інтернет банкінг

     2.4.2 Діаграми класів

     Діаграма  класів (class diagram) служить для подання статичної структури моделі системи в термінології класів об’єктно - орієнтованого програмування. Діаграма класів може відбивати, зокрема, різні взаємозв'язки між окремими сутностями предметної області, такими як об'єкти й підсистеми, а також описує їхню внутрішню структуру й типи відносин.

     Дана  діаграма класів дозволяє побачити взаємини між об'єктами системи, зв'язку й залежності (Рис5).

     

     Рис5. Діаграма класів 

 

      З представленої на мал.5 діаграми видно ієрархію вкладеності класів для класу «Співробітники». Дане відношення є відношенням узагальнення, тобто завдяки даному відношенню можна описати ієрархічну будову класів і спадкування їхніх властивостей і поводження.

     У всіх співробітників: адміністратор, представник банку - однакові атрибути, але ідентифікатором кожного з них є код співробітника, що є персональним атрибутом кожного класу. Атрибути: Прізвище, Ім'я, по батькові, юридична адреса, посадова інструкція. У той же час у кожного класу-нащадка є власні операції.

     Клас-Нащадок  «Представник банка» виконує наступні операції:

• Оформлення замовлення на послугу;
• Надання договору клієнтові.

     Клас-Нащадок  «Адміністратор» виконує наступні операції:

• Сформувати базу даних;
• Обновити базу даних;
• Виконати пошук;
• Обновити сайт.

     Ну  а в ієрархії «Звіти» немає ніяких класів-нащадків.

     Таким чином, за допомогою вищеописаних діаграм можна побачити як функціонує система обслуговування клієнтів банку, хто бере участь, які функції виконуються, які атрибути властиві об'єктам. 

     2.5 Вибір СУБД для реалізації БД 

     2.5.1 Вибір СУБД

     База  даних – це сукупність структурованих і взаємозалежних даних і методів, що забезпечують додавання вибірку й відображення даних.

     Реляційна база даних. Практично всі СУБД дозволяють додавати нові дані в таблиці. Із цього погляду СУБД не відрізняються від програм електронних таблиць (Microsoft Excel), які можуть емулювати деякі функції баз даних. Існує три принципових відмінності між СУБД і програмами електронних таблиць:

     СУБД розробляються з метою забезпечення ефективної обробки більших обсягів інформації, набагато більших, ніж ті, з якими справляються електронні таблиці;

     СУБД може легко зв'язувати дві таблиці так, що для користувача вони будуть представлятися одною таблицею. Реалізувати таку можливість в електронних таблицях практично неможливо;

     СУБД мінімізують загальний обсяг бази даних. Для цього таблиці, що містять повторювані дані, розбиваються на кілька зв'язаних таблиць.

     Тому  що середовищем програмування була обрана PHP, то логічно, що працюючи у зв'язуванні Apache/PHP/MySQL, системою керування базою даних був обраний MySQL.

     СУБД MySQL - одна з безлічі баз даних, підтримуваних в PHP. MySQL розробив Михаэль Видениус. MySQL є щодо невеликої й швидкої реаляційної СУБД заснованої на традиціях Hughes Technologies Mini SQL (mSQL).

     Система MySQL поширюється безкоштовно й має достатню потужність для рішення реальних завдань. SQL - це абревіатура від слів Structured Query Language, що означає структуровану мову запитів. Ця мова є стандартним засобом для доступу до різних баз даних.

     Система MySQL являє собою сервер, до якого  можуть підключатися користувачі вилучених комп'ютерів.

     Основні сторони пакета MySQL:

• Багатопоточність. Підтримка декількох одночасних запитів;
• Оптимізація зв'язків із приєднанням багатьох даних за один прохід;
• Запису фіксованої й змінної довжини;
• ODBC драйвер;
• Гнучка система привілеїв і паролів;
• До 16 ключів у таблиці. Кожний ключ може мати до 15 полів;
• Підтримка ключових полів і спеціальних полів в операторі CREATE;
• Підтримка чисел довгої від 1 до 4 байт (ints, float, double, fixed), рядків змінної довжини й міток часу;
• Інтерфейс із мовами C і perl;
• Заснована на потоках, швидка система пам'яті;
• Утиліта перевірки й ремонту таблиці.

 

     2.5.2 Проектування  бази даних

     Бази  даних створюються для зберігання й доступу до даних, що містять відомості про деяку предметну область, тобто всяка база даних являє собою систему даних про предметну область. 

     

     Рис.6 Схема даних.

     Таблиця «Менеджери»

       

     Поля:

     ID менеджера - ключове поле; Прізвище - текстовий; Ім'я - текстовий; ПО батькові - текстовий; посада - текстовий.  

     Таблиця «Клієнти»:

       

     Поля:

     ID_клієнта-  ключове поле; Прізвище - текстовий; Ім'я - текстовий; ПО батькові - текстовий; Номер_паспорта - числовий; Телефон - числової. 

     Таблиця «Договори»:

       

     Поля:

     ID_договору - ключове поле; Клієнт - текстовий; Менеджер - текстовий; Число_створення - числовий.  

     Таблиця «Рахунку»:

       

     Поля:

     ID_рахунку - ключове поле; Сума_на_рахунку - числової; Договір - текстовий. 

