Використання економетричного аналізу у практичній діяльності фінансового аналітика (фінансиста-банківського службовця)

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Декабря 2011 в 17:37, контрольная работа

Описание

Процес економетричного моделювання складається з таких кроків:
1) вибір конкретної форми аналітичної залежності між економічними показниками (специфікація моделі) на підставі відповідної економічної теорії;
2) збирання та підготовка статистичної інформації;
3) оцінювання параметрів моделей;
4) перевірка адекватності моделі та достовірності її параметрів;
5) застосування моделі для прогнозування розвитку економічних процесів з метою подальшого керування ними.

Работа состоит из  1 файл

Економетрика самостійна модуль2 .doc

— 48.00 Кб (Скачать документ)
 
 
 
 
 
 

Cамостійна робота

  на тему 
 

"Використання  економетричного  аналізу у практичній  діяльності фінансового  аналітика (фінансиста-банківського  службовця)" 
 
 
 

                                                                     Гостєвої Дарії

                                                                     4-курс,4-група

                                                                     Спеціальність

                                                                             «фінанси і кредит» 
 
 
 

Київ-2010

 Основні етапи економетричного аналізу.

     Процес  економетричного моделювання складається з таких кроків:    

     1) вибір конкретної форми аналітичної  залежності між економічними показниками (специфікація моделі) на підставі відповідної економічної теорії;

     2) збирання та підготовка статистичної  інформації;

     3) оцінювання параметрів моделей; 

     4) перевірка адекватності моделі  та достовірності її параметрів;          

     5) застосування моделі для прогнозування  розвитку економічних процесів  з метою подальшого керування ними.

     Застосування  різноманітних економетричних моделей  на різних рівнях економічної діяльності дає змогу розв’язувати економічні проблеми різного рівня складності.  

     На  рівні макроекономіки економетричними  засобами досліджують закономірності у виробництві, розподілі, перерозподілі та кінцевому використанні валового внутрішнього продукту, у яких суттєву роль відіграють державний бюджет, податкова політика, страхування, кредит, ощадна справа.

     Узгодженість  усіх галузей фінансово-кредитної  системи визначає ефективність розподільчих відносин, збалансованість доходів і витрат у народному господарстві, забезпечення процесів відтворення грошових ресурсів, фінансової захищеності державного, колективного та особистого майна від інфляції та інших негативних явищ.

     На  мікрорівні економетричні дослідження  передбачають наукове обгрунтування  управлінських рішень, що приймаються  на підприємствах різних форм власності  й мають ураховувати постійний  вплив зовнішнього середовища.

     Моделі  можуть використовуватися для аналізу економічних і соціально-економічних показників, що характеризують відповідну економічну систему, для прогнозування їх подальшого змінювання або для імітації можливих сценаріїв соціально-економічного розвитку досліджуваної системи за умови, що деякі показники можна змінювати цілеспрямовано. За рівнем ієрархії виокремлюють: макрорівень (країна загалом), мезорівень (регіони, галузі, корпорації) та мікрорівень (сім’я, підприємство, фірма). Засобами економетричного моделювання вивчають проблеми ринку, інвестицій, фінансової чи соціальної політики, ціноутворення, попиту та пропозиції тощо.

     Особливого  значення економетричні дослідження  набувають в макроекономіці, де взаємозв’язки  величин часто неочевидні та мінливі. Не виключені ситуації, коли модель раптом перестає “працювати” через появу або активізацію якогось фактора. Саме такі ситуації зумовлюють розвиток макроекономічної теорії. З іншого боку, саме економетричний аналіз дає змогу обгрунтувати та уточнити форму залежностей в макроекономічних моделях, краще зрозуміти механізми взаємозв’язку макроекономічних показників. Отже, поєднуючи в собі економічну теорію та математико-статистичні методи, економетричне моделювання широко застосовується при прийнятті практичних рішень в економічній діяльності (у бізнесі, банківській справі, прогнозуванні, державному регулюванні економіки), а також є потужною базою для отримання нових знань з економіки.  

     Макроеконометричні  моделі України

     Усі моделі є найбільш вагомими аналітичними та прогнозними знаряддями для дослідження проблем макроекономічного розвитку України.

     1. Макромодель економіки України-1 розроблено фахівцями інституту  економічного прогнозування HAH України.  Призначена для складання середньострокових  прогнозів розвитку ключових  макроекономічних показників. Використовуються показники і залежності СНР України з урахуванням цілей економічної політики. Модель є економетричною, має блочну структуру та щорічне вимірювання. Складається з 33 стохастичних рівнянь і тотожностей. Блоки-сектори моделі: блок реального сектора, блок сектора споживання та доходів населення, блок державного сектора, блок зовнішньоекономічного сектора, блок грошово-кредитного сектора.

     Особливості моделі. Блоки моделі узгоджені показниками  платіжного, монетарного балансів і  балансу державного бюджету. Теоретичною базою моделі є кейнсіанський підхід.

     2. Макроеконометричні моделі прогнозування  УКР-МАКРО-3,УКР-МАКРО- 4. Це наймасштабніші  моделі.

