Розробка системи з роботою бази даних “Список хворих” з використанням елементів технології ЕСО та мови моделювання UML

fy">Як вираження OCL уведемо у властивість Expression рядок self.Stags. У ній елемент self посилається на поточний об'єкт класу likari (конкретна лікарня), виділений за допомогою батьківського дескриптора stag_likari.

Автоформи для зв'язаних таблиць.

У таблицях Студенти й Інститути можна задати режим підтримки автоформ. Для цього у властивість EcoAutoForm варто занести значення True. Тепер для кожного запису в таблицях можна відкрити немодальне діалогове вікно, що дозволяє комфортно редагувати її вміст. У полях редагування представлені як властивості обраного об'єкта, так і сторонні об'єкти, пов'язані з ним асоціативними зв'язками. Наприклад, відкриємо в автоформу об'єкт із таблиці Лікарі. Закладка likari дозволяє відкрити окреме вікно для введення, редагування й видалення об'єктів з таблиці студентів, пов'язаної з поточним інститутом. При цьому результати маніпуляцій з об'єктним простором проекту через безліч відкритих автоформ синхронно відображаються у всіх вікнах. Зв’язки між іншими табличками робляться аналогічним чином.

 

Тип даних стовпця визначає, якого роду дані будуть утримуватися в цьому стовпці (символи, числа, дата й т.д.). Завдяки цьому система довідається про фізичне подання даних і методах їхньої обробки. Наприклад, символьний тип даних підтримує букви, цифри й спеціальні символи, у той час як цілий тип допускає тільки цифри. Над даними в стовпцях цілого типу можна виконувати арифметичні операції, на відміну від стовпців символьного типу.

Реляційні системи підтримують найрізноманітніші типи даних. Однак треба бути винятково уважним - навіть якщо дві системи використають ту саму назву типу даних, значення типів можуть відрізнятися.

Вибір правильних типів даних є не менш складним, ніж проектування структури бази даних, тому що в багатьох версіях SQL складно коректно змінити тип даних стовпця. Проте в більшості SQL реалізовані спеціальні функції перетворення типів. Наприклад, навіть якщо в символьному стовпці втримуються тільки числа, змінити його тип буде складно або взагалі неможливо. Однак за допомогою спеціальних функцій над цими числами можна буде виконувати арифметичні операції, неприпустимі для символьних стовпців.

Нижче описані деякі можливі типи даних.

•       Символьні типи даних (character datatypes) містять букви, цифри й спеціальні символи. Двома основними типами є символи з фіксованою  довжиною   {character або   char)  і  символи  зі  змінною довжиною{variable character або varchar). У деяких наборах символів також підтримуються національні символи фіксованої й змінної довжини{national character, nchar, national character varying, nvarchaf). Ряд систем допускають використання спеціальних символьних типів даних для запису більших текстових фрагментів. Звичайно вони називаються типами long або text.  Більшість символьних типів даних використається з параметром, що визначає максимальний розмір стовпця (число в дужках після опису типу даних). Символьні типи зручно використати й у ряді неочевидних випадків - наприклад при записі поштових кодів і номерів телефонів. Поштові коди краще зберігати в символьних стовпцях, тому що досить часто виникає потреба в їхньому сортуванні, а коди, що починаються з нуля й представлені в числовому форматі, можуть сортуватися некоректно. Правда, деякі системи просто відкидають всі початкові нулі у всіх числах. Крім того, у символьних стовпцях можна використати спеціальні символи, наприклад дефіси й дужки в номерах телефонів.

•       Цілі типи даних  (whole-number datatypes)  підтримують тільки цілі числа (ніяких дробових частин або десяткових крапок). Вони звичайно відомі під іменами number, integer, int, smallint й tinyint. У всіх комерційних версіях SQL над цілими типами дозволяється виконувати арифметичні операції й застосовувати до них агрегуючі функції для пошуку максимальних, мінімальних, середніх і сумарних значень стовпця, а також підрахунку кількості значень у стовпці. У деяких реалізаціях SQL підтримуються й інші можливості, наприклад статистичні операції,

•       Десяткові типи даних (decimal datatypes) описують числа із дробовою частиною.   Для  десяткових   чисел   із   плаваючою   крапкою   використаються   імена decimal або numeric. Звичайно дозволяється визначати їхню точність (загальна кількість цифр і кількість цифр після коми). Дійсні числа в стандартному   виді   описуються   ключовими   словами   real,   double,   doubleprecision, float й smallfloat. Їхня точність і кількість значущих цифр міняється від однієї системи керування базами даних до іншої, а також може залежати від використовуваного апаратного забезпечення.

•       Грошові типи даних (money datatypes) використаються для опису грошових величин. Якщо у вашій системі такий тип відсутній, використайте для цих цілей десяткові числа із плаваючою крапкою.

•       Дата й час (data and time datatypes) використаються для запису дат, часу і їхніх комбінацій. У деяких системах є функції, що дозволяють визначати інтервал між двома датами або додавати, або віднімати певну кількість часу до конкретної дати.

Дані змінної довжини займають у пам'яті тільки мінімально необхідне їм місце.

Вибір точності. Десяткові типи із плаваючою крапкою дозволяють установлювати необхідну точність.

За допомогою однієї з таблиць опишимо типи даних, які використовуються в усіх таблицях бази даних

Типи полів в таблицях:

Int – ціле число, над ними можна виконувати всі арифметичні операції і застосовувати агрегуючі функції для знаходження найбільшого, найменшого, середнього і сумарного значення колонки, а також підрахунку кількості значень колонці.

