Звіт з переддипломної практики на Дарницьку ТЕЦ

Зміст

1 Характеристика Дарницької ТЕЦ

2 Обладнання та структура:

2.1Турбоагрегат ПТ-50-90/13 ЛМЗ

2.2 Масляна система

2.3 Газомасляна система

2.4 Котлоагрегати

2.5 Система змащення млинів

2.6 Піковий водогрійний  котел ПТВМ-100

2.7 Водогрійні котли марки  ВК (ТП-170)

2.8 Система технічного  водопостачання

2.9 Відкриті розподільчі  пристрої

3 Охорона навколишнього середовища:

3.1 Золошлаковидалення

3.2 Розрахунок загазованості  повітряного басейну

4 Вибухо- та пожежобезпечність

5 Основні небезпечні  та шкідливі виробничі фактори,  що діють в цехах АК”Дарницька ТЕЦ”

6 Охорона праці на ТЕЦ:

6.1 Обов’язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів з охорони праці

6.2 Права працівника з охорони праці при укладанні трудової угоди та під час роботи на підприємстві

6.3 Відповідальність працівника за порушення вимог з охорони праці

7 Реконструкція  градирні № 4 Дарницької ТЕЦ 

 

 

1 Характеристика Дарницької ТЕЦ

Дарницька ТЕЦ - найстаріша з нині діючих теплоелектроцентралей  Києва. Побудована в 50-х роках минулого століття, станція продовжує займати  чільне місце в енергетичному  комплексі столиці. Являючись потужним джерелом дешевої теплової енергії. Дарницька ТЕЦ відіграє особливу роль в забезпеченні надійності електропостачання  столиці України під час виникнення та розвитку системних аварій.

Завдяки наявності споживачів електричної енергії, приєднаних безпосередньо  до ТЕЦ, станція має змогу відділитися  від «аварійної» енергосистеми і продовжувати генерувати електроенергію безпосередньо для згаданих споживачів. Працюючи на відокремлене навантаження, вона одночасно являється першоджерелом для запуску електростанцій, що були повністю зупинені.

Особливість станції полягає  ще й в тому, що вона єдина із теплоелектроцентралей  Києва, яка може працювати на трьох  видах палива - природному газі, мазуті, та кам’яному вугіллі. Остання обставина  набуває особливого значення в умовах, коли постачання природного газу час  від часу визначається критеріями, що об’єктивно не залежать від електростанції.

Встановлена теплова потужність - 1228 Гкал/год., електрична - 160 тис.кВт.

Електростанція споруджувалася в  дві черги: перша черга – чотири турбоагрегати потужністю по 25 тис.кВт  та п’ять котлоагрегатів паропродуктивністю по 170 т/год (1954-1957), друга черга – три турбоагрегати по 50 тис.кВт та п’ять котлоагрегатів з паровою потужністю 220 т/год (1958-1960).

Для покриття максимальних теплових навантажень встановлено чотири пікових водогрійних котли ПТВМ-100 теплопродуктивністю по 100 Гкал/год.

На даний момент на Дарницькій ТЕЦ  працюють три турбоагрегати, (потужність ТА №6,7 – по 50 МВт, ТА №5 – 60 МВт (після  реконструкції частини високого тиску в 1989 році)), п’ять котлоагрегатів з паровою потужністю 220 т/год і один котлоагрегат – 170 т/год.

Чотири енергетичні котлоагрегати  ДТЕЦ реконструйовано: перші два  – на

 

водогрійні з тепловою потужністю 105 Гкал/год; третій та четвертий котли – на енергетичні котли, що працюють на понижених параметрах пари (температура пари 350 ºС та тиском 1,0-1,3 МПа ) і паровою потужністю 155т/год.

          Відпуск  тепла в вигляді гарячої води  проводиться по семи тепломагістралям  №1,2,3,4,5,6,9. Відпуск тепла в вигляді  виробничої пари (температурою 350ºС  та тиском 1,0-1,3МПа) проводиться  по чотирьом магістралям №1,4,5,6.

      Відпуск електроенергії  з електростанції проводиться  від відкритих розподільчих пристроїв  розрахованих на напругу 35, 110 кВт від закритого розподільчого  пристрою ГРУ-10 кВ.

     Паливом для енергетичних  котлів є вугілля та газ,  для пікових водогрійних котлів - природний газ та мазут. Обслуговування  і експлуатацію котлів, турбін  і допоміжного обладнання проводить  персонал котлотурбінного цеху. Для зберігання твердого палива  на території ТЕЦ передбачено  склад палива ємністю 170 тис.т, який оснащено краном перевантажувачем. Для зберігання мазуту на станції передбачено чотири обваловані резервуари ємністю 5000 м³. Природний газ подається на ТЕЦ від газорозподільної станції через газорозподільний пункт.

