Створення пристрою тестування локальної обчислювальної мережі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Января 2013 в 19:41, дипломная работа

Описание

Сегодня существует множество приборов для тестирования витой пары. Тестеры используются для прозванивания жил сетевого кабеля на предмет порыва или плохого, неправильного обжима. В частности необходимы тестеры, которые может приобрести любой начинающий монтажник локальных сетей. Сейчас существует возможность приобретения приборов-тестеров, но они неоправданно дороги, а распространенность появления домашних локальных сетей достаточно велика. Предлагается изготовить достаточно простой и удобный в обращении прибор, с помощью которого любой желающий сможет протестировать сетевой провод своей локальной сети.

Содержание

ВВЕДЕНИЕ 8
1.ЛОКАЛЬНАЯ СЕТЬ 9
1.1 Локальная вычислительная сеть 9
1.2 Классфикация сетей 11
1.3 Типы вычислительных сетей 13
1.4 Топология сети 16
1.5 Проблемы вычеслительных сетей 21
2. ПРИБОРЫ ДЛЯ ТЕСТИРОВАНИЯ КАБЕЛЯ UTP ВИТАЯ ПАРА 25
2.1 Витая пара 25
2.2 Виды кабеля 26
2.3 Конструкция кабеля 27
2.4 Категории кабеля 29
2.5 Стандарты обжима 31
2.6 Обжим кабеля 32
2.7 Приборы для проверки кабеля 34
3.СОЗДАНИЕ ПРИБОРА ДЛЯ ТЕСТИРОВАНИЯ КАБЕЛЯ UTP ВИТАЯ ПАРА 38
4. ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ 51
5. ОХРАНА ТРУДА 53
ВЫВОД 60
СПИСОК ИСПОЛЬЗУЕМОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 61
ПРИЛОЖЕНИЕ: ИНСТРУКЦИЯ К УСТРОЙСТВУ ДЛЯ ТЕСТИРОВАНИЯ КАБЕЛЯ UTP (ВИТАЯ ПАРА) 62

Работа состоит из  1 файл

ДИПЛОМ.docx

— 4.42 Мб (Скачать документ)

Знайдемо Sуст за даними з таблиці 3

Sуст. = Sстола+ Sкрісла + ½·Sшафи= 1,08+0,2025+0,24/2=1,4025 м2

Знайдемо Vуст за даними з таблиці 3

Vуст. = Vстола+ Vкрісла + ½·Vшафи=0,783+0,081+0,432/2=1,08 м3

2.1. Розрахуємо площу Sпр. і обсяг Vпр. приміщення:

Sпр. = а · b  = 27*8,2=221,4  (м2)

Vпр. = а · b · h = 27*8,2*4,4=974,16 (м3).

2.2. Знайдемо максимально  можливу кількість комп'ютеризованих  робочих місць, яку можна розмістити  в заданому приміщенні за умови,  що на одне таке робоче місце  повинно доводитися не менш  ніж 6 м2 вільної площі та 20 м3 за обсягом, не зайнятим встаткуванням:

Nр.м. по S = S/(Sуст. + 6)= 221,4/(1,4025+6)  = 29,90881 (р.м.);

Nр.м. по V = V/(Vуст. + 20)= 974,16 /(1,08+20) = 46,21252(р.м.).

З отриманих результатів  приймаємо мінімальне значення, округляючи його до найближчого меншого цілого числа.

Максимально можливу кількість  комп'ютеризованих робочих місць  дорівнює 29.


3. Накреслити схему розміщення  комп’ютеризованих робочих місць  у приміщенні  із врахуванням  наступних вимог:

– робочі місця з ВДТ  розміщуються на відстані не менше  1 м від стіни зі світловими прорізами;

– відстань між бічними  поверхнями ВДТ має бути не менше  за 1,2 м;

– відстань між тильною  поверхнею одного ВДТ та екраном  іншого не повинна бути меншою за 2,5 м;

– прохід між рядами робочих  місць має бути не меншим ніж 1 м.

