;

W_зм – виробіток МТА за зміну, га/зм;

W_ргод – виробіток МТА за годину змінного часу, га/год .

 

Кількість нормо змін:

                   (2.9)                            

 

де  W_рзм – годинна продуктивність машини за технічною характеристикою, га/год;

Т_зм – тривалість зміни, год;

τ – коефіцієнт використання часу зміни.  

Обсяг тракторних робіт  в ум. ет. га:

, ум. ет. га                                                             (2.10)

де W_езм.ф. – еталонний виробіток даної марки трактора за зміну, ум. ет. га;

Н_зм – кількість виконаних нормо змін, шт.

Витрати палива для виконання  даної операції:

, кг                                                                            (2.11)

де   Q_га – витрати палива на одиницю роботи, кг/га, т/га.

Затрати праці на одиницю  роботи:

, люд-год/га                                                                  (2.12)

Розрахунки виконуємо  та зводимо в табл. 2.1

 

 

2.4 Побудова графіків машиновикористання тракторів

 

   Для з’ясування повної картини завантаження машинного парку протягом планового періоду зручніше всього подати його в графічній формі.

   При цьому наочно відбивається завантаження кожної машини при виконанні виробничих операцій з урахуванням агротехнічних і календарних строків.

   Графік машиновикористання  – діаграма, яка показує скільки  тракторів певного типу повинно  працювати в різний час для  виконання робочого плану.

   Дані для побудови  графіків беремо з плану технологічної карти. Графіки машиновикористання будують для кожної марки трактора окремо, але тільки для тих, які виконують не менш трьох операцій.

   Графіки будуємо в прямокутних декартових координатах. На горизонтальній вісі (абсцис) відкладаємо в довільно прийнятому масштабі календарні строки по місяцях, а на вертикальній вісі (ординат) відкладаємо теж в прийнятому масштабі кількість тракторів. При цьому на графіку одержуємо прямокутник, площа якого відображає необхідну кількість машино-днів на виконання конкретної операції, позначеної своїм шифром.

   Операції, які  виконуються одночасно, на графіку  зображуються прямокутниками, побудованими  послідовно один над другим (потрібно  мати на увазі, що кількість тракторів починаємо відкладати від нуля з наростаючим підсумком).

   Верхня межа  прямокутників на графіку для  даного календарного періоду  показує необхідну кількість  тракторів даної марки для  виконання запланованого обсягу  механізованих робіт при вирощуванні даної культури.

      Графіки  машиновикористання тракторів представлені  на першому аркуші графічної  частині проекту.

 

 

 

 

2.5 Побудова лінійного графіка використання сільськогосподарської техніки.

 

Загальну картину потреби  сільськогосподарських машин для виробництва заданої культури найбільш доцільно визначити на основі побудови граффіку використання машин.

 Одночасно на одному  і тому ж аркуші, де був побудований  графік машиновикористання, будуємолінійний  графік використання сільськогосподарських машин в певні періоди польових робіт.

Графік будується в  прямих декартових координатах, де по вісі операцій, а паралельно вісі ординат  проводять лінії(вертикальні), які абсцис відкладають, як і в першому випадку календарні строки виконання суміщають з номером операції, де задіяна сільськогосподарська машина.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Технологічна частина

 

3.1 Характеристика умов роботи.

Операція –  міжрядний обробіток соняшника.

Площа поля S = 102га.

Довжина гону L = 1500м.

Ширина поля C = 680м.

Питомий опір K = 1,8 кН/м.

Кут схилу місцевості i = 2,3%.

 

3.2 Агронормативи і допуски до операцій.

- Глибина обробітку  повинна відповідати заданій.  Відхилення від заданої глибини  рихлення допускається 0,01м при  культивації на глибину до 0,1м  і 0,02м при більш глибокій обробці.

-  Ширина захисної зони  встановлюється в залежності  від фази розвитку рослин (в  межах 10-20см). Відхилення більше 2-3см  від заданої ширини не допускається.

