Релятивістська механіка

Релятивістська механіка (від лат. relativus - відносний) вивчає закони руху тіл (частинок) зі швидкостями, близькими до швидкості с світла у вакуумі (релятивістськими швидкостями). Особливо значна роль релятивістської механіки у фізиці ядра та елементарних частинок, при розрахунках синхрофазотронів та інших пристроїв, призначених для дослідження будови матерії на атомному та субатомному рівнях.
В основі релятивістської механіки лежить створена А. Айнштайном (Еіnstеіп) теорія відносності, що вивчає просторово-часові властивості фізичних процесів. Оскільки ці закономірності однакові для всіх фізичних процесів, то часто їх ототожнюють із властивостями простору-часу.