МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і
НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Дніпропетровський національний
університет імені Олеся Гончара
Факультет біології,екології
та медицини
Кафедра мікробіології та
вірусології
ЗВІТ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ
ПРАКТИКИ
Виконавець:
студентка групи ББ-10-5
Чайка Д.О.
Дніпропетровськ
2012
ЗМІСТ
Вступ
1. Техніка безпеки.
2.Пристрій лабораторії.
3.Лабораторний
посуд.
4.Матеріали та
методи.
5.Результати
дослідів.
Висновки
Перелік
посилань
ВСТУП
Шкідники та хвороби призводять
до втрати врожаїв. Для боротьби з
ними застосовують хімічні препарати,що
дуже шкідливо для рослин. Тому у
наш час актуальною є проблема
упровадження біологічних засобів
захисту.
Біологічний спосіб захисту
рослин полягає у використанні одних
організмів для боротьби з іншими,
шкідливими для сільськогосподарських
культур. Перевага цього способу
в тому, що він не спричиняє шкідливого
впливу на оточуюче середовище.
Такі відносини між
організмами існують у природі,й
наше завдання — їх посилити.З організмів,
які використовуються для біологічного
захисту,найбільш поширені хижі комахи,
комахоїдні птахи, паразитичні комахи,
мікроорганізми.Найбільш поширеним
з біологічних способів захисту
рослин є застосування мікроорганізмів
— спорових та неспорових бактерій,вірусів
та інших.Виділені в чисту культуру
хвороботворні мікроорганізми використовуються
для виготовлення мікробіологічних
препаратів.
Біопрепарати проти шкідників
використовуються головним чином шляхом
обприскування рослин.Особливе місце
у біологічній боротьбі з комахами
зайняла група спорових бактерій.Потрапляючи
в шлунок комахи,спори бактерій проростають,розмножуються
і виділяють токсини, які отруюють
комаху й вона гине.
Використання ентомопатогенних
вірусів може спричинювати масові спалахи
хвороб шкідників і тим самим
знищувати їх, захищаючи рослини.
Патогенні мікроорганізми можуть
застосовуватися спільно з інсектицидами.Мікробіологічні
засоби захисту рослин від шкідників
мають ряд переваг перед хімічними:високу
біологічну ефективність відносно сприйнятливих
видів фітофагів,що виражається
в загибелі шкідників на наступних
фазах їх розвитку:вибірковість дії
та відсутність помітного впливу
на ентомофагів і комах-запилювачів;малу
ймовірність виникнення стійкості
шкідників до продуктів мікробіологічного
синтезу;нешкідливість для теплокровних
тварин і людини;відсутність фітотоксичності
та впливу на смакові якості рослинної
продукції; невеликий термін очікування;можливість
застосування мікробіопрепаратів в
будь-яку фазу вегетації рослин;
відсутність небезпеки накопичення
в навколишньому середовищі і
сільськогосподарської продукції
токсичних речовин.Зазначені переваги
біологічної боротьби зі шкідливими
комахами зумовлюють обсяги виробництва
та застосування мікробіопрепаратів.
МЕТА КУРСОВОЇ РОБОТИ:охарактеризувати
особливості мікробіологічного методу
захисту рослин від шкідників та перспективи
його застосування.
В завдання курсової роботи
входило:
- показати переваги біологічного методу захисту над хімічним.
- дати характеристику ентомопатогенним бактеріям.
1.ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ.
Щорічно втрати врожаю від
шкідників,хвороб та бур`янів в Україні
становить30-50%.Тому серед технологічних
прийомів вирощування сільськогосподарських
культур найважливішою складовою є захист
рослин від шкідливих організмів.
Вони включають екологічно
безпечні та економічно доцільні організаційно-господарські,агротехнічні,біологічні,генетичні,хімічні
та інші методи.
На сучасному етапі
в світовій науці і практиці перевага
віддається розробці та впровадженню
у виробництво інтегрованих систем
захисту.В останні роки відбулося
погіршення стану агроценозів,що зумовлено
дією екологічних і економічних
чинників.
Це призвело до різкого
збільшення рівня чисельності та
розширення зон шкодо чинності головних
шкідників і хвороб.Характерним
щодо цього є приклад цього
є приклад із звичайним бурячковим
довгоносиком,який після тривалого
періоду депресії,починаючи з 1992
року,нарощує свою чисельність,досягнувши
найбільшої шкодо чинності в 2000 році.[20]
- Мікробіологічний метод в інтегрованому захисті рослин.
