Зведення і групування статистичних даних для характеристики економічних процесів

де хmax, xmin - максимальне й мінімальне значення ознаки в сукупності;

n - число груп.

Угруповання, побудовані за той самий період часу, але для різних об'єктів або, навпаки, для одного об'єкта, але за два різних періоди часу можуть виявитися непорівнянними через різне число виділених груп або неоднаковості границь інтервалів.

Вторинне угруповання, або перегрупування згрупованих даних застосовується для кращої характеристики досліджуваного явища (у випадку, коли первісне угруповання не дозволяє чітко виявити характер розподілу одиниць сукупності), або для приведення до порівнянного виду угруповань із метою проведення порівняльного аналізу.

Вторинне угруповання - операція по утворенню нових груп на основі раніше здійсненого угруповання.

Застосовують два способи утворення нових груп. Першим, найбільш простим і розповсюдженим способом є зміна (частіше укрупнення) первісних інтервалів. Другий спосіб одержав назву часткового перегрупування й полягає в утворенні нових груп на основі закріплення за кожною групою певної частки одиниць сукупності.

Найбільш раціональним та науковим представленням результатів статистичного зведення та групування є статтттистичні таблиці. Таблиця є найбільш раціональною, наочною й компактною формою подання статистичного матеріалу. Однак, не всяка таблиця є статистичною. Таблиця множення, запитальний аркуш соціологічного обстеження й так далі, можуть носити табличну форму, але ще не є статистичними таблицями.

Статистичної називається таблиця, що містить зведену числову характеристику досліджуваної сукупності по одному або декількох істотних ознаках, взаємозалежним логікою економічного аналізу.Статистичні таблиці складаються йз підмета та присудка. Підметом таблиці називаються статистичні сукупності, котрі характерізуються різними показниками, що утворюють її присудок. У залежності від підмета таблиця може бути простою (перелік одиниць), груповою (групування одиниць за однією ознакою), комбінаційною (комбінування показників за різними ознаками).

При побудові статистичних таблиць слід намагатися додержуватися певних правил їх оформлення. Якщо одиниці виміру різні, те смороду наводяться в найменуваннях граф. Під таблицею зазначаються примітки до окремих граф або клітинок. Об'єкти підмета та ознаки присудка розміщуються в логічній послідовності. Абсолютні значення присудка часто доповнюються відносними та середніми. Графи присудка нумеруються, якщо таблиця займає кілька сторінок.У найменуваннях граф іноді наводитися спосіб обчислення показника.

Таблиця неповинна мати незаповнених клітинок. Тому застосовуються умовні позначки:

- (тире)               - відсутність явища;

…(три крапки)   -  відомості про явище відсутні;

0,0 (нуль)            - явище існувало, алі у вимірах, менших за ті, що

можуть бути виражені використаними в таблиці цифровими озрядами;                                                                    

х (знак ікс)         -заповнення рубрики за характером не має сенсу.

Графічний метод зображення є доволі поширеним візуальним методом представлення статистичного зведення та групування, його значення зростає із впровадженням у статистичну роботу нових математичних методів і сучасної обчислювальної техніки на базі ПЕОМ, з використанням пакетів прикладних програм комп'ютерної графіки. Найпоширенішими  пакетами прикладних програм є: "Excel", "Stat Graff", "Super call", "Hazard graphics" й ін. Ці програми полегшують завдання дослідника в практичному застосуванні графіків, тому що за допомогою комп'ютерної техніки можна демонструвати графіки в ході презентацій і доповідей, при необхідності оперативно змінюючи в них одні дані, уводячи інші й т.д. Такого роду графіки в принципі можуть замінити громіздкі таблиці компактними зображеннями.

Будь-який графік повинен бути значний і цікавий за змістом, придатний для рішення певного завдання. Щоб графіки відповідали поставленим завданням, вони повинні бути грамотно підібрані й виконані.

За засобом побудови статистичні графіки поділяються на діаграми та статистичні карти. Діаграма найбільш поширений вид статистичних графіків, де умовне відображення статистичних показників та їх співвідношень відображається за допомогою геометричних фігур, ліній та інших графічних засобів.

На картограмі статистичні величини та співвідношення зображуються шляхом нанесення умовних графічних символів на географічну карту.

За функціональним призначенням вирізняють графіки групувань та рядів розподілу, динаміки, взаємозв'зку, порівняння.

Відповідно до формату представлення інформації виділяють діаграми, картограми та картодіаграми. Найчастіше застосовуються діаграми, які за формою графічного образу являють наступні: стовпчикова, стрічкова, лінійна, секторна, кільцева, пелюсткова.

II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Графіки застосовуються для зображення статистичних даних у різних цілях:

–1для характеристики розвитку явища в часі (порівняння в часі);

–1для характеристики розвитку явища в просторі (порівняння в просторі);

–1для характеристики структури явища на певний момент і зміни її в часі;

–1для встановлення ступеня виконання оперативних і стратегічних планів;

–1для вивчення залежності й мінливості (варіації) ознак явищ;

–1для економіко-географічної характеристики явищ. Класифікація статистичних графіків по способі побудови, змісту зображуваних статистичних даних і розв'язуваних економічних завдань представлена на мал. 4.5.

Аналітичне угруповання характеризує вплив однієї ознаки на кілька варіруючих ознак або навпаки.

Приклад побудови аналітичного угруповання:

Нехай, є дані 25 заводів про середньо річну вартість основних виробничих фондів ( ) і випущеною продукцією в порівнянних цінах (Q), з галузей промисловості.

Дані наведені в таблиці 2.1.

З метою вивчення залежності між середньо річною вартістю середньо річних фондів і випуском продукції зробимо угруповання заводів по середній річній вартості (групировочна ознака) утворивши 4 групи з рівними інтервалами.

По кожній групі й сукупності заводів підрахуємо:

1 -число заводів.

2 -середньо річну вартість усього й на один завод у середньому.

3 -вартість продукції (Q) усього й на один завод у середньому.

4 -розмір продукції на одну гривню (фонду віддача).

Для розрахунку розміру випущеної продукції на одну гривню необхідно продукцію в порівнянних цінах (Q) розділити на середню річну вартість основних виробничих фондів ( ).

Величину рівного інтервалу визначимо по по наступній формулі:

Результати обчислень наведені в таблиці 2.2.

Далі зробимо обчислення всього в групі й на один завод у середньому й порахуємо вартість продукції Q усього й на один завод у середньому.

Результати обчислень наведені в таблиці 2.3.