     Теплова схема  електростанції передбачає поперечні  зв’язки по пару та воді  та була розроблена на основі  принципової теплової схеми турбіни  ПТ-60.

     В якості  системи технічного водозабезпечення була обрана оборотна система з градирнями.

Але, взагалі то, згідно проекту  конденсацію відпрацьованої пари в  турбіні на ДТЕЦ можна проводити  двома шляхами:

• переведення турбіни в режим з погіршеним вакуумом, або охолодження конденсатора турбіни мережною водою;
• використання оборотної системи охолодження з градирнею №1.

     Димові гази від  енергетичних та водогрійних  котлів відводиться в атмосферу  по трьом трубам висотою 100 м та діаметром устя 7,2 м.

 

 

 

2 Обладнання та структура ТЕЦ

 

Дарницька ТЕЦ має таке основне енергетичне обладнання:

• три парові турбіни марки ПТ-50-90/13 (станційні номери відповідно №5, 6, 7);
• енергетичні парові котли з паровою потужністю 1´170 т/год і 5´220 т/год, відповідно марки

ТП-170 та 3´ТП-15 + 2´ТП-47 (станційні номери відповідно №5, 6, 7, 8, 9, 10);

• чотири водонагрівальні пікові котли з тепловою потужністю 100 Гкал/год -  марки ПТВМ-100 (станційні номери відповідно ПТВМ  №1-4);
• два реконструйовані парові котли марки ТП-170 під водонагрівальні з тепловою потужністю 155 Гкал/год (станційні номери №3,4 або відповідно ВК №1,2).

Опис основного обладнання Дарницької ТЕЦ наведено нижче.

2.1 Турбоагрегат ПТ-50-90/13 ЛМЗ

Парова турбіна ПТ-50-90/13 ЛМЗ з номінальною потужністю 50 МВт  розрахована для роботи на перегрітій (свіжій) парі з параметрами перед стопорними клапанами 9 МПа та температурою 535 °С. Усі три турбоагрегати комплектуються електрогенераторами змінного струму типу ТВ-60-2 з водневим охолодженням, максимальна електрична потужність 60 МВт.

Турбіна представляє собою одновальний двоциліндровий агрегат. Турбіна є конденсаційного типу з двома регулюючими відборами:

• виробничим, тиск 1,0-1,6 МПа, призначений для зовнішнього виробничого і теплофікаційного споживання та для регенеративного підігріву води;
• теплофікаційного, з тиском 0,07-0,25 МПа, призначений для зовнішнього теплофікаційного споживання і для регенеративного підігріву основного конденсату.

 

 

 

 Технічні характеристики турбіни ПТ-50-90/13

Електрична потужність, МВт

 номінальна..................................................................................................................…..50

  максимальна.................................................................................................................…60

Частота обертання, с^-1 ………………………………………………………………….50

Початкові параметри пари

   тиск,МПа........................................................................................………………………9

температура, °С ………………………………………………………...……………..535

Тиск в регулювальних  відборах турбіни, МПа

   теплофікаційний………………….…………………………………………..………0,12

виробничий ……………………………………………………………..………….…..1,3

Максимальне теплове навантаження, ГКал/год………………..…………………....120

Температура живильної води,°С…………………………..……………………..…..222

Тиск пари за турбіною,кПа…………..………………………………………………….3

Витрати охолоджуючої води через конденсатор, м³/год…………….…………....8000

Температура охолоджуючої води, °С ………………………………………….……..20

Максимальна витрата свіжої пари на турбіну, т/год………………………….…...396

Витрата пари в виробничий відбір, т/год………………………………….………..155

Витрати пари в теплофікаційний  відбір, т/год…………………………………..…130

Довжина лопатки останньої  ступені РНТ, мм……………………..…………...…...665

Середній діаметр останньої  ступені РНТ, м…………..…………………….……...….2

Довжина турбіни,м………………………………………………...…………..…..14,231

Питома витрати пари, ……………………………………..………...………..6,75

Загальна вага турбіни, т………………………………………………………..……..267

 

 

2.2 Масляна система

Масляна система призначена для постачання масла в системи регулювання і підшипники турбогенератора. Використовується масло типу ТП-22С, з робочою температурою 40^оС та температурою загоряння 196^оС.

Загальна ємність масляної системи, включаючи маслопроводи, складає 16 м².

Робоча ємність маслобака 14 м² (до верхнього рівня).

