Автоматизація вентиляції і кондиціонування

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Января 2013 в 15:50, курс лекций

Описание

Работа содержит курс лекций по дисциплине "Автоматизація вентиляції і кондиціонування".

Содержание

1. СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ.
1.1. Вступ.
1.2.Основи проектування схем автоматизації.
1.3.Побудова схем автоматизації.
1.4. Схеми автоматичної сигналізації, захисту і блокування.
1.5. Системи автоматичного керування.
1.6.Системи автоматичного регулювання.
1.8.Програмне регулювання. Методи задання програми.
-2. ВИМІРЮВАННЯ В СИСТЕМАХ ТГВ.
ВИМІРЮВАННЯ ВОЛОГОСТІ
2.1.Особливості вимірювання вологості.
2.2.Сорбційно-кондуктометричний метод.
2.3.Психрометричний метод.
2.4.Метод точки роси.
2.5.Інші методи.
ВИМІРЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТА ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГАЗІВ.
2.6.Термомагнітні аналізатори О2.
2.7.Термокондуктометричний метод аналізу.
2.8.Оптико абсорбційні газоаналізатори.
2.9.Термохімічні газоаналізатори.
2.10.Іонізаційно-полум’яний метод вимірювання концентрацій горючих газів.
ВИМІРЮВАННЯ КІЛЬКОСТІ ЕНЕРГОНОСІЇВ.
2.11.Вимірювання кількості тепла.
2.12.Будова та принцип роботи теплових лічильників.
3. МІКРОПРОЦЕСОРНІ КОНТРОЛЕРИ
3.1.Реміконт 130.
3.2.Технічна реалізація цифрових АСР.
3.3.Супервізорний принцип регулювання.
4. ВИКОНАВЧІ МЕХАНІЗМИ ТА РЕГУЛЮЮЧІ ОРГАНИ СИСТЕМ АВТОМАТИКИ
4.1.Призначення виконавчих механізмів та їх класифікація.
4.2.Електромагнітні виконавчі механізми.
4.3.Електромоторні виконавчі механізми.
4.4.Гідравлічні і пневматичні виконавчі механізми.
4.5.Регулюючі органи.
5. АВТОМАТИЗАЦІЯ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ.
5.1.Автоматичне регулювання тиску і витрати газу.
5.2.Автоматизація ГРС (ГРП).
5.3.Автоматизація об’єктів зберігання та розподілу зрідженого газу.
-6. АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ГОРІННЯ.
6.1Автоматичне регулювання паленищ.
6.2.Принципи автоматизації котельних установок
6.3..Автоматизація паливоспалюючих пристроїв мікрокотлів.
6.4.Автоматика безпеки котлів.
- АВТОМАТИЗАЦІЯ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМ.
7.1. Автоматизація витяжних систем.
7.2. Методи регулювання температури повітря.
7.3. Автоматизація припливних вентиляційних систем.
7.4. Автоматизація повітряних завіс.
АВТОМАТИЗАЦІЯ СИСТЕМ КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ.
8.1. Технологічні основи систем кондиціювання повітря.
8.2. Автоматизація систем кондиціювання повітря.
8.3. Принципи і методи регулювання вологості в СКП.
8.4. Управління кондиціонером по температурі точки роси.
8.5..Автоматизація холодильних установок.
8.6. Автоматизація пристроїв утилізації викидного тепла.
8.7. Автоматизація автономних кондиціонерів.
- АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ
І ТЕПЛОВИХ ПУНКТІВ.
9.1.Задача та принципи регулювання теплових мереж.
9.2. Автоматизація насосних підстанцій.
9.3.Автоматизація гідравлічного режиму теплових мереж.
9.4. Автоматизація мережних підігрівачів.
9.5. Автоматизація вузлів гарячого водопостачання.
9.6.Автоматизація водяних систем опалення.
9.7. Принципові схеми автоматичного регулювання витрати тепла на центральних та індивідуальних теплових пунктах.
ТЕЛЕМЕХАНІКА І ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ. АСКТП.
10.1. Телемеханіка. Основні поняття.
10.2. Диспетчерські пункти. Задачі диспетчерського керування.
10.3.Автоматизовані системи керування технологічними процесами (АСК ТП).
-
-
-