     Таблиця «Операції»:

       

     Поля:

     ID_операції- ключове поле; ID_рахунку - числовий; Сума - числової; Операція - текстовий. 

     Таблиця «Паролі»:

       

 

      Поля:

     ID_пароля- ключове поле; Рахунок - числової; Логін - текстовий\числовий; Пароль - текстовий\числовий. 

     Висновки по розділу 

     Даний розділ присвячений вибору методології розробки й середовища проектування. Були використані BPWin і Rational Rose.

     У даній главі також були розглянуті вибір системи керування базами даних, спроектовані бази даних, описані поля кожної таблиці. 

 

      Розділ 3. Реалізація й тестування 

     3.1 Ієрархія форм (Рис3.1) 

       

     3.2 Організація інтерфейсу з користувачем 

     Коли  клієнт заходить на сайт, те першим чином він потрапляє на головну сторінку (рис3.2) 

 

     

     Рис 3.2 

     Де, як ви бачите, є МЕНЮ (ліворуч) і відкликання провідних директорів банків (праворуч). У меню перебувають всі, щоб, як можна зрозуміліше, представити інформацію й сайті, тобто опис системи, можливості, документи, підключення до системи, контакти й два режими, користувальницький і режим адміністрування.

     Далі  переходимо вже до роботи. Ліворуч є посилання «Користувальницький режим», при натисканні на яку ми потрапляємо в меню входу (Рис3.5.):

     

     Рис3.5

     Якщо  логін і пароль уведені не правильно, то з'являється повідомлення про це. Ну а якщо вхід пройшов успішно, то ми потрапляємо безпосередньо в розділ операцій (Рис3.6.). 

      

     Рис3.6 

     Де, у свою чергу, при натисканні на обрану операцію потрапляємо в режим звіту (Рис3.7.):

     

     Рис3.7

     Якщо  нажати на посилання «Назад», то ми потрапляємо знову в розділ операцій. І так доти, доки клієнт не виконає все заплановане.

     Для адміністратора ж існує свій вхід, також по логіну й паролю (Рис3.8.).

     Головна форма виглядає в такий спосіб: 

     

     Рис3.8 

     На  цій формі є 3 вкладки: Клієнти, Операції й Звіти. «Усередині» кожної з них перебувають свої таблиці й дані. З усіма з них можна робити операції видалення, додавання, редагування.  

     3.3 Постановка завдання для тестування 

     Необхідно перевірити роботу сайту користувальницької й адміністраторської сторони.

     Для користувача.

     Зайти на сайт у користувальницькому режимі, перевіривши при цьому можливість невірного логіна або пароля, вибрати операцію й одержати звіт.

     Для адміністратора.

     Зайти на сайт у режимі адміністрування, перевіривши  при цьому можливість невірного логіна або пароля. Перевірити кожну закладку. У Категорії видалення операція й клієнтів перевірити можливість видалення замовлень і клієнтів.  

     3.4 Тестування 

     Зробивши  тестування в користувальницькому  режимі, були отримані наступні результати:

• На головній сторінці обраний користувальницький режим;
• При спробі ввійти в систему був неправильно введений пароль. У відповідь на це було видане повідомлення: Невірні логін або пароль;
• Після цього введення вірних даних і клієнт потрапляє в розділ операцій;
• при натисканні на операцію виводиться вікно зі звітом;
• Таким чином, операція пройшла успішно.

     Наступне  тестування було проведено в режимі адміністрування. Виконуючи послідовно дії, були отримані наступні результати:

• На головній сторінці обраний режим адміністрування;
• При спробі ввійти в систему адміністрування був неправильно введений пароль. У відповідь на це було видане повідомлення: Невірні логін або пароль;
• Після цього введення вірних даних і адміністратор потрапляє в розділ операцій на сторінку;
• Було проведене тестування на видалення клієнтів;
• Тестування було вдалим;
• На наступній закладці операції, також видні всі дані про клієнтів і операції;
• Була перевірена можливість видалення й додавання операції;
• Тестування було вдалим;
• На наступній закладці звіти, видні всі дані про клієнтів і операції;
• Була перевірена можливість видалення звіту й пошуку на прізвище клієнта, прізвища адміністратора й номера операції;
• Тестування було вдалим;
• Таким чином, у режимі адміністрування були перевірені всі функції адміністратора.

 

     3.5 Аналіз результатів, отриманих при тестуванні 

     Отже, при перевірці системи в реальному  часі були отримані різні результати.

     Для користувача всі функції, що не вимагають  особливої участі в їхній реалізації, виконуються коректно. При особистій  участі користувача в здійсненні функцій, таких як безпосередній вибір операції, збоїв у роботі також не було. Перевірка на логін і пароль працює коректно, що підтверджується видачею помилки при невірному введенні пароля або логіна.

     Для адміністратора всі функції здійснюються в правильному режимі. перевірка на логін і пароль працює коректно, що підтверджується видачею помилки при невірному введенні пароля або логіна. На різних закладках режиму адміністрування так само зроблені перевірки, які підтвердили безпомилкову роботу системи.

     Таким чином, можна говорити про стійке й коректне функціонування системи. 

 

      Висновки по розділу 

     Дана  глава була присвячена опису інтерфейсу програми. Були описані вікна, які з'являються перед користувачами сайту (клієнти, адміністратор).