Найкраще розмістити комп’ютеризовані робочі місця рядами вздовж стіни  з вікнами. Це дасть змогу виключити  дзеркальне відбиття на екрані ВДТ  джерел природного світла та їх потрапляння  у поле зору операторів, що погіршує умови їх зорової роботи. Але треба  при цьому брати до уваги ширину приміщення, при достатньому її значенні можливе розташування комп’ютеризованих  робочих місць, окрім зазначеного  вище, і посередині приміщення з  метою оптимального використання його площі.


 

 

 

 

 

 

 

Задача №2. Розрахувати систему загального рівномірного освітлення методом світлового потоку з люмінесцентними лампами для виробничого приміщення, в якому виконуються зорові роботи високої точності (розряд ІІІ в) .

Розміри приміщення: довжина а=27(м), ширина b=8,2 (м), висота Н=4,4 (м). Приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття ρстелі =70(%), ρстін =50(%), ρпідлоги= 30 (%). Висота робочих поверхонь (столів) hp = 0,7 м. Для освітлення прийняти світильники типу ЛПО 02, (тип КСС Г-2), або ЛСП-12 (тип КСС Д-1), які кріпляться до стелі; відстань від світильника до стелі h= 0,15 м. Мінімальна освітленість за нормами Енорм. = 300 лк.

Розв’язок:


1. Визначається висота  підвісу світильників над підлогою:

h0 = Η – hc, = 4,3-0,15 = 4,15(м).

Для світильників загального освітлення з лампами потужністю до 200 Вт мінімальна висота підвісу над підлогою відповідно до ДБН В.2.5.28-2006 повинна бути 2,5...4,0 м, залежно від характеристики світильника.

Висота підвісу світильника  над робочою поверхнею дорівнює:

 

h = h0 – hр,=4,15-0,7=3,45 (м).

Рівномірність освітлення досягається  при відповідному співвідношенні відстані між світильниками Lопт. та висоти їх підвісу над робочою поверхнею h в залежності від типу КСС світильника (КСС – це крива сили світла, що впливає на оптимальну відстань Lопт. між світильниками) для досягнення більш рівномірного розподілу світлового потоку у просторі та на робочій поверхні. Оптимальну відстань між світильниками рекомендується визначати за наступною формулою:

Lопт. = λ·h =0,77*3,45= 2,65 (м),

де λ – коефіцієнт, що враховує перерозподіл світлового потоку у просторі в залежності від типу КСС (для типу КСС Г-2 λ = 0,77, для КСС Д-1 λ = 1,3).

Для освітлення будемо використовувати  світильники типу КСС Г-2 λ = 0,77.

 

 

 


 

 

 

 

 

 

Рис. 2 Схема визначення висоти підвісу світильника

2. Визначається необхідна  кількість світильників (кількість  рядів та кількість світильників  у кожному з них), яка округлюється  до цілого значення і викреслюється  схема їх розташування. Візьмемо  значення LА  приблизно рівним Lопт, LА=2,70м, а відстань від стіни до першого ряду світильників буде дорівнювати 1,35м, LВ буде дорівнювати 2,75м..

 

= (7,8*20,5)/(2,65*2,75)= 21,1

 

де LА та LВ відстані між світильниками відповідно по стороні А та В, що приблизно дорівнюють Lопт., але можуть трохи відрізнятись у більший чи менший бік приблизно на 10-15 відсотків. Відстань від стіни до першого ряду світильників приймаємо з розрахунку ½ від LА, або LВ в залежності від сторони розташування світильників. Але слід врахувати те, що при виборі відстаней LА та LВ слід їх обирати таким чином, щоб вони не тільки були приблизно рівними Lопт., але й давали можливість рівномірно розташувати світильники.

3. Визначається показник  приміщення:

 

.= (20,5*7,8)/(3,45*(20,5+7,8)=159,9/97,63=1,64

 

4. За табл. 5 визначається  коефіцієнт використання світлового  потоку η (%) в залежності від типу світильника при визначеному індексі приміщення і та заданих коефіцієнтах відбиття ρстелі (%), ρстін (%), ρпідлоги (%).