Float – дійсний тип даних, описує числа з дробовою частиною

String – текст

Date- використовується для запису дат

                               

 

 

 

Таблиця 2.7. –Вибір типів даних для полів таблиці pacientu

id	Integer	№
kod_pacienta	Integer	Код пацієнта
diagnoz	Text	Діагноз
N_pasporta_likara	Integer	№ паспорта
data_zahvoryvanna	datetime	Дата захворювання
kolu_postypuv	datetime	Коли поступив
stat	String	Стать
misce_robotu	Text	Місце роботи
data_odyganna	datetime	Дата одужання

 

 

2.3 Реалізація бази даних

В результаті автоматичної генерації в схеми БД розробленої в середовищі ECO отримали наступну структуру бази даних в середовищі Microsoft SQL Server яка представлена на рисунках

 

3.1 Алгоритм роботи основної системи

 

Проаналізувавши дані подані в попередніх розділах випливає чіткий порядок дій, як для роботи самої програми так і для окремих її частин (рис.3.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.1 - Алгоритм основної програми

3.2 Алгоритми роботи підсистеми «Прийомний віділ»

 

Основними об’єктами бази даних є пацієнт. Введення людей та даних про них вноситься та вибирається з інших таблиць.

 

Алгоритм введення людей буде мати наступний вигляд(рис.3.2):

 

Рисунок 3.4- Алгоритм внесення змін до людей

 

 

4 Структура системи керування базою даних

 

4.1 Опис модулів системи керування базою даних.

 

В програмі використовуються такі основні модулі UF1.pas, unit1.pas, unit4.pas, unit12.pas. В модулі реалізовано:

   підключення до бази даних;

   постановка основного меню;

   реалізована форма для внесення основних даних про абонента;

Для роботи до основного модуля підключені таблиці profesii, strahovka, lydu, likarna, likari, stag, pacientu, zvit, parol Таблиці підключені через ADO об’єкт T ADOConnection.

Функціонально АРМ на робочій станції складається з наступних модулів:

                       модуль Люди, до якої входить Професії , Страховка;

                       вихідні форми модуль, призначений для перегляду інформації, одержання різних звітів;

Програма реалізована у формі сторінок за допомогою об’єкта PageControl. Форма складається з вісьми сторінок:

   основні дані – дані про пацієнта(код пацієнта,діагноз, № паспорта,дата захворювання, коли поступив,стать,місце роботи, дата одужання) вноситься.

   Професії – тут інформація про роботу людини;

   Страховка – тут зберігається банківська іформація про людину;

   Стаж – тут трудова інформація лікара;

   Лікарі – інформація про лікара;

   Пацієнти – тут зберігається інформація про людей та лікарів;

   Адміністративне – тут відбувається ідентифікація користувача;

 

 

 

 

 

 

 

4.2 Опис діалогу роботи автоматизованої системи

 

                           

Висновки

 

Використання обчислювальної техніки при роботі з документами (даними) дає наступні переваги:

•              можливість оперативного контролю за вірогідністю інформації, зменшується число можливих помилок, при генеруванні похідних даних;

•              відразу після введення, дані можуть брати участь у різних операціях;

•              можливість швидкого одержання необхідних звітів;

•              необхідна інформація може бути швидко знайдена (у тому числі  за допомогою контекстного пошуку), пошук якої в звичайній папці з документами затруднений;

•              істотна економія часу і людських ресурсів при виконанні операцій, зв'язаних з обробкою інформації;

•              дозволяє швидко і у найбільш придатному для конкретної людини виді переглянути дані, що підвищує їхнє сприйняття.

                            Усі, викладені вище переваги, на сьогоднішній день оцінені не тільки рядовими користувачами, але і владними структурами, особливо це стосується можливості введення, контролю і пошуку інформації. Тому, згідно поставлена задачі, розроблений програмний продукт, що вирішує наступні задачі:

•              веде єдину базу даних про хворих

•              видає звіти;

•              обробляє довільні запити користувача до бази даних;

•              збирає інформацію у власну базу;

•              підтримує ручне введення і коректування інформації;

•              забезпечує захист від несанкціонованого доступу до бази, як для зміни, так і для перегляду даних;

•              відповідає сучасним вимогам по швидкодії;

•              має можливість настроювання під  законодавство, що змінюється, з мінімальними переробками.

              У роботі:

•              дається повний опис роботи з алгоритмами запитів;

•              даються структури баз даних, використовуваною програмою;

 

 

 

 

 

 

Список посилань

 

 

1.      Атре Ш. Структурный подход к организации баз данных. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 320 с.

2.      Ульман Дж. Базы данных на Паскале. – М.: Машиностроение, 1990. – 386 с.

3.      Хаббард Дж. Автоматизированное проектирование баз данных. – М.: Мир, 1998. – 294 с.

4.      Цикритизис Д., Лоховски Ф. Модели данных. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 344 с.

5.      Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 351 с.

6.      Джексон Г. Проектирование реляционных баз данных для использования с микроЭВМ. -М.: Мир, 1991. – 252 с.

7.      Кириллов В.В. Структуризованный язык запросов (SQL). – СПб.: ИТМО, 1994. – 80 с.

8.      Мартин Дж. Планирование развития автоматизированных систем. – М.: Финансы и статистика, 1984. – 196 с.

9.      Мейер М. Теория реляционных баз данных. – М.: Мир, 1997. – 608 с.

10.   М.Грабер. Введение в SQL. Москва: ЛОРИ, 1996.

					ПрПРм. 1999.05.41.23 ЗП	Арк.
						3
Зм	Арк	№ докум.	Підпис	Дата