Проблема кардинального
покращення екологічного стану в
Україні потребує постійного пошуку
щодо зменшення пестицидного навантаження
на біоценози безпеки для навколишнього
середовища.Тривале застосування хімічних
препаратів справляє негативну дію
на агроценози,призводить до забруднення
грунтів,продуктів харчування, виникнення
резистентності у шкідників.
Останнім часом в захисті
рослин від шкідливих організмів
пререважає тенденція використання
інтегрованого захисту рослин,який
передбачає максимальну активізацію
природних популяцій ентомофагів
і корисних мікроорганізмів агроценозів,і
цим самим стимулює розвиток
і впровадження альтернативних методів
захисту сільськогосподарських
рослин,зокрема мікробіологічного
Мікробіологічний метод
боротьби з шкідниками та хворобами
рослин ґрунтується на використанні
грибних, бактеріальних,вірусних мікроорганізмів
та продуктів їх життєдіяльності. Механізм
дії біологічних засобів захисту рослин
проявляється в паразитуванні,знищенні
і ураженні шкідливих організмів бактеріями,грибами
а вірусами,а також використання їх антагоністичних
властивостей проти збудників хвороб.[11]
В даний час в Україні промислове виробництво
біологічних засобів захисту рослин відсутнє,виробничі
біолабораторії в останні роки переживають
непрості часи,що зумовлено економічними
причинами Практика показує,що зменшення
постійного насичення агроценозів корисними
біологічними агентами призводить до
виникнення загрози від шкідників,які
в попередні роки протягом десятиліть
не становили небезпеки. Перш за все, бологічні
засоби слід використовувати в чітко розроблених
програмах , складовими яких є постійний
моніторинг фіто санітарного стану,недопущення масового
спалаху шкідників.
Оптимізація їх використання,на нашу думку,потребує
врахування важливих практичних передумов:точне
додержання строків застосування мікробіологічних
препаратів і приурочення термінів обробок
до певних стадій розвитку,віку шкідників.Це
стосується комплексу шкідливих совок(озима
капуста,гамма,карадрина),молей,американського
білого метелику та іниших видів.[16]
Широке застосування в
попередні роки комплексу біологічних
заходів трихограма,бактеріальні,грибні
біопрепарати-стримувало потенціал
розмноження.[18]
Розроблений арсенал мікробіологічних
засобів дозволяє використовувати їх
в системі інтегрованого захисту рослин,
особливо при вирощування плодових та
овочевих культур,де продукція вживається
у свіжому виді і хімічні обробки небажані.Розроблені
технології захисту плодового саду,капусти,тепличних
культур з переважним використанням мікробіологічних
засобів дають змогу знизити токсичне
навантаження на агроценози,мобілізувати
активність природних біоагентів,отримати
якісну товарну продукцію.
Інтегрована технологія захисту
яблуневих насаджень від комплексу
шкідників і хвороб включає проведення
в осінньо-весінній період рекомендованих
профілактичних заходів(в т.ч. блакитне
оприскування та використання хімічних
препаратів проти брунько- і квіткоїдів
– казарки,букарки,квіткового і
сірого брунькового довгоносиків) з
наступним використанням протягом
вегетаційного періоду біологічних
препаратів – лепітоциду,гаупсину,бактофіту.
Система захисту тепличних
культур,яка включає поєднання
мікробіологічних препаратів з ентомофагами
та дотримання комплексу агротехнічних
та профілактичних заходів дозволяє
виключити численні обробки хімічними
пестицидами в період вегетації
рослин,продовжити на два тижні вегетацію
рослин. підвищити урожайність огірків,томатів
до 4,5-6 кг/м2,оздоровити
санітарну обстановку.[20]
Застосування бактеріальних
препаратів на основі Bacillusthuringiensis
проти комплексу лускокрилих шкідників
капусти (капустяний, ріпаковий білани,капустяна
совка і міль) забезпечує біологічну ефективність
на рівні 86-92%.
Широке впровадження систем
інтегрованого то біологічного (органо-біологічного,екологічного,відновлювального
тощо) землеробства можливе зп умови наявності
достатнього арсеналу біологічних засобів
захисту рослин та біологічних добрив,ефективність
використання яких доведена практикою.
