Кінцева стадія оптимізації отримання молока

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2012 в 22:13, курсовая работа

Описание

Метою даної курсової роботи є поліпшення заключної стадії виробництва молока за рахунок введення нових технологій, це допоможе утримати продукт якісним довше ніж зазвичай.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
- вивчити споживні властивості молока питного;
- проаналізувати асортимент молока, що реалізується в торгівельній мережі;

Содержание

Вступ
1.Информаційний розділ:
1.1.Характеристика и асортимент молока питного
1.2.Теоретичні основи технології виробництва молока питного
1.3.Поточно-механізовані линії виробництва молока питного
2.Аналіз технологної системи виробництва молока
2.1.Оцінка технологічної системи на основі принципу
системного підходу до удосконалення
2.2.Обгрунтування заходів, прийнятих для оптимізації
заключної стадії молока питного
3.Проектний розділ.
Складання іконографічної моделі
удосконаленої технологічної системи виробництва
молока питного з оптимізацією заключної стадії
3.1. Розробка удосконаленої моделі процесу
Молока питного з оптимізацією заключної стадії
3.2.Пересмотр апаратурно-технологічної схеми
Розробка рішень щодо реалізації проектного рішення
Висновки
Література

Работа состоит из  1 файл

КУРСОВА РОБОТА.doc

— 500.00 Кб (Скачать документ)

     Під технологічною системою розуміють цілісну систему технологічних процесів з притаманною їй структурою, взаємозв'язками, організацією окремих операцій, стабільністю і т.п.

     Структура технологічної системи  включає в себе:

     - Число елементів  у системі;

     - Взаємозв'язки між окремими її елементами (підсистемами);

     - Процеси, що протікають  в технологічній  системі;

     - Кількість технологічних  потоків.

     Параметри технологічної системи - це фізичні та хімічні  величини, що характеризують особливості протікання в системі відповідних  різних явищ.

Стан  технологічної системи - це набір вихідних параметрів, що характеризують її функціонування. Стан системи залежить від технологічної  структури та впливу вихідних параметрів. Якість функціонування системи характеризується здатністю її перебувати в заданому стані і з заданим ступенем придатності виконувати необхідні функції.

     Для оцінки якості функціонування використовують різноманітні критерії ефективності технологічних систем, за якими оцінюють ступінь пристосованості виконувати поставлені цілі функціонування.

     Існуючі в даний час  технологічні системи  різняться принципом  дії, періодичністю, рівнем механізації  або автоматизації, ефективністю використання ресурсів, впливом  на середу.

     Технологічні  системи харчових виробництв відносять  до класу складних систем, що представляють собою конструкції з агрегатів. Такі системи мають наступну властивість: при поділі систем на підсистеми і елементи в кінцевому рахунку отримують об'єкти, що є агрегатами. І ще: У таких агрегативно системах не можуть міститися елементи більш загального характеру, ніж агрегат.

     У всіх агрегатів є  одна загальна властивість - енерджентность. Будучи об'єднаними в агрегат, елементи утворюють  систему, що має зовнішньої і внутрішньої  цілісністю.

     Практично всі технологічно системи динамічні. У ході науково-технічного прогресу вони постійно вдосконалюються або оновлюються: підвищується ефективність використання сировини або автоматизуються виробничі процеси, підвищується якість продукції.

     Створення нової технології передує аналіз існуючої. При цьому для виявлення характеру зв'язків усередині системи і з навколишнім середовищем часто становлять операторні моделі поряд з машинно-апаратними схемами.

     Операторні  моделі дозволяють не тільки розчленовувати процес з високим  ступенем деталізації, але й розглядати технологічний процес як єдине ціле. Таким чином, технологічна система підрозділяється на три основних види підсистем: Підсистеми освіти продукту із заданими технологічними показниками якості (позначаються літерою С), підсистеми освіти продукту у вигляді окремих предметів з заданими показниками якості (позначаються літерою В) і підсистема А освіти виробів з показниками якості, відповідними стандарту.

     При вивченні технологічної  системи виробництва  молока питного був  реалізований декомпозиційний-агрегативной підхід. У результаті проведеного системного аналізу представляли технологічну систему у формалізованому вигляді, виділяючи в ній підсистеми і елементи (рис. 2.1.).  
 
 
 

    О.2

   О.1

      

    О.3

    О.2

    О.1 

      

    О.3

    О.2

    О.1

      

      

    О.3

    О.2

    О.1

      Рис. 2.1.1. Операторна модель виробництва молока питного

       Формалізацію  системи здійснювали  на основі фактичного її зображення. У  рамках способу саморазвертивающіхся алгоритмів формалізацію системи проводимо  в два етапи. На першому етапі  систему розбиваємо на максимальне число агрегатів (підсистем та елементів), вказуючи всі необхідні взаємодії між ними, щоб отримана модель найбільш точно описувала реальну систему. На другому етапі зображуємо модельовану систему менш деталізовано. Ступінь здатності до швидкого розгортання тих чи інших елементів системи визначаємо в першу чергу, цілями дослідження.