-  Робочі органи  повинні підрізати 98-100% бур’янів.

-  При обробці  захисних зон прогоночними боронками знищується не менше 65% однорічних бур’янів.

-  Пошкодження  культурних рослин не повинно  перевищувати 1-2%.

-  Нижні вологі шари  ґрунту не повинні виноситись  на поверхню.

 

3.3 Обґрунтування вибору, та розрахунок раціонального складу агрегату.

   Культиватор і трактор для міжрядної обробки вибираємо з маючих в господарстві з урахуванням рекомендацій таблиці 1 та забезпечують перш за все вертикальну і горизонтальну прохідність.

 

 

 

 

 

 

Отже, для міжрядного обробітку соняшника пропоную агрегат у складі:

МТЗ – 80 – трактор

КРН – 5,6 А – культиватор

 

3.3.1 Розрахунок раціонального складу агрегату

1. Визначаємо  діапазон агротехнічно-допустимих  швидкостей:

V_g = 4 – 10 км/год.

2. Визначаємо  робочі передачі, користуючись технічною  характеристикою:

     V³_т = 7,24 км/год   Р³_гак.н = 14 кН

     V⁴_т = 8,9 км/год   Р⁴_гак.н = 14 кН

3. Визначаємо  тягове зусиля трактора з урахуванням  величини підйому:

Р_гак.і = Р_гак.н – G_тр · і       (3.1)

Р³_гак.і = 14 – 34 · 0,023 = 13,218 кН

Р⁴_гак.і = 14 – 34 · 0,023 = 13,218 кН

4. Знаходимо  максимальну ширину захвату агрегата  на 3 і 4 передачах:

В_max = Р_гак.і / К + g_м (λ_м · f + і), м     (3.2)

К = К_о · [1 + П (V_р - V_о)], кН/м     (3.3)

де К_v – питомий опір з урахуванням приросту швидкості, кН/м;

     П  – приріст питомого опору на 1 км приросту швидкості;

        V_р – робоча швидкість агрегату, км/год;

        V_о = 5 км/год.

К_v³= 1,8 · [1 + 0,02 (6,2 – 5)] = 1,84 кН/м

К_v⁴ = 1,8 · [1 + 0,02 (7,65 – 5)] = 1,89 кН/м

V_р = V_т · (1 – δ / 100), км/год      (3.4)

V³_р = 7,24 · (1 – 0,14) = 6,2 км/год

 

V⁴_р = 8,9 · (1 – 0,14) = 7,65 км/год

В³_max = 13,218 / 1,84 + 2,3 (1 · 0,16 + 0,023) = 5,84 м

В⁴_max = 13,218 / 1,89 + 2,3 (1 · 0,16 + 0,023) = 5,72 м

5. Визначаємо  кількість культиваторів в агрегаті:

n_к = В_max / в_к, шт        (3.5)

де в_к – конструктивна ширина захвату агрегату, м;

n³_к = 5,84 / 5,6 = 1,04

n⁴_к = 5,72 / 5,6 = 1,02

Приймаємо 1 культиватор  в агрегаті на 3 і 4 передачах.

6. Визначаємо  тяговий опір агрегату:

R_агр = К_v · В_р + G_м · (λ · f + і), кН     (3.6)

де В_р – робоча ширина захвата агрегату, м;

В_р = В_к · β = 5,6 · 1 = 5,6 м

 G_м = 13 кН – маса і сила тяжіння культиватора.

R³_агр = 1,84 · 5,6 + 13 · (1 · 0,16 + 0,023) = 12,67 кН

R⁴_агр = 1,89 · 5,6 + 13 · (1 · 0,16 + 0,023) = 12,95 кН

7. Визначаємо  коєфіцієнт використання тягового  зусилля:

η_тз = R_агр / Р_гак.і         (3.7)

η³_тз = 12,67 / 13,218 = 0,95

η⁴_тз = 12,95 / 13,218 = 0,97

8. Висновок: агрегат  у складі МТЗ-80 + КРН-5,6 раціонально  використовувати на 4 передачі, 3 буде  запасна.