Работа состоит из  1 файл

Конспект лекцій дисципліни «Автоматизація систем теплогазопостач.doc

— 1.77 Мб (Скачать документ)

      опалення на виході з ТП                              мережі перед опалювальним бойлером

  1. На зворотньому трубопроводі системи          12. На подаючому трубопроводі системи

      опалення на вході в ТП                                 опалення 

              1. На зворотньому трубопроводі від                

     системи  опалення

              1. На подаючому колекторі опалювальних

      насосів

              1. На подаючому колекторі  

      підживлювальних  насосів


  Температуру  вимірюють:


  1. В подаючому трубопроводі теплової                                        _

    мережі

  1. В зворотньому трубопроводі теплової                                      _

    мережі

  1. В системі гарячого водопостачання                                          _

 

  1. Мережної води на систему опалення               4. Мережної води на опалювальний

                                                                               водопідігрівник

  1. Зворотньої води від кожної системи               5. Зворотньої мережної води після

    опалення                                                             опалювального водопідігрівника

                               _                                          6. Місцевої води, яка поступає в

                                                                               системі опалення

                               _                                           7. Місцевої води від кожної  системи

                                                                                опалення.

 


Центральний тепловий пункт з залежною схемою приєднання системи опалення.

Принципова схема автоматизації  ЦТП при змішаній (паралальній) схемі  включення теплообмінників гарячого водопостачання, яка забезпечує ргулювання відпуску тепла показана на рис. 10,9. Існуюча схема ЦТП з залежним приєднанням системи опалення добавляється мішувальним насосом, який забезпечує  можливість підмішування теплоносія з зворотнього трубопровода в подаючий трубопровід.

Для групового  регулювання відпуску тепла системам опалення встановлюють регулятор відпуску тепла РО та регулятор напору РН.

Автоматичне регулювання  відпуску тепла системам опалення здійснюється підтримуванням необхідної температури теплоносія в подаючому трубопроводі  після ЦТП (або різниця температур в подаючому і зворотньому трубопроводах) за заданою програмою в залежності від метеоумов. РН підтримує задану витрату теплоносія, який поступає з ЦТП, системам опалення.

Автоматичне регулювання відпуску тепла системам гарячого водопостачання забезпечується підтримкою регулятором гарячого водопостачання РГВ заданої температури води, яка поступає в мережи гарячого водопостачання, і створенням необхідного режиму циркуляції.

Необхідний  режим циркуляції в мережі гарячого водопостачання підтримується циркуляційним насосом, який в залежності від температури циркуляційної води включається або виключається.

Для обмеження  витрати мережної води, яка поступає на ЦТП в період проходження максимума  навантаження гарячого водопостачання, встановлюється регулятор обмеження витрати РОР.

Центральний тепловий пункт  з незалежним приєднанням системи  опалення. Принципова схема автоматизації ЦТП з незалежним приєднанням системи опалення показана на рис. 10.10. На ЦТП передбачена змішана або паралельна схема включення теплообмінників гарячого водопостачання.

Групове регулювання  відпуску тепла системам опалення забезпечується регулятором відпуску тепла РО шляхом підтримування необхідної температури  теплоносія в подаючому трубопроводі другого контуру ЦТП за заданою програмою в залежності від метеоумов. Встановлення додаткового змішувального насоса при даній схемі не потрібне.

При наявності  значної змінного теплового навантаження в ЦТП встановлюється регулятор  напору РН, який забезпечуя автоматичне регулювання витрати теплоносія в мережі контуру.

Для обмеження  витрати мережної води, яка поступає на ЦТП, необхідне встановлення регулятора обмеження витрати.