       Представляючи систему в стислому формалізованому  вигляді (рис. 2.2.), Використовуємо дану схему для  складання параметричної  моделі технології. На вході кожної підсистеми виділяємо вхідні (зверху) і керуючі або підбурює (праворуч) параметри; на виході - вихідні (знизу) і контрольовані (ліворуч) параметри.

 

      

                  

           Км Слакт  Сб Ø проц

         МЧ   tохол

           Сж Км Слакт Сб 

         %прим   tсепар

        Сж Км     Слакт Сб tпастер

          МЧ  tохол

        Сж Км       Слакт  Сб    tзберіг

          ВТ

                     Сж                  Км        Слакт             Сб              орг. показ 

      Слакт, Сж, Сб концентраціі лактози, жиру, білку;

      Км кислотність молока;

      % - відсоток домішок;

      МЧ  – мікробне число;

      ВТ  – вид тари;

      Орг. показ – органічні  показники;

      Ø проц. – діаметр проціджування;

      tохол, tсепар, tпастер,  tзберіг – температури охолодження, сепарації, пастеризації, зберігання. 

      Рис 2.1.2 Параметрична схема виробництва молока

 

       2.2.Обгрунтування  заходів, прийнятих  для вдосконалення  виробництва

     В даний час упаковка для фасування  молока поділяється  на три основні  групи:

     м'які  пакети - з одношарової  або багатошарової  полімерної плівки;

     пляшки  з термопластів - ПЕНД, ПЕТ;

     пакети  з комбінованого  матеріалу на основі картону.

     Використання  для пакування  молока комбінованих матеріалів на основі картону несе суттєві  переваги. Як правило, така упаковка складається  з декількох переміжних шарів поліетилену  та картону. У такій тарі кожен матеріал виконує свою функцію: картон додає жорсткість і світлонепроникність, фольга підвищує бар'єрні властивості, шари поліетилену надають продукту вологостійкість, забезпечують упаковці високу якість зварювання і герметизацію.

      Переважаючі позиції на українському ринку рідких і пастоподібних молочних продуктів займає сучасна картонна упаковка типу «тетра-брик», «тетра-брик-асептик», «тетра-рекс», «ПЮР-пак-асептик» і «ПЮР-пак», в яку упаковується майже 54% фасованих рідких молочних продуктів. Наявність у їх складі шару паперу або картону забезпечує комплекс споживчих і фізико-механічних властивостей, а фольгований шар (алюмінію) зводить до мінімуму вплив кисню, УФ-випромінювання та екотоксикантів на харчовий продукт.

      Скло  хімічно інертно, перешкоджає проникненню газів, рідин і вогкості, стійко до дії хімічних агентів, прозоро, легко переробляється і формується. Найважливішою перевагою скла є його гігієнічність. Із скла не переходять в харчовий продукт шкідливі речовини, воно не надає продуктам харчування стороннього запаху і смаку. Основними недоліками скла є його велика щільність і крихкість, що призводить до збільшення транспортних витрат при перевезеннях і втрат харчових продуктів. Внаслідок цього ціни на готову продукцію, розфасовану в скляну тару, істотно збільшуються.

      Тому  на мою думку треба  використати  нові технології, удосконалення старих, розробити нову упаковку, яку отримують шляхом видування з суміші Ecolean, яка складається з карбонату кальцію (звичайної крейди) і HDPE. Ця упаковка більш екологічна, не на стільки тендітна як скло, не має шкідливих речовин які могли б потрпити до продукту, не впливає на організм людини. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

         3. Проектний розділ. Складання іконографічної  моделі технології  виробництва молока  питного з оптимізацією заключної стадіїї виробництва

     3.1 Розробка іконографічної  моделі технології  виробництва молока  питного з оптимізацією  заключної стаді  виробництва

     На  основі концепцій, розроблених  в розділі 2.2 проектуємо иконографічну модель удосконалення технологічної системи виробництва молока питного з оптимізацією заключної стадії.

     В процесі виробництва  картон та бумага забруднюються  мікроорганізмами, макулатура як нестабільний матеріал – основне джерело  мікробіологічного  забруднення, яке  залежить від способу и місця збору, умов зберігання. Упаковка для незбираної молочної продукції повинна мати високу механічну міцність, стійкість до старіння, жорсткість або еластичність, здатність до зварювання і належної її герметизації. Важливою є інертність до продукту і при контакті з ним не виділяти шкідливих для здоров'я людини компонентів. Основною тенденцією для поліпшення упаковки вважається підвищення її бар'єрних властивостей зі збереженням комплексу фізико-механічних, споживних і санітарно-гігієнічних властивостей, які дозволяють збільшити термін придатності упакованої продукції, такою є нова упаковка Ecolean, яка складається з карбонату кальцію і HDPE.

     Ця  упаковка, більш екологічна, ніж виготовлення пластикових пляшок. Не містить шкідливих компонентів, саме тому являється безпечною для людей. 
 
 
 
 

 

        
     
     
     
     

        
     
     
     
     

      Рис. 3.1.1. Горизонтальна декомпозиція виробництва молока з оптимізацією заключної стадії 

 

      

       

        Механічні домішки

       

                Тепло 

Информация о работе Кінцева стадія оптимізації отримання молока