Основні принципи виконання танців свінгової групи європейської програми

МІНІСТЕРСТВО  КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

 

ХАРКІВСЬКА  ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

 

Факультет хореографічного мистецтва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні принципи виконання танців свінгової групи  європейської програми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків, ХДАК, 2012

 

 

 

 

Основні принципи виконання танців свінгової групи європейської програми

 

Танець - це фізичне втілення внутрішніх емоцій та переживань, передане в танцювальному просторі. Найбільш виразно передавати мову танцю допомагають  відповідні фігури та стиль, притаманний тільки визначеному  руху. Пара високого класу музику виражає з допомогою грамотно виконаних свінгу, протилежного руху корпусу, підйомами,  нахилами та зниженнями. Все це і є основними принципами та методами виконання танців свінгової групи європейської програми.

 

Танец - это физическое воплощение внутренних эмоций и переживаний, переданное в танцевальном пространстве. Наиболее выразительно передавать язык танца помогают соответствующие фигуры и стиль, присущие только определенному движению. Пара высокого класса музыку выражает с помощью грамотно выполненного свинга, противоположного движения корпуса, подъемов, наклонов и опусканий. Все это и является основными принципами и методами исполнения танцев свинговой группы европейской программы.

 

Dance - a physical manifestation of inner emotions and feelings conveyed in the dance space. The most expressive language of dance to help pass the appropriate shape and style unique to a particular movement. A pair of high-class music is performed with the help of well-swing, the opposite movement of the body, lifts, slopes and subsidence. All of this is the basic principles and techniques of dancing swing in the Ballroom program.

 

 

Загальними  принципами досягнення високого рівня майстерства  є:

• щоденна наполеглива та систематична праця,
• правильне розуміння динаміки руху в просторі в виконанні фігури,
• постійна участь у змаганнях,
• постійне розширення меж свого знання, яке дає впевненість, а впевненість у свою чергу виховує гарних педагогів та виконавців,
• завжди мало того, чому навчився.

 

  Свінг – одна з головних складових європейського бального танцю.

  Свінг – це вільний маятниковий або обертовий рух тіла який починається з опорної ноги (нога у просторі умовно приймається за ось). Початок свінгу створює імпульс (поштовх), який змушує іншу ногу, а також іншу сторону тіла ритмічно пересуватися навкруг умовної  просторової осі вперед чи назад або обертатись. Найбільша швидкість свінгу в найнижчій точці свінгового руху.

   Ритмічний імпульс  завжди видний там, де правильно  виконують підтягування ноги  – збирання (pull), відштовхування - упор (push) та свінг.

   Якщо виконавець  не виконує підтягування , відштовхування  та свінгу, то він не танцює свінгові танці, він тільки ходить з різною швидкістю.

   Танцюрист високого рівню повинен так виконувати підготовчий рух, підтягування, відштовхування та свінг, щоб вони з’єднувалися в просторі танцю в єдиному русі.

 

  1. Коротко: свінг – це просторовий, вільний, маятникового типу підйом вгору у формі дуги окремої частки тіла (боковий рух), який відбувається внаслідок тиснення опорної ноги  на підлогу. Часто в просторі виконується і обертовий (роторний) свінг – це просторовий   круговий рух, який виконується танцюристом або парою навкруги умовної просторової осі.

    Завдяки свінгу утворюються специфічні рухи європейського танцю та їх ритмічна  інтерпретація.

 

   Треба підкреслити,  що свінг тіла та свінг ноги  об’єднюється у просторі танцю в одне ціле.

   Правило: тільки після свінгу тіла слідує свінг ноги. Ніколи не можна міняти порядок свінгованій тіла та ноги.

 

     Свінг (Swing) в дослівному перекладі з англійської мови означає мах, розмах, замах, помах. Всі ці слова мають один корінь - "мах". В нашому випадку, тобто стосовно бальних танців, ми будемо говорити про замаху і мах або маховий рух (дію). 
 