Порівняння  ЦТП з залежною та незалежною схемою приєднання системи опалення.

До ЦТП з незалежним приєднанням  системи опалення можна підключати системи протипотокової вентиляції, конденціювання, чергове опалення шкіл, лікарень і т.д. В ЦТП з залежною схемою приєднання системи опалення маємо менші втрати тепла, так  як відсутній теплообмінник опалення.

Індивідуальний тепловий пункт з елеваторним приєднанням  системи опалення. Автоматичне регулювання відпуску тепла на опалення в ІТП можливе в двох варіантах. В першому варіанті існуючий елеватор замінюють на автоматизований з соплом, яке регулюється і виконує функції РО. В другому варіанті існуючу технологічну  схему ІТП реконструюють шляхом заміни елеватора на змішувальний насос, який забезпечує підмішування теплоносія з зворотнього трубопроводу системи в подаючий трубопровід. Принципова схема автоматизації ІТП з елеваторним приєднанням системи опалення представлена на рис. 10.11.

Місцеве регулювання  відпуску тепла в систему опалення здійснює автоматизований елеватор з регульованим соплом шляхом підтримуванням необхідної температури теплоносія в залежності від метеоумов.

Для регулювання  витрати мережної води в систему  опалення встановлюється регулятор  напору РН.

При другому  варіанті  рис.10.12. організація автоматичного  регулювання відпуску тепла на ІТП  замість елеватора встановлюють малошумний безфундаментний насос, який забезпечує підмішування теплоносія з зворотнього трубопроводу в подаючий.

 

Індивідуальний тепловий пункт з змішувальним насосом.

Принципова  схема автоматизації ІТП з  змішувальним насосом, яка забезпечує регулювання відпуску тепла, показана на рис. 10.13.

Місцеве регулювання  відпуску тепла в системи опалення здійснюється регулятором відпуску тепла.

Схема автоматизації  ІТП в закритій системі теплопостачання  передбачає  включення теплообмінників  гарячого водопостачання по змішаній або паралельній схемі.

Індивідуальний тепловий пункт з незалежної схемою приєднання системи опалення.

Принципова  схема автоматизації регулювання  витрати тепла на ІТП показана на рис. 10.14.

Місцеве регулювання відпуску тепла в системи опалення виконує РО, який здійснює регулювання температури повітря в приміщеннях.

Схемою передбачене  регулювання напору на ІТП, яке виконує  регулятор РН.

Заданий тиск на всмоктуванні циркуляційного насосу підтримує  регулятор підживлення РП.

Індивідуальний тепловий пункт з по фасадною системою опалення.

Місцеве автоматичне  регулювання відпуску тепла найбільш ефективне (з точки зору створення  комфортних умов в опалювальних приміщеннях  і отримання економії теплової енергії ) для систем опалення, розділених по фасадам будинків. В цьому випадку забезпечується можливість диференційованого розприділення теплоносія з врахуванням впливу вітру та сонячної радіації на тепло необхідність приміщень, розташованих на протилежних фасадах.

Відпуск тепла  в таких будинках повинен регулюватися на ІТП окремо по системах опалення кожного фасаду.

На рис. 10.15.  приведена схема ІТП з по фасадною схемою опалення.

Регулятор відпуску тепла, встановлений на ІТП, автоматично  змінює витрату теплоносія в системі  опалення фасаду по імпульсу від давачів, які встановлені в кімнатах будинків, і, таким чином, підтримує задану внутрішню температуру в приміщеннях, що опалюються.

 

 Впровадження  ІТП при сучасному водопостачанні міста Львова є вкрай обмеженим, так як холодна вода подається за годинним графіком, а для нормального функціонування ІТП необхідне цілодобове постачання холодної води. При сучасному водопостачанні Львова можна впроваджувати ІТП з незалежною схемою приєднання системи опалення та ІТП з по фасадною системою опалення, але без теплообмінника гарячого водопостачання.