Під час роботи турбіни постачання масла в системи змащення і системи регулювання забезпечується відцентровим масляним насосом (ГМН) , встановленим в корпусі  переднього    підшипника. Обертання насоса провадиться від вала турбіни (РВД), з яким насос з'єднаний     зубцюватою муфтою.  Продуктивність насоса при частоті обертання 3000 об/хв складає приблизно 4000 літрів при тиску 20 кгс/см² що  використовується в системі регулювання турбіни. 

Масло з тиском 20 кгс/см²  надходить також в ежектори системи змащення і системи ущільнень генератора. Після ежектора системи змащення,  розташованого в маслобаку, масло з тиском 1,3 кгс/см²  надходить у систему змащення до маслоохолоджувачів і в усмоктувальний патрубок ГМН, що забезпечує безкавітаційний режим роботи насоса і гарантує насос від зриву.

Тиск масла в системі змащення 0,8 кгс/см².  Підтримка необхідного тиску масла в системі змащення здійснюється двома зливальними клапанами. 

Для пуску турбіни установлений відцентровий маслонасос з електродвигуном перемінного струму на 1000 об/хв, що розвиває тиск 20 кгс/см². Це масло подається в ті ж трубопроводи, що й масло від головного маслонасоса. Отже, при роботі пускового маслонасоса забезпечується маслом система регулювання, система змащення, система ущільнень генератора.

2.3 Газомасляна система

На всіх турбогенераторах станції виконані масляні  ущільнення торцьового типу. Масляні ущільнення мають двохкамерний вкладиш із двома незалежними потоками масла, ущілювальним і притискним.

Ущільнювальне масло змазує поверхні тертя вкладиша і упорного диска,

а також створює гідравлічний затвор на зливі масла, що перешкоджає  виходу водню, притискне масло забезпечує притиск бабітового  вкладиша ущільнень  до упорного диска.

Тиск ущільнювального  масла залежить від тиску водню  в корпусі генератора і повинний перевищувати тиск водню на 0,5 ÷ 0,7 кгс/см². Цей перепад підтримується автоматично регулятором тиску ущілювального масла, і повинний бути не менш 0,5 кгс/си².

Притискне масло, тиск якого  регулюється незалежно від тиску  ущілювального масла, забезпечує необхідне притиснення вкладиша до упорного гребеня і підтримується автоматично регулятором тиску притискного масла, на ТГ-5,6,7 складає 1,4 ¸ 1,8 кгс/см².

Маслопостачання водневих ущільнень на  турбогенераторах ст. № 5,6,7 здійснюється від системи регулювання змащення турбіни, від маслонасосів водневих ущільнень змінного і постійного струму.

Масло, що зливається після  водневих ущільнень, убік водню, надходить  у водневідділювальний бачок і через гідравлічний і механічний затвор ЗГ-30 зливається в маслобак.

Тиск  водню  в  корпусах  генераторів  - 1 кГс/см².  При відключенні механічного гідрозатвора ЗГ-30, тиск у корпусі повинен бути не більш 0,5 кГс/см².  Олія, що зливається  після водневих ущільнень убік повітря, попадає в картери підшипників і по зливальних маслопроводах надходить у маслобак турбіни. Максимальнодопускна температура масла на виході з ущільнень - 65°С.

Газова система турбогенераторів з водневим охолодженням призначена для:

а) заміни охолоджувального газу;

б) підтримки тиску водню  в заданих межах;

в) підтримки заданої чистоти  водню;

г) автоматичного контролю чистоти і тиску водню;

д) сигналізації появи  води чи масла в корпусі генератора.

Витрата водню для заповнення генератора складає 225 м³.  Сумарний запас водню на станції повинен складати 525 м³., що відповідає 6 кгс/см² тиску при нормальній схемі включення ресиверів.

 

2.4 Котлоагрегати

На ТЕЦ застосовано водонагрівальні котли типу ПТВМ і типу ВК та парові котли Таганрогського котельного заводу. Ці котли будуть описані нижче.

Котлоагрегат  ТП-170

Котлоагрегат серійної марки ТП-170-1, 2-х барабанний, паровою потужністю 170 т/год,  з параметрами пари за пароперегрівачем 10 МПа, 510 °С та температурою живильної води 215 °С.

Розрахунковим паливом є  вугілля з донецького родовища марки  АШ. За період експлуатації  котлоагрегат був реконструйований з метою  підвищення температури  перегрітої пари до 540 °С, також був обладнаний пальниковими пристроями для спалення природного газу та було переведено топку на рідке шлаковидалення.