Свінг - це рух частини тіла / всього тіла / пари навколо закріпленої осі обертання (коливання) на тілі або поза його з прискоренням. Свінг складається з двох частин 1. замах, і 2. безпосередньо мах (махове дія). Замах створюється за рахунок відведення тієї чи іншої частини тіла в сторону / назад / вперед / наверх / вниз. Мах це зворотна дія замаху, що відбувається з прискоренням, і виникає або за рахунок сили тяжіння, або за рахунок сили м'язів частини (частин) нашого тіла, спрямованих на подолання сили тяжіння. 
 
Говорячи простіше, для того, щоб зробити мах, необхідно здійснити попереднє дія - замах. Сукупність цих дій і є свінг. 
 
Ми можемо говорити, що виробляємо свінг, якщо є прискорення руху частини тіла. Приклад: мах рукою. На початку, піднімаючи руку, ми робимо замах, потім слідує мах (рух з прискоренням) і т.д. 
 
Коли ми говоримо про свінг в Європейських танцях, ми повинні думати про махову дію в двох основних частинах тіла: 1. верхня частина корпусу (плечі, руки), 2. нижня частина тіла (стегна, ноги). Свінг починається у верхній частині тіла і підхоплюється нижньою. 
 
Види свінгу. 
 
На сьогоднішній день в бальних танцях ми розрізняємо 4  види свінгу. 1. Маятниковий (Pendulum) 2. Метрономний (Metronome) 3. Обертальний або Сторонами (Rotation or Side swing) 4. Поперечний або бічний (Lateral). 
 
Маятниковий свінг (Pendulum). 
 
Приклад: маятник (пристрій для продовження ходу годинника). Характерний для руху рук, ніг, стегон. Замах починається з відведення руки, ноги або стегна в сторону. Мах відбувається по знайомій схемі руху маятника, тобто зверху вниз, через положення рівноваги, потім наверх. Приклад танцювальної фігури: Натуральний (правий) поворот (Naturl Turn) - будь-якого танцю, Точки маятника (Pendulum points) - танцю Квікстеп. 
 
Метрономного свінг (Metronome). 
 
Приклад: метроном (пристрій для відбивання ритму у музикантів). Характерний для верхньої частини корпусу, голови, рук. Замах починається з відведення верхній частині корпусу, голови, руки в сторону. Мах відбувається за схемою метронома, тобто знизу вгору і згори вниз. Приклад танцювальної фігури: Підготовча дія перед кроком з Променадної позиції будь-якого танцю. 
 
Обертальний (rotation) або сторонами (side swing). 
 
Приклад: маятник у годиннику, площиною руху якого є горизонталь. Характерний сторонам нашого тіла правої і лівої. Замах починається з відведення (повороту навколо хребта, осі) одного боку тому, відповідно іншого боку вперед. Мах починається з руху відведеної сторони в протилежну сторону, при цьому не змінюючи площину руху і вісь обертання. Рух відбувається в горизонтальній площині з однією віссю обертання. Приклад танцювальної фігури: Будь-який рух типу Спін (Spin). Американське Обертання / Спін / (American Spin), Обертання / Спін / на місці (Standing Spin) і т.д. 
 
Поперечний або бічний свінг (lateral swing). 
 
Приклад: щось схоже на підйому вантажу на системі з блоків. Характерний тільки в стегнах. Замах починається з підйому одного стегна поперечними м'язами боки убік і нагору, при цьому вільна нога злегка відривається від підлоги вслід за рухом стегна наверх (відчуття, грубо - вільна нога стає коротшим). Мах починається з відпускання (розслаблення) поперечних м'язів боки; стегно рухається вниз; вага переноситься на іншу ногу; повторюється теж саме на іншій нозі, з іншим стегном. Приклад: підтягування сторони тіла для більш точної балансування корпусу при свінговому і поступальному русі.

 

2. Нахили. Нахили (вони зв’язані з виконанням свінгу) змінюють лінії тіла.

При виконанні обертів  вправо чи вліво з’являються відцентрові та доцентрові сили, тому з’являється потреба у нахилах для збереження рівноваги.

   Інше призначення нахилів – це краще, ефектніше відобразити музичний матеріал. Танцюристи високого рівню спеціально збільшують нахили, щоб краще виразити музику, тобто поліпшити  видовищність  пари, виконуючи лінії фігури, затримані шаги, пози, тощо.