 

 

 

 


 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Тема 11.

 

  1. ТЕЛЕМЕХАНІКА І ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ. АСКТП.

 

11.1. Телемеханіка. Основні поняття.

11.2. Диспетчерські  пункти. Задачі диспетчерського  керування.

11.3. Диспетчеризація  систем теплопостачання.

11.4. Диспетчеризація  систем газопостачання.

11.5.Автоматизовані  системи керування технологічними

 процесами  (АСК ТП).

 

11.1.Телемеханіка. Основні поняття.

Телемеханіка  охоплює теорію і технічні засоби перетворення і передачі на відстань інформації для керування виробничими  процесами. На телемеханічні підсистеми покладена функція контролю за основними показниками і ходом технологічних процесів, керування виробничими установками на відстані і координації роботи установок, що є частиною автоматизованої системи керування.

Використання  пристроїв телемеханіки у виробничих процесах дозволяє збільшити число застосованих інженерних пристроїв, зменшити кількість обслуговуючого персоналу, значно скоротити трудові затрати, підвищити якість і надійність інженерного обладнання.

Для виконання  всіх необхідних функцій в телемеханіці існує наступний поділ на підсистеми:

-телевимірювання,  котрі передають на необхідну  відстань значення вимірюваних  величин, необхідні оператору,  а також для вводу в автоматичні  пристрої або обчислювальні машини;

-телесигналізації, котрі передають сигнали про граничні значення контрольованих величин, про аварійні ситуації, включення, зупинку, реверсування обладнання;

-телекерування,  застосовують для включення і  відключення обладнання, зміни режиму, переведення на режим зупинки.

Часто підсистеми телевимірювань і телесигналізації об’єднують в систему телеконтролю.

Теоретичною базою  телемеханіки служить теорія інформації. Базова модель передачі інформації показана на рис. 11.1.

Розглянемо  основні поняття теорії інформації.

Повідомлення П- відомості про стан об’єкту і команди що передаються. Інформація І-відомості, що містить повідомлення, котрі не були до того відомі. Сигнал Сг- фізичний процес (зміна будь-якої фізичної величини в часі), що однозначно відповідає повідомленню. Канал зв’язку Кз- сукупність технічних засобів для передачі сигналу. Лінія зв’язку Лз- сукупність каналів зв’язку для передачі декількох повідомлень. Завада (шум)Зв- повідомлення, яке не несе інформації.


 

 

 

 

 

 

 

Для передачі інформації може бути використана провідний і безпровідний зв’язок, наприклад телефон, радіо (з передавачами ПЕР і приймачами Пр). Дуже зручні канали зв’язку що використовують кабелі міської телефонної мережі.

Мета функціонування системи досягається відповідністю  повідомлення П, що передало джерело, і ПІ, що прийняв отримувач інформації . Інформація, котра передається телеметричними підсистемами, може поступати у вигляді безперервних повідомлень (звично зміна фізичних величин) і дискретних, тобто переривистих (відкрито-закрито, пуск-стоп, рівень фізичної величини-вище-нижче). Вид повідомлення визначає характер сигналу. Наприклад, безперервному повідомленню відповідає безперервному повідомленню, хоча в останній час, дякуючи розвитку мікропроцесорної техніки і значному зниженні ціни на неї, такі сигнали передаються у вигляді дискретних цифрових кодів.

В якості параметру  безперервного сигналу звично вибирають  струм або напругу в каналі зв’язку. При підвищених вимогах  до стабільності передачі і великих  відстанях, параметром сигналу вибирають частоту або період. Зміну цих параметрів називають частотою або часово-імпульсною модуляцією.

Для передачі дискретних сигналів їх комбінують у вигляді  електричних імпульсів-кодів, тобто  кодують повідомлення. В телемеханіці частіше застосовують двійкові коди. Процес перетворення сигналу в повідомлення називають декодуванням.

Информация о работе Автоматизація вентиляції і кондиціонування