 

3.4  Комплектування та технічна наладка агрегату.

Підготовка трактора до роботи:

встановити колію  трактора 1,4 м;

встановити тиск в шинах коліс трактора МТЗ-80:

передніх коліс – 0,14 – 0,18 МПа

задніх коліс  – 0,13 – 0,18 Мпа.

перевірити і  відрегулювати сходиність передніх коліс  в межах 4–8 мм;

навісити на механізм навіски рамку автозчіпки СА-1;

перевірити комплектність  культиватора.

Комплектність-повна, включаючи на одне міжряддя стрільчату лапу шириною захвата 220 мм, дві плоскоріжучі односторонні лапи. Товшина леза лап 0,3 – 0,4 мм. Деформація стійок лап, згин регулювальних болтів не допускається. Тиск в шинах коліс повинен бути 0,23 - 0,24 Мпа. Навісити культиватор і заїхати на регулювальний майданчик. Встановити центральною тягою механізму начіпки трактора раму культиватора в горизонтальне положення. Покласти дошку, щоб її середина збігалась з серединою бруса рами. Встановити по осьовій лінії центральну робочу секцію, а від неї вліво та в право розмітити через 700 мм всі інші робочі секції. Закріпити надійно робочі секції на основному брусі рами.

 

 

3.5 Розрахунок техніко-економічних показників агрегату.

3.5.1. Визначаємо годинну і змінну продуктивність:

W_год = 0,1 · B_р · V_р  · τ        (3.8)

W_зм = W_год · T_зм        (3.9)

де В_р – робоча ширина захвату, м;

V_р – робоча швидкість агрегату, км/год.;

 τ = 0,8 – коєфіцієнт використання часу зміни.

          Т_зм  – час зміни (7год)

W_год = 0,1 · 5,6 · 7,65 · 0,8 = 3,42 га/год

W_зм = 3,42 · 7 = 23,94 га/год

             W_ден = 3,42 · 10 = 34,2 га/год

3.5.2. Визначаємо витрату пального на 1 га міжрядного обробітку за формулою:

g = G_р · T_р + G_х · T_х + G_з · T_з / W_зм, кг/га           (3.10)

де   G_р,  G_х,  G_з – витрати палива трактором під час роботи, холостих переїздів, на зупинках, відповідно, кг/год;

       Т_р,  Т_х,  Т_з – час на роботу, на холості переїзди, на зупинках, відповідно, год;

 де G_р = 9 кг/год

G_х = 6 кг/год

 G_з = 1,4 кгод – відповідно годинні витрати палива на відповідних  режимах [Л1 табл. 16].

Т_р = Т_зм · τ = 7 · 0,8 = 5,6 год

Т_х = Т_з = Т_зм - Т_р / 2 = 7 – 5,6 / 2 = 0,7 год

g = (12 · 5,6 + 6 · 0,7 + 1,4 · 0,7) / 23,94 = 3,02 кг/га

 

3.5.3. Визначаємо витрату палива на весь обсяг робот:

                 Q = g · S, кг               (3.11)

Q = 3.02 · 102 = 308,04 кг

 

3.5.4 Визначаємо витрати паливо-мастильних матеріалів

Витрату ПММ  визначаємо у відсотковому відношенні від основного палива,

табл. 3.1.                          Витрата ПММ

№ п/п	Найменування  ПММ	Процентне відношення, %	Кількість, кг/га	Кількість на всю  площу
1	Дизельне паливо	100	3,02	308,04
2	Дизельне масло	5	0,151	15,40
3	Трансмісійне  масло	1,2	0,03	3,06
4	Консистентне мастило	0,1	0,003	0,306
5	Гідравлічне масла	0,06	0,0018	0,18
6	Пусковий бензин	1	0,03	3,06