    Нахил – це рух, нахиляющий  тіло від вертикального положення рівноваги у просторі. Означений рух починається від стопи ноги, на яку буде перенесено вагу тіла, далі йде крізь коліно, стегна, плечі та закінчується головою виконавця.

 

Важливо:

• плечі ніколи не починають нахил перші
• нахили завжди зв’язані із почуттям напруги відповідних м’язів тіла, та завжди виконуються активно.

 

Кінцеве пояснення  свінгу та нахилу можна пояснити наступним  чином: свінг можна уподібнити маятнику. Коли маятник знаходиться у найнижчий точці – він вертикальний по відношенню до підлоги залу, але при переміщенні маятника по дузі далі, його лінія стає діагональною по відношенню до підлоги.

Наприклад: у повільному вальсі наприкінці першого кроку  правого оберта, коли вільна ліва нога проходить повз опорну праву ногу, ліва нога знаходиться у найнижчій  точці, тому нахилу в тілі немає. Продовжуючи крок далі і в бік, ліва нога та сторона виводяться вперед протилежним рухом корпусу (П.Р.К.). Шаг закінчується на кінці другого удару, коли ліва нога виводиться в бік, по відношенню до правої ноги цей рух утворює діагональну лінію, яка проходить крізь стопу, коліно та стегно лівої ноги до голови. Обидві сторони тіла при цьому залишаються розтягнутими та однакової довжини. При послідуючому  переміщенні голова, як верх маятника повинна тримати фіксоване положення а низ тіла повинен переміщатися далі (свінг), створюючи нахил вправо. В просторі руху, тобто під час виконання фігури, голова разом з тілом рухаються по загальній траєкторії переміщення ваги тіла. Як тільки танцюрист навчиться правильно виконувати П.Р.К., поступово переходячи в нахил, можна стверджувати, що він навчився правильно виконувати свінг в повільному вальсі, віденському вальсі, повільному фокстроті та квікстепі.

   Нахил залишається  до тих пір, доки вільна нога  повністю не підтягнеться до  ноги, яка виконувала свінг.

   Нахили завжди змінюються згідно із швидкістю тіла у просторі. Перед свінгом лінія сторони повинна завжди  бути розтягнутою. П.Р.К. також  постійно змінюється.

  

3. П.Р.К.- це рух (реакція) протилежної сторони тіла, який виконується

перед рухом ноги вперед чи назад.

 

   Інше означення:

   П.Р.К.- це рух, коли плече та стегно ноги протилежних боків тіла повертаються у напрямку руху перед початком виконання кроку фігури. Цей рух використовується, починаючи всі оберти тіла.

 

   Свінгів танець  має чотири типи обертів, в яких використовують П.Р.К.:

• Оберт направо, рухаючись вперед.
• Оберт вліво, рухаючись вперед.
• Оберт направо, рухаючись назад.
• Оберт вліво, рухаючись назад.

Хоча П.Р.К. розповсюджується на оберт всієї сторони тіла, тобто ніг,

стегон, плечей, обов’язково треба відзначити, що  рухаючись вперед оберт починається в верхній частині тіла, а рухаючись назад – в нижній частині тіла, тобто в ногах та стегнах.

 

Розуміється, що не можна  повертати тільки плечі, незалежно  від низу тіла.

Також важливо: П.Р.К. не змінює напрямок кроку або руху у просторі.

Наприклад, крок назад  лівою ногою, в другій частині оберту вправо треба починати рухатись тільки спиню у напрямку танцю, але не можна робити крок по діагоналі до стіни. Наприкінці цього кроку і на початку наступного тільки тіло обертається у напрямку до центру , а ваговий центр тіла рухається в тому ж напрямку.

 

   Щоб зрозуміти суть свінгу  та П.Р.К., треба навчитись почувати  внутрішнє накопичення енергії  в тілі танцюриста через внутрішнє  відчуття тіла: push – штовхати та pull – тягнути.

 

   Перед виконанням руху  правою ногою треба перенести  всю вагу тіла на ліву сторону,  складуючи коліно лівої ноги  та надавлюючи на підлогу стопою (переносячи вагу тіла від пятки на подушечки пальців). Чим більше тиск на підлогу, тим більш міцний рух тіла. Треба навчитися почувати тонку різницю внутрішніх почуттів між спуском та тиском стопи.

 

   Після спуску виконується  крок вперед правою ногою, а  ліва нога виконує дію push, відчуваючи відштовхування від підлоги в протилежному напрямку.

Коли вага тіла переноситься на праву ногу, а ліва нога знаходиться в стані великого кроку, починається тиск правою ногою в підлогу. Коліно правої ноги  поступово згинається , одночасно ліва нога та весь лівий бік підтягується до правої ноги. Виконується дія pull , відчуваючи протягування простору залу на себе.

 

   Важливо:

Коли створюють П.Р.К. на правій нозі то нахил слід робити вправо, а  коли П.Р.К, на лівій нозі – нахил  вліво.

   Нахил створює динаміку  танцю. Танець без нахилів мертвий,  механічний.

   При виконанні  динамічного балансу П.Р.К. в  верхній частині корпусу практично  не виконують, тому що П.Р.К.  в верхній частині корпусу  перешкоджає створенню великого  просторового об’єму.

 

4. Підйоми та зниження.

Чемпіон світу в минулому, Артур Міллер, писав: «Занадто великий підйом має такий же поганий вигляд, як і надмірно низьке зниження! Підйоми та спуски залежать тільки від грамотного свінгу. Не треба показувати через мірну роботу стоп та колін.»

 

   Наприклад, повільний вальс, в якому закрита позиція ніг, вимагає більш великих підйомів та знижень ніж повільний фокстрот, де ноги не приставляються і рух більш пластичний, ніж у повільному вальсі.

 

   Слід пам’ятати, що підйоми та спуски залежать тільки від правильного свінгу в тілі та ногах. Дуже важливо відчувати, що спуск виконується не раптовим падінням, а з допомогою поступового зниження. Якщо танцюрист розуміє спуск як падіння, то ця помилка веде до втрати балансу, робочого контролю м’язів тіла, а тим самим і контролю за музикою. Але із втратою контролю за одним з цих моментів одразу втрачаються і інші.

 

   Слід також  пам’ятати, що швидко можно зробити тільки вниз, а не угору. Під час свінгу рух внизу набагато швидше, а наверху уповільнюється, доходячи до критичної нульової точки. Підйом буде динамічним, якщо с початку прикласти енергію внутрішнього збору, тиск в підлогу крізь хребет та відштовхування.  Первісне поняття швидкого кроку перечить поняттю свінг.

 

 

Нахили в танцях свінгової  групи.

 

 

   Нахил може  бути:

• Свінгів
• Статичний

 

    1.  Свінгів  нахил у свою чергу ділиться на:

• Нахили, які збільшуються поступово, тобто продовжуючи нахил.
• Нахили, які не збільшуються, тому що застосовується прогресивний рух та виконується попередній тип підйому

Різниця між цими нахилами:

перший – кроком вперед, виконується «боковий свінг», притягується нога при нахилі, який виходить внаслідок оберту тіла вправо чи вліво;

другий – переносом  ноги через ногу який більш схожий на створення П.Р.К.

 

   Перший тип нахилу – це нахили у повільному вальсі. Домінуючий крок

вбік разом із підйомом, який збільшується, викликає і збільшення нахилу до тих пір, поки з’єднаються ноги, ніж досягнеться пік підйому. Комбінація всіх трьох дій, тобто – крок вбік, збільшення підйому та збільшення нахилу – дуже важлива, коли є бажання правильно виконати в просторі повільний вальс.

 

    Другий тип нахилу – це нахили у повільному фокстроті. В танцювальному просторі, де потрібна пластичність (плавність) рухів, нахили не збільшуються, або незначно збільшуються. В деяких рухах нахил виконується тільки на протязі одного кроку, та часто бувають незначними.

 

2. Статичний нахил ділиться на такі типи :