     УКР-МАКРО-3 має блочну структуру і шість  підсистем: виробництво; зайнятість і  безробіття; фонди та капітальні вкладення; фінанси та податки; соціальна сфера; ринок товарів і послуг. Переваги моделі: широке охоплення, значний ступінь деталізації (28 рівнянь, з них4 -- тренди), вираховування специфіки української економіки (імпорт нафти, газу), три способи оцінки інфляційного впливу, кількісна оцінка соціальних ситуацій. Недоліки: статистична необ'єктивність, яка пов'язана з недосконалістю статистичного обліку в Україні, жорстким податковим тиском і мінливими правовими нормами.

     3. Моделююча система Бюджет. Розробка  Інституту кібернетики ім. В. М.  Глушкова HAH України. Призначена  для розв'язування задач бюджетного  та макроекономічного моделювання.  Має блочний принцип побудови -- 8 блоків, кожен з яких є окремою  економіко-математичною моделлю або групою моделей.

     4. Модель середньострокового прогнозування  розроблена в Інституті кібернетики.  Призначена для розрахунку щорічних  темпів росту ключових макроекономічних  змінних (реальний ВВП, рівеньінфляції, безробіття) і базується на використанні виробничих функцій Кобба-Дугласа. Розробка містить 2 під моделі: нелінійну квартальну модель (8 рівнянь) і лінійну річну (3 рівняння). Особливості моделі: використання експертних оцінок для коригування статистичних даних, які характеризують період початку 90-х років. Недолік: спрощений опис макроекономічних процесів, спрощена формалізація виробничої функції. Переваги; оцінювання стану основного виробничого капіталу, врахування показників паливно-енергетичного балансу, залучення експертних оцінок як способу коригування та доповнення статистичних даних

     5. Квартальна (річна) модель прогнозного  розрахунку реальногоВВП. Розроблена  в Кібернетичному центрі HAH України  прогнозна модель є лінійною  багатофакторною регресією і  може використовуватися для середньо- та довгострокового прогнозування. Переваги моделі; висока точність її показників. Недолік; відсутність певної економічної теорії  
 
 
 
 
 
 
 
 

Використання  економетричного  аналізу у практичній діяльності фінансового  аналітика

     Фінансовий  аналітик виконуючи фінансовий аналіз підприємства здійснює:

    • Збирання необхідної інформації;
    • Аналіз первиних документів;
    • Аналіз бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
    • Використовує статистичні дані;
    • Будує економетричні моделі.

Економетричні моделі доволяють:

  • встановити причинно-наслідкові зв’язки тенденцій зміни економічних факторів;
  • виявити нагативні тенденції в розвитку підприємств;
  • реагувати на негативні тенденції, що з’являються на підприємствах;
  • виявити сильні сторини підриємства;
  • розробити ефективний механізм управління, спрямований на розвиток підприємницьких структур, який буде враховувати особливості і тенденції економічних факторів досліджених підприємств;
  • впровадити комплексний підхід щодо управління суб’ктами підприємницької діяльності, який починається з управління факторами на початку виробничого процесу і закінчується розробкою ефективних рішень щодо розпитку підприємств.
 

     Використовуючи  економетричний аналіз фінансовий аналітик створює надійне підгрунтя для прийняття правильних управлінських рішень, доцільного використання фінансових ресурсів, усунення проблем пов’язаних зі скороченням капіталу, зниженням інвестицій у виробництво, позбавлення від розбалансованості  кваліфікованих кадрів тощо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     Методики  економетричного аналізу дозволяє встановити причинно-наслідкові зв’язки тенденцій зміни економічних факторів.

     Практичний  аспект використання методів економетричного  аналізу дозволяє виявити нагативні  тенденції в розвитку підприємств. До таких можна віднести: скорочення середньооблікової чисельності працівників, перевищення швидкості скорочення власного капіталу над позиковим, зменшення співвідношення витрат інвестованого капіталу на оплату праці та матеріали. Це своєчасно дозволяє реагувати на негативні тенденції, що з’являються на підприємствах.

     На  основі розроблених економетричних моделей розробляється ефективний механізм управління, спрямований на розвиток підприємницьких структур, який буде враховувати особливості  і тенденції економічних факторів досліджених підприємств.

     На  базі економетричного аналізу пропонується впровадити комплексний підхід щодо управління суб’ктами підприємницької діяльності, який починається з управління факторами на початку виробничого процесу і закінчується розробкою ефективних рішень щодо розпитку підприємств. 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

 
  1. Бородич С. А. Эконометрика: Учеб. пособие. — Минск: Новое знание, 2001. – 408 с.
  2. Грубер Й. Економетрія: Вступ до множинної регресії та економетрії: У 2 т. — К.: Нічлава, 1998–1999.
  3. Доугерти К. Введение в эконометрику: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М,  1997. — 402 с.
  4. Єлейко В. Основи економетрії. — Львів: “Марка Лтд”, 1995. — 191с.
  5. Корольов О. А. Економетрія: Навч. посіб. — К.: Європейський ун-т, 2002. — 660 с.
  6. Ланге О. Введение в эконометрию. — М.: Прогресс, 1964. — 360 с.
  7. Лук’яненко І. Г., Краснікова Л. І. Економетрика: Підручник. — К., Т-во “Знання”, КОО, 1998. — 494 с.
  8. Наконечний С. І., Терещенко Т .О., Романюк Т. П. Економетрія: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1997. — 352 с.

Информация о работе Використання економетричного аналізу у практичній діяльності фінансового аналітика (фінансиста-банківського службовця)