В цьому зв`язку визначальною
складовою реалізації світової стратегії
біологізації землеробства є освоєння
виробництва і промислових масштабах
ентомологічних,бактеріальних добрив,
біогумусу ,стимуляторів розвитку рослин
та інших засобів біологізації природного
походження. Вагомою преревагою України
перед багатьма розвинутими країними
є те,що в ній в докризовий період
біли створені основи промисловості
по виробництву біологічних засобів
захисту рослин увигляді мережі з 289
обласних,зональних та районних біофабрик
та біолабораторій, переважно з
міжгосподарською формою власності. В
1988 р. в м. Одесі Всесоюзного науково-інженерного
центру «Біотехніка» УААН. Завдяки
цьому до 1991р. обсяг біологічних
захисних заходів з використанням
продукції вищезгаданих біофабрик
і біолабораторій сягнув біля 5 млн.
га,що було одним із найвищих показників
у світі.
За роки кризи промисловість
по виробництву біологічих засобів
захисту рослин зазнала тяжких втрат.
На цей час у дієздатному стані
залишилось біля 90 біофабрик і біолабораторій.Ще
65-70 біофабрик та біолоабораторій
знаходяться у законсервованому
стані і Їх експлуатація принципово
може бути відновлена.[1]
Останніми роками продукція
діючих біофабрик і біолабораторій
використовується на площі 1.3-1.5 млн. га,
що складає біля 5% від загального
раціонального обсягу захисту сільськогосподарських
культур. За цим показником Україна
поки що випереджає такі розвинуті
аграрні країни як США,Німеччина,Франція
тощо.[17]
В 1989-1991 рр. в Україні вироблялось
біля 3000 кг. Трихограми, яка при усередненій
нормі в 1 г. на 1 га. Використовувалась
на площі більше 3 млн. га під зерновим,технічним,овочевими
та іншими культурами. Наслідком різкого
зменшення обсягів виробництва
і використання цього ентомофага
(до 0.25-0.3 млн.га в 2001-2003 рр.)є прогресуюче
погіршення фітосанітарної ситуації
в агроценозах. Адекватні цьому
збитки від недобору врожаю сільськогосподарських
культур оцінюються щонайменше в 150
млн.грн. на рік.
Практично припинено використання
трихограми навіть для таких операцій,в
яких хімічні інсектициди не дають
належного ефекту,зокрема в боротьбі
з кукурудзяним стебловим метеликом
по відношенню до трихограми,яка через
брак власних виробничих потужностей
імпортується ними з Росії,Молдови,Білорусії
і,насамперед ,з України.[13,14]
Якщо у відкритому ґрунті біологізація
захисту рослин мотивується екологічною,соціальною
та економічною доцільністю,то для тепличних
культур її необхідність визначена чинним
законодавством.
Проте на практиці в більшості
тепличних комбінатіві господарств
продовжується інтенсивне і неконтрольоване
використання хімічних пестицидів ,а
наявні при них біолабораторії служать,головним
чином,для прикриття цієї незаконної
діяльності від органів санітарно-епідеміологічноїслужби.
Припинення з 1991р. поставок
продукції Бердського заводу біопрепаратів(Росія)поряд
з негативними наслідками для біометоду
в Україні стимулювало розвиток регіональної
мережі виробництв мікробіологічних засобів
захисту рослин. На даний час біофабрики
табіолабораторіївиробляютьпланриз,лепідоцит,триходермін,бактороденцид,бітоксібацилін
та деякі інші мікропрепарати,ефективність
яких доведена багаторічним масштабним
досвідом мікробіологічного захисту рослин
в Україні,Росії та інших країних СНД ті
дального зарубіжжя.
Основним інструментом для
цього служать установки КПМ-36,яка
була створена інститутом ще за часів
СРСР.Модернізований варіант цієї установки(з
системою термостабілізації)продовжує
серійно виготовлятися дослідним
заводом інституту,у т.ч. в експортних
цілях. Разом з тим тенденція
прискорення розвитку біологізації
землеробства потребує якісного нового
підходу до вирішення питання
забезпечення сільського господарства
не тільки мікробіопестицидами,а і
бактеріальними добривами та іншими
засобами біологізації землеробства мікробіологічного
походження.[3]
1.2 Мікробіологічні пестициди:практичні
та теоретичні аспекти.
Сучасні темпи розвитку сільського
господарства вимагають швидкого
вирішення проблеми та інтенсифікації
росту культурних рослин .
Як відомо,пестициди,утворюючи
метаболіти,різноманітні по токсичності,забруднюють
навколишнє середовище та негативно
впливають на комплекси різноманітних
живих організмів у ґрунті.
Щоб запобігти цього у
всій окрузі впроваджуються інтегровані
системи захисту рослин,що базуються
на широкому використанні поряд з
хімічними препаратами біологічних
засобів захисту та передбачаючи
не просте винищення організмів-патогенів
та комах-шкідників,а керування популяціями
шкідливих та корисних видів в
агроекосистемах.