 

Таблиця 5

ρстелі, %

70

50

30

ρстін, %

50

30

10

ρпідлоги, %

30

10

10

Тип КСС

Індекс приміщення

Індекс приміщення

Індекс приміщення

0,6

0,8

1,25

2

3

5

0,6

0,8

1,25

2

3

5

0,6

0,8

1,25

2

3

5

Г-2

58

68

82

96

102

109

48

58

72

83

86

93

43

54

68

79

85

90

Д-1

36

50

58

72

81

90

27

40

48

55

65

73

27

35

42

52

61

68


 

Візьмемо коефіцієнт використання світлового потоку η=96 (%)

5. Визначається світловий  потік одного світильника, але  слід зазначити, що у типах  світильників, наведених у завданні  можуть бути встановлені люмінесцентні  лампи потужністю до 80 Вт у  кількості 2, 4, 6 – для світильника  ЛПО 02 та 1, 2 – для світильника  ЛСП 12, по формулі:

 

=
=

(лм).

Кз для люмінесцентних ламп дорівнює 1,3

Z –коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення) для ламп розжарювання дорівнює 1,15 для люмінесцентних ламп 1,1

n- кількість ламп у світильнику візьмемо 1

 

6. За табл. 5 по знайденій  величіні Fрозр вибирається існуюча фактично лампа з найближчим світловим потоком Fфакт= 675 лампа ЛХБ 15


Тип  
лампи

Потужність,

Р (Вт)

Світловий  
потік, Fфакт. (лм)

ЛДЦ 15

15

500

ЛД 15

590

ЛХБ 15

675

ЛБ 15

760

ЛТБ 15

700

ЛДЦ 18

18

850

ЛБ 18

1250


 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВЫВОД


 

В ходе написания и изучения этой работы мы рассмотрели и знакомились  с программным обеспечением отрасли  программирования микроконтроллеров, испытали работу микроконтроллера и  разработали устройство для проверки UTP кабеля (витая пара), применяемая в локальных вычислительных сетях.

Данное устройство удобно в использовании при проверке кабелей на больших расстояниях, при любых условиях. Разработанный прибор может применяться в повседневной практике монтажника локальных сетей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ИСПОЛЬЗУЕМОЙ ЛИТЕРАТУРЫ


 

1.   Горбачев Г.Н., Чаплыгин Е.Е. Промышленная электроника. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 320с. 
2.     8-bit AVR Microcontroller with 2K Bytes Flash Attiny2313 [Электронный ресурс]. – Электрон. дан. – [Б.М.]: Atmel Corporation, 2002. //ATtiny26.pdf 
3.     SN54HC595, SN74HC595 8-BIT SHIFT REGISTERS WITH 3-STATE OUTPUT REGISTERS [Электронный ресурс]. – Электрон. дан. – [Б.М.]: Texas Instruments Incorporated, 1998. // scls041b.pdf 
4.     FOUR DIGIT LED DISPLAYS [Электронный ресурс]: BRIGHT LED ELECTRONICS CORP, 2000 – Режим доступа: www.brightled.com.tw 
5.     6-PIN DIP ZERO-CROSS OPTOISOLATORS TRIAC DRIVER OUTPUT [Электронный ресурс]: FAIRCHILD SEMICONDUCTOR, 2001 – Режим доступа: www.fairchildsemi.com

6.     Локальные сети. Архитектура, алгоритмы, проектирование;  Новиков Ю. В., Кондратенко С. В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИЛОЖЕНИЕ

 

Инструкция по применению TLC тестера

Для проверки кабеля типа UTP кабеля нужно:

    1. Убедиться в том что кабель отключен от компьютера, концентратора с обоих концов;
    2. Подключите блок «В» к одному из концов кабеля;
    3. Подключите блок «А» к противоположному концу кабеля;
    4. Переключите тумблер в положение «вкл.»;

После проведенной процедуры  тестер начнет проверку кабеля на целостность и правильность обжима.

После проверки:

      1. Переключите тумблер в положение «выкл»;
      2. Отключите блоки «А» и «В» от кабеля;

ЗАПРЕЩАЕТЬСЯ!

    • Подключать блок А или В не отключив кабель от компьютера или концентратора;
    • Включать блок А без подключенного кабеля или подключенного блока В на другом конце кабеля;
    • Отсоединять кабель не отключив прибор;

 

 

 

 

 

 

 

 

62

 


Информация о работе Створення пристрою тестування локальної